ЗАВДАННЯ 1 страница. на курсову роботу (проект)

на курсову роботу (проект)

Піскунової Марини Андріївни

1. Тема проекту (роботи) Спроектувати фабрику для збагачення магнетитових кварцитів в умовах діючого Південного гірничо-збагачувального комбінату

2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) 02.12.2011 р.

3. Вихідні дані до проекту (роботи) Q=29 млн т/рік; D_max=850 мм.; d_max=18мм.; руда тверда; δ=3,4 т/м³; к_подр=0,9; β_{дробл. руда}^-0,074=2%; β_{подрібн. продукт}^-0,074=69,6%; α=32,3%; β=68,1%; Фабрика-аналог – ПівдГЗК РЗФ-2

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питаннь, що належить розробити)

Характеристика рудної бази ПівдГЗК; обґрунтування та розрахунок схеми та обладнання для дроблення; обгрунтування технологічної схеми збагачення; розрахунок кількісно-якісної та водно-шламової схем; вибір та розрахунок обладнання для схеми збагачення; основні принципи компонування обладнання; правила техніки безпеки; о

хорона навколишнього середовища

5. Перелік графічного матеріалу

1. Технологічна схема збагачення А1

2. Схема ланцюга апаратів А1

3. План проектної секції збагачення А1

4.Розріз секції А1

6. Дата видачі завдання 26.09.2011 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва етапів дипломного проекту (роботи)	Термін виконання етапів проекту (роботи)	Примітка
	Видача вихідних даних	26.09.
	Характеристика рудної бази ПівдГЗК	30.09. – 05.10.
	Обґрунтування та розрахунок схеми та обладнання для дроблення	07.10. – 15.10.
	Обгрунтування технологічної схеми збагачення	15.10. –17.10.
	Розрахунок кількісно-якісної та водно-шламової схем	17.10. – 30.10.
	Вибір та розрахунок обладнання для схеми збагачення	30.10. – 10.11.
	Основні принципи компонування обладнання	10.11.
	Правила техніки безпеки у цехах дроблення та збагачення	10.11.
	О хорона навколишнього середовища	10.11.
	Оформлення пояснювальної записки	10.11 – 13.11.
	Оформлення графічної частини	18.11. – 25.11.
	Захист курсового проекту	02.12.

Студент _______________________________

Керівник _______________________________ ____________________________________

(прізвище, ім'я, по-батькові)

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

Розроб.

Піскунова М.А.  

Перевір.

Олійник Т.А.  

Н. Контр.

Олійник Т.А.  

Затверд.

Олійник Т.А.  

  Проектування збагачувальної фабрики, продуктивністю 29 млн. т/рік  

Літ.

Акрушів

ЗЗКК-06-2  

Реферат

Курсовий проект складається з вступу, 8 розділів, 36 таблиць, 2 рисунків, 2 додатків, списку літератури обсягом 7 назв. Повний обсяг курсової роботи 62 сторінки.

В розділі 1 наведена характеристика рудної бази Південного ГЗК, основні типи руди, фізико-механічні властивості, мінеральний та хімічний склад вихідної сировини.

В розділі 2 обґрунтовано схему дроблення сировини, проведено розрахунок схеми дроблення та розрахунок обладнання за допомогою програми «OPID». Складена схема дроблення та схема ланцюга апаратів.

В розділі 3 надано обґрунтування схеми збагачення магнетитових кварцитів.

В розділі 4 розраховані показники кількісно-якісної та водно-шламової схем переробки сировини, складено технологічну схему збагачення.

В розділі 5 проведено вибір та розрахунок обладнання для подрібнення та класифікації за допомогою програми «OPID», а також вибір та розрахунок обладнання для сепарації, знешламлення, фільтрації та підйомно-транспортного обладнання.

В розділі 6 наведені основні принципи компонування обладнання у корпусах.

В розділі 7 надані правила техніки безпеки в корпусах дроблення та збагачення, норми природного та штучного освітлення, правила безпеки на робочих місцях.

В розділі 8 наведені основні правила охорони навколишнього середовища при дробленні та збагаченні магнетитових кварцитів, а також умови розміщення відходів збагачення.

