Моделі у навчально-освітній процес

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПРОПОНОВАНОЇ

3.1. Педагогічна складова процесу усвідомлення цінності власного здоров'я серед студентів ВНЗ

Опрацювавши питання удосконалення педагогічного процесу фізичного виховання фахівця в ВНЗ можна виділити один із головних показників педагога. Бо як ми спостерігаємо за даною роботою що педагог являється приміром для студентів, і за часту студент приходячи до студентських лав шукає людину (педагога) на якого він би хотів бути схожим.

Тому в освітні стандарти бажано включати ряд положень, які повинні допомогти майбутньому вчителеві підготуватися про таке здійснення своїх професійних обов'язків, яке б не здійснювало негативного впливу на формування різних складових здоров'я студентів (або звело б його до мінімуму). Отже, в частині вимог до рівня підготовленості випускника педагогічного вузу варто визначити такі умови:

- володіння системою знань про взаємозв'язки фізичного, психічного і соціального здоров'я людини і суспільства;

- володіння організаціоно-діяльнісними вміннями, необхідними для самоаналізу, розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації;

- усвідомлення здоров'я як цінності, володіння знаннями і вміннями по охороні здоров'я і безпеки життєдіяльності студентів;

- уявлення про взаємодію організму і середовища, місці людини в еволюції Землі;

- володіння системою знань, вмінь і навичок, що забезпечує збереження і зміцнення здоров'я, розвиток і вдосконалення психофізичних здібностей студентів;

- володіння системою знань про людину як суб'єкта освітнього процесу, її вікові, а також індивідуально-типологічні особливості;

- володіння знаннями про біологічну природу і цілісність організму людини;

- володіння знаннями про здоровий спосіб життя і його основоположні ознаки;

- володіння знаннями про профілактику і корекцію звичок, що завдають збитку здоров'ю.

Майбутній викладач в ході своєї професійної підготовки у ВНЗ педагогічного профілю повинен опанувати значний обсяг знань, вмінь і навичок, які б допомогли йому в здійсненні освітнього процесу і вчення учнів (студентів).

Одне із самих головних на сьогоднішній день це потрібність удосконалення педагогічного складу практикуючи заняття, провести модернізацію самої дисципліни.

Звернемося до дослідження [28], метою якого було визначити, по-перше, чи розділяють практичні працівники погляди вчених на необхідність посилення освітньої складової вузівського «Фізичного виховання». По-друге, з'ясувати які напрямки організаційно-методичної роботи будуть сприяти успішному проведенню реформи цієї навчальної дисципліни.

Дослідження було проведено серед професорсько-викладацького складу Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту (опитано 97 чоловік), а також серед викладачів кафедр фізичного виховання 6 вузів державної форми власності м.Дніпропетровська (усього 102 чоловіки).

Основні результати дослідження. На питання анкети «Чи згодні Ви з тим, що шлях підвищення освітнього статусу «Фізичного виховання» є сьогодні найбільш соціально-значимим напрямком реформування цього навчального предмета?» були отримані наступні відповіді.

Кваліфікацію “Так, згодний” дали 81 викладач (чи 83,5%), “Важко відповісти” 7 чоловік (7,2%) і “Ні, не згодний” 9 чоловік (9,3%).

Далі на питання анкети відповідали тільки фахівці, що на перше представлене вище питання, відповіли “Так, згодний”.

На питання про те, чи дозволить прийняття нової української навчальної програми для вузів по фізичній культурі, у якій було б передбачене посилення освітньої складової цієї дисципліни, практично вирішити проблему подальшого удосконалювання постановки фізкультури у вузах, були отримані наступні відповіді. У першій групі “Так”, 71,6%, “Важко відповісти” 18,5% і “Ні” 9,8%. В другій групі “Так”, 66,7%, “Важко відповісти” 25,3% і “Ні” 8,0%.

