Фабула 27

Фабула 26.

Громадянин «К.» придбавши на підставі договору купівлі-продажу, земельну ділянку, загальною площею 0,0746 га, забажав розділити її на дві ділянки площею 0,0200 га и 0,0546 га. задля наступного продажу різним покупцям. З цією метою громадянин написав заяву про поділ майна до органів земельних ресурсів. Згодом, на земельну ділянку площею 0,0200 га, він одержав правовстановлюючий документ, з цільовим призначенням земельної ділянки – будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Однак при виконанні робіт по встановленню меж земельної ділянки для подальшого її поділу, у зв’язку із складанням технічної документації по землеустрою, інженером-землевпорядником встановлено факт розташування на зазначеній земельній ділянці капітальної та тимчасової огорожі, а також господарських споруд, що було зафіксовано у виконаній зйомці земельної ділянки, які не належали громадянину «К.».

Після з’ясування зазначеного факту, виявилось, що відповідні споруди зведені його сусідом громадянином «Г.», за усною згодою з попереднім власником земельної ділянки. Проте громадянин «К.» наполягав на поверненні йому самовільно зайнятої частини земельної ділянки та знесення усіх споруд.

Сусід, громадянин «Г.», не погоджувався з зазначеними вимогами, оскільки: 1) споруд, зокрема: некапітальна огорожа з листів шиферу довжиною 6,39 м; капітальний забір з ракушняку площею в плані 1,15 кв.м; кам’яна споруда – господарська споруда площею в плані 3,98 кв.м, некапітальний дерев’яний навіс з шиферним покриттям площею в плані 7,32 кв.м. розташовані на земельній ділянці вже майже п’ять років; 2) розміщення відповідних споруд відбулось за згодою попереднього власника земельної ділянки; 3) на момент укладення угоди про купівлю-продаж земельної ділянки громадянину «К.», було відомо, що земельна ділянка забудована і це його влаштовувало.

В квітні 1999 р. громадянка «С.» приватизувала земельну ділянку в садівничому товаристві «Садочок», що підтверджується державним актом про право власності. В січні цього року, від сусідки вона дізналась, що для здійснення відчуження земельної ділянки останній має бути присвоєний кадастровий номер.

Враховуючи, що в її державному акті на право власності на земельну ділянку відсутній кадастровий номер, громадянка «С.» звернулась до місцевого державного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки з проханням присвоїти її земельній ділянці кадастрового номеру.

Місцевий державний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин відмовив громадянці «С.», з тих підстав що: 1) для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера потрібно виконати кадастрову зйомку земельної ділянки; 2) у разі відсутності необхідності відчуження земельної ділянки, кадастровий номер не присвоюється; 3) земельна ділянка, щодо якої виникло питання про присвоєння кадастрового номеру, вже не належить до адміністративно територіальної одиниці, на яку розповсюджувались повноваження місцевого державного органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, оскільки були змінено межі районів області. На теперішній час, земельна ділянка громадянки «С.» із «М.» району Дніпропетровської області передана до «Т.» району Дніпропетровської області.

Дата добавления: 2015-07-13