ПРОЕКТУВАННЯ, РУДА, ДРОБЛЕННЯ, ГРОХОЧЕННЯ, ПОДРІБНЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, МАГНІТНА СЕПАРАЦІЯ, МАГНІТНА ДЕШЛАМАЦІЯ, ФІЛЬТРАЦІЯ, ВИХІД, ВМІСТ, ВИЛУЧЕННЯ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ДРОБАРКА, ГРОХОТ, МЛИН, КЛАСИФІКАТОР, ГІДРОЦИКЛОН, СЕПАРАТОР, ДЕШЛАМАТОР, ВАКУУМ-ФІЛЬТР, СХЕМА, ЛАНЦЮГ, СТАДІЯ, ПРИЙОМ.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

Розроб.

Піскунова М.А.

Перевір.

Олійник Т.А.  

Н. Контр.

Олійник Т.А.  

Затверд.

Олійник Т.А.  

  Проектування збагачувальної фабрики, продуктивністю 29 млн. т/рік  

Літ.

Акрушів

ЗЗКК-06-2  

Зміст

		стор.
Вступ
Розділ 1	Рудна база Південного гірничо-збагачувального комбінату.
Розділ 2	Обґрунтування та розрахунок схеми та обладнання для дроблення.
Розділ 3	Обгрунтування технологічної схеми збагачення.
Розділ 4	Розрахунок кількісно-якісної та водно-шламової схем.
Розділ 5	Вибір та розрахунок обладнання для схеми збагачення.
Розділ 6	Основні принципи компонування обладнання.
Розділ 7	Правила техніки безпеки у цехах дроблення та збагачення
Розділ 8	О хорона навколишнього середовища.
Додатки.
Література.

Вступ.

Відкрите акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" є одним з найбільших підприємств гірничорудної промисловості.

Основною продуктивною діяльністю підприємства є видобуток відкритим способом залізної руди, переробка і збагачення магнетитових кварцитів з одержанням залізорудного концентрату і доменного агломерату, які використовуються, в основному, промисловими підприємствами України.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

Розроб.

Піскунова М.А.  

Перевір.

Олійник Т.А.  

Н. Контр.

Олійник Т.А.  

Затверд.

Олійник Т.А.  

  Проектування збагачувальної фабрики, продуктивністю 29 млн. т/рік  

Літ.

Акрушів

ЗЗКК-06-2  

Основними споживачами залізорудних концентратів ВАТ «ПівдГЗК» є:

ВАТ «Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського» м. Дніпродзержинськ.

ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. петровського» ​​м. Дніпропетровськ.

ВАТ «Металургійний комбінат«Азовсталь» м. Маріуполь.

ВАТ «Металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь.
ВАТ «Донецький металургійний завод» м. Донецьк.
ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», м. Макіївка
ВАТ «Єнакіївський меткомбінат» м. Єнакієве
Польща (меткомбінат Хута Катовіце С. А.; меткомбінат Хута ім. Т. Сендземіра)
Чехія (меткомбінат Трінецкіе залізарні; меткомбінат АТ Нова Хута)
Словаччина (меткомбінат US Still, Kosice)
Югославія (меткомбінат «Сартід» AD)
Болгарія (меткомбінат Креміковци EAD)
Румунія (меткомбінат «Сідекс»)
Австрія (меткомбінат Фест Альпіне).

Рельєф місцевості.

Центральний і південний райони Криворізького залізорудного басейну в орографічному відношенні відносяться до Східно – Придніпровського підвищення, сильно зрізаного овражно – балковою мережею.

В фізико – географічному положенні район досліджень змінюються у широких межах – від 130 м на водо розділах до 25-30 м в поймі р. Інгулець.

Найбільш великими балками в районі є балки Грушевата, Бротоватка, Свистунова, Волччя, р. Іванівська.

Клімат та мікроклімат району.

Клімат району помірний з чітко вираженими порами року. Літо жарке, сухе, вітряне. Зима відносно холодна, нестійка, в більшості малосніжна, з постійними відлигами, викликає підйом рівня води на річках, тумани.

