Календарний план 2 страница

З’ясувавши тему і зміст заняття, керівник визначає цілі. При цьому необхідно ретельно проаналізувати рівень підготовки особового складу і підрозділу в цілому. Це дозволить командиру правильно визначити навчальні цілі заняття, безпосередньо вплинути на зміст плану і на розподіл часу на відпрацювання навчальних питань. Крім того, важливе значення буде мати правильне формулювання навчальних цілей, щоб було зрозуміло, для чого проводиться дане заняття та яких результатів потрібно досягти під час його проведення. При чому цілі заняття повинні бути конкретними і спрямованими на підвищення якості підготовки підрозділу по даній темі. Необхідно пам’ятати, що навчальні цілі на тактичному занятті визначаються для кожної категорії тих, які навчаються, відділення, взводу в цілому.

Час проведення заняття (вдень, вночі) визначається на основі Програми бойової підготовки і розкладу занять.

Досягненню поставлених цілей заняття сприяє вірне визначення його тривалості і правильно зроблений розрахунок часу на відпрацювання навчальних питань. Кожна хвилина навчального часу повинна бути суворо розрахована і використана для навчання особового складу.

При вирішенні цього завдання необхідно виходити зі ступеня важливості кожного навчального питання і рівня методичної майстерності керівника. Крім того, треба враховувати обставини, що для відпрацювання найбільш важливих і складних питань необхідно виділяти значну частину навчального часу.

Загальна тривалість заняття повинна забезпечувати не тільки відпрацювання всіх навчальних питань, але і включати пересування підрозділів до місця заняття і повернення в розташування.

Під час пересування до місця занять і назад можуть відпрацьовуватися окремі питання з топографії (наприклад, рух по азимуту), повторюватися відпрацьовані раніш тактичні прийоми, нормативи, проводитися попутні фізичні тренування і т.д. При цьому завжди потрібно пам'ятати, що відведений на заняття час розрахований, головним чином, для навчання виконанню нових прийомів і способів дій.

ІІ.2 Рекогносцировка району проведення тактико-стройового заняття

Важливе значення для якісного відпрацювання навчальних питань має умілий вибір району заняття, оцінка його розмірів і характеру місцевості. Він, як правило, вибирається на тактичному навчальному полі поблизу пункту постійної дислокації, щоб менше витрачати часу на рух у район занять і назад. Причому необхідно керуватися наступним: тактичні заняття повинні проводитися на тактичному навчальному полі, а тактико-стройові - на будь-якій іншій ділянці місцевості. Його розміри і характер місцевості повинні забезпечувати якісне відпрацювання намічених навчальних питань. Так, наприклад, для відпрацювання питань наступального бою район заняття повинен забезпечувати можливість прихованого висування підрозділів на рубіж переходу в атаку, розгортання його в передбойовий і бойовий порядок, стрімкість атаки, оволодіння об’єктом атаки (виконання бойового завдання), здійснення маневру в глибині оборони противника і т.ін.

На стороні “противника” місцевість повинна бути обладнана в інженерному відношенні з урахуванням тактики його дій, мати необхідну кількість мішеней, макетів озброєння і військової техніки.

При проведенні занять з оборонної тематики місцевість повинна сприяти правильному вибору позицій і опорних пунктів, прихованому розташуванню підрозділів і проведенню маскувальних заходів, захисту від сучасних засобів ураження, організації системи вогню і достатньому спостереженню за діями своїх підрозділів і противника.

Для відпрацювання питань розвідки, дій на марші та у похідній охороні місцевість вибирається таким чином, щоб на маршруті руху та поблизу від нього були місцеві предмети і різні перешкоди, які потребують їх огляду і подолання (ліс, відкриті ділянки, яри, висоти, гаї, населені пункти, зруйновані і заболочені ділянки доріг, водяні перешкоди, мости і т.д.).

Район заняття повинен включати: місце, звідки передбачається почати заняття, смугу місцевості, на якій будуть проходити дії сторін при відпрацюванні питань теми, місце (район) закінчення заняття.

Рекогносцировка району заняття незалежно від того, де воно проводиться (на тактичному полі або на незнайомій ділянці місцевості), повинна проводитися в обов'язковому порядку. Не потрібно нею нехтувати, покладаючись на знання місцевості, навіть якщо заняття буде проходити на тактичному полі (деякі його об'єкти можуть бути в несправному стані). Та сама місцевість по різному може бути оцінена при відпрацюванні на ній питань маршу і зустрічного бою, оборони, розвідки і наступу.

Проводячи рекогносцировку району заняття, керівник повинен уточнити: місце, з якого необхідно почати заняття, яку тактичну обстановку створити та які питання відпрацювати при висуванні в район заняття, на якій ділянці, які питання доцільно відпрацювати і яку тактичну обстановку для цього потрібно створити, порядок використання обладнання тактичного навчального поля і які роботи потрібно провести з підготовки місцевості (тактичного поля), що для цього буде потрібно, порядок позначення дій противника, вимоги безпеки при проведенні заняття.

