Рекомендації науки і передового досвіду по механізації виробництва картоплі

Інтенсивна технологія спрямована на одержання урожаю картоплі на Поліссі не менше 250 ц/га, в Лісосте­пу 200 ц/га, в Степу при зрошенні 180 ц/га бульб. Впровадження технології у господарствах картоплярських районів, крім півдня України, передбачає:

• вирощування насінної картоплі на всю площу садіння на влас­
них насінних ділянках, які відводять у розмірі 30 — 35 % від загаль­
ної площі під картоплею в господарстві;

• вирощування в господарстві 3 — 4 районованих в області сортів
картоплі з розрахунку: 30 - 35 % площі під ранні та середньоранні;
40 — 45 % — під середньостиглі; 15 — 30 % — під середньопізні та
пізні сорти;

• вирощування насінної картоплі доручати спеціалізованим від­
ділкам або ланкам на чолі з агрономом або агрономом-бригадиром;

• закладання насінних бульб на зберігання з розрахунку 5 т/га
площі, запланованої для садіння картоплі в наступному році;

• для оздоровлення посівів картоплі щорічні завезення насіннє­
вого матеріалу з насінницьких господарств закритих районів або
науково-дослідних установ;

• періодичні заміни старих сортів новорайонованими на основі
розроблених планів сортооновлення.

Попередники. Найбільші урожаї картоплі збирають при роз­міщенні її після озимих культур, які вирощують у сівозміні по плас­ту багаторічних трав після зайнятих парів або зернобобових куль­тур; по удобреній кукурудзі на силос, льону-довгунцю, однорічних травах. На Поліссі кращими попередниками картоплі є люпин на зелене добриво післяжнивного посіву. У Лісостепу, де озима пшениця є кращим попередником не лише для картоплі, а й для цукрових буряків, ці дві культури в сівозміні розміщують у таких ланках: багаторічні трави — озима пшениця — цукрові буряки; зернові бобові — озима пшениця — картопля. Добре родить кар­топля в цих районах також після кукурудзи на силос, а в умовах достатнього зволоження — після цукрових буряків. У Степу високі врожаї картоплі лише на зрошуваних землях (де вирощують два врожаї за рік), в заплавах річок, на низинних ділянках. В овочевих сівозмінах картоплю вирощують після багатьох культур, крім пасльонових, що мають багато спільних з картоплею шкідників і хвороб.

У спеціалізованих сівозмінах, де під картоплю відводять 40 — 50 % площі, її повторно розміщують на минулорічному полі при обов'яз­ковому дотриманні високої технології вирощування.

Ранню картоплю доцільно вирощувати в зайнятих парах як піс­ляукісну культуру, тільки для садіння слід використовувати про­рощені бульби і садити в стислі строки.

Картопля — один з кращих попередників у сівозміні для багатьох культур, особливо для ранніх ярих, льону-довгунця, конопель та ін.

Обробіток ґрунту. Картопля позитивно реагує на глибокий обро­біток ґрунту, яким створюється глибокий пухкий орний шар, особ­ливо сприятливий для формування великих бульб на важких ґрун­тах. Залежно від зони вирощування картоплі, строку внесення ор­ганічних добрив належної розпушеності ґрунту досягають як зябле­вим, так і весняним обробітком, включаючи й лущення стерні, осно­вну та передпосівну підготовку ґрунту з диференціацією цих при­йомів залежно від типу ґрунту, його фізичних та хімічних властиво­стей, забур'яненості.

Лущення проводять відразу після збирання попередника або не пізніш як через 3 — 4 дні після збирання.

На полях з переважанням коренепаросткових бур'янів (осоту, мо­лочаю, березки польової) перший раз лущать на глибину 6 — 8 см дис­ковими лущильниками (ЛДГ-5А, ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, ЛДГ-20), а дру­гий — у період утворення розеток цих бур'янів на 10— 12 см з вико­ристанням лущильників (ППЛ-10-25, ППЛ-5-25, а також ЛДГ-5А, ЛДГ-10А та ін.). Після появи сходів бур'янів поле орють плугами з пе­редплужниками (ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛН-6-35 та ін.) на глибину 27 — 30 см. На ґрунтах з мілким орним шаром використовують плуги-розпушувачі (ПРПВ-5-50 та ін.).

