КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Василь Симоненко
Текст 7. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання 1– 8 до нього. З чотирьох варіантів відповіді виберіть ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Засобом міжфразового зв’язку 1-го та 2-го речень тексту є Як відзначено в тексті, нереалізованим задумом режисера став фільм У тексті немає мікротеми Слово, виділене у вислові з тексту «прийшли люди, здатні причаститися його духом» (рядки 64–65), означає А взяти участь у спільному обряді Б змиритися з якоюсь ситуацією В долучитися до справи Г запозичити чиїсь ідеї
А безкорисливість Параджанова Б нереалізовані творчі плани кінорежисера В посмертне вшанування творчості митця Г спадкоємність у розвитку українського кіно
4. Твердження «Тим, хто знав … Сергія Параджанова, фантастично пощастило. Вони бачили «живого генія» (рядки 4–5) ілюструють усі наведені речення, окрім А Здавалося, нічого не читав, а насправді все знав і давав непомильну, на рівні «абсолютного слуху» оцінку всім помітним явищам літератури та мистецтва (рядки 17–19). Б Якби можна було прихованою камерою зняти його життя – це був би найфантастичніший витвір Параджанова (рядки 24–26). В Був щедрим до самознищення – усім роздавав ідеї, задуми, мистецькі дрібнички (р. 28–29). Г Вона, позбавлена самої себе, віддана на поталу тим, хто, виступаючи від її імені, нищив її, – не змогла його захистити (рядки 31–33).
А «Київські фрески» Б «Етюди про Врубеля» В «Тіні забутих предків» Г «Лебедине озеро. Зона» 6. Зазначаючи,що фільм «Інтермецо» «не повинен був з’явитися» (рядок 43), автор підкреслює А нездатність глядача оцінити такі кінострічки Б невідповідність задуму тогочасній ідеології В завантаженість митця багатьма іншими творчими задумами
Г неможливість утілити в кіно ліричну образність Коцюбинського
А лексичний повтор Б вставне слово В прислівник Г синонім
8. Стиль тексту – А науковий Б художній В розмовний Г публіцистичний
(1–3) Жив він у нашій благословенній провінції, де люди так невибагливі до слів, де так швидко заокруглюються в колі найпримітивніших інтересів. Де так легко потонути в тенетах усіляких дрібниць і заблукати між деревами, за якими не видно лісу. (4–8) Ось був, скажімо, чоловік як чоловік, закінчив аспірантуру, поїхав у Черкаси, у найжвавіший центр їх - педінститут, - і десь ділися борозни з мозку й навіть зморшки на обличчі. Натренувався жити - і все заокруглилося: голова кругла, обличчя кругле, думки круглі, почуття круглі - ідеальний м’яч, який котиться без перешкод асфальтом кар’єри!.. (9–14) Василь уперто, насуплено дивився в корінь. Сам він, наче корінь, вийшов із землі, з органічною любов’ю до неї і свого селянського роду. Він добре знав, чим і як глибоко вона напоєна, і не забував про це ні на хвилину. Він знав народ у його побуті, як селянський син. Знав село по своїх заболочених чоботях як працівник газети. Але він дивився на життя не як «представник», а як людина, як син дивиться на безпорадну матір. (15–19) Він піднявся до верхніх щаблів сучасної культури і вмів бачити колгоспника на тлі космічного віку - весь діапазон крайностей життя та «парадоксів доби»: Цілую руки, що крутили жорна У переддень космічної доби. (20–23) Громадянське кредо Симоненка підноситься над тисячами дзвінких патріотичних декларацій! У його простоті ви відчуваєте людину високої інтелектуальної культури - масштабний розум, який уміє відсівати дрібниці й оголювати суть. (24–29) Пригадую вечір у Черкаському педінституті. Виступ Василя був найцікавішим, найяскравішим. Але хтось із тих, які не дуже заслухуються віршами, завдяки вродженій або натренованій пильності зафіксував непевний звук і, щоб налякати, послав записку: «Яку це Ви самостійну Україну маєте на увазі, коли пишете: «Хай мовчать Америки й Росії...»; «Маю я святе синівське право з матір’ю побуть на самоті»?