ІІ.3 Розробка плану проведення тактико-стройового заняття

На підставі з’ясування (уточнення) вихідних даних і проведеної рекогносцировки керівник приступає до розробки плану проведення тактико-стройового заняття. Він є робочим документом і може бути складений у робочому зошиті або на окремих аркушах. У плані повинні бути наступні питання: тема, навчальні цілі, час, місце проведення заняття, матеріальне забезпечення, настанови і посібники, хід проведення заняття.

План складається з текстуальної і графічної частин. У текстуальній частині тактико-стройового заняття викладаються навчальні питання і час на їх відпрацювання, дії командира, схема тактичних дій, дій тих, які навчаються.

Навчальні питання викладаються в порядку їх відпрацювання з вказанням часу, що відводиться на їх вивчення. У розділі “Дії командира” викладається порядок роботи керівника при відпрацюванні навчальних питань: за якими елементами і які прийоми, дії будуть відпрацьовуватися роздільно, а потім разом, із вказанням часу на відпрацювання того або іншого елементу, у тому числі і нормативів, розбір заняття. Необхідно пам'ятати, що місце закінчення відпрацювання одного елементу (навчального питання) є вихідним пунктом для відпрацювання наступного.

У графічній частині тактико-стройового заняття кольоровими олівцями для кожного питання відображаються вихідна тактична обстановка і можливий (найбільш доцільний) характер дій тих, які навчаються при його відпрацюванні, а також положення підрозділу, що навчається, і противника до початку відпрацювання навчального питання і т. ін.

Крім того, у плані намічаються питання, які будуть відпрацьовуватися при висуванні підрозділу у вихідне положення на заняття, при поверненні в пункт дислокації та при переміщенні до нового місця заняття.

План проведення тактико-стройового заняття затверджують: командир батальйону – за три-чотири дні, командир роти (взводу) – за два-три дні. При цьому затвердження плану повинно стати додатковою формою підготовки керівника заняття, тому що старший командир, вивчаючи поданий план і розмовляючи з керівником, визначає ступінь його підготовленості і, якщо необхідно, дає йому методичні поради, рекомендації з проведення та матеріально-технічного забезпечення заняття.

Після затвердження плану керівник заняття дає підлеглим командирам вказівки щодо підготовки озброєння і військової техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв'язку і т. ін., організує підготовку особового складу до заняття.

ІІ.4 Підготовка особового складу до тактико-стройового заняття

Підготовка особового складу підрозділу до тактико-стройового заняття здійснюється під керівництвом командирів відділень і взводів у часи самостійної підготовки, яка планується в розкладі занять роти.

Ця підготовка включає: вивчення та повторення окремих статей Бойового Статуту, настанов, сигналів управління, обов'язків посадових осіб у різних видах бою, умов та показників нормативів з тактичної підготовки і інших предметів навчання, які підлягають відпрацюванню і тренуванню, підготовку озброєння, військової техніки і засобів захисту.

При підготовці до тактичного заняття особовий склад, крім того, повинен вивчити (повторити) організацію, озброєння і тактику дій імовірного противника у залежності від виду бою.

Напередодні тактичного заняття доцільно організувати перегляд навчального кінофільму згідно з темою заняття.

Такий порядок і зміст роботи керівника на етапі підготовки до проведення занять з тактичної підготовки.

Висновки

У бою значна роль у досягненні рішучого успіху належить дрібним підрозділам. От чому в системі бойової підготовки військ велика увага приділяється їхній тактичній підготовці, яка має на меті навчити солдат умілому використанню своєї зброї в бою, рішучим діям при веденні бою на БМД (бронетранспортерах) і в пішому порядку в різних умовах обстановки, способам захисту від засобів масового ураження, а також замінити вибулого із строю свого товариша й командира; навчити підрозділи злагодженим діям при виконанні завдань у різних видах бою й умілому проведенню маневру в комбінації вогню й руху, що є вирішальною умовою досягнення успіху в бою.

Сучасний бій із застосуванням великої кількості танків, артилерії, авіації й інших засобів ураження виявляє сильний моральний вплив на особовий склад. Тому на всіх заняттях з тактичної підготовки необхідно виробляти в солдат, сержантів і офіцерів високе фізичне загартування, силу волі й рішучість, здатність долати великі зони руйнувань, затоплень, пожеж і заражених ділянок місцевості.