Попередники, засмічені кореневищними бур'янами, 2 — 3 рази дискують на глибину до 12 см дисковими боронами (БД-10Б, БДТ-7А) і після появи «шилець» кореневища глибоко заорюють плугами з передплужниками. На площах з неглибоким орним шаром корене­вища «вичісують»: проводять лущення полицевими лущильниками або мілку оранку на глибину залягання кореневищ бур'янів у ґрунті (10 — 15 см), після чого кореневища витягують з ґрунту (вичісують) пружинними культиваторами або боронами і вивозять за межі поля.

На Поліссі оброблені восени дерново-підзолисті ґрунти часто за­пливають. Тому навесні їх повторно орють для поліпшення фізич­ного стану ґрунту. Перед садінням картоплі нарізають гребені. Коли навесні вносять органічні добрива, а орний шар неглибокий і є по­треба в його поглибленні, ґрунт переорюють плугами без полиць, але з передплужниками (ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛП-8-35), які зароб­ляють гній і одночасно розпушують ґрунт на 27 — 30 см без вивер­тання підґрунтя на поверхню. Використовують також плуги з виріз­ними полицями, плуги-розпушувачі.

При внесенні восени гною або компостів на запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують, а навесні на цих площах орють плу­гами без полиць на глибину 25 — 25 см. Якщо восени гній не вноси­ли, часто обмежуються дворазовим лущенням і переносять дальший обробіток ґрунту на весну.

У північному Лісостепу і на Поліссі при заміні зяблевої оранки весняною врожаї картоплі практично не знижуються. Однак для того, щоб не пропустити оптимальні строки садіння картоплі, вес­няну оранку потрібно проводити без запізнення і в стислі строки.

Оскільки ґрунти у лісостеповій і степовій зонах мають більш важ­кий механічний склад і навесні досягають фізичної спілості повіль­но, а весняна оранка їх здебільшого спричинює утворення брил, її тут не проводять.

На площах, де можливе періодичне перезволоження ґрунту, слід проводити вузькозагінну оранку при ширині загінок 28 — 56 м, за­лишаючи між ними розгінні борозни для стікання води у відкриті канали. У лісостепових і степових районах проводять зяблеву оран­ку плугами з передплужниками на глибину 25 — 30 см в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими боронами.

Після зяблевої оранки, поки ґрунт ще не ущільнився, його восени повторно обробляють культиваторами в агрегаті з кільчасто-шпоро­вими котками або важкими боронами і нарізують гребені 18 — 20 см заввишки з використанням просапних культиваторів (КРН-4,2, КРН-5,6А). На більш легких ґрунтах Лісостепу гребені нарізують навесні, після розпушування ґрунту фрезою (ФБН-1,5), або викорис­товують фрезерний культиватор (КГФ-2,8).

На зрошуваних ґрунтах півдня України зяблеву оранку прово­дять на глибину 35 — 40 см, на окультурених торфовищах Полісся — на 22 — 25 см, на середньомінералізованих торфовищах 25 — 27 см. Навесні закривають вологу і розпушують ґрунт на глибину 14 — 16 см. Якщо під картоплю вирощують післяжнивний люпин, його часто залишають на зиму для снігозатримання і приорюють навесні. Практика багатьох поліських господарств показує, що весняне при­орювання люпину за ефективністю не поступається осінньому, а ін­коли й перевершує його.

Обробіток ґрунту під післяукісну картоплю включає лущення на глибину 7 — 8 см і неглибоку оранку на 16 — 18 см з обов'язковим внесенням органічних і мінеральних добрив.

На полях, призначених для літнього садіння картоплі, основний обробіток ґрунту проводять так само, як і для весняного садіння, з наступним застосуванням 1 — 2 культивацій для знищення бур'янів.

Удобрення. Внесення добрив під картоплю — обов'язкова умова одержання високих урожаїв бульб. Особливо цінні для картоплі ор­ганічні добрива, які використовуються не тільки як важливе джерело елементів живлення для рослин, а і як ефективний засіб по­ліпшення фізичного стану ґрунту та повнішого забезпечення картоп­лі вуглекислотою.