Таким чином, результати дослідження дозволяють впевнено стверджувати, що як викладачі інституту фізкультури, так і фахівці кафедр фізичного виховання однаково високо оцінюють актуальність і значимість реформи вузівського предмета «Фізичне виховання» у бік посилення його освітніх основ.

3.2. Зміст і результати дослідження серед студентів

Дослідження проводилося на базі Дніпропетровського Національного гірничого університету. У дослідженні приймали участь 150 студентів ІІ і III курсів.

Метою дослідження було виявити зацікавленість серед студентів у запропонованих змінах методик викладання предмету «Фізичне виховання» з використанням базових основ східних єдиноборств та готовність прийняти ці методики.

Для вирішення даних задач нами було проведено опитування, за допомогою анкети. Заповнені анкети оброблялись методами математичної статистики (процентування і кореляційного аналізу) [75] за допомогою комп’ютерної програми “Microsoft Excel”.

Основні результати дослідження. На питання анкети “ Чи згодні Ви з тим, що предмет “Фізичне виховання” не дає в повному обсязі можливості удосконалити стан власного здоров’я?” були отримані наступні відповіді.

Відповідь „Так, згодний” дали 110 студенти (74,6%), “Важко відповісти” 15 чоловік (8%) і “Ні, не згодний” 25 чоловіки (18,2%).

Далі на питання анкети відповідали тільки ті майбутні випускники університету, що на перше представлене вище питання, відповіли “Так, згодний”.

До питання про те, чого саме не вистачає сучасному предмету «Фізичне виховання», були надані варіанти відповіді: а) академічних годин для викладання дисципліни; б) теоретичного обґрунтування практичних занять; в) індивідуального підходу зі сторони викладачів; г) різноманітності виконуваних вправ; д) професіоналізму викладацького складу. Опитуваним надавалася можливість віддати перевагу декільком варіантам відповіді.

Погоджуються з тим, що не вистачає академічних годин для викладання дисципліни (варіант „а”), лише 10 чоловік чи 8%; варіанту „б” (теоретичного обґрунтування практичних занять) надали перевагу 50 студентів або 49,5%; з варіантом „в” (індивідуального підходу зі сторони викладачів) погодилося 70 студенти або 68,8% опитуваних; варіант „г” (різноманітності виконуваних вправ) обрали 25 чоловіки – це 20,2%; і варіанту „д” (професіоналізму викладацького складу) надали перевагу 51 студентів – це 49,6% опитуваних.

Узагальнені результати опитування наведені в таблиці 3.1.

Проаналізувавши вихідні дані анкетування можна зробити висновок - переважна більшість опитуваних студентів вважають, що предмет «Фізичне виховання» не надає впродовж навчального процесу необхідної бази для формування початкових етапів для розвитку фізичного стану. Також спостерігаємо що викладачі та й студенти виявляють велику заінтересованість в новизні та перезапуску самої дисципліни «Фізичне виховання».

Результати отриманих даних свідчать про те, що учасники навчального процесу усвідомлюють наявність недоліків у сучасному процесі викладання. Серед них: відсутність індивідуального підходу і досить слабка навчальна програма, що не враховує індивідуальні особливості організму, стан здоров’я, рівень фізичного розвитку та ін.

Таблиця 3.1.

Показники щодо напрямків покращення якості викладання предмету «Фізичне виховання»

Показники	Відсоток тих, хто відповів
Кількість академічних годин для викладання предмету
Теоретичне обґрунтування практичних занять	49,5
Індивідуальний підхід зі сторони викладачів	68,8
Різноманітність виконуваних вправ	20,2
Професіоналізм викладацького складу	49,5

Також опитані учні зауважують, що зараз рівень підготовленості викладачів є недостатнім для належного викладання дисципліни «Фізичне виховання» як такої, що сприяє поширенню ЗСЖ. Але кількість занять фізичною культурою на тиждень, в основному, задовольняє респондентів.

