Встановлення змін у відбитках печаток і штампів

Печаткою (штампом) називають спеціальне кліше із рельєфним зобравженням знаків, тексту, що виконані друкарським або комп’ютерним набором. За допомогою печатки (штампа) наносять відбитки при оформленні документів, опечатанні приміщень, сейфів, упаковок, складів тощо. Такі відбитки є одним із найважливіших реквізитів справжніх документів. Вони, як і підписи, служать для посвідчення та засвідчення фактів і відомостей, які містяться в документах. Нанесення відбитків печаток (штампів) є засобом захисту документів від підробок, а опечатання ними сховищ ускладнює до них доступ. Адже в будь-якій ситуації пошкоджений відбиток печатки (штампа) засвідчує наявність злочинних намірів і дій. Окрему частину криміналістичної техніки, яка вивчає відбитки печаток і штампів та їх ідентифікацію називають судовою сфрагістикою.

Печатки та штампи поділяються на групи за певними критеріями. Так, залежно від призначення розрізняють печатки гербові та прості, а за матеріа лом, з якого вони виготовлені, – каучукові (гумові), поліуретанові та металеві.

Штампи поділяються на кутові й спеціальні. Кутові штампи ставлять у лівому верхньому кутку документа. На них зазначена назва установи (організації), її адреса, номер телефону, а також проведена лінія розлініювання для запису вихідного номера та дати оформлення документа. Спеціальні штампи призначені для фіксації обмежених або якихось кон кретних дій при оформленні документів. [6]

Усі печатки та кутові штампи виготовляються з дозволу органів поліції в державних штампогравіювальних майстернях або спеціальних цехах деяких друкарень. Виготовляють їх за спеціальною технологією з каучуку, металу, полімерних матеріалів. Ознаки справжньої печатки: • відповідність малюнку букв, малюнку друкарського шрифту (відповідає заводському стандарту); • грамотність і вичитаність тексту, відсутність у ньому мовних помилок; • рівномірність міжлітерних і міжслівних інтервалів; • симетричність розташування фрагментів печатки щодо її основи; • наявність геометрично правильних округлень, які утворюють лінії зовнішніх і внутрішніх обідків, що визначають загальний розмір круглої печатки, центр яких знаходиться в одній точці; • радіальність розташування повздовжніх осьових ліній у буквах.[12]

Як і документи, відбитки печаток (штампів) є об’єктами підробок. Причому способів їх підробки чимало, що вимагає від співробітників правоохоронних органів добре знатися на цих проблемах. Типовими способами підробки відбитків печаток і штампів є такі: • намалювання відбитка в документі. У таких відбітках помітні сліди письмового інструмента, проколи циркуля, нерівні лінії обідка, неоднакові інтервали між літерами та словами, різні за розміром і конфігурацією однойменні букви, помилки у відтворенні герба та емблеми; • виконання відбитка за допомогою саморобних рельєфних кліше печаток або плоских кліше (на твердому папері малюють у дзеркальному зображенні текст відбитку печатки, обводять його чорнилом і щільно притискають до поверхні підроблюваного документа); • перекопіювання справжнього відбитка з іншого документа.

Дата добавления: 2017-01-13