Висновок до другого розділу

Доля дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сьогоднішній день вирішується органами опіки та піклування при місцевих органах виконавчої влади. Опіка над вище названою категорією дітей, згідно з Конституцією України, бере на себе в основному держава. Окрім цього, з високими темпами продовжує зростати кількість дітей, які офіційно не визнані законодавством як такі, чиїх батьків позбавили права ними опікуватися, але по факту вони можуть вважатися сиротами, оскільки їхні батьки з певних причин не виконують своїх безпосередніх обов’язків [69, с.99].

Фахівці громадських організацій здійснюють свою діяльність у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування застосовуючи різні практики, підходи, моделі, у декілька етапів.

Серед основних підходів соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування виділяють наступні: соціально-психологічний; соціально-педагогічний; соціально-медичний; соціально-правовий; соціально-економічний; соціально-груповий, соціально-реабілітаційний та соціально-профілактичний.

Що стосується рівнів надання фахівцями громадських органіацій своїх послуг, то вони здійснюються на трьох етапах: мікрорівні, мезорівні та макрорівні.

Невід’ємною частиною діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування залишається соціальний захист даної категорії суспільства.

Соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування забезпечується фахівцями громадських організацій через раннє виявлення, облік та соціальний супровід таких дітей. Про те важливим аспектом даної роботи є також і профілактична її складова. Так виділяють первинну профілактику як загальну просвіту населення, і вторинну профілактику.

Одним із сучасних напрямків соціальної роботи з вище зазначеною категорією дітей є соціальний супровід. Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Інституційне виховання не в силі вирішити ряд питань у вихованні та соціалізації дітей. Вихованці дитячих будинків у переважній більшості виявляються не готовими до самостійного життя, стикаються з проблемами професійної орієнтації, створення власної повноцінної сім'ї, визначення свого місця в суспільстві.

Громадські організації, в свою чергу, своєю діяльністю намагаються скорегувати сірі буденні дні проведені дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування в установах інтернатного типу. Оскільки в дитячих будинках, школах-інтернат перебуває чимало дітей, а вихователів, вчителів є недостатня кількість, вони не можуть кожній дитині приділити достатньо уваги, проводити з кожним однакову кількість часу, і забезпечувати дітей відповідними ресурсами в залежності від особистих потреб.

Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОсобливостЕЙ діяльності громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (на прикладі ГО «САМОПОМІЧ» м. Львів та БФ «КАРІТАС-ЛЬВІВ УГКЦ»)

Дата добавления: 2015-07-13