Ключові поняття. Запитання для контролю

Запитання для контролю

1. Дайте визначення зовнішньоекономічного договору згідно діючого законодавства України?

2. Якими нормативними документами України регламентуються питання форми, порядку укладання та виконання зовнішньоекономічних договорів?

3. Які колізійні питання виникають при укладанні міжнародних договорів приватно -правового характеру?

4. Які колізійні прив’язки щодо регулювання форми міжнародних договорів приватно -правового характеру передбачені українським законодавством?

Тема 7. Правове регулювання сімейних та спадкових правовідносин з «іноземним елементом»

ПЛАН

1. Колізійні питання оформлення шлюбу в міжнародному приватному праві.

2. Колізійне законодавство України, міжнародних договорів стосовно регулювання сімейних відносин.

3. Колізії законодавства у сфері спадкування.

4. Інститут спадкової трансмісії та негідного спадкоємця.

5. Норми міжнародних багатосторонніх договорів у сфері спадкових відносин.

Шлюб, заповіт, спадкова трансмісія.

Під час вивчення цієї теми потрібно враховувати ту обставину, що інститут шлюбу породжує цілий комплекс різноманітних особистих та майнових прав, що виникають внаслідок його укладання або розірвання і несе на собі відбиток історичних, економічних, етнографічних, культурних, релігійних та інших традицій, які притаманні тому, чи іншому суспільству.

Необхідно також звернути увагу на те, що для міжнародного приватного права значення мають шлюби, зареєстровані за участю іноземців, на території іноземної держави, органами іноземної держави, з використанням іноземного законодавства. Для визначення правового статусу осіб застосовують колізійні норми. Оскільки оформлення шлюбу передбачає дотримання матеріальних і формальних умов, то колізійні прив'язки визначають їхній зміст. Колізійні принципи можуть міститись як у національному законодавстві, так і в міжнародних договорах.

У міжнародному приватному праві до матеріальних умов щодо вступу до шлюбу розуміються вимоги, дотримання або недотримання яких обумовлює дійсність шлюбу, такі як: досягнення шлюбного віку, не перебування в іншому шлюбі, відсутність певного рівня споріднення, вільна згода обох сторін до шлюбу та ін. До матеріальних умов оформлення шлюбу переважно застосовується особистий закон осіб, які одружуються. Під формальними умовами дійсності шлюбу розуміються вимоги, які є обов’язковими для процедури його здійснення (оформлення: визнання церковного або громадянського шлюбу). До форми шлюбу традиційно відносять — закон місця його реєстрації.

Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Колізійні норми шлюбно-сімейного права України містяться у Законі України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005р. № 2709-IV та в міжнародних договорах, переважно про надання правової допомоги. Ці норми регулюють питання:

1) реєстрації шлюбів з "іноземним елементом";

2) їх визнання;

3) розірвання шлюбу;

4) визнання розлучення;

5) особисті та майнові права подружжя;

6) правовідносини між батьками та дітьми;

7) встановлення опіки та піклування;

8) усиновлення.

При вивченні даної теми потрібно також звернути увагу на те, що спадкове право, як інститут цивільного права, охоплює норми, що регулюють відносини, пов'язані з переходом прав і обов'язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У юридичній літературі справедливо проводиться поділ правовідносин у сфері спадкування на такі, що: пов'язані з набуттям спадкових прав; виникають у момент здійснення спадкових прав; зумовлені процесом управління спадковим майном. Саме ці правовідносини є предметом розгляду з точки зору матеріально-правових та колізійних норм. Спадкування є одним із важливих способів набуття права власності у всіх державах. У багатьох з них поєднуються два найважливіших принципи спадкового права: свобода заповіту та охорона інтересів сімї.

Найпоширенішими правовими підставами спадкування в усіх правових системах вважаються заповіт і закон. Заповіт має переважаюче значення, а закон – субсидіарне, оскільки він застосовується у разі відсутності юридично дійсного заповіту, або коли заповітом охоплюється тільки частина спадкового майна чи, якщо заповітом не охоплено інтереси осіб, які мають обов'язкову частку в спадковому майні. У деяких правових системах допускається укладання спадкового договору.

Заповіт (testament,will) – це волевиявлення спадкодавця, спрямоване на визначення юридичної долі його майна після смерті, виражене у встановленій законом формі. Як правило, заповіт є одностороннім та відкличним. Таким він є за законодавством більшості держав, у тому числі й України.

Спадкова трансмісія – перехід права на прийняття спадщини до спадкоємців особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її у зв'язку зі смертю.

Згідно зі ст. 1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Серед міжнародних багатосторонніх конвенцій, які містять матеріально-правові чи колізійні норми, що застосовуються у сфері спадкового права, є Конвенція про колізію законів, що стосуються форми заповідальних розпоряджень, вчинена в Гаазі 05.10.1961р.

Дата добавления: 2017-01-14