Коригувальні коефіцієнти, що застосовуються до базових нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин

№ з/п	Критерії застосування коефіцієнта	Значення коефіцієнта
	Видобування позабалансових запасів корисних копалин	0,5
	Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ	0,5
	Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах	2,0
	Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами	0,85

За умов коли платники розраховували плату за видобуті або погашені корисні копалини із застосування відсоткових ставок, податкові органи зобов’язані також перевірити, чи було при цьому дотримано правило, за яким вартість одиниці корисних копалин, як розрахунковий показник, була визначена за більшою з таких двох величин:

- або за фактичною ціною реалізації;

- або за розрахунковою вартістю.

Ціну одиниці корисних копалин за фактичними цінами реалізації платники зобов’язані визначати виходячи з сум отриманих доходів за формулою:

,

де: Ц_р – ціна реалізації одиниці видобутих корисних копалин, грн;

Д – загальна сума доходу від реалізації видобутих корисних копалин, грн;

Q - обсяг корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період, т; куб. м.

При цьому враховується, що платники мають право зменшити суму отриманого доходу на суму витрат, пов’язаних з:

‒ транспортуванням, перевезенням корисних копалин зі складу готової продукції платника магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

‒ обов’язковим страхуванням вантажів;

‒ сплатою митних платежів (зборів) під час реалізації за межі митної території України.

Ціну одиниці корисних копалин за їх розрахунковою вартістю платники зобов’язані обчислювати за такою формулою:

,

де: Ц_р – ціна реалізації одиниці видобутих корисних копалин, грн;

В_мп – витрати гірничодобувного підприємства, грн;

Q – обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період, т; куб. м;

К_рмпе – коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин.

До складу загальних витрат гірничодобувного підприємства відносять:

- матеріальні витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів, за винятком витрат на зберігання, транспортування і пакування корисних копалин;

- витрати на оплату праці, пов’язаної з видобутком корисних копалин;

- витрати з ремонту основних засобів, пов’язаних з видобутком корисних копалин;

- суми нарахованої амортизації на основні засоби, нематеріальні активи, а також на витрати, що пов’язані з їх поліпшенням, крім суми нарахованої амортизації, яка технічно та технологічно не пов’язана з видобутком відповідного виду корисних копалин.

Вибір для розрахунку податкового зобов’язання більшого значення вартості одиниці корисних копалин відповідає вимогам податкового законодавства, запобігає бюджетним втратам, унеможливлює прояви безвідповідальності в заповненні податкової звітності, спонукає до впровадження ефективних маркетингових заходів на підприємстві.

В разі проведення податкового контролю на підприємстві, що сплачує плату за використання корисних копалин, не пов’язаних з їх видобуванням, порядок податкового зобов’язання платники повинні визначати добутком об’ємних параметрів природно-геологічних утворень або спеціально створених порожнин і розрахункових ставок, які для цілей такого нарахування, за нормами чинного податкового законодавства, визначені в абсолютних значеннях.

В ході проведення податкової перевірки під окреме дослідження підпадають строки подання податкових розрахунків з плати за користування надрами в цілях, пов’язаних та не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (додаток 11, 12) та строки внесення плати. За вимогами чинного податкового законодавства податкову звітність платники зобов’язані надати в податкові органи впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а сплатити збір - впродовж 50 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу. Недотримання зазначених строків є порушенням податкового законодавства.

Податкову звітність платники зобов’язані подавати:

- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини;

- за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та морської економічної зони України.

Якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копію податкового розрахунку такий платних подає за місцем власного податкового обліку

Не залишаться поза увагою податківців і порядок зарахування суми сплаченого збору до витрат підприємства. Не вважається порушенням податкового законодавства коли збільшення витрат здійснюється в межах доведених лімітів на видобування корисних копалин та обсягів втрат у надрах, що не перевищують нормативні. Нарахована сума плати за наднормативні втрати, а також за видобування корисних копалин понад установлені ліміти (квоти), повинна справлятись з прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.