Аналіз проведеного дослідження дозволив визначити, щопроблема існуючої постановки «Фізичного виховання» студентської молоді полягає в неадекватності дидактичних вимог та прийомів у процесі фізичного виховання до особистих потреб та розуміння студентами сенсу занять фізичною культурою.

Висновки до третього розділу

1. Ефективність фізичного виховання студентів ВНЗ може бути підвищена за умови, якщо управління цим процесом буде характеризуватися переходом від застарілої неефективної фізкультурно-спортивної діяльності на початковому етапі (1-2 семестрів) і частково на другому та заключному етапах навчання (3-8 семестрів) за рахунок поступового оволодіння та популірезації студентами методами самовдосконалення свого зовнішнього фізичного стану, а також укріплення психо-фізичної форми розвитку особистості.

Ефективність фізичного виховання студентів у вигляді сформованого стійкого інтересу до самостійного фізичного вдосконалення та спонукання до ЗСЖ може бути досягнута за рахунок цілеспрямованого формування ціннісного відношення до фізкультурно-спортивної діяльності на усіх етапах навчання.

2. У зміст факультативних занять та спортивно-масової роботи зі студентами вузів необхідно включати види спорту та рухової активності, які відповідають наступним критеріям:

- враховують вимоги мети діяльності вищезгаданої системи професійного навчання студента, тобто ефективно розвивати психічні, психофізіологічні,морально етичні якості які будуть насамперед найважливішими для створення конкурентно спроможну людину в своїй професійній діяльності;

- розвивати основні фізичні якості, які забезпечують фізіологічну базу працездатності (витривалість, сила та інші зумовлені професією якості);

- бути найбільш популярними серед студентів даного навчального закладу.

4. Оптимізація процесу спортивно-масової роботи зі студентами технічного ВНЗ повинна передбачати його регламентацію з урахуванням специфіки професійної діяльності випускників, етапу навчання, розвитку мотивації до занять фізичною культурою та спортом.

5. Результати дослідження серед викладачів добре показують, необхідність до модернізації,пере загрузки всієї системи предмету «Фізичного виховання»

Опитавши студентів добре показали що, нинішня модель викладання «Фізичного виховання», являється не достатньо ефективна,вона зорієнтована перед за все на розвиток фізичних якостей,що не виконує в сих заохочень молоді до формування основ здорового способу життя.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У ході проведеного теоретичного дослідження і розробки моделей для експериментального дослідження з визначеної проблеми були розв’язані всі поставлені задачі, що дозволяє сформулювати такі висновки:

1. У магістерській роботі проведені аналіз можливостей та особливостей використання засад здорового способу життя у вищих навчальних закладах, теоретичне узагальнення стану викладання предмету «Фізичне виховання» з використання основ східних єдиноборств,що має визначатись одним із головних для формування студента, а саме особистості будівничого власного здоров’я.

2. Виконаний у Розділі І аналіз факторів побудови здорового способу життя серед студентів ВНЗ показав що:

- формуванню і дотриманню ЗСЖ студентів можуть у найбільшій мірі сприяти матеріальний достаток, життєвий устрій сім¢ї, заняття фізичним вихованням, раціональна наукова організація навчальної праці студентів і позитивні приклади, якими бажано мають бути їх викладачі;

- при розгляді майбутньої професійної діяльності студента обов'язковою є необхідність врахування стану його здоров'я. Перші кроки до майбутнього професіоналізму починаються з навчання професії. Фізичне здоров'я є не просто бажаною якістю майбутнього фахівця, але необхідним елементом його особистісної професійної структури;

- в сучасній Україні через брак кадрів у різних галузях промисловості постає завдання виховати студента, як фахівця з високим рівнем розумової працездатності і сталого рівня здоров’я, готового за рахунок високого ступеню адаптації періодично займати різні професійні позиції; який, крім того, вміє швидко і результативно відновлювати свою працездатність, не допускати виникнення передчасних захворювань;

