Орфограма: літери е — о після ж, ч, ш, щ, дж та й

Орфограма: літери о — а в коренях дієслів

Орфограма: літери е — и в коренях дієслів

Орфограма: літери е — і в коренях дієслів

Орфограма: літери а — о в коренях слів

Орфограма: літери и — і після ж, ч, ш, щ та г, к, х в коренях слів

Основні орфограми в коренях

У коренях українських слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х пишеться літера и: життя, чистий, шити, щирий.

Літера і пишеться лише тоді, коли звук [і] чергується з [о] або [е]: жінка (бо жонатий, женити), гіркий (бо горе), кішка (бо кошеня).

У коренях українських слів перед складом з постійно наголошеним а(я) пишеться а (вимовляється [а]): багато, хазяїн, гаразд, калач, качан, гарячий, га-лявина, халява. Літера а пишеться і в похідних від цих слів словах з наголосом на іншому складі: хазяйновитий, гарячковість, багатир (у значенні багатий).

Літера о пишеться в таких словах: богатир (у значенні герой, силач), козак, поганий, корявий, солдат, монастир, лопата, гончар, товар.

Орфограма: літери о — і, е — і, є — і в коренях слів

Звуки [о], [е] (у відкритих складах) чергуються з [і] (у закритих складах): слово — слів, гора — гір, особа — осіб, Канева — Канів, Києва [кийева] — Київ [кийів].

Звук [і] вживається у відкритому складі перед наступними суфіксами -ець-, -ок-: стілець, кілок.

Літера і пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): стріляти, згрібати. В окремих словах літера і пишеться пе­ред суфіксом -ува-

(-юва-): стрелити — прострілювати, викорени­ти — викорінювати.

Випадний звук [е] чергується з [и] перед [л], [р] і наголошеним суфіксом -а-(-я-): беру — брати — вибирати, вистелю — вислати — вистилати, завмер — замри — завмирати, стер — зітри — стирати.

Літера а пишеться в коренях дієслів перед наголошеним суфіксом -а(-я): скочити — скакати, загонити — заганяти, допомо­га — допомагати.

У деяких дієсловах перед наголошеним суфіксом -а(-я) вимовляється [о] і пишеться літера о: простити — прощати, вимовити — вимовляти, потопити — потопати.

У багатьох українських словах [е] чергується з [о] після ж, ч, ш, щ, дж, й.

Літера е(є) пишеться після ж, ч, ш, щ, дж, й перед літерами, що позна-чають м’які приголосні: шепіт, щебінь, а також перед складами з е та и, що походять з давнього и: джерело, пшениця, щетина, лієчка [л’і’йе^ичка], копієчка [коп’і’йе^ичка].

Літера о пишеться після ж, ч, ш, щ, дж, й перед літерами, що позначають тверді приголосні, а також перед складами з а, о, у та и, що походять з давнього ы: чоло, бджола, щока, чорний, жовтий, лійок. Копійок.

Слова, в коренях яких після шиплячих пишуться літери е, о можна поді-лити на три групи:

1) слова, в яких постійно пишеться е: через, очерет, джерело, шелест;

2) слова, в яких постійно пишеться о: чоловік, жовтий, шовк, чого;

3) слова, в яких після шиплячих відбувається чергування е — о: вечеря — вечори;

четверо — чотири; шестірка — шостий; жени­ти — жонатий.

Дата добавления: 2017-01-13