Важливо звернути увагу на концептуальні документи, що визначали рух щодо реформації державної служби на шляху до впровадження стандартів та принципів доброго врядування ЄС

Про важливість державної служби з метою належного функціонування Української держави та забезпечення прав та свобод її громадян вказує й національне законодавство. Зокрема, основоположний закон – Конституція України закріплює в ч. 2 ст. 38 положення про те, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування. А п. 12 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачає положення про те, що виключність регулювання саме законами питань організації і діяльності органів виконавчої влади та основ державної служби. Ці дві статті в Основному Законі, де прямо згадується державна служба.

Сьогодні, після подій соціально-політичного характеру, які відбулись в Україні, рух до Європейської інтеграції є завданням та викликом не тільки для держави та її механізму, а й для суспільства. Видається очевидним, що в даному контексті постановка стратегічно правильних задач як для України в цілому, так й для ефективного функціонування державної служби є відданість принципам, задекларованим сторонами при підписанні Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Інтегрувати інформацію та пропозиції, які надходять від громадян, до

процесу вироблення державних рішень для виправдання очікувань громадян на те, що їх голос буде почуто, а їх думки - взято до уваги;

реагувати на потреби щодо вищого ступеня прозорості та відповідальності органів влади – одночасно із посиленням уваги з боку суспільства та засобів масової інформації до діяльності органів влади, підвищуються та систематизуються стандарти суспільного життя;

- посилювати довіру до органів влади з боку суспільства, відвернути поступову «ерозію» довіри до головних державних інституцій.

Одночасно варто пам’ятати, що взаємодія держави та суспільства, а відтак державного службовця та громадянина не стосується лише моменту прийняття рішення, його обговорення чи контролю. Досить поширеними є проблеми саме якісного виконання прийнятих рішень, через їх незрозумілу природу чи викривлену мету прийняття. Таким чином, відносини між державними службовцями та громадянами стосуються широкого спектра взаємодії на кожному етапі прийняття рішень, починаючи з моменту розробки до їх виконання та оцінки.

Гармонічні відносини між державними службовцями та громадянами значною мірою залежать саме від виконавської діяльності державних службовців. Громадяни оцінюючи роботу у кожному конкретному випадку – конкретного службовця формують думку про загальний апарат держави та державну службу як таку. У взаємовідносинах із громадянами орган влади представлений не анонімними структурами, але й людьми, які несуть окрім громадянської та моральної відповідальності ще й юридичну.

Так, ще Указом Президента України від 14 квітня 2000 р. № 599/2000 було затверджено Стратегію реформування системи державної служби в Україні, яка на сьогоднішній день є чинною, незважаючи на те, що розрахована на 2000 – 2004 роки. В ній чітко вказано про необхідність реформування та покращення державного управління з метою досягнення цілей європейської інтеграції України. Реформування державної служби передбачає: вдосконалення кадрового потенціалу, створення оновленого, потужного і дієздатного державного апарату, становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби. Стратегія передбачала проведення групи заходів, зокрема: удосконалення класифікації посад державних службовців; оптимізація управління державною службою; забезпечення конкурсності, об'єктивності, прозорості і гласності під час прийняття на державну службу та просування по службі; удосконалення адміністративної культури державних службовців, посилення суспільної довіри до них; посилення мотивації та стимулювання праці, заохочення державних службовців та їх соціальної захищеності; посилення відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків та неналежну роботу щодо запобігання проявам корупції; професійне навчання державних службовців та кадрового резерву; наукове забезпечення реформування державної служби.

На час прийняття даної стратегії вона передбачала досить прогресивні ідеї, які визначали стратегічні та системні зміни з метою створення моделі державної служби в Україні. Однак, оцінюючи та аналізуючи сучасний стан реформування інституту державної служби, більшість цих ідеї так і залишились нереалізованими.

У 2004 р. Указом Президента України від 5 березня № 278/2004 схвалюється Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу, в якій вже концептуально закріплено рух України до європейської інтеграції. Зокрема, вказується на те, що державна служба є ключовим елементом системи державного управління, від ефективного функціонування якого залежить додержання конституційних прав і свобод громадян, послідовний і сталий розвиток країни. З огляду на стратегічне завдання України щодо здійснення комплексу системних перетворень та створення реальних (внутрішніх) передумов для вступу до Європейського Союзу наближення державної служби до загальноприйнятих її засад для країн-членів ЄС набуває особливо актуального значення.

Концепція наголошувала, що адаптація інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу має здійснюватись за такими пріоритетними напрямами: вдосконалення правових засад функціонування державної служби;реформування системи оплати праці державних службовців; встановлення порядку надання державних послуг та вдосконалення нормативного регулювання вимог професійної етики державних службовців; вдосконалення та підвищення ефективності управління державною службою; професіоналізація державної служби.

Таким чином визначаючи концептуальні проблеми функціонування та реформування інститут державної служби в Україні та побудову української моделі державно служби.

Важливим досягненням на шляху до реального впровадження заходівщодо покращення діяльності інституту державної служби є прийняттяпостанови Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації» від 18 березня 2015 р. № 227-р, якою окрім самої Стратегії було передбачено конкретний план заходів щодо реалізації Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року. Стратегія визначає проблеми, які потребують розв’язання, мету, шляхи реалізації, індикатори реформи державної служби та служби в органах місцевого самоврядування та містить комплекс першочергових завдань і заходів, спрямованих на забезпечення розвитку державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Основними напрямами реалізації Стратегії є:

– гарантування політичної нейтральності державної служби та служби ворганах місцевого самоврядування шляхом розмежування політичних та адміністративних посад;

– забезпечення рівного доступу громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, усунення корупційного механізму шляхом проведення виключно відкритого конкурсу на зайняття вакантних посад;

– формування ефективної системи управління людськими ресурсами на державній службі та службі в органах місцевого самоврядування, що базуватиметься на врахуванні знань, умінь, навичок, а також особистісних якостей державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування;

– підвищення ефективності професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування шляхом оптимізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, зокрема у сфері державного та регіонального управління, запровадження індивідуальних програм розвитку персоналу та планування кар’єри;

Дата добавления: 2017-01-14