Клінічна картина. У 1984 р. Н.В. Путов і співавтори запропонували класифікувати гострі інфекційні деструкції легені за етіологією

Класифікація

У 1984 р. Н.В. Путов і співавтори запропонували класифікувати гострі інфекційні деструкції легені за етіологією, патогенезом, видом патологічного процесу, відношенням до анатомічних елементів легені тяжкістю перебігу, наявністю ускладнень. Автори виділили 3 види деструкції легені:

· абсцес - обмежена порожнина, що формується в результаті не-крозу та гнійного розплавлення легеневої паренхіми;

· гангрена легені - значно важчий патологічний стан, що відріз-няється обширним некрозом й іхорозним розпадом ураженої тканини легені, не схильним до чіткого обмеження і швидкого гнійного роз-плавлення;

· гангренозний абсцес - проміжна форма: некроз і гнійно-іхороз-ний розпад мають менш поширений характер, у процесі відмежування формується порожнина, що містить секвестри, які повільно розплав-ляються і відторгаються.

Класифікація (Н.В. Путов, 1998 р.)

І. Етіологія:

· аеробна або умовно-анаеробна флора;

· облігатна анаеробна флора;

· змішана аеробно-анаеробна флора;

· небактеріальні збудники (гриби, найпростіші).

II. Патогенез (механізм інфікування):

· бронхогенні, зокрема аспіраційні, постпневмонічні, обтураційні;

· гематогенні, зокрема емболічні;

· травматичні;

· пов'язані з безпосереднім переходом нагноєння з сусідніх органів і тканин.

III. Клінiко-морфологічні форми:

· абсцеси гнійні;

· абсцеси гангренозні;

· гангрена легені.

IV. Локалiзацiя в межах легені:

· периферичні;

· центральнi.

V. Поширеність патологічного процесу:

· поодинокі;

· множинні;

· однобічні;

· двобічні;

· з ураженням сегмента;

· з ураженням частки;

· з ураженням більше однієї частки.

VI. Тяжкість перебігу:

· легкий перебіг;

· середньої тяжкості;

· тяжкий перебіг;

· дуже тяжкий перебіг.

VII. Наявність або відсутність ускладнень:

· неускладнені;

· ускладнені:

- піопневмоторакс, емпієма плеври;

- легенева кровотеча;

- бактеріємічний шок;

- гострий респіраторний дистрес-синдром дорослих;

- сепсис (септикопіємія);

- флегмона грудної стінки;

- ураження протилежного боку при первинно однобічному процесі.

VIII. Характер перебігу:

· гострий;

· підгострий;

· хронічний (проте хронічний перебіг гангрени неможливий).

Клінічна симптоматика гострого абсцесу і гангрени легенів різно-манітна і залежить від індивідуальних особливостей організму, об’єму некротизованої легеневої тканини, характеру і інтенсивності його роз-паду, стадії захворювання, ускладнень, наявності або відсутності супутніх захворювань.

Спочатку захворювання найчастіше розцінюється як грип або респі-раторне захворювання, а у хворих із хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи – як чергове загострення. Неефективність амбулаторного лікування протягом декількох днів, висока темпера-тура, що продовжується, посилення больових відчуттів у грудній клітці, а іноді і відходження гнійного мокротиння в ранні терміни вимушують госпіталізувати хворих у терапевтичні стаціонари. Відмі-чається висока температура, лихоманка, слабість, проливні поти, болі в грудній клітці, утруднене дихання або задишка у зв'язку з немож-ливістю глибокого вдиху, укорочення перкуторного звуку, ослаблення дихальних шумів. Це ознаки, які завжди повинні насторожувати лікаря стосовно можливості подальшого прогресу патологічного процесу.

Перший тип абсцедування характеризується спочатку сприятли-вою динамікою пневмонічного процесу, настанням кризи, після чого знову виникають погіршення стану, підвищення температури, поси-лення болю в грудній клітці з подальшим виділенням гнійного мокро-тиння. Абсцес при цьому формується через 12-20 днів після початку пневмонії.

Другий тип характеризується симптомами тривалої пневмонії і безуспішністю лікування, що проводиться. Формування легеневого гнійника відбувається протягом 20-30 днів від початку пневмонії.

Третій тип абсцедування характеризується швидким розвитком гнійно-деструктивного процесу в легені, коли у хворих вже з перших днів захворювання відмічається виділення гнійного, нерідко смердю-чого мокротиння.

Стан хворих у стадії некрозу і розпаду тяжкий. Він визначається вираженою інтоксикацією. Характерні висока температура з гектич-ними розмахами і поява гнильного запаху з рота при диханні. Через декілька днів після появи неприємного запаху починається виділення гнійного або гнійно-гнильного мокротиння, що свідчить про виник-нення з’єднання вогнищ некротичних тканин, що розпадаються, з бронхами. Кількість мокротиння може досягати більше 500 мл за добу. У мокротинні часто визначаються домішки крові. Мокротиння у хворих на гангрену частіше має брудно-сірий, іноді шоколадний ко-лір.

Якщо протягом 1 місяця (за деякими даними протягом 2 місяців) тенденція до загоєння абсцесу відсутня, такий абсцес називається хро-нічним. Морфологічно для останнього характерно формування піоген-ної мембрани з утворенням капсули із сполучної тканини з грубими фіброзними стінками, часто з утворенням безформових секвестрів. Основними причинами, що приводять до хронізації процесу, є: зни-ження захисних сил організму, недостатнє лікування гострого процесу та поганий дренаж порожнини абсцесу.

Дата добавления: 2017-01-14