Середня температура повітря найспекотнішого місяцю (липня) – 27,2˚С.

Середня мінімальна температура повітря найхолоднішого місяця (січня) – (- 5,0˚С).

Швидкість вітру, повторюваність перевищень якої складає 5% - 10-11м/с.

Таблиця 1. Середня кількість опадів за рік (мм)

Рік

Таблиця 2. Повторюваність напрямків вітру та штилів за рік (%)

Пч	ПчС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПчЗ	Штиль
15,4	16,1	15,2	10,3	9,8	10,3	11,5	11,4	10,5

Таблиця 3. Число днів з туманами

												Рік
					0,7	0,8	0,6

Таблиця 4. Середня відносна вологість повітря

Рік

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

Згідно СНіП 2.01.07-85 «Навантаження та впливи»:

- нормативний тиск вітру – 0,38 кПа (38 кгс/м²);

- нормативна вага снігового покриву – 0,5 кПа (50 кгс/м²);

- тривалість опалювального сезону – 178 днів;

- глибина промерзання ґрунтів – 0,9 м.

Середньорічна кількість опадів складає 440 мм. Район характеризується постійними вітрами, середньорічна швидкість яких складає 5,0 м/с.

Температура води в річках і водоймах коливається від 0,2˚С в січні до 24,3˚С в липні, за середньорічною 12,3˚С.

Гідрографія.

Великою водною артерією району є р. Інгулець – права притока р. Дніпро. В середній течії Інгулець зрегульована Карачунівським водосховищем.

Долина річки порівняно широка – в районі досліджень досягає 2,5 – 3,0 км. Крім пойми в долині річки виділяють дві надпойменні тераси. Ширина русла річки складає 20 – 30 м, її глибина на переймах 0,2 – 0,6 м, а на плесах збільшується до 5,0 м. Швидкість течії води в річці досягає 0,5 м/с.

Джерелом поповнення р. Інгулець, в основному, є снігові (талі) і дощові води, доля яких досягає 77% річного стоку, величина підземного поповнення складає 17%, а фільтрація з гідротехнічних споруд – до 6%.

Підйом рівня в річці звичайно починається у кінці лютого або на початку березня. Спад продовжується до середини квітня; максимальна висота весняного паводку змінюється від 1,5 до 5,5-6,0 м.

Водокористування

Водопостачання комбінату організовано за замкненою зворотною схемою. Джерелами свіжої технічної води для поповнення зворотних циклів та потреб споживачів є штольні води Південного промвузла м. Кривого Рогу та кар’єрні води руднику ПівдГЗК.

Питна вода використовується на господарчо – побутові потреби, а також на виробництві, де необхідна вода за ДЕСТ «Питна вода».

Джерелом господарчо – питного водопостачання є Південне водосховище.

Облік споживання води ведеться згідно показань водо вимірів, що встановлені на території комбінату.

Транспорт

Виймання руди і скельних розкривних порід здійснюється з попереднім руйнуванням масиву буро-вибуховим способом.

Транспортування гірничої маси з кар’єру комбінату здійснюється електрифікованим залізничним транспортом безпосередньо з екскаваторних забоїв та від перевантажувальних майданчиків на І стадію дроблення, звідки конвеєрним трактом прямує на дробарне устаткування ІІ стадії.

Метою даної роботи є обґрунтування та розрахунок схеми дроблення та технологічної схеми збагачення збагачення, вибір та розрахунок обладнання для дроблення, грохочення, подрібнення, класифікації, магнітної сепарації та дешламації, фільтраційного то підйомно-транспортного обладнання, надання основних принципів компонування обладнання, правил техніки безпеки у цехах дроблення та збагачення, та основних принципів охорони навколишнього середовища.

Розділ 1.Рудна база Південного гірничо-збагачувального комбінату.

Родовище залізистих кварцитів Південного ГЗК - Скелеватско-магнети

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК

Розроб.

Піскунова М.А.

Перевір.

Олійник Т.А.

Н. Контр.

Олійник Т.А.  

Затверд.

Олійник Т.А.  