Найпоширеніше органічне добриво для картоплі — гній. Дані науково-дослідних установ підтверджують його високу ефективність на всіх типах ґрунтів і особливо на дерново-підзолистих ґрунтах По­лісся. Картопля добре реагує на внесення високих доз гною — до 60 — 80 т/га. Однак при визначенні ефективних доз органічних доб­рив слід враховувати, що при їх підвищенні понад 60 т/га звичайно спостерігається абсолютне збільшення урожаю бульб, але нерідко знижується приріст врожаю на 1 т внесених добрив і підвищується собівартість картоплі.

На мінеральних ґрунтах Полісся безпосередньо під картоплю вносять 50 — 60 т/га напівперепрілого гною або торфокомпостів, у Лісостепу — під попередник не менше 40 т/га розкидачами РОУ-6, ПРТ-10-1, ПРТ-16М та ін. Вносять рідкий гній розкидачами РЖТ-4М, МЖТ-16, МЖТ-19, але його норми збільшують у 1,5 — 2 рази, при­чому на Поліссі приблизно 50 — 60 % площі під картоплю удобрюють восени, а 40 — 50 % навесні, в лісостепових районах всю норму гною вносять восени. Не рекомендується вносити під картоплю свіжий торф, бо в його складі є багато закисних сполук, шкідливих для кар­топлі.

В якості органічних використовують також зелені добрива — люпин, ріпак, озиме жито, до яких восени додають повну рекомендовану норму фосфору й калію, а до ріпаку й озимого жита — 1/3 норми азоту.

Навесні на цих полях зелене добриво придисковують, вно­сять по 30 т/га гною, який приорюють.

При використанні гною або торфокомпостів вносять повні мі­неральні добрива з розрахунку: на чорноземах — N60-90Р60-90К60-90; на дерново-підзолистих, сірих лісових, світло-каштанових ґрунтах — 90-120Р60-90К90-120. Фосфорно-калійні добрива застосовують восени, азотні — навесні. На осушених торфових ґрунтах слід вносити тіль­ки фосфорно-калійні добрива в дозі Р60-90К90-120 і один раз за ро­тацію добрива із вмістом міді — 5 — 6 ц/га піритного недогарку або 25 — 30 кг/га мідного купоросу. За інтенсивної технології всю но­рму добрив використовують для основного внесення або вносять мі­неральні добрива в рядки картоплі (локально) на 5 — 6 см нижче бульб картоплесаджалками при садінні картоплі або культиваторами удобрювачами-гребенеутворювачами КОН-2,8Г. За інтенсивної технології картоплю, як правило, не підживлюють. Але при недо­статньому внесенні добрив під обробіток ґрунту слід провести піджив­лення.

Кращими мінеральними добривами для картоплі є: аміачна се­літра, сечовина, суперфосфат, калімагнезія і складні добрива. Хлорид калію, сирі калійні солі для картоплі малопридатні, їх краще не застосовувати.

Кислі ґрунти потрібно вапнувати — піщані з розрахунку 0,6 нор­ми вапна за гідролітичною кислотністю, супіщані — 0,75 норми. Найкраще використовувати для цього доломітове борошно. На засо­лених ґрунтах півдня України ефективне гіпсування (3 — 5 т/га гіпсу).

Підготовка бульб до садіння. Перед садінням бульби сортують, пророщують або прогрівають, обробляють їх захисно-стимулюючими речовинами, великі розрізають на частини.

Сортують картоплю на картоплесортувальних пунктах КСП-25, КСП-15В на 3 фракції: дрібну— 25 - 50 г, середню — 51 - 80 г й ве­лику — понад 80 г. Для садіння використовують переважно бульби середньої фракції (з домішкою некондиційних бульб до 7 %). Великі бульби (понад 80 г) ріжуть на дві частини на спеціальних бульборіз-ках за 2 - 3 дні до садіння. Щоб краще відбувалося опробковіння рі­заних частин бульб, їх обробляють стимуляторами росту, зокрема 10 %-м ячмінним солодом (10 кг пророщеного ячменю в 100 л води) з додаванням 25 г розчиненої в 100 мл води янтарної кислоти.

