Порядок слів у простому реченні

Складні випадки визначення другорядних членів речення

Основними прийомами розрізнення другорядних членів речення у традиційній граматиці є постановка логічного питання, визначення змістових зв’язків із іншими членами речення, морфологічного вираження слова, врахування способів вираження синтаксичних відношень (інтонації, порядку слів у реченні) тощо.

У ряді випадків синтаксична роль слова визначається контекстом. Наприклад, у реченні Марійка зліпила з пластиліну їжачка виділений іменник у формі родового відмінка з прийменником є додатком: зліпила (з чого?) з пластиліну – об’єктні відношення. У реченні Їжачок з пластиліну сподобався всім учням та ж форма виступає неузгодженим означенням: їжачок (який?) з пластиліну – атрибутивні відношення, а в реченні Тетяна Іванівна дістала картину з шафи – обставиною місця: дістала (звідки?) з шафи – обставинні відношення.

У тих випадках, коли якесь слово (або нерозкладне словосполучення) трактується неоднозначно, допускається його віднесення одразу до двох членів речення. Такі перехідні типи другорядних членів речення, що поєднують у собі ознаки різних членів, називаються синкретичними. Серед них розрізняють: 1) обставинний додаток: Сергійко стояв (де? біля чого?) біля вікна; 2)обставинне означення: Дівчина (яка? де?) біля останнього вікна посміхнулася; 3)означальний додаток: Кошик (який? з чим?) з маленькими пролісками стояв на столі.

Порядком слів називається властиве певній мові взаємо-розташування слів у реченні, зумовлене змістом і граматичною будовою самого речення.

Незважаючи на те, що в українській мові відносно вільний порядок слів, кожний член речення має узвичаєне, властиве йому в більшості випадків місце, яке зумовлюється структурою речення, способом граматичного вираження цього члена, місцем інших слів, з якими він безпосередньо зв’язаний. На цій підставі розрізняють прямий (звичайний) порядок і зворотний (або інверсійний) порядок слів у реченні.

Таблиця 7

Прямий порядок слів	Зворотний (або інверсійний) порядок слів
1.Підмет знаходиться перед присудком. 2. Додаток знаходиться після того слова, яке ним керує. 3. Узгоджене означення знаходиться перед означуваним словом, а неузгоджене означення – після означуваного слова. 4. Обставини можуть займати різні позиції залежно від різновиду.	1.Присудок знаходиться перед підметом. 2.Узгоджене означення знахо-диться після означуваного слова. 3.Додаток знаходиться перед словом, яке ним керує.
1. І знову дощ натягне свої осінні ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ ˜˜˜˜˜ ˜˜˜˜˜˜˜˜ струни (Л.Кост.). 2. Воском палають ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ груші -лимонки на гіллі (Є.Гуц.). ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜ ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉˉ˙ˉ	1. Швидко промайнулолітечко. ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ 2. Що місяцю зіронькикажуть ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ˉ ясненькі? (П.Тич.). ˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜˜

Оскільки зміна порядку слів у реченні викликає зміни в смисловому й емоційному значенні як окремих слів, так і речення в цілому, зворотний порядок слів широко використовується у творах художньої літератури як стилістичний засіб виразності. Прямий порядок слів характерний для наукового і офіційно-ділового мовлення.

Дата добавления: 2017-01-14