Якщо впродовж 6 місяців платник податку з різних причин не погашає податковий борг з цього податкового платежу, окрім штрафних санкцій, що накладаються на такого платника, орган ДПС додатково має право звернутись до уповноваженого центрального органу виконавчої влади про зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу на видобування корисних копалин і позбавити його такого права.

На завершальному етапі проведення податкового контролю здійснюється перевірка порядку самостійного виправлення платниками помилок у поданій податковій звітності, а також правильності перерахувань плати за користування надрами, у відповідності з затвердженим регламентом.

Перевірка самостійно виправлених помилок в податковій звітності поданій надрокористувачами до органів ДПС проводиться наступним чином. Якщо платником самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, то такий платник зобов’язаний або надати уточнюючий розрахунок абовідобразити суму такого порушення у складі податкового розрахунку, що подається за наступний податковий період.

Порушеннями вважаються, якщо таке виправлення надрокористувачі здійснили без сплати донарахованих податкових зобов’язань, а також штрафних санкцій в розмірі 3% від суми податкового боргу, якщо таке виправлення відбулось через подання уточнюючого розрахунку, і 5% від суми податкового боргу, якщо таке уточнення відбулось через подання нової податкової декларації (розрахунку). При цьому береться до уваги, що на суму заниженого податкового зобов’язання обов’язково повинна бути нарахована пеня за весь строк до настання погашення суми недоїмки.

Перевірка правильності перерахувань податкових платежів за рівнями бюджетної системи здійснюється з дотриманням положень Бюджетного кодексу, а саме:

а) 50% плати за використання корисних копалин загальнодержавного значення платники зобов’язані спрямовувати до Держбюджету України, а 50% ‒ до місцевих бюджетів;

б) 100% плати за використання корисних копалин місцевого значення платники зобов’язані спрямовувати до місцевих бюджетів;

в) 100% плати за використання корисних копалин на континентальному шельфі в межах морської економічної зони платники зобов’язані спрямовувати до Держбюджету України.

Чинним законодавством України передбачено пільги стосовно використання надр. Не обкладаються, а відтак не підпадають під податковий контроль такі підприємства та організації, що використовують надра в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин:

- військові частини, заклади і установ Збройних Сил України та інших військових формувань, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

- підприємства і організації, що використовують транспортні тунелі та інші підземні комунікації, колекторно-дренажні системи та об’єкти міського комунального господарства.

Реалізація ефективних форм податкового контролю за сплатою збору за користування надрам, пов’язаних і не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, сприятиме не лише задоволенню фіскальних потреб для розвитку національної економіки, а також забезпечить їх раціональне та ефективне використання.

Питання для самоперевірки:

1. У вигляді яких податкових платежів справляється плата за землю в Україні?

2. За якими категоріями класифікуються землі відповідно до їх цільового призначення?

3. Назвіть фактори, що впливають на розмір земельних платежів?

4. Назвіть основні напрями податкового контролю за справлянням земельних платежів.

5. Якими документами регламентується право на спеціальне використання лісових ресурсів?

6. За якими чинниками диференціюються ставки на деревину лісових порід?

7. Що являється об’єктом стягнення збору за спеціальне використання лісових ресурсів? Охарактеризуйте порядок його розрахунку.

8. Як називається звітний документ, що зобов’язані подавати лісокористувачі до органів ДПС при здійсненні лісозаготівель?

9. Охарактеризуйте структуру збору за спеціальне використання води. Назвіть об’єкти оподаткування для кожного окремого збору.

10. Назвіть напрями використання водних ресурсів за якими не справляються збори.

11. Які форми податкової звітності передбачені чинним законодавством для водокористувачів?

12. У якому вигляді справляється плата за користування надрами?

13. Назвіть особливості нарахування податкових зобов’язань за користування надрами із застосуванням відсоткових ставок.

14. За якими термінами платники зобов’язані подавати податкову звітність та вносити плату за користування надрами?

Завдання для самостійної роботи (теми рефератів):

1. Податковий контроль за порядком справляння плати за землю.

2. Податковий контроль за порядком справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

3. Податковий контроль за порядком справляння збору за спеціальне використання води.

4. Податковий контроль за порядком справляння платежів за користування надрами.

[*] Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.

Дата добавления: 2017-01-14