Відсортовані за фракціями бульби складають у бурти, де їх про­грівають на сонці (при температурі вдень 12 — 15 °С, вночі до 5 °С) під плівковим арковим укриттям протягом 2 — 3 тижнів — до утво­рення проростків 5 мм завдовжки (не більше 10 — 15 мм). Можна прогрівати бульби і в засіках, продуваючи їх 7 — 10 днів теплим по­вітрям (18 - 20 °С) з використанням теплогенераторів ТГ-75, ТГ-150, ВПГ-400 та ін.

Пророщують бульби також у плівкових теплицях, парниках, у спеціалізованих приміщеннях-яровизаторах (на стелажах, у ящи­ках на 10 — 15 кг), поліетиленових мішках (на 8—10 кг), поліетиле­нових рукавах (розміром 30 х 1,5 — 3 м), на площадках під поліети­леновою плівкою при температурі близько 15 °С, доброму освітленні й вентиляції, вологості повітря 80 — 90 % протягом 15 — 30 днів — до утворення проростків приблизно 5 мм завдовжки.

Перед садінням картоплю протруюють з використанням картопле­комбайнів типу Е-665 і обробляють стимуляторами росту. Суспензію препаратів готують

у баках обприскувачів ОВТ-1А, ОПШ-15-01 з нор­мою витрати 20 л суспензії фунгіциду на 1 т бульб. Суспензію наносять на поверхню бульб у розпиленому стані. Для протруєння використо­вують препарати: проти ризоктонії, фітофторозу, мокрої гнилі, пар­ші — дитан М-45 (80 %-й) — 2 - 2,5 кг/т; лікарбацин (80 %-й) — 2,6 -2,7 кг/т; проти фітофторозу — цинеб (80 %-й) — 0,5 — 1 кг/т; проти ризоктоніозу — вітавакс 200 (75 %-й) — 2 кг/т, фундазол (50 %-й) — 0,5 — 1 кг/т та ін., рекомендовані в рік вирощування.

Садіння. До садіння картоплі приступають при температурі 4 — 7 °С фізично спілого ґрунту на глибині 10 — 12 см, на ґрунтах легкого механічного складу в ранні строки — одночасно із сівбою ранніх зернових культур. Насамперед садять пророщені бульби ранньостиглих сортів картоплі, потім насінну й товарну картоплю і закінчують садіння різаними бульбами (у добре прогрітий ґрунт).

На Поліссі картоплю садять гребеневим способом або в гребені, нарізані перед садінням; у Лісостепу і Степу — гребеневим способом або в гребені, нарізані восени, саджалками САЯ-4А, КСМГ-4, КСМГ-6.

Середня густота садіння бульбами масою 50 — 80 г: на Поліссі — товарної картоплі не менше 55 — 60 тис./га, насінної 65 — 70 тис./га; в Лісостепу — відповідно 50 і 55 тис./га; у Степу — 45 і 50 тис./га; при зрошенні — 55 — 60 тис./га.

Більша густота насаджень (на 10 %) при садінні картоплі на ґрун­тах з більшим вмістом поживних речовин, при вирощуванні ранньої картоплі, при використанні для садіння дрібних бульб; менша — на бідних ґрунтах, при садінні великих бульб; вирощуванні пізньостиг­лих сортів. Щоб досягти рекомендованої густоти насаджень на час збирання, норму висаджування бульб збільшують на 10 - 15 %. За­лежно від розміру бульб на 1 га висаджують їх 3,5 - 4,5 т. Для біль­шості сортів густота насаджень має становити 200 — 250 тис./га.

Глибина садіння на ґрунтах середнього механічного складу (су­глинкових) 6 — 8 см від вершини гребеня, на легких (супіщаних) — на 1 - 2 см глибше (8 - 10 см).

