Принципи корпоративного управління

Моделі корпоративного управління в Україні

Модель	Загальні збори акціонерів	Ревізійна комісія	Спостережна рада	Колегіальний виконавчий орган (правління, рада директорів)	Одноособовий виконавчий орган (директор, президент)
I	+	+	+	+	—
II	+	+	+	—	+
ІІІ	+	+	—	+	—
IV	+	+	—	—	+

Загальні збори акціонерів є найвищим органом керівництва у будь-якому акціонерному товаристві. Також є обов'язковим наявність ревізійної комісії. Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" створення спостережної ради є обов'язковим тільки для товариств, де кількість акціонерів перевищує 50 осіб. Виконавчі органи формуються залежно від потреб акціонерного товариства.

Дотримання принципових підходів до корпоративного управління є обов’язковим для всіх країн,а саме дотримання кодексу принципів, справедливості, встановлення процедури голосування, прозорості, звітності й стратегічного планування, неможливе вільне функціонування ринку цінних паперів та інвестицій. Отже, розглянемо ці основні принципи.

1. Наявність кодексу принципів. Члени спостережної ради та правління повинні керуватись розробленим власним кодексом принципів, яке повинно мати кожне акціонерне товариство. Основна мета даного кодексу – це чітка регламентація взаємовідносин з акціонерами та зобов'язань товариства перед ними. Кодекс повинен стати нормою корпоративного управління. Керівні органи в корпоративному управлінні повинні дотримуватися кодексу принципів і доповідати акціонерам про будь-яке незначне відхилення від його норм. Щоб підтримувати стандарти корпоративного управління на належному рівні, учасникам корпоративних відносин необхідно інколи переглядати положення кодексу.

2. Справедливість. Забезпечення однакового ставлення акціонерних товариств, що діють на ринку до всіх акціонерів, включаючи зарубіжних. Головною ознакою тут є повага інтересів міноритарних акціонерів і не здійснювати діяльності, що може завдати їм збитків. Одна акція має надавати її власникові право одного голосу на зборах акціонерів.

3. Встановлення процедури голосування. Про засідання зборів та питання, що на них виносяться акціонерів слід своєчасно інформувати. Матеріали, які будуть використані для обговорення та голосування мають бути чіткими, короткими та надавати адекватну інформацію, яка б давала можливість приймати на її основі рішення з питань, що розглядаються. Щоб сприяти активній участі акціонерів у діяльності товариства, ці матеріали повинні поширюватись серед них своєчасно. Голоси мають бути точно підраховані, а результати голосування незалежно від його форми (особисте чи за довіреністю) оприлюднені.

4. Прозорість. Головною умовою дієвості і конкурентності ринку є його відкритість. Ринок втратить своїх акціонерів, якщо ринок не створить досить високого рівня довіри до себе та до інформації, яку він надаєЩоб забезпечити суспільству прозорість і відкритість діяльності корпорації, акціонерні товариства повинні дотримуватися загальновизнаних міжнародних стандартів.

5. Звітність. Члени спостережної ради та правління звітують перед акціонерами. За розвиток стратегічного планування діяльності корпорації так, щоб переважаючим чинником цієї діяльності було постійне підвищення стабільності акцій, а також за відповідність своїх членів і команди менеджерів завданням стратегічного планування несе відповідальність спостережна рада. Про стан та оцінку діяльності акціонерного товариства, ступінь ефективності функціонування адміністрації, оплату праці її членів, призначення членів правління, біографічні відомості про них та про їхню майнову частку в товаристві, стратегічне планування спостережна рада повинна відкрито надавати інформацію на будь-який запит акціонера. Ключовими факторами для подальшого вдосконалення проблеми корпоративного управління є можливість моніторингу діяльності товариства з боку спостережної ради та акціонерів, а також узгодження інтересів менеджменту з інтересами акціонерів.

6. Стратегічне планування. Запорукою нарощування капіталу є вміння членів спостережної ради та правління передбачати довгострокову перспективу розвитку товариства і планувати його діяльність відповідно до цієї перспективи, за умов підтримки стратегічної лінії акціонерами.

Проблеми, на яких ґрунтуються основні принципи корпоративного управління, виникають внаслідок поділу власності й управління нею, і стосуються акціонерних товариств, чиї акції є в обігу на фінансовому ринку. У квітні 1998 р. на засіданні Ради Організації економічного співробітництва і розвитку (РОЕСР) на рівні міністрів країн-учасниць було прийнято рішення про розробку стандартів норм корпоративного управління. Такі відомі світові організації, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, профспілки, бізнесові кола та Комітети РОЕСР з фінансових ринків, міжнародних інвестицій та транснаціональних компаній, промисловості, з питань політики охорони довкілля взяли активну участь у процесі розробки кодексу принципів корпоративного управління. Результатом цієї роботи стало прийняття на засіданні Ради ОЕСР у травні 1999 р. Кодексу "Принципи корпоративного управління", який регулює питання п'яти сфер корпоративного управління: права акціонерів, однакове ставлення до акціонерів, роль заінтересованих осіб, розкриття інформації та її прозорість, обов'язки спостережної ради. За умови, якщо буде відбуватись дотримання цих принципів законодавством та акціонерними товариствами України, то це дасть можливість акціонерним товариствам вдосконалювати корпоративне управління відповідно до світових стандартів.

Питання для самоконтролю

1. Сутність корпоративного управління.

2. Основні завдання органів корпоративного управління.

3. Типові проблеми корпоративного управління.

4. Моделі корпоративного управління.

5. Основні принципи корпоративного управління.

Глава II

Дата добавления: 2015-07-13