Структура особистості за К. Юнгом

К. Юнг ввів поняття "психея", яке характеризує особистісь як цілісність. В межах психеї циркулює "життєва енергія", лібідо. Будь-який дисбаланс в розподілі цієї енергії викликає компенсаторні тенденції (Це сни, симптоми, творче натхнення, тобто творчі несвдомі процеси. Енергія в балансі не породжує цього, але коли баланс порушений вона ніби проливається поза краї і тече архітепічними руслами. Більше того вона в цьому випадку вже забарвлена актуальними проблемами індивіда).

У структуру психеї (цілісної особистості) входять наступні компоненти:

· внутрішній світ - зовнішній світ;

· свідомість: эго: персона (маска) ─ область свідомості, Его ─ область свідомості;

· особисте несвідоме: із несвідомого ─ область "тінь" (анимус у жінок і аніма у чоловіків).

Розглянемо деякі з цих понять.

Эго (власне "Я") — центр поля свідомості особистості.

Персона (маска) — верхній шар, фасад особистості, який включає соціальні ролі, стиль поведінки, зовнішність людини, тобто образ, якому віддається перевага, який вона представляє іншим.

"Самість" — центральний архетип в структурі Эго. Це архетип впорядкованості і цілісності особистості. Згідно з Юнгом, "самість" є якість, що перевершує свідоме Эго. Вона охоплює не тільки свідомість, але і несвідому психею. "Самість" — це архетип потенціалу людської особи, (У Юнга чітко прослідковується ідея запозичена у східних релігій, що людина не нероджується одразу людиною, а лише її проектом. А стає Людиною в процесі самоздійснення.) кінцева мета процесу самоздійснення (за югіанською термінологією індивідуації).

Особисте несвідоме — зона, що межує з Эго. Вона складається із забутих переживань, які можуть час від часу воскрешатися. Як і у 3. Фройда, особисте несвідоме досліджується через помилки, описки, помилкові дії.

Колективне несвідоме (архетипи) (На мою думку ці пняття не ідентичні у Юнга. Пості інформація у колективному несвідомому поскладана у формі архетипів.) — центральне поняття теорії К. Юнга, яке він визначив як "комору світових процесів, відкладених в структурі мозку і симпатичної нервової системи, складений в сукупності позачасовий і вічний образ світу, на противагу нашій свідомій одномоментній картині світу". Приклади архетипів: Мати, Батько, Герой, Дитя. (Є ще і інший тип архетипів сюжетний.

Анімус у жінок і анима у чоловіків — архетипи. Анімус утілює чоловіче начало у жінок, аніма — жіноче начало у чоловіків. Виявляються ці архетипи часто у стосунках між чоловіком і жінкою. Наприклад, жінка може проектувати свій анімус на певного чоловіка і в зв'язку з цим сприймати його як сильного, мужнього, здатного захистити, а чоловік в цей час, знаходячись під владою архетипу Матері, відчуває потребу в опіці, що приводить до міжособового конфлікту.

"Тінь" — архетип, що є "темною", "низькою", гріховною інстанцією особи. Це те неприємне людині у самій собі, що вона приховує від себе і інших. Разом з тим К. Юнг вважав, що "тінь" може позитивно впливати на людину не тільки фактом її прийняття, але і тим, що вона може трансформуватися в позитивному напрямі, коли її зміст визнається природним. (Ми витісняємо те, що засуджуємо. А поганим це може бути лише з точки зору конкретного індивідуального досвіду конкретної особи. З точки ж зору необхідності у інших ситуаціях, у яких вона ще не була, це є ресурсом. Тому переоцінка і прийняття всіх своїх виявів робить нас сильнішими з точки зору ефективності у найрізноманітніших ситуаціях. Особливо, коли ми обираємо і використовуємо їх для конкретної ситуації свідомо.)

Саме з ідеї К. Юнга про "самість" беруть свій початок сучасні концепції самореалізації, такі популярні в різних напрямах світовій психології. Детальніше концепція самореалізації розвивається в гуманістичному напрямі психотерапії.

Дата добавления: 2017-01-14