Догляд. Старанний догляд за насадженнями картоплі передба­чає створення оптимальних умов росту рослин протягом вегетації. Він включає механічні способи підтримання ґрунту в розпушеному і чистому стані — проведення 2 — 3 досходових і 2 — 3 післясходових обробітки міжрядь та застосування хімічних засобів захисту картоп­лі від бур'янів, хвороб і шкідників. Для першого і другого досходових обробітків (на 5 - 7-й і 12 - 14-й день після садіння картоплі) на кож­ній секції культиваторів КРН-4,2Д, КРН-4,2Г, КРН-5,6Д, КОН-2,8А ставлять лапу-підгортач (або дисковий підгортач), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Другий обробіток нерідко проводять секцією з лапою-підгортачем посередині та ла-пами-бритвами для підрізання вершин гребенів з боків.

Перший після сходовий обробіток міжрядь проводять підгортача-ми-розпушувачами і долотами. Лапи-підгортачі при розпушуванні встановлюють на глибину 6 — 8 см, долота 12 — 14 см. Нерідко сек­цію обладнують лише трьома долотами. Другий післясходовий об­робіток (через тиждень) проводять тим самим набором лап з одночас­ним присипанням на гребенях бур'янів і сходів картоплі шаром землі 2 — 3 см. Третій обробіток полягає в підгортанні кущів картоплі на початку бутонізації, коли рослини досягають висоти 25 — 35 см і змикаються бадиллям рядки, для чого по центру міжрядь ґрунт розпушують стрілчастими лапами на глибину 5 — 6 см з шириною захвату

170 мм, а кущі підгортають дисковими підгортачами-розпу-шувачами.

Боротьба з бур'янами із застосуванням гербіцидів. Восени проти коренепаросткових бур'янів поля обробляють у період формування розеток, наприклад, амінною сіллю 2,4Д з розрахунку 5-6 л/га (за препаратом), проти вегетуючих рослин пирію вносять раундап (36 %-й, 2-5 кг/га).

Після садіння до з'явлення сходів проти однорічних двосім'я­дольних і злакових бур'янів вносять аценіт (50 %-й) 3 — 5 кг/га, геза-гард (50 %-й) 3-4 кг/га, 2М4Х (35 %-й) 0,8-1,5 кг/га або топогард (50 %-й) 2-4 кг/га та ін.

Проти хвороб — фітофторозу, макроспорозу — рослини при досяг­ненні висоти 15 — 20 см обприскують акробатом МЦ (69 %-м) 2 кг/га, дитаном М-45 1,2 - 1,6 кг/га, купроксатом (34,5 %-м) 3-5 кг/га або полікарбацином 2,4 кг/га; при повторному обприскуванні (через 10 — 12 днів за потребою) використовують цинеб — 2,5 кг/га, хлорок-сид міді (90 %-й) 2,4 - 3,2 кг/га.

Колорадського жука знищують, обприскуючи картопляні поля пер­ший раз під час масового виходу шкідників з ґрунту, другий — при масовій появі личинок другого віку, третій і наступні — в період ви­ходу молодих жуків, використовуючи один з препаратів — банкол (50 %-й) 0,2-0,3 кг/га, децис (2,5 %-й) 0,2 кг/га, золон (35 %-й) 1,5-2 кг/га, сонет (10 %-й) 0,2 кг/га, суміцидин (20 %-й) 0,3 кг/га, сумі-альфа (5 %-й) 0,25 кг/га, фастак (10 %-1) 0,07-0,1 кг/га та ін. Робочі розчини готують на агрегатах АПЖ-12 або в механізованих пунктах СЗС-10. Обприскують насадження картоплі обприскувача­ми ОПШ-15-01, ОМ-630-2 та ін.

Ранню картоплю збирають, коли в неї ще зелене ба­дилля — у фазі технічної стиглості бульб. Бадилля перед збиран­ням скошують кормозбиральними машинами (КСГ-Ф70, КСК-100А) і силосують. Збирають ранню картоплю картоплекопачами з руч­ним підбиранням бульб.

Середньої й пізньостиглі сорти починають збирати на початку відмирання бадилля. Закінчують збирання за 20 — 25 днів до на­стання постійної середньодобової температури 7 °С. За нижчої тем­ператури під час збирання різко збільшується пошкодженість бульб.

