Проводимість нерва та м’яза. Явище парабіозу

Мета. Дослідити провідность нерва та м’яза в різних умовах. Ознайомитись з явищем парабіозу.

Прилади та матеріали. Набір для препарування, міограф, кімограф, електростимулятор, вилочкові електроди,вата, нитки,1% розчин КСl, фіз.розчин, ефір або хлороформ, серветки.

Об’єкт дослідження. Жаба.

Питання для теоретичної підготовки Парабіоз, його фази та їхня сутність. Лабільність. Закон “Все або нічого”. Закони проведення импульсу по нервовому волокну.

Завдання 1. Спостереження фаз парабіозу.

Приготувати нервово-м’язовий препарат та закріпити його у міографі. Подразнюючи нерв поодинокими стимулами, реєструвати на кімографі криві м’язового скорочення. Визначити силу подразнення для одержання слабкого і сильного скорочення м’яза.

На нерв (приблизно посередині) накласти шматочок вати, змочений 1% розчином КС1. Через 8 – 10 хв провести подразнення нерва, розташовуючи електроди вище пошкодженої ділянки. Нанести слабкі та сильні подразнення і записати скорочення м’яза на кімографі. Через деякий час можна спостерігати, що і при слабкому, і при сильному подразненнях реєструються однакові за амплітудою скорочення. Це свідчить про настання зрівняльної фази парабіозу. Продовжуючи подразнення зазначте парадоксальну фазу парабіозу, коли слабкі стимули викликають високоамплітудні скорочення, і навпаки. Згодом м’яз взагалі перестає скорочуватися при будь-якому подразненні, що характерно для гальмівної фази парабіозу. Нанесіть подразнення на ділянку нерва, розташовану ближче до м’яза по відношенню до місця пошкодження.

Завдання 2. Двосторонність проведення збудження по нерву.

Приготувати препарат задніх кінцівок жаби. Обережно відпрепарувати сідничний нерв від оточуючих тканин у нижній третині стегна, не пошкодивши нервові гілочки, що відходять до м’язів. Підняти сідничний нерв (скляним гачечком) і перерізати під ним стегнову кістку і м’язи, щоб розділені частини з’єднувалися тільки за допомогою сідничного нерва.

Подразнювати електричним струмом через вилочкові електроди відпрепаровану ділянку нерва. Спостерігати за відповідною реакцією ізольованих частин – скорочуються м’язи обох частин.

Завдання 3. Закон фізіологічної неперервності нерва.

Приготувати нервово-м’язовий препарат. Подразнюючи сідничний нерв електричним струмом, переконатися в наявності збудження в різних його ділянках. На середину нерва покласти ватний тампон, змочений ефіром. Щоразу через 5 –10с подразнювати нерв вище наркотизованого місця. Зазначити, через який час м’яз перестане скорочуватися. Видалити тампон, промити нерв фіз.розчином і повторити подразнення. Зазначити час відновлення провідності нерва.

На щойно приготовленому нервово-м’язовому препараті перев’язати сідничний нерв ниткою (накласти лігатуру) посередині між м’язом і частинкою хребта, з якої виходять нервові корінці. Наносити подразнення електричним струмом на ділянці між лігатурою і хребтом. Спостерігати за наявністю чи відсутністю відповідної реакції.

Питання для самопідготовки та контролю.

1. За яких умов настають зрівняльна, парадоксальна, гальмівна фази парабіозу?

2. Які механізми зміни лабільності, збудливості та провідності нерва при парабіозі?

3. Поясніть, чому при подразненні нерва нижче місця пошкодження (ближче до м’яза) виникає відповідна реакція?

4. Які зміни виникають на поверхні мембрани при парабіозі?

5. У чому полягає закон двостороннього проведення збудження по нерву?

6. Поясніть механізм виникнення скорочення м’язів ізольованих ділянок при подразненні сідничного нерва.

7. В чому полягає закон фізіологічної безперервності нерва?

Дата добавления: 2017-01-14