Єдність освіти і науки є провідним принципом державної освітньої політики

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті – є державним документом, який визначає стратегію і основні напрями її розвитку у 21 ст.

Головна мета: створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості.

Пріоритетами державної політики є особистісна орієнтація освіти, удосконалення системи неперервної освіти впродовж життя, створення ринку освітніх послуг, інтеграція української освіти в європейській та світовий простір та ін.

Освіта спрямована на втілення в життя української національної ідеї.

Однаковий доступ до освіти забезпечується – безоплатністю навчання і виховання, дотації, держави на утримання дітей у дошкільних закладах, охоплення всіх дітей різними формами медичного догляду і безоплатної підготовки до школи, створення системи підтримки молодих сімей, відповідальністю сім’ї, органів місцевого самоврядування за порушення прав дитини щодо обов’язкового навчання, створення системи допомоги батькам у догляді, навчанні й вихованні дітей з особливостями психофізичного розвитку, безоплатністю професійної освіти на конкурсній основі, розширення можливостей отримання вищої освіти через впровадження індивідуального кредитування та ін.

Нова система управління сферою освіти утверджується як державно-громадська.

Модернізація управління галуззю передбачає – впровадження нової етики управління – партнерської, відмова від декларативного спілкування та дріб’язкової опіки, зміну форм і методів контролю, націленість на допоміжний, випереджувальний контроль, удосконалення процедури ліцензування, атестації та акредитації закладів освіти та ін.

Основними джерелами фінансового забезпечення освіти є кошти державного та місцевих бюджетів, кошти юридичних та фізичних осіб, громадських організацій і фондів, кошти галузей народного господарства, плата за додаткові освітні послуги, що надаються закладами освіти, економічна діяльність закладів освіти тощо.

Держава забезпечує умови для підвищення престижу і соціального статусу педагогічних працівників. Працівникам системи освіти гарантується належний рівень пенсійного забезпечення.

Держава сприяє розгортанню наукових досліджень та нових практичних розробок з проблем стану здоров’я і організації медичної допомоги дітям.

Освіта забезпечує вільне володіння державною, рідною, й кількома іноземними мовами.

Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій.

Українська освіта є відкритим соціальним інститутом.

55. Закономірності і принципи навчання. Методика їх реалізації в процесі вивчення певних дисциплін.

Закономірності процесу навчання — стійкі повторювальні об’єктивно існуючі зв’язки, які зумовлюють його ефективність.

Зак-ті: зв'язок навчання і виховання (зовн.), зумовленість навчання суспільними потребами, залежність від умов, які відбув. у процесі навчання, єдність методів і форм (внутр.), взаємозалежність навчання і реальних навч. можливостей учня

Чітко зафіксовані закономірності – закони.

1) процес навчання зумовлений потребами суспільства в освічених людях, які продовжать справу відновлення України, тому суспільна спрямованість навчання і виховання залишається закономірним і єдино-можливим, 2) процес навчання є провідною частиною комплексу навчально-виховного процесу; 3) процес навчання залежить від реальних навчальних і вікових можливостей школярів, 4) процес навчання закономірно залежить від матеріальних умов школи, 5) активність навчальної діяльності школярів залежить від наявності пізнавальних можливостей школяра; 6) зміст навчання залежить від його мети і завдань.

Закономірності та закони відображаються в принципах.

Принципи – керівні ідії, положення, врахування яких в процесі навчання покращує пед практику

Принципи навчання – основні положення, які визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до його загальної мети та закономірностей.