За 10-15 днів до збирання насінної картоплі і за 3 - 6 днів — товарної скошують бадилля на висоті 8 — 10 см при збиранні картоп­лі копачами або на 18 - 20 см — при комбайновому збиранні. За­лишки бадилля обприскують хлоратом магнію (30 кг/га) або регло-ном (2 — 3 л/га), розчиненими у 400 — 500 л води. Це сприяє швид­кому фізіологічному дозріванню бульб, дозріванню та огрубінню шкірки, що запобігає пошкодженню хворобами.

На важких ґрунтах за 3 - 4 дні до збирання міжряддя розпушу­ють культиваторами КОН—2,8А, КРН-4,2Д, які обладнані долотами, на глибину 14 — 16 см, завдяки чому поліпшується робота кар­топлекомбайнів (КПК-2, КПК-3 та ін.). Бадилля, уражене фітофто­рою, скошують і вивозять з поля.

У роки надмірного зволоження і нестачі тепла, коли затягується вегетація рослин, рекомендується проводити сенікацію бадилля. Для цього в 500 л води настоюють протягом 1 — 2 діб суперфосфат (20 % від кількості води), додають 20 г гербіциду 2,4Д і гектарну нор­му фунгіциду ридомілу (0,8-1 кг/га).

При збиранні середньопізніх та пізньостиглих сортів картоплі під­сушують бадилля, тобто проводять його десикацію. Посіви картоплі при цьому за 10 - 15 днів до збирання обприскують розчинами хло­рату магнію (25 - 30 кг/га в 400 - 600 л води) або реглону (2-3 л/га). Завдяки десикації швидше достигають бульби, грубіють покривні тканини бульб і вони менше уражуються хворобами.

Збирають картоплю прямим комбайнуванням, комбінованим або роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують на чистих площах, легких і середніх за механічним складом ґрунтах, на яких ґрунт легко відсівається на робочих органах комбайна. При комбай­новому збиранні можливі втрати з мінімальним пошкодженням бульб — не більше 3 % від загального урожаю.

При комбінованому збиранні використовують копачі-валкоутво-рювачі КСТ-1,4А, КТН-2В, які викопують картоплю із двох рядків і укладають у міжряддя невикопаних двох рядків, а бадилля зали­шають за собою. При наступному проході копачі пропускають два невикопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопують наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з буль­бами викопують комбайном КПК-2.

Роздільний спосіб збирання застосовують на вологих ґрунтах. Копачами-валкоутворювачами викопують бульби і укладають їх у валки з двох, чотирьох або шести рядків. Підбирають рядки ком­байнами, котрі обладнані підбирачами.

Збирання може бути потоковим або потоково-перевалочним. При потоковому способі зібрані комбайном бульби відразу доставляють на сортувальні пункти КСГ-15В, КСП-25, де їх розділяють на фрак­ції і кожну фракцію відправляють на зберігання — в засіки, схови­ща та кагати. При потоково-перевалочному збиранні бульби спочат­ку зберігають під шаром соломи в наземних кагатах з витяжною вентиляцією протягом 15 — 20 днів. Після цього товарну картоплю сортують на фракції і відправляють на постійне зберігання.

2.2. ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА КАРТОПЛІ.