Глава ІІІ

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИКО-СТРОЙОВОГО ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ “ВІДДІЛЕННЯ У НАСТУПАЛЬНОМУ БОЮ ПІД ЧАС ЗАХОПЛЕННЯ ОБ'ЄКТУ”. ЗАНЯТТЯ 1А “ДІЇ ВІДДІЛЕННЯ ПРИ ДЕСАНТУВАННІ ПОБЛИЗУ ОБ’ЄКТУ”.

Перед виходом на заняття командир підрозділу шикує його, перевіряє наявність і екіпірування особового складу, озброєння, засоби матеріально-технічного забезпечення, а також знання тими, які навчаються, вимог безпеки.

Тактико-стройове заняття може починатися безпосередньо в розташуванні частини, у вихідному районі. У першому випадку висування у вихідний район та повернення в розташування частини здійснюється на основі тактичної обстановки і використовується для закріплення (відпрацювання) раніше вивчених окремих тактичних прийомів і способів дій за темою даного заняття. Встановлюються необхідні вимоги безпеки при проведенні заняття.

Після прибуття в район заняття керівник шикує підрозділ у дві шеренги, повідомляє тему, навчальні цілі заняття, порядок його проведення і перше навчальне питання. Перевіряє знання особовим складом теоретичних положень за темою заняття.

Потім нагадує прийоми і дії, що будуть відпрацьовуватися, вводить тих, хто навчається, у тактичну обстановку, вказує підлеглим командирам місця для занять, наказує вивести підрозділи на зазначені місця і за командою керівника приступає до відпрацювання першого навчального питання та його першого елементу.

Командир відділення, прибувши з особовим складом на зазначене командиром взводу місце, повідомляє порядок відпрацювання питання за елементами, показує особисто (або залучаючи найбільш підготовлених солдатів) виконання елементу з короткими поясненнями і приступає до його відпрацювання. Місце командира повинно бути вибране з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за діями тих, хто навчається, під час відпрацювання кожного прийому.

Відпрацювання кожного елементу починається в повільному темпі, при цьому основна увага звертається на правильність його виконання, у подальшому темп поступово збільшується до часу, встановленого відповідним нормативом. Помилки, допущені тими, хто навчається, повинні виправлятися вчасно і уміло.

Виявивши загальні помилки в діях особового складу, командир відділення зупиняє дії тих, хто навчається, викликає їх до себе, вказує на допущені помилки, роз’яснює, а якщо необхідно, то і показує, як виконати ті або інші дії, і продовжує тренування доти, поки помилки не будуть усунуті.

Якщо ж помилки допускають окремі військовослужбовці, які навчаються, то зупиняти усіх не потрібно. У цьому випадку на виявлені недоліки потрібно звернути увагу тільки тих, котрі допустили помилки, і домогтися їх усунення в процесі відпрацювання наступних дій.

Тренування можна проводити, застосовуючи різні методичні прийоми: вчити кожного солдата, потоком, вчити одного, а тренувати усіх.

Закінчивши навчання військовослужбовців по одному елементу, командир відділення у такій само послідовності відпрацьовує наступні елементи.

Після відпрацювання навчального питання за елементами командир відділення приступає до тренування військовослужбовців, які навчаються у діях всього навчального питання в цілому. Для цього він змінює напрямок дій тих, хто навчається, домагаючись від солдат правильного і чіткого виконання дій у встановлений нормативом час.

Після відпрацювання навчального питання командир шикує відділення, проводить частковий розбір, потім повідомляє тих, які навчаються, про навчальне питання і порядок його відпрацювання по елементах, доводить тактичну обстановку і приступає до відпрацювання першого елементу в тій же послідовності, що і при відпрацюванні попереднього навчального питання.

Закінчивши, таким чином, відпрацювання всіх навчальних питань, командир відділення проводить розбір. Проведення розбору аналогічне проведенню розбору командира взводу. У встановлений час за командою командира взводу відділення прибуває в зазначене місце, де командири відділення доповідають командиру взводу про закінчення заняття, ступінь засвоєння кожним військовослужбовцем навчальних питань і про недоліки, що мали місце, вилучають невитрачені імітаційні засоби і надалі діють за вказівкою командира взводу.

Командир взводу в ході тактико-стройового заняття, проведеного командирами відділень, по черзі особисто навчає найбільш складним навчальним питанням кожне відділення, і одночасно контролює проведення заняття командирами інших відділень. При необхідності він надає їм допомогу в усуненні допущених помилок при відпрацюванні того або іншого елементу, а також керує мішеневою обстановкою.

Якщо командир взводу проводить тактико-стройове заняття особисто в складі взводу, то порядок його проведення такий самий. Командир взводу знаходиться в такому місці, звідки забезпечується спостереження за діями усіх відділень під час відпрацювання кожного прийому, елементу і навчального питання в комплексному виконанні.