1) принцип виховного навчання - через зміст, форми та методи навчання відбувається формування наукового світогляду особистості; 2) принцип навчання, що розвиває передбачає створення оптимальних умов для розвитку особистості; 3) принцип науковості передбачає пізнання учнями вже встановлених законів розвитку про суспільство, природу, людину; 4) принцип систематичності передбачає викладання навчального матеріалу логічно, послідовно; 5) принцип свідомості і активності в навчанні передбачає знання індивідуальних вікових особливостей учнів, їх інтереси; 6) принцип наочності спрямований на розвиток пізнавальних процесів учнів, на підвищення якості навчання. (Види наочності:предметна і образна; словесно-образна; умовно-образотворча (схеми, графіки, діаграми). Вимоги: не треба переобтяжувати урок наочністю; поєднувати слово і наочність; продумувати мету І спосіб показу, враховувати вікові особливості.); 7) принцип міцності - ґрунтовне знання матеріалу, передбачено формування установки на запам'ятання; 8) принцип посильності передбачає формування установки на запам'ятання; 9) принцип індивідуального підходупередбачає врахування рівня і розвитку учня (від легкого до важливого, від відомого до невідомого), 10) принцип зв'язку навчання з життям, теорії з практикою; 11) принцип оптимізації навчального процесу - вибір з ряду можливих варіантів такого з них, який в даних умовах забезпечує максимальну можливість ефективного розвитку задач.

5. Мета, зміст, форми, методика морального виховання. Проблеми морального виховання у Сухомлинського "Народження громадянина", "Серце віддаю дітям".

Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності людини. Моральне виховання – один з видів виховання, який передбачає цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів та формування звичок і навичок моральної поведінки відповідно до певної ідеології

Мета: виховування моральної людини з розвиненим почуттям любові, обов’язку.

Завдання: засвоєння правил і норм поведінки, формування правил поведінки, дружби, нац. гідності, патріотизму, почуття обов’язку, вдячності, любові

Принципи нац. спрямованість демократизація, культуро відповідність, комплексність, об’єктивність, індивідуальний підхід

Зміст передбачає формування певних моральних відносин: до суспільства (виховання національної свідомості і самосвідомості, причетності до України, її народу); до людини (любов і повага до старших, до родини, любов до ближнього), до пращ (повага до праці, до людей праці); до природи, до екології (любов до рослин, тварин, розглядати природу як національне багатство); до себе (формування самосвідомості, совісті, чесності).

Напрями: патріотичне, громадське, статеве, правове, економічне

Шляхи: підліткові клуби, муз школи, спортивні школи

Засоби: діяльність, традиції, колектив, праця, сімя

Форми, інформаційно-масові (лекції, дискусії, диспути, вечори); дійово-практичні (трудові бригади, акції милосердя); синтетичні (клуби, КВК, театри); індивідуальні (консультації, співбесіди).

Методи, репродуктивні; привчання і вправи; проблемно-ситуативні; стимулювання і гальмування.

Сухомлинський "Павлишська середня школа".

Моральне виховання починається з перших кроків свідомого життя дитини, задовго до того, як вона зможе усвідомити ту істину, що ідеал - вершина моральної культури людства. Саме в молодшому віці ми розкриваємо перед дітьми норми моральності, вчимо їх азбуки моралі.

Загальнолюдські норми моральності: 1. Ти живеш серед людей Кожен твій вчинок позначається на оточуючих людях. Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре. 2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром. 3. Усі блага і радості життя створюються працею. Без праці не можна жити чесно. Навчання - твоя перша праця. 4. Будь добрим і чуйним до людей і допомагай слабким і беззахисним; товаришу в біді. Поважай та шануй батька і матір. 5. Не будь байдужим до зла. Борись проти нього. Будь непримиримим до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

Закономірності процесу морального виховання' формування будь-якої моральної якості необхідно розглядати комплексно; формування будь-якої моральної цінності вимагає тривалого педагогічного впливу як на свідомість учнів, так і на їх поведінку.

Сухомлинський "Нар-ня гр..".

Від вих.-ня залеж те, як бачить світ Л. Мор. вих.. викон. за мор. нормами. Осн. дружби є дух. інтерес. Процес вих.-ня є передачею мор. цінностей з покоління в пок-ня(кімната думки).

Дата добавления: 2015-07-02