Корисні копалини

У Черкаській області видобуваються такі корисні копалини: буре вугілля, торф, бентонітові глини, каоліни, граніти, глинисті породи, карбонатні осадові породи (крейда, мергель), осадові уламкові породи (пісковики). Великі запаси прісних і мінеральних підземних вод.

Поклади високогліноземністих сировин представлені на досліджуваній території родовищем каолінів піздньо крейдового і ранньо палеогенового віку, розташованого в Золотонішському районі на кордоні Дніпровсько-Донецької западини і Українського кристалічного щита.

Каолінові глини відомі також у нижньо тріасових відкладеннях.

Величезні запаси писального крейди, що представляє сировину для багатьох галузей промисловості, пов'язані з верхньо крейдовими, переважно верхньо сеноманськими відкладеннями Української синеклізи. Також великі запаси мергелю як в крейдяних відкладеннях, так і у відкладеннях палеогенової системи (київська свита P₂ kv).

Родовища цінних видів декоративного та будівельного каменю - гранітів і кварцитів - приурочені до утворень архейсько-нижньопротерозойського фундаменту на Українському кристалічному щиті.

У зв'язку із зростанням темпів будівництва в м.Черкаси величезне значення набула розробка кар'єрів для видобутку піску і глини, що використовуються для виробництва цегли та інших будматеріалів.

Особливо слід відзначити мінеральні води.

Мінеральні води

Район робіт, виходячи із його геолого-гідрогеологічних особливостей по В.В. Іванову і Г. А. Невреєву, характеризується розвитком мінеральних вод без специфічних компонентів і властивостей, лікувальне значення яких визначається, головним чином, їх іонним складом і загальною мінералізацією.

Карта мінеральних вод (рис.5)

Це, насамперед, хлоридно-натрієві води з мінералізацією від 1.7-3.5 до 7.5-30 г/дм³. Головною областю поширення цих вод є Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн.

Мінеральні води приурочені до тріасових і юрських відкладів, а також порід кристалічного фундаменту в присхилових частинах щита. Глибина залягання мінеральних вод, залежно від глибини залягання підошви регіонального водоупору (бат-байосські глини) змінюється від 70-90 м на правобережжі Дніпра до 160 м і більше - на лівобережжі. У цьому напрямку збільшується і їх мінералізація.

На стадії пошукових робіт Черкаської геологорозвідувальної експедицією на території санаторію «Пролісок» Драбівського району були зустрінуті мінеральні води на глибині 470 м. Від верхнього поверху прісних вод, приурочених до четвертинних, палеогеновим і крейдових відкладень, мінеральні води відокремлюються потужною товщею юрських (байосс, бат і келловей) глин. Потужність їх змінюється від 10-30 см на правобережжі до 200 м і більше - на лівобережжі р. Дніпро. Велика товща глин перешкоджає розвантаженню мінеральних вод в верхні горизонти, чим створюються умови сталості їх сольового і іонного складу в часі. Дебіт свердловини 2874 при відкачці склав 0.42 дм³/с при зниженні 67.46 м. За хімічним складом води хлоридно-натрієві з мінералізацією 5.9 г/дм³.

На стадії попередньої розвідки свердловиною 3031 на території санаторію «Пролісок» Драбівського району були розкриті мінеральні води на глибині 580 м. Дебіт свердловин 3031 склав при відкачці 2 дм³/с при зниженні 37.7 м. За хімічним складом води хлоридно-натрієві з мінералізацією 27 г / дм³.

Прояв мінеральних вод хлоридно-натрієвого типу є в районі міста Золотоноша. Тут в свердловині 2502 на глибині 230 м в пісковиках тріасу були розкриті води з мінералізацією 7.1 г/дм³ миргородського типу. Дебіт свердловин склав 3.1 дм³/с при зниженні 44.4 м. Абсолютна відмітка рівня - 91 м, що на 4 м вище рівня грунтових вод верхніх горизонтів. Аналогічного складу на глибині 387,2 м були зустрінуті води свердловиною 3209 в с.Безбородькі Драбівського району. Тут мінералізація води становила 14.4 г/дм³. Води відносяться до Будапештського (Чернівецькому) типу. Дебіт свердловини склав 1.37 дм³ /с при зниженні 14.4 м.

У підніжжя Мошногорського кряжу, біля с.Будіще геологічної свердловиною 5779 в кристалічних породах протерозою (граніти-ріпаківі) на глибині 190-309 метрів виявлені хлоридно-натрієві води з мінералізацією 1.6 г/дм³. Свердловина пробурена при виробництві геологічної зйомки масштабу 1:50 000 Н.Ф. Піддубним. В даний час ведеться вивчення хімічного складу. Вода може бути використана для розливу.

На території санаторію «Мошногір'я» є дві свердловини, які каптують мінеральну воду байосських відкладень юри. В свердловині 1 мінералізація становить 2.3 г/дм³, а в свердловині 2 - 3.4 г/дм³. Склад води хлоридно-натрієво-кальцієвий і хлоридно-натрієвий, відповідно. В даний час експлуатується свердловина 2. Вода її використовується для внутрішнього застосування: добовий водовідбір - 30-80 м³.

У м.Черкаси, на машзаводі в 1972 році Черкаської геологічною експедицією була пробурена свердловина на воду №253. Глибина свердловини - 171 метр - до тріасових пісків. Фільтр в свердловині встановлений в інтервалі 70-77 метрів в юрських пісках, мають потужність 5.5 м і залягають під юрськими глинами потужністю 8 метрів. Дебіт свердловини склав 6.25 дм³/с при зниженні 12.5 м, склад води - хлоридно-натрієвий з мінералізацією 7.8 г/дм³. Свердловина не використовується.

У кристалічних породах свердловиною 7 в районі с.Лубенци Чигиринського району, на правому схилі р.Тясмін, виявлена ​​хлоридно-натрієво-кальцієва вода з мінералізацією 1,6 г/дм³. Вода не використовується, тому що дебіт свердловини склав 0.1 дм³ /с при зниженні 37.7 м.

Наведені дані про прояви мінеральних вод в описуваному районі свідчить про повсюдне їх розповсюдженні в прибережній частині правобережжя Дніпра і на всій території лівобережжя. Незважаючи на те, що води мають лікувальні властивості і можуть з успіхом застосовуватися як лікувальні та лікувально-столові, до теперішнього часу вони практично не знайшли застосування.

У цехах розливу міст Черкаси, Золотоноша, Драбова та інших раніше розливаються прісні підземні води. Лише тільки після отримання завдання на розвідку мінеральних вод для санаторію «Мошногір'я», в експедицію надійшли листи облхарчпрому, Черкаського пивзаводу та міжколгоспного санаторію «Пролісок» в пгт.Драбів Черкаській області на розвідку мінеральних вод або буріння свердловин для розливу і лікувальних цілей.

Особливий інтерес, на мій погляд, заслуговують мінеральні води на лівобережній частині Дніпра, де мінералізація їх збільшується до 7-8 г/дм³ і більше. На базі цих вод в прибережній частині Дніпра можливе будівництво санаторно-курортних установ і профілакторіїв для оздоровлення людей.

Дата добавления: 2015-07-13