Ведення параметрів контрагентів банку

АААА В 7 ССС NNN ЕЕ

АААА В ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

Формування номера аналітичного рахунку

Усі номери рахунків аналітичного обліку крім рахунків бюджету формуються за такою схемою:

1. АААА — номер балансового рахунку (4 знаки).

2. В — ключовий розряд (1 знак).

3. ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація про аналітичний рахунок (до 9 знаків).

Довжина номера рахунку не є фіксованою. Максимальна довжина номера рахунку становить 14 цифр, мінімальна — 5 цифр.

Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До складу цього сегмента може включатись код контрагента, порядковий номер рахунку, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банки можуть самостійно збільшувати кількість необхідних атрибутів поза номером рахунку.

Дещо інакше проводиться нумерація рахунків доходів бюджету. Нумерація рахунків 2500 «Кошти бюджетів України до розподілу» і 2510 «Кошти Державного бюджету України», а також кошти позабюджетних фондів за балансовими рахунками № 2560 «Державні позабюджетні фонди» і 2561 «Галузеві позабюджетні фонди» (лише щодо Галузевих фондів охорони праці) ведеться за такою схемою:

1. АААА — балансовий рахунок (4 знаки);

2. В — контрольний розряд (1 знак);

3. ССС — символ звітності банку (3 знаки);

4. NNN — код міністерства (3 знаки);

5. ЕЕ — додаткова характеристика рахунку (до 2 знаків).

Розряди ССС (символ звітності банку) і NNN (код міністерства) заповнюються відповідно до бюджетної класифікації, що розсилається комерційним банкам у пакеті довідників до формування економічних показників для надання звітності. При цьому розряди NNN набувають значення коду міністерства лише за символами звітності ССС = 068, 002 або 093. За іншими символами замість коду міністерства заповнення цього символа не регламентується і може виконуватися комерційними банками на власний розсуд.

Додаткова характеристика рахунку може вміщувати, зокрема, порядковий номер відділення Державного казначейства.

Ключовий розряд — розряд у номері аналітичного рахунку та контрольний розряд при нумерації рахунків доходу бюджету призначений для перевірки вірогідності номера рахунку та захищає інформацію від суб’єктивних помилок оператора при внесенні даних. Розроблено спеціальні алгоритми їх обчислення. Усе це виконують у банку спеціальні підрозділи комп’ютеризації.

Питання організації аналітичного обліку викладені в окремому нормативному документі Національного банку України «Порядок ведення аналітичного обліку установами банків України», який затверджений постановою Правління від 30.12.97 за № 466.

Параметри контрагентів (клієнтів) банку — це обов’язкові параметри, які деталізують інформацію про контрагентів. Вони заповнюються при відкритті:

* аналітичного рахунку для обліку операцій з клієнтами;

* рахунку новому клієнтові в даному банку.

Параметри контрагента включають:

- код контрагента,

- -ідентифікаційний код,

- -резидентність,

- код держави,

- ознаку інсайдера,

- інституційний сектор економіки,

- форму власності,

- галузь економіки,

- вид економічної діяльності.

Код контрагента — перший параметр є й ідентифікатором контрагента у внутрішньому списку контрагентів банку. Цей параметр є кодом власника рахунку і він, як правило, набирає значення порядкового номера клієнта відповідно до реєстру контрагентів, який ведеться банком.

Ідентифікаційний код — є другим параметром і визначає персональний номер суб’єкта господарської діяльності — резидента відповідно до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або фізичної особи — платника податків відповідно до Державного реєстру фізичних осіб.

Формат параметра для юридичної особи — 8 цифр. У разі необхідності доповнюється до 8 знаків нулями зліва. Для фізичних осіб відповідно до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків — 10 цифр.

Для контрагентів, для яких статистичні органи не визначили код за ЄДРПОУ (профспілкові організації, військові частини та інші), до моменту визначення кодів проставляється значення коду 0.

Формат параметра для юридичної особи — 8 цифр. У разі необхідності доповнюється до 8 знаків нулями зліва. Для фізичних осіб відповідно до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків — 10 цифр.

Для контрагентів, для яких статистичні органи не визначили код за ЄДРПОУ (профспілкові організації, військові частини та інші), до моменту визначення кодів проставляється значення коду 0.

Третій параметр — резидентність — може набирати значення: резидент (1), нерезидент (2).

До секторів та підсекторів економіки належать такі основні типи складових, що є резидентськими в економіці.

Код держави — це четвертий параметр, який містить код країни-контрагента (клієнта) відповідно до «Класифікатора країн світу» (ДК 007-96). Цей параметр є дуже важливим за умови мультивалютності Плану рахунків. Саме код держави, як обов’язковий параметр контрагента, вказує на країну — учасника розрахунків.

Параметркод держави має формат 3 цифри. Всього у класифікаторі наведено коди 231 держави світу.

П’ятий обов’язковий параметр контрагента — ознака інсайдера. Він містить інформацію про належність клієнта до інсайдерів або споріднених осіб відповідно до інструкції «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків». Інсайдер — є особа (юридична або фізична), яка споріднена щодо комерційного банку.

Інституційний сектор економіки (шостий параметр) — це параметр, що вказує на статус контрагента в економіці.

Форма власності, що є сьомим параметром контрагентів, вказує на їхній розподіл за формами власності.

Галузь економіки, що є восьмим параметром, визначає належність суб’єктів господарської діяльності до конкретних галузей народного господарства.

Дев’ятий параметр — види економічної діяльності вказує на розподіл суб’єктів за видами економічної діяльності.

Наведені 9 обов’язкових параметрів дають підстави сформувати аналітичну картку клієнта.

Дата добавления: 2017-01-14