  Проектування збагачувальної фабрики, продуктивністю 29 млн. т/рік

Літ.

Акрушів

ЗЗКК-06-2

тові - розташоване в Південному районі криворізького залізорудного басейну і знаходиться на правому березі р. Інгулець в 12км від м. Кривого Рогу.Скелеватско-магнетитові родовище розташоване в південному замиканні Західно-Інгулецької мульди і являє собою відкриту асиметричну складку полого занурюються на північ під кутом 15-200.

Основною продуктивною товщею родовища є IV залізистий горизонт, який характеризується неоднорідністю мінералогічного складу і текстурно-структурних ознак. Складений він магнетитовими, гематиту-магнетитовими, карбонатно-силікатно-магнетитові кварцити, а також їх мартитові і лімонітовий різницями в зоні окислення і магнетитових-силікатно-карбонатними кварцитами.

Характерною особливістю кварцитів родовища є їх шаруватість, обумовлена ​​чергуванням рудних, нерудних і змішаних шарів, потужність яких змінюється в широких межах від часток міліметра до 15мм, рідше до 25мм.

За текстурованим ознаками на родовищі виділяються тонко-середньо, широко і неясно-шаруваті кварцити і кварцити зі змішаною текстурою. Руда має магнітні властивості.

Основним рудним мінералом родовища, вилученими при отриманні концентрату, є магнетит.

На родовищі виділено 6 технологічних типів руди, що відрізняються текстурно-структурним будовою і речовинним складом.

· I тип - середньо-і шірокополосчатие магнетитові роговики;

· II тип - тонкослоістие магнетитові роговики;

· III тип - карбонатно-магнетитові, силікатно-магнетитові, силікатно-карбонатно-магнетитові роговики, текстура їх - широко-среднеполосчатая, рідко зустрічається тонкополосчатая;

· IV тип - гематиту-магнетитові роговики, текстура їх тонкополосчатая;

· V тип - полуокісленние лімоніта-мартитом-магнетитові роговики;

· VI тип - окислені магнетит-мартитові, гематиту-мартитові, лімоніта-мартитові, мартитові.

I тип

Шірокополосчатие магнетитові кварцити складаються з агрегатів магнетиту, проміжки між якими виконані кварцом і поодинокими зернами карбонату, хлориту, апатиту. Склад змішаних і безрудних прошарку аналогічний рудним, але відповідно з меншою кількістю магнетиту. Магнетит безрудних шарів у вигляді тонких включень надає цим верствам сірувате забарвлення.

Сприятливі текстурно-структурні ознаки руд I типу сприяють хорошому їх подрібнення і високого ступеня розкриття рудної фази, а отже і отримання високоякісного концентрату.
II тип

Відмінною особливістю кварцитів цього типу є їх тонкослоістих та інтенсивна тонка і дрібна вкрапленность кварцу в магнетит, що створює своєрідні ситовідниє структури зерен і зростків магнетиту. Магнетит рудних прошарків утворює гіллясті і стрічкові агрегати, проміжки між якими виконані дрібнозернистим кварцем з розміром зерен від 0,01 до 0,04 мм і невеликою кількістю карбонатів.

Несприятливі текстурно-структурні ознаки руд II типу сприяють абразивності, погіршують ізмельчаемость, знижують ступінь розкриття рудної фази і за рахунок залучення зростків погіршують якість концентрату. Досить часто в кварцитах розвинені процеси вторинного окварцування і карбонатізаціі, що негативно позначається на технологічних показниках збагачення.
III тип

Магнетит рудних прошарків утворює стрічковий і сростковий типи агрегації з розміром зростків 0,05-1,5 мм. Крім магнетиту до складу рудних шарів входить карбонат, кварц, іноді хлорит. Карбонатні шари складаються з карбонату, невеликих кількостей магнетиту і хлориту.

Текстурно-структурні особливості, а також наявність великої кількості силікатів і карбонатів зумовлюють відносно низьку абразивність і хорошу ізмельчаемость. Наявність разнопрочних мінералів забезпечує високу ступінь розкриття рудної фаза та отримання якісних концентратів. Але переізмельченіе карбонатів веде до ошламованію продуктів збагачення, що вимагає їх ретельного відмивання у процесі збагачення.

