Реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством

Як складова частина державного управління, державна служба спрямована на задоволення потреб суспільства, забезпечення захисту основних прав і свобод людини і громадянина, послідовного і сталого розвитку країни та поступового входження її до європейської спільноти.

Як вказується у Звіті ООН «Загальна оцінка країни. Україна», з часу проголошення незалежності в 1991 р. Україна була змушена розпочати будівництво основних інституцій демократичної держави практично з нуля. У Звіті зазначається, що протягом останнього десятиліття.

Державна служба, як різновид публічної служби.

Україна повинна була виконувати нагальні завдання, пов’язані із забезпеченням умов для сталого людського розвитку та постійного руху в напрямі до демократії, що потребувало розвитку культури прав людини та формування сильного громадянського суспільства. Серед важливих завдань побудови нових інститутів було й залишається державне управління, його переорієнтація на «клієнтську модель», коли споживачі державних послуг – громадяни, громадські організації та інші суб’єкти, задоволення потреб яких визнаються пріоритетними цілями функціонування державного управління.

Одним із важливих інститутів державного управління є державна служба, яка спрямована на реалізацію державної волі, є учасником прямого каналом зв’язку «держава-суспільство». Враховуючи сучасні інтеграційні процеси України до Європейського Союзу перед її інститутами постають непрості завдання щодо реформування та покращення, відповідно до стандартів ЄС. Не останню роль у цьому процесі побудови системи якісного врядування і відіграє державна служба.

Державна служба в Україні визнається одним з важливих інститутів у справі формування і розвитку державності, від якого залежить функціонування всієї суспільно-політичної системи, вирішення різноманітних завдань і функцій сучасної держави. Державна служба є основою сучасного державного будівництва, здійснює свій вплив на всі найважливіші конституційно-правові формування.

Загально визначеного поняття явища «державна служба» в науковій літературі не існує, а у багатьох державах використовується схожий термін «public service», який можна інтерпретувати і як «державна», і як «публічна» служба. Однак, визначення поняття «державна служба» закріплене в чинному Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII у ст. 1 якого зазначено, що державна служба в Україні – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;

2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;

3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;

4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;

5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;

6) управління персоналом державних органів;

У процесі свого розвитку, суспільства, які з часом усе більше набували ознак громадянських суспільств, тісніше співпрацювали із державними інститутами з метою ефективного забезпечення діяльності. Вказані інтеграційні процеси відображають потребу населення в самоорганізації, саморегулюванні суспільних зв’язків та відносин. Однак, такий зв'язок держави, а, отже, і державної служби з інститутами громадянського суспільства не є прямим, натомість має опосередкований характер. Держава як «над регулятор» створює необхідні умови та нормативно-правову платформу для функціонування інститутів громадянського суспільства, одночасно державна служба, як функціональний елемент державного управління державну службу здійснюється контроль виконання законодавства всіма інститутами такого суспільства. Процес інтеграції має й ще одну складову – соціальний контроль, тобто інститути громадянського суспільства покликані виконувати функцію соціального контролю за діяльністю держави і його органів щодо належного виконання взятих на себе зобов’язань, у тому числі й в першу чергу –передбачених чинним законодавством. Така взаємодія держави й суспільних інститутів забезпечує демократичний характер побудови і функціонування суспільного організму.

На первинному рівні така взаємодія фактично відображена у зв’язці «державний службовець – громадянин». Європейський Союз розглядає розвиток відносин між державними службовцями та громадянами як міцну основу для поліпшення процесів вироблення державної політики та якісного врядування. Залучення громадян до процесів вироблення державних рішень дає змогу органам влади знайти нові шляхи вирішення проблем, джерела ідей про напрями політики та отримати нову інформацію і ресурси для прийняття рішень з орієнтування саме задоволення потреб саме громадян, як основного споживачів таких рішень. Вказана взаємодія підтвердить можливість громадян особисто впливати на процеси прийняття рішень держаними органами, таким чином забезпечити належний рівень управління, якість демократії та можливості громадянського суспільства.

У країнах із розвинутими демократичними системами зміцнення зв’язків державної служби із громадянами дає змогу:

- підвищувати якість демократії, надаючи можливості органам влади використати додаткові джерела інформації, перспективи та потенційні рішення для того, щоб вирішувати нагальні потреби державної політики за умов підвищення складності умов, взаємної пов’язаності напрямів державної політики і в умовах обмеженого часу;

- забезпечувати потреби інформаційного суспільства, підготуватися до прискореного та ширшого спілкування із громадянами та забезпечення свідомого управління;

Дата добавления: 2017-01-14