- проаналізувавши стан здоров'я сучасної молоді дійшли висновку, що власний фізичний стан турбує більшість опитуваних студентів Національного Гірничого Університету. Встановлено, що умови проживання студентів безпосередньо впливають на дотримання ними здорового способу життя. Так, студенти, що знаходяться під опікою батьків, менше схильні до шкідливих звичок, більше займаються фізкультурою і спортом, ретельніше дотримуються режиму сну і харчування. Дані опитування при розрахунку біологічного віку свідчать, що в самопочутті студентів існують моменти, більш характерні не молоді, але людям середнього і старшого віку. Після ретельного аналізу можна зробити висновок, що активне використання студентами компонентів здорового способу життя значною мірою сприятиме укріпленню здоров¢я, покращенню успішності і фізичної готовності до активної життєдіяльності, а також майбутньої професійної діяльності в технічній галузі.

3. В основі структури формування фізичної культури особистості лежить комплекс взаємопов’язаних особливостей (спадковість, виховання, навчання, умови проживання, фізичний розвиток, рівень фізичної підготовленості, ступінь сформованості потреби у здоровому способі життя, знання та розуміння ролі фізичної культури для розвитку особистості, визнання фізичної культури як соціально-особистісної цінності тощо). Формування фізичної культури особистості потребує значної уваги педагогів вищої школи. Тому питання підготовки висококваліфікованих спеціалістів з фізичної культури є не лише одним з основних завдань вищих навчальних педагогічних закладів, але й необхідною потребою сучасного суспільства.

4. Вирішальним аспектом пошуку альтернативних шляхів удосконалення процесу фізичного виховання у ВНЗ являється напрям на формування та закріплення усвідомленої, заснованої на глибоких знаннях та переконаннях мотивації до фізичного загартування, стійкої звички самостійно турбуватися про своє здоров’я, до формування ЗСЖ. Але для цього потрібно, звертаючись до свідомості студента, розкрити перед ним справжнє значення фізкультурно-спортивної діяльності, домогтися глибокого розуміння мети цієї діяльності і на такій основі розвивати творчу активність.

5. Сучасний процес навчання в вищому навчальному закладі повинен мати досить високий рівень фізичної підготовленості, що пов'язаний з загальним рівнем здоров'я і самопочуттям, розвитком кардіореспіраторної системи, статичною витривалістю і здатністю підтримувати свій духовний та психо-фізичний стан в бадьорому положенні.

6. В другому розділі були запропоновані моделі фізичного виховання студентів ВНЗ на різних курсах навчання. Моделі показують, що є необхідним враховувати специфіку ВНЗ і включати в заняття не тіки фізичні вправи але і вправи до відновлення психо-фізичного стану, й розвитку спеціальних якостей, необхідних для студентів різних спеціальностей.

7. У Розділі 3 в результаті опитування були отримані результати, які дозволяють добре показати високий потенціал ефективність розроблених організаційних та практичних заходів до вдосконалення виховання студентів за допомогою східних єдиноборств, роботу над вдосконаленню не тільки фізичного стану але і виховання достойної людини з добрими моральними та духовними якостями, що в подальшому розвитку буде сприяти позитивними якостями майбутнього фахівця.

Відтак, матеріали дослідження, яке має теоретичну спрямованість, бажано завершити подальшою експериментальною перевіркою напрацьованих теоретико-методичних положень, що дозволить подолати низку труднощів у процесі формування теоретичних засад ЗСЖ для формування особистості, що будує власне здоров’я. Разом з тим, подальшого дослідження потребують інші, не досліджені нами аспекти, наприклад, розробки методики вдосконаленню відновлення фізичного та морально- духовго стану студентів з проблемами, за допомогою використання новітніх методик відновлення фізичного стану та використанням сучасних технічних засобів; шляхи та результативність установлення суб’єкт-суб’єктних відносин між науково-педагогічними працівниками ВНЗ і студентами тощо.

Дата добавления: 2015-08-31