Французьке телебачення

Інтернет

Як він працює? Базове поняття Інтернету, WWW (три W), світової мережі — це сторінка. Користувачі, що приєдналися, по­падають на першу сторінку Веба. Але сторінки не перегортаються, як у книзі, для цього використову­ють курсор "мишки" і натискають ним на деяких виділених словах. Ці слова, або ж виділені картинки (графічні зображення) називають­ся посиланнями. Клацнувши на цьому слові чи зо­браженні, можна потрапити на іншу сторінку. Ця сторінка відкривається, пропо­нуючи новий вибір. Таким чином користувачі «ходять» в Інтернеті (коротко — Неті), і кож­не клацання «мишки» дає доступ до нових сфер інформації.

Щоб приєднатися до Інтернету, потрібно укласти договір із про­вайдером. Він забезпечує кодом доступу і паролем, і... можна залишатися підключеним до світової мережі безперервно. Можна робити все що завгод­но: користуватися електронною поштою (е-mаіl — англійською; mel — французькою), що дозво­ляє обмінюватися повідомлення­ми з одного комп'ютера на інший. Можна одержувати й надсилати файли, спілкуватися з іншими інтернетниками: для цього існують форуми по обговоренню. Можна «піти» на будь-який сайт, читати книги, дивитися фільми, купувати товари, працювати і ще багато цікавого. Щоб знайти те, що шукаєш в Інтернеті, слід використовувати по­шукові сайти. Це безкоштовні сайти, які змо­жуть знайти будь-який інший сайт у світовій мережі.

На даний момент у Франції існує близько 300 телевізійних каналів. З усього розмаїття програм фран­цузькі телеглядачі віддають пе­ревагу насамперед кінофільмам, телевізійній фантастиці, розва­жальним та інформаційним випус­кам (телевізійні новини, тележур­нали, документальні фільми). Телевізійні новини о 20 годині по ТФ-1 і «Франс-2» є саме тими програмами, які дивиться вся країна. При цьому на фоні невеликого числа програм загального віщан­ня з'являється усе більше спеціа­лізованих і платних програм. Вони призначені для зацікавленої публіки. Ідеться про передачі, присвячені спорту, музиці, концертам, кіно­фільмам і т. ін. У цей час основними тематични­ми французькими програмами є: «Канал Ж» (передачі, призначе­ні для молоді), «Канал Джиммі» (його основні передачі призначені для тих, хто відчуває ностальгію за шістдесятими і сімдесятими роками).

Це також канал «Планета», що показує документальні фільми й актуальні репортажі. LСІ, Інформаційний канал, ство­рений у червні 1994 року,— це перша французька безперервна інформаційна програма. (LСІ — довге міжнародне пла­вання). Як філія ТФ-1 цей канал дає в ефір кожні півгодини доклад­ні випуски новин і безупинно повідомляє останні новини. Передаються також дискусії й ін­терв'ю. Існують також спортивні канали, як, наприклад, «Євроспорт», му­зичні — МСМ. Два найпопулярніших кіноканали «Сіне-сінема» і «Сіне-сінефіль», що здійснюють передачі через кабельну мережу, доступні за до­даткову абонементну плату. Програма «Канал плюс», яка на­родилася в 1984 році,— найстарі­ша з приватних програм. Вона є платною й кодованою. Щоб дивитися передачі, необхід­но орендувати декодер. Цей канал став найяскравою уда­чею французького телебачення й експортує свою продукцію в ряд європейських країн. Його сильні сторони — кінофіль­ми та спортивні передачі. Французи дуже люблять своє ці­каве і різноманітне телебачення.

Дата добавления: 2015-06-28