Дихальна система

ЛІМФАТИЧНА СИСТЕМА

Лімфатична система – розгалужена сітка лімфатичних судин (до складу лімфатичної системи належать ще лімфатичні вузли, селезінка і тимус (вилочкова залоза)).

Тканинна рідина виконує роль зв’язуючої ланки між клітинами і кров’ю. Вона постійно відфільтровується кровоносними капілярами в їхньому артеріальному відділі і повертається у капіляри в їхньому венозному відділі. Але частина тканинної рідини відтікає у сліпо замкнені лімфатичні капіляри, які переходять у більші лімфатичні судини, що відводять лімфу до двох найбільших лімфатичних проток:

- права лімфатична протока – збирає лімфу із 1/4 частин тіла (правої верхньої) і впадає у праву підключичну вену;

- грудна лімфатична протока – збирає лімфу із 3/4 частин тіла і впадає у ліву підключичну вену;

Лімфа за хімічним складом подібна до плазми крові, містить клітини – лімфоцити (різновидність лейкоцитів). Тече повільно. У лімфатичних судинах є кишенькові клапани, які забезпечують односторонній рух лімфи.

На шляху лімфатичних судин є лімфатичні вузли, утворені ретикулярною лімфоїдною тканиною і вкриті сполучнотканинною оболонкою (у них відбувається розвиток лімфоцитів, затримуються і знешкоджуються чужорідні речовини, мікроорганізми). Вузли розміщені групами (пахвові, шийні, підщелепні, підколінні, бронхолегеневі тощо).

Якщо лімфоутворення перевищує лімфовідтік, то утворюються набряки.

Збільшення лімфатичних вузлів свідчить про наявність інфекційного захворювання.

Кров, лімфа і міжклітинна рідина складають внутрішнє середовище організму.

Гомеостаз – здатність організму за допомогою нейрогуморальної регуляції підтримувати властивості внутрішнього середовища (біохімічний склад, температуру, осмотичний тиск рідин, рН рідин тощо) на певному відносно сталому рівні.

Зовнішнє дихання (газообмін) – сукупність процесів, внаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення вуглекислого газу.

Внутрішнє дихання – окиснювальні процеси в клітинах, внаслідок яких виділяється енергія.

Дихальна система забезпечує зовнішнє дихання (газообмін), а також виконує функції: видільну (з видихуваним повітрям виділяється CO₂); захисну (зігріває чи охолоджує повітря, очищує його від сторонніх часток, знешкоджує мікроорганізми та їхні токсини); містить голосовий апарат (бере участь в утворенні звукової мови).

До складу дихальної системи входять:

- дихальні (повітроносні) шляхи – мають у стінках кістковий чи хрящовий скелет; їхня слизова оболонка покрита війчастим епітелієм (утворює слизовійковий «ескалатор»: слиз, що виробляється клітинами слизової оболонки, затримує дрібні пилові частки, знищує мікроорганізми, знешкоджує токсини; війки епітелію видаляють відпрацьований слиз, здійснюючи коливні рухи у напрямку до носоглотки); до дихальних шляхів належать: носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи.

- легені – парний орган, який виконує функцію газообміну:

Дата добавления: 2015-06-27