(30–32) Василь спокійно і наче недбало прочитав цю записку та сказав: «У мене Україна одна. Якщо автор запитання знає другу - хай скаже. Будемо вибирати». Ось його лаконічна й по-справжньому народна простота й мудрість. (33–38) 3 ним не можна було сперечатися. Він не висловлював квапливих напівдумок, він про все подумав і там, де інші багато й неясно балакають, - мовчав. Уся наша втіха, що його стиль відбився в тому, що він залишив нам. Але він залишив для нас тільки свій початок сходження на верховину. У важкій боротьбі з собою, з атмосферою дрімотної байдужості й мертвого стандарту він вибився на свій шлях і тільки почав ним іти. (39–44) Він тільки навчився всупереч усім вітрам відчувати радість боротьби й силу, що переливається в людину від сили земного тяжіння: Земле рідна! Мозок мій світліє І душа ніжнішою стає, Як твої сподіванки і мрії У життя вливаються моє. (45–51) Він тільки навчився вичленовувати з пороху буденності великі проблеми життя - проблему збереження людської індивідуальності і нової думки у світі категоричних стандартів, проблему красивої ходи і власної дороги серед камінних потвор, що роззявляли пащі, мов кратери, І гукали: - Ми символ доби! Хто не з нами - той проти всіх! (52–53) Він навчився і тим самим навчив нас. Він житиме невід’ємною часткою нас самих, як живий розум і совість, що не гасне. (54–57) А між тим Василь Симоненко абсолютно доступний формою кожній грамотній людині і глибоко хвилюючий змістом. Він постійно говорить про те, що тривожить людей, про що й вони говорять, але без тієї громадянської висоти, ясності розуму і пристрасті слова. (58–60) Кожен його вірш нагадуватиме нам і тим, які будуть після нас, елементарні істини, без яких не можна змістовно жити - Ти знаєш, що ти людина... (61–63) Дорогою ціною дався йому прорив. Але за свою коротку і вбогу юність він зумів назавжди утвердити свою неповторність. Свою важку, але цілком усвідомлену дорогу до правди.
(64–66) Це -життя. Наші прадіди запорожці вимірювали його, не роздрібнюючи. Вони клали життя для життя, не дозуючи крові. Той, хто виходить на поле честі, виносить усе життя. (67–70) То яке ж моральне право маємо ми гратися в правду, гратися в слова, як паяц на арені цирку грається в серйозність. Симоненко гидував духовними карликами й паяцами. Він просто йшов на повен зріст, він красиво йшов, як його «перехожий»,- і дивився перед себе мужніми очима мужицького сина. (71) Стежка його має чарівну силу випрямляти горбаті душі. За Є. Сверстюком, 728 слів
1. «Духовними карликами й паяцами» (рядок 69) автор називає людей А неосвічених, обмежених, байдужих до культури та мистецтва Б нещирих, які за правильними словами приховують ницість душі В пересічних, які не підносяться вище за буденні потреби Г байдужих, безпринципних, які не переймаються долею країни
2. У рядках 67-70 автор удається до А сарказму Б моралізаторства В патетики Г описів
3. Фразеологізм, що має значення «доходити до суті справи», є в реченні A Василь уперто, насуплено дивився в корінь (рядок 9). Б Він знав народ у його побуті, як селянський син (рядки 11–12). В Стежка його має чарівну силу випрямляти горбаті душі (рядок 71). Г Той, хто виходить на поле честі, виносить усе життя (рядки 65–66).
4. Ужите в тексті слово «заокруглюються» (рядок 2) означає А обмежуються Б гладшають В завершуються Г добрішають
5. Стиль тексту – А науковий Б художній В розмовний Г публіцистичний
6. Із Симоненком важко було полемізувати, тому що А «у його простоті ви відчуваєте людину високої інтелектуальної культури - масштабний розум, який уміє відсівати дрібниці й оголювати суть» (рядки 21–23). Б «він не висловлював квапливих напівдумок, він про все подумав і там, де інші багато й неясно балакають, - мовчав» (рядки 33–34). В «у важкій боротьбі з собою, з атмосферою дрімотної байдужості й мертвого стандарту він вибився на свій шлях і тільки почав ним іти» (рядки 36–38). Г «він тільки навчився всупереч усім вітрам відчувати радість боротьби й силу, яка переливається в людину від сили земного тяжіння» (рядки 39–40).
7. Як стверджує автор, на життя народу Василь Симоненко ніколи не дивився очима А людини Б представника В селянського сина Г працівника газети
8. Одним з аргументів до тези «Василь уперто, насуплено дивився в корінь» (рядок 9) є слова про те, що він А «знав народ у його побуті» (рядки 11–12) Б жив у «нашій благословенній провінції» (рядок 1) В «не висловлював квапливих напівдумок» (рядки 33–34) Г «навчився відчувати радість боротьби» (рядок 39)
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 677; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |