Висновок до першого розділу

Громадська організація – це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, створене для вираження й задоволення їхніх потреб та інтересів на засадах самоврядування. На сьогоднішній день в Україні існує чисельна кількість громадських об’єднань, які спрямовують свою діяльність на різного роду суспільні проблеми, на співпрацю з різними категоріями населення, вони є різні за своєю метою, цілями, завданнями, фінансуванням, специфікою та особливостями діяльності.

ГО активно скеровують свою діяльність на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування, шляхом взаємодії, безпосередньо, з самими дітьми, з закладами в яких начаються діти та з педагогами з якими діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування проводять своє дозвілля, організовують творчий та навчальний процес.

Виділяють два основні типи сирітства: сироти (діти віком до 18 років, що не мають батьків) та соціальні сироти (діти, що мають біологічних батьків, яких позбавили батьківських прав). При чому більшість таких дітей в Україні є соціальними сиротами, тобто мають живих батьків, але перебувають під опікою держави.

Дітьми, позбавленими батьківського піклування, вважаються діти, чиї батьки у судовому порядку позбавлені батьківських прав або вилучені з сім’ї без позбавлення батьківських прав. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування потребують неабиякого втручання з боку держави на законодавчому рівні, місцевих, громадських органів самоврядування в процеси їх життєдіяльності. Саме тому, ГО та їх діяльність сприяють покращенню рівня життя дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. ГО надають психологічну, юридичну, організаційну, натуральну допомогу, проводять для дітей різного роду тренінги, дозвілля, активний відпочинок, прияють їхньому саморозвитку та самореалізації, пропагують здоровий спосіб життя, дбають про їх культурне та духовне збагачення, сприяють підвищенню освітнього рівня та формування моральних та духовних цінностей у дітей.

В зв’язку з тим, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування значну частину свого життя перебувають у закладах інтернатного типу, де не мають можливості повноцінно, всебічно та у повному обсязі успішно пройти процес соціалізації людини, громадські організації спрямовують свою діяльність на організацію та проведення різного роду навчальних, освітніх, культурних, релігійних суспільних занять та тренінгів. Завдяки процесу соціалізації людина залучається до суспільного життя, одержує і змінює свою соціальну роль та соціальний статус. Процес соціалізації — це тривалий і багатоактний процес. Завдяки соціалізації люди реалізують свої різнобічні потреби, можливості й хист, налагоджують відносини з іншими членами суспільства, їх групами, соціальними організаціями та соціальними інститутами та з суспільством загалом. Все це дає відчуття впевненості, комфорту та змогу почуватись соціальному житті повноцінно.

Дата добавления: 2015-07-13