Методичний інструментарій формування необхідного рівня доходності фінансових операцій з урахуванням фактора інфляції

Те – Портфоліо. По 4-ому питанню «Портфоліо» визначаємо сутність, типи, портфоліо і описуємо будь-який тип власного портфоліо.

Проведення подібних розрахунків пов'язане з розрахунком інфляційної премії і загального рівня номінального доходу, що забезпечує відшкодування можливих інфляційних втрат і одержання необхідного рівня реального прибутку.

З позиції фінансового планування врахування реальної процентної ставки дає велику перевагу, тому що дозволяє робити розрахунки як номінальної (PV), так і реальної вартості грошей (FV) з урахуванням фактора інфляції.

Реальна майбутня вартість (real future value) розраховується за такою формулою:

де FV - реальна майбутня вартість вкладу; п - період розміщення вкладу. Номінальна майбутня вартість (nominal future value) розраховується за формулою:

де Л/и - номінальна майбутня вартість вкладу.

Для розрахунку майбутнього рівня ціни (Цмр) використовується формула:

Для знаходження реальної майбутньої вартості можна використовувати також формулу:

Приклад.

У віці 20 років клієнт поклав на рахунок 100 гр. од. Яку кількість грошей одержить клієнту віці 65 років (з урахуванням зміни реальної купівельної спроможності)? Номінальна процентна ставка складає 8% річних. Існує два способи розрахунку необхідних даних - простий і складний.

1. За формулою (3.21) розраховуємо реальну майбутню вартість вкладу:

2. Можливий поетапний варіант розв'язання цієї задачі. Спочатку розраховується номінальна майбутня вартість за формулою (3.22).

Потім обчислюється майбутній рівень інфляції за формулою (3.23).

І нарешті, визначається реальна майбутня вартість за формулою (3.24).

Кінцевий результат той самий. Таким чином, існує два способи обчислення реальної майбутньої вартості.

1. Поняття грошових потоків підприємства та їх класифікація.

Термін «грошовий потік» - cash-flow (англ.) - з'явився в іноземній літературі по фінансовому аналізу та фінансовому менеджменту наприкінці 50-х років минулого сторіччя. Початково термін використовувався виключно у процесі визначення вартості фінансових активів та оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Пізніше грошові потоки набули значно ширшого значення та використання у фінансовій практиці. Останнє було зумовлено поступовим переходом від всебічного дослідження показників прибутковості до розгляду ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості, тощо. Тобто визначальним етапом у розвитку економічної категорії «грошовий потік» став перехід до вирішення дилеми «ризик-прибутковість» як запобіжника ймовірного банкрутства та фінансового краху.

В науковій та навчально-практичній літературі з економічного аналізу, фінансовому менеджменту та управління питанню визначення сутності грошових потоків в останній час приділяється чимало уваги. Не дивлячись на те, що поняття «грошовий потік» широко використовується в теорії та практиці економіки, єдиного загального визначення цього поняття немає. До того ж, відсутня єдина термінологія. Так, поряд з визначеннями, що відповідають економічній сутності грошових потоків словосполученнями «грошові потоки», «грошовий потік», «рух грошових коштів» для позначення грошових потоків підприємства використовуються більш широке поняття «фінансові потоки», український варіант англійського визначення «кеш-фло» або «кеш-флоу» та, навіть, така тавтологія, як «рух грошових потоків», «рух потоків грошових коштів». Така невизначеність значно ускладнює сприйняття питань, що досліджуються, та іноді призводе до зниження практичного значення теоретичних розробок.

Дата добавления: 2017-01-14