Першу операцію лущення стерні на 6-8 см. проводимо на протязі 5 днів з 25 по 30 липня агрегатом Т-150К + ЛДГ-15.
Другу операцію змішування і навантаження мінеральних добрив проводимо на протязі 5 днів з 20 по 25 серпня агрегатом МТЗ-80 + УТМ-30.
Третю операцію внесення мінеральних добрив 0,4 т/га проводимо в ті дні що й змішування і навантаження мінеральних добрив агрегатом МТЗ-80 + РУМ-5.
Четверту операцію лущення повторне на 10-12 см. проводимо в ті дні що й внесення мінеральних добрив агрегатом Т-150 + ЛДГ-15.
П’яту операцію навантаження органічних добрив проводимо на протязі 15 днів з 20 вересня по 10 жовтня агрегатом МТЗ-80 + ПЕ-Ф-1А.
Шосту операцію внесення органічних добрив проводимо в ті дні що й навантаження органічних добрив агрегатом Т-150К + ПРТ-10.
Сьому операцію оранка проводимо в ті дні що й внесення органічних добрив агрегатом Т-150 + ПЛН-6-35.
Восьму операцію снігозатримання проводимо на протязі 10 днів з 1 січня по 25 лютого агрегатом Т-150 + СВУ-2,6.
Дев’яту операцію закриття вологи проводимо на протязі 3 днів з 1 по 7 квітня агрегатом Т-150 + БЗСС-1,0 при цьому використовуємо зчіпку СГ-21М.
Десяту операцію навантаження азотних добрив проводимо на протязі 5 днів з 10 по 15 квітня агрегатом МТЗ-80 + ПФ-0,5.
Одинадцяту операцію внесення азотних добрив 0,15 т/га проводимо в ті дні що й навантаження азотних добрив агрегатом МТЗ-80 + РУМ-5.
Дванадцяту операцію культивація зябу на 10-12 см. проводимо в ті дні що й внесення азотних добрив агрегатом Т-150К + КПС-4 при цьому використовуємо зчіпку С-11У.
Тринадцяту операція передпосівна культивація проводимо на протязі 7 днів з 15 по 30 квітня агрегатом Т-150К + КПС-4 або БЗСС-1,0 при цьому використовуємо зчіпку С-11У.
Чотирнадцяту операцію перевезення бульб проводимо в ті дні що й передпосівну культивацію вантажною машиною ГАЗ-53.
П’ятнадцяту операцію підвезення міндобрив 0,1 т/га проводимо в ті дні що й перевезення бульб вантажною машиною ГАЗ-53.
Шістнадцяту операцію садіння картоплі проводимо в ті дні що й підвезення міндобрив агрегатом Т-150 + КСМ-8.
Сімнадцяту операцію перше до сходове розпушування проводимо на протязі 5 днів з 25 квітня по 10 травня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.
Вісімнадцяту операцію друге до сходове розпушування міжрядь проводимо на протязі 5 днів з 2 по 15 травня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.
Дев’ятнадцяту операцію розпушування міжрядь сходів проводимо на протязі 5 днів з 15 по 25 травня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.
Двадцяту операцію приготування і підвезення інсектицидів проводимо на протязі 5 днів з 1 по 8 червня агрегатом МТЗ-80 + ЗЖ-3,6.
Двадцять першу операцію обприскування інсектицидами 400 л/га проводимо в ті дні що й приготування і підвезення інсектицидів агрегатом МТЗ-80 + ОП-2000.
Двадцять другу операцію друге розпушування міжрядь проводимо на протязі 5 днів з 10 по 15 червня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.
Двадцять третю операцію приготування і підвезення пестицидів проводимо на протязі 5 днів з 15 по 25 червня агрегатом МТЗ-80 + ЗЖ-3,6.
Двадцять четверту операцію обприскування пестицидами 400л/га проводимо в ті дні що й приготування і підвезення пестицидів агрегатом МТЗ-80 + ОП-2000.
Двадцять п’яту операцію підгортання картоплі проводимо на протязі 5 днів з 10 по 15 липня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.
Двадцять шосту операцію і підвезення пестицидів проводимо на протязі 5 днів з 25 по 30 липня агрегатом МТЗ-80 + ЗЖ-3,6.
Двадцять сьома операція обприскування пестицидами 400л/га проводимо в ті дні що й

приготування і підвезення пестицидів агрегатом МТЗ-80 + ОП-2000.
Двадцять восьма операція скошування бадилля проводимо на протязі 5 днів з 20 по 30 серпня

агрегатом МТЗ-80 + КИР-1,5.

Двадцять дев’ята операція розпушування міжрядь проводимо на протязі 5 днів з 27 серпня по 7 вересня агрегатом МТЗ-80 + КРН-5,6.

Тридцяту операцію збирання картоплі проводимо на протязі 20 днів з1по 30 вересня комбайном КСК-4.

Тридцять першу (і останню) операцію перевезення картоплі в ті дні що й збирання картоплі вантажним автомобілем ГАЗ-53

Дата добавления: 2015-06-28