IV тип

Кварцит представлені синьо-і червоно-синьо-серослоістимі різницями, що складаються з чергуються рудних, змішаних і безрудних слоев.Гематітовие рудні прошаруй складаються з пластинчастого гематиту і дрібнозернистого кварцу. Для цих прошарків характерні сітчасті структури.

Велика частина гематиту-магнетитових кварцитів тонкослоістих структуру і тонку вкрапленность кварцу. Це трудноізмельчаемие, абразивні руди, що веде до зниження ступеня розкриття рудної фази і погіршення показників збагачення. Але значна частина руд цього типу мають середньо-шарувату структуру, для яких характерна відсутність вкраплення кварцу в магнетит. З таких руд виходять якісні концентрати.

V тип

У мінералогічному відношенні представлені мартитом-магнетитовими, гематиту-мартитом-магнетитовими і лімонітом-мартитові кварцитами.Карбонати і силікати цих кварцитів заміщені гідроксиди заліза.

Напівокислені кварцити відносяться до легкозбагачуваних руд, але за рахунок збільшення кількості заліза, пов'язаного з немагнітними мінералами, зменшується витяг заліза в концентрат і збільшуються втрати заліза в хвостах.

VI тип

Магнетит цих кварцитів майже повністю мартітізірован, а карбонати і силікати заміщені щільними гідроксиди заліза. При окисленні кварцитів містять карбонати і силікати вміст

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

заліза збільшується за рахунок заміщення карбонатів і силікатів гідроксиди заліза.
При магнітному збагаченні кварцити цього типу дають дуже високі втрати заліза в хвостах і низький вихід і витяг заліза в концентраті.

З точки зору фізико-механічних властивостей руди залізисті кварцити Скелеватско-магнетитового родовища відносяться до міцних високоабразивних породам. Всі породи родовища, за винятком сланців, мають коефіцієнт міцності за шкалою професора Протодьяконова від 16 до 20 одиниць і вище. Це вимагає значних енергетичних витрат на їх дроблення і подрібнення, а також обумовлює високий витрата броні і мелють тел.Найбільш низькою роздрібнюванню володіють гематиту-магнетитові і магнетитові кварцити тонкослоістие, які і є найбільш трудноізмельчаемимі і важкозбагачуваних рудами.

Середній вміст заліза в магнетитових кварцитах за даними експлуатаційної розвідки 35-37%, з якого пов'язаного з магнетитом 26-28%, з гематитом і гідроксиди 3-5%, з карбонатами і силікатами 3-4%. Руда, що поставляється кар'єром на збагачувальну фабрику повинна відповідати даним таблиці 1.1.

Фізико-механічні властивості руд:

щільність істина (3,4-3,8)*10³ кг/м³;

щільність середня (3,3-3,6)*10³ кг/м³;

пористість 0-10%;

межа міцності при одноосьовому стисненні (1000-2500)*10⁵ Па;

природня вологість 1%.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

КТУ 6.090302.13.ПК  

Таблиця1.1. Типи руд та їх використання

№ п/п	Найменування різновидів типів руд	Массова доля заліза, %	Направлення руди
загального	магн.
1.	Кварцити неокислені: (магнетитові,гематито-магнетитові, силікат-карбонат-магнетитові)	34,8	27,5	Направляються на збагачення матодом магнітної сепарації.
2.	Кварцити окислені: (мартитові, гематит-мартитові, гематитові)	більше 28,0	менше 18,0	Направляються для складування в обособленні відвали окисленних руд
3.	Кварцити окислені: (мартитові, гематит-мартитові, гетит-мартитові, гематитові)	менше 28,0	менше 18,0	Направляються у відвали пустих порід
4.	Сланцеві породи скальної вскриші: (кварц-хлоритові, кварц-амфібол-біотитові сланці II, III, IV,V сланцевыіих горизонтів)	не формовані	менше 18,0	Направляються у відвали пустих порід

Дата добавления: 2015-08-31