Основні етапи української лексикографії

Поняття словника, його види та призначення

Цикл семинаров: Радость жизни

На этих семинарах изучают привычки счастливых людей.

Все дело в том, что, как быть несчастными, знают все. В результате своей жизни и опыта родственников мы получили много привычек, которые помогают нам быть несчастными. Когда наконец, мы понимаем это и хотим построить счастливую жизнь, ничего не получается. Все дело в силе привычек. На семинарах мы осваиваем привычки счастливой жизни и вытесняем ими привычки несчастливой жизни.

Французький письменник Анатоль Франс назвав словник «всесвітом, розташованим у алфавітному порядку». Словник потрібен, коли не знаєш, як пишеться те чи інше слово. Але це не головне. Словники - це не лише довідники, але й елемент національної культури: адже в слові втілено багато граней народного життя. Все багатство й різноманіття лексичних запасів мови зібрано в словниках. Створення словників - завдання особливої галузі лінгвістичної науки - лексикографії. Словники багато й вони різноманітні. Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють поняття, дають біографічні довідки про відомих людей, відомості про країни та міста, про видатні події (війни, революції, відкриття).

Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих за визначеним принципом, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедичний словник. М., 2000).

Будь-який словник складається зі словникових статей. Словникова стаття – основна структурна одиниця словника; текст, що роз'ясняє заголовну одиницю в словнику й характерні їй основні риси. Структура словникової статті визначається завданнями словника. Але словникова стаття будь-якого словника починається із заголовного слова [по-іншому: заголовне слово, лема, чорне слово (від напівжирного шрифту, яким звичайно виділене заголовне слово)]. Сукупність заголовних статей утворють словник, чи ліву частину словника.

Права частина словника - та, у якій розглядається заголовна одиниця. Права частина тлумачного словника, як правило, включає зони: граматична характеристика слова, тлумачення, тип значення (пряме, переносне); ілюстрації (цитати, вислови); словотворче гніздо; так звана "заромбова" частина (фразеологізми) і ін. Зони правої частини розробляються для кожного словника. Сукупність усіх словникових статей утворюють корпус словника. Крім корпусу, у будь-якому словнику є передмова, розділ "Як користуватися словником" (який рідко кимось читається); список умовних скорочень і ін.

ТИПИ СЛОВНИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання розрізняють два типи словників: енциклопедичні словники і філологічні (лінгвістичні).

Енциклопедичні словники пояснюють нереєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті.

В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України. Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і предметні (спеціальні), присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині. Предметні: літературна енциклопедія, дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.

Енциклопедичні словники, їх роль у навчанні та проф. діяльності.

Енциклопедичні словники пояснюють не реєстрові слова, а позначувані ними відомості з різних сфер життя, науки, виробництва, мистецтва та характеризують відомих осіб, визначні історичні постаті. В енциклопедичному словнику, дивлячись слово Київ, можна знайти всі відомості про столицю України.

Є загальні енциклопедичні словники, в яких подаються відомості з різних галузей науки, техніки, культури тощо, і спеціальні, присвячені певній галузі науки: економіці, математиці, медицині тощо

Крім енциклопедичних словників, є енциклопедичні та інші довідники, бібліографічні покажчики тощо, які допомагають орієнтуватися в інформації з різних галузей знань, в соціально-культурних питаннях. Такі словники відіграють надзвичайно велику роль у навчанні, оскільки можливість при необхідності швидко знайти матеріал з певного предмету, який подається в такій літературі чітко і лаконічно. Це, в свою чергу, дає можливість швидко і якісно зорієнтуватися і організуватися для написання більш масштабної роботи – курсової, реферату, наприклад. Щодо професійної діяльності, то інформація, отримана з даної літератури, може реально допомогти систематизувати знання з певного предмету, можливо, навіть дізнатись щось нове, сучасніше.

В філологічних (лінгвістичні) словниках предметом пояснення є слово. Залежно від того, з якої точки зору воно розглядається, лінгвістичні словники бувають різних типів.

1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.

2. Перекладні словники, в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу.Бувають двомовними, чотиримовними та ін.

3. Термінологічні, в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одно- і двомовні, перекладні.

4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.

5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.

6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.

7. Словники іншомовних слів, які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

8. Історичні словники, в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

9. Діалектологічні словники, в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.

10. Фразеологічні словники, в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.

11. Синонімічні словники, в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови

12. Частотні словники, в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення

13. Словники власних імен, в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена

14. Обернені або зворотні словники, в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.

15. Топонімічні словники, в яких описуються назви географічних об”єктів

16. Словники мови окремих письменників, в яких подаються й пояснюються всі вживані в творах того чи іншргр письменника слова.

ЕЛЕКТРОННІ СЛОВНИКИ

Електрóнний словн́ик — комп'ютерна база даних, що містить особливим чином закодовані словникові статті, що дозволяють здійснювати швидкий пошук потрібних слів, часто з урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку поєднань слів (прикладів вживання), а також з можливістю зміни напряму перекладу (наприклад, українсько-російський або російсько-український).

Електронні словники мають низку очевидних і істотних переваг у порівнянні зі словниками традиційними. Сучасні електронні словники не тільки значно перевершують за обсягом книжкові, а й знаходять шукане слово або словосполучення значно швидше. Причому шукати можна в будь-якій формі. Деякі, наприклад abby lingvo, вбудовуються в усі основні офісні програми і виділене слово можна переводити натисканням декількох клавіш. Електронні словники не лише містять транскрипцію, але й можуть вимовляти слова. Тут теж існує два підходи. У МультиЛекс вбудований синтезатор звуку і вимовляються всі слова. Однак повністю довіряти такому підходу, не контролюючи його по транскрипції, небезпечно. Синтезатор може неправильно поставити наголос або взагалі спотворити вимова слова. У abby lingvo основну лексику озвучує диктор з оксфордським вимовою. Але, звичайно, найголовніша перевага хороших електронних словників - одночасний пошук не тільки за назвою словникової статті, але і по всьому величезному обсягу словників, що просто нереально в паперовому варіанті.

Які недоліки електронних словників?

Електронні словники успадкували деякі недоліки звичайних словників. В основному це проблема неповноти словника, а так само підтримки словника в актуальному стані. Дані проблеми не так яскраво виражені, як в їх паперових прабатьків, але все-таки мають місце. Так само до недоліків можна віднести і те, що багато словники вимагають наявність певної сукупності програмних засобів, які в свою чергу вимагають наявність певних апаратних засобів.

Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

Для промовців, телевізійних чи радіо дикторів багатство мови - вимога номер один, без словників не обходяться навіть маститі майстри пера. Особливо велике значення відіграють "осучаснені" форми словників - електронні словники, які також є різноманітними за своєю професійною спрямованістю. Такі словники дозволяють знаходити потрібні знання за лічені секунди, що підвищує продуктивність праці.

Дата добавления: 2017-01-14