Знайшовши помилки в діях відділень, командир взводу встановленим сигналом зупиняє взвод, викликає до себе всіх тих, які навчаються, або тільки командирів відділень, вказує їм на допущені помилки, роз'яснює, а якщо необхідно, то і показує, залучаючи для цього одне з відділень, як треба правильно діяти, і продовжує тренування, доки помилки не будуть усунуті, а прийом буде виконаний чітко і злагоджено.

Якщо помилки допускають окремі військовослужбовці, зупиняти весь взвод не потрібно. У цьому випадку краще на виявлений недолік звернути увагу командира відділення і запропонувати усунути його в процесі відпрацювання наступних дій шляхом подачі додаткових команд (сигналів), не зупиняючи заняття.

Закінчивши відпрацювання всіх навчальних питань, командир взводу шикує взвод, перевіряє наявність особового складу, озброєння і військової техніки, вилучає невитрачені боєприпаси, засоби імітації і проводить розбір, що є заключною частиною тактико-стройового заняття.

При розборі командир нагадує тему, мету заняття і повідомляє як вони досягнуті, аналізує дії особового складу при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами статутів, настанов і наказів старших командирів, визначає найбільш якісні дії військовослужбовців, відділень і взводу в цілому, а також недоліки в діях тих, які навчаються.

По закінченні розбору командир взводу підбиває підсумки виконання поставлених завдань і визначає результати дій тих, які навчаються, дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків. Розбір повинен бути об'єктивним та принциповим.

Висновки

Навчання підрозділів проводиться з метою забезпечення їх постійної готовності до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки, відповідно до бойового призначення.

Підготовка підрозділів проводиться в ході їх послідовного злагодження (бойового злагодження) в умовах, максимально наближених до бойових.

Злагодження – це навчання військовослужбовців спільним діям у складі підрозділів з наступною підготовкою в складі військової частини для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих, постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів, особисто проводити заняття із залученням до навчання 100% особового складу, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих.

Тактико-стройові заняття є першим і необхідним ступенем бойового злагодження підрозділів. Якість його підготовки і проведення цілком залежать від особистої підготовки, методичної майстерності командира – керівника заняття і його матеріально-технічного забезпечення.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

При організації і проведенні занять з тактичної підготовки слід неухильно дотримуватися такихпринципів:

ü вчити війська тому, що необхідно на війні;

ü кожен командир навчає своїх підлеглих;

ü наочність і максимальне наближення навчання до обстановки реального бою;

ü систематичність і послідовність навчання;

ü науковість навчання;

ü колективний і індивідуальний підхід до навчання;

ü свідомість, активність і самостійність тих, хто навчається;

ü єдність навчання і військового виховання.

Високий рівень бойової підготовки досягається:

Ø знанням командирами реального стану виучки підрозділів, своєчасною і конкретною постановкою завдань, якісним і цілеспрямованим плануванням заходів бойової підготовки;

Ø суворим виконанням розкладів занять, виключенням зривів і переносів занять, відриву особового складу від бойового навчання;

Ø своєчасною підготовкою і всебічним забезпеченням занять, правильним вибором форм і методів навчання, використанням рекомендацій військової педагогіки і психології;

Ø ефективним використанням навчальної матеріально-технічної бази, її розвитком, удосконаленням і підтриманням в справному стані;

Ø постійним пошуком нових форм і методів навчання військовослужбовців, удосконаленням методичної майстерності керівників занять, узагальненням і поширенням передового досвіду навчання військовослужбовців.

Студент ____________ І.І.Петренко

ЛІТЕРАТУРА

1. Боевой устав ВДВ часть ІІІ (взвод, отделение), М., Воениздат, 1984 г.

2. Тактическая підготовка парашютно-десантного отделения и взвода, М., Воениздат, 1988 г.

3. Методика тактической підготовки стрелкового отделения и взвода воздушно-десантных войск, М., Воениздат, 1963 г.

4. Збірник нормативів з бойової підготовки аеромобільних підрозділів Сухопутних військ ЗСУ.- К.:Видавництво “ Варта”,2001 р. –128 с.

5. Овтен Л. А. “Как проводить тактико – строевые занятия” -М.: Воениздат, 1962 г. –45с.

6. Тактическая подготовка парашютно-десантного отделения и взвода. М. Воениздат, 1988 г.

7. Методика тактической подготовки отделения и взвода.-М.: Воениздат,1970 г. –192 с.

8. Програма бойової підготовки аеромобільних підрозділів. –К.: Видавництво “Варта”,1994 р. –94 с.

9. Розробка і захист кваліфікаційних робіт. Одеса.:ОКВ.,2001 р.

10. Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах. К. -: Головне управління бойової підготовки СВ,2002 р. – 48с.

11. Меримский В.А. «Тактическая подготовка мотострелкових и танковых подразделений» -М.: Воениздат, 1987 г. –321 с.

Дата добавления: 2015-06-27