Джерела інформаційного забезпечення фінансового аналізу

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

метод фінансового аналізу – це системне, комплексне дослідження, взаємопов’язане визначення інформації фінансового характеру з метою її об’єктивної оцінки, виявлення резервів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів та забезпечення необхідною інформацією для прийняття оптимальних рішень з управління ними.

Серед них можна виділити такі основні:

1) горизонтальний (тимчасовий) аналіз 2) вертикальний (структурний) аналіз 3) трендовий аналіз 4) факторний аналіз – це аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник.

В фінансовому аналізі використовують прийоми: порівняння;групування та узагальнення;розрахунок коефіцієнтів;розчленування загальних показників;розрахунок середніх та відносних показників;балансове зіставлення;розрахунок рядів динаміки;графічне зображення величин, що аналізуються;ланцюгові підстановки;індекси;економіко-математичні методи.

Розрізняють формалізовані і неформалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок та сценаріїв; психологічні; морфологічні; порівняльні; побудови системи показників; побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності. Основні з них: арифметичних різниць; ланцюгових підстановок; відсоткових чисел; дисконтування; диференційний; балансовий; логарифмічний; виокремлення ізольованого впливу факторів; інтегральний; простих та складних відсотків тощо.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, примітки до фінансової звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.

Баланс — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інфор­мація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здат­ність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.

Наступним звітом, який складає підприємство, є Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3). Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів. Наступним звітом є Звіт про власний капітал (ф. № 4) Слід пам’ятати, що власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна (А — активи) і борговими зобов’язаннями (З):К = А – З.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, що забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачене відповідними положеннями (стандартами).

Фінансова звітність призначена насамперед для (окрім менеджерів і працівників підприємства) зовнішніх користувачів (інвесторів, кредиторів, постачальників, споживачів, державних і громадських організацій). Згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності її якісні характеристики мають бути такі: цінність інформації для користувача (зрозумілість; своєчасність; доречність з точки зору впливу на економічні рішення користувачів, сьогоденних і майбутніх подій, виправлення помилок у господарській діяльності); прогностична цінність; цінність зворотного зв'язку; можливість порівнювати звіти різних підприємств і за різні періоди часу; надійність (достовірність, можливість бути перевіреною, неупередженість, обачливість, повнота).

Дата добавления: 2017-01-14