Логопедическая работа с детьми I уровня речевого развития

МОДУЛЬ 2

ЕКСКУРСОЛОГІЯ

1. Сукупність зовнішніх, по відношенню до матеріалу, суб’єктивних правил і способів дослідження, вивчення конкретних об’єктів і впорядкування отриманого ряду думок

2. Система прийомів теоретичного дослідження, практичного досягнення поставленої мети, цілеспрямованого проведення певної роботи

3. Метод пояснення процесів розвитку що відбуваються в природі, загальних зв’язків природи, переходів від однієї області дослідження до іншої

4. Метод, який використовується для відшукання нових результатів, переходу від відомого до невідомого

5. Даний метод припускає рух думки до більш повного, всебічного і цілісному відтворенню предмета у свідомості людини

6. Методи, які знаходять застосування в одній з наук або галузі знань, а також при використанні різних форм повідомлення знань

7. Сукупність методичних прийомів, які застосовують на екскурсіях

8. Для екскурсійного методу характерний облік таких ознак екскурсії, як

9. Екскурсійний метод побудований на

10. В більшості екскурсій (крім літературних) висунуті в розповіді екскурсовода положення аргументуються з допомогою

11. Екскурсійний метод спрямований на вивчення

12. Основа екскурсійного процесу, що являє собою сукупність способів і прийомів повідомлення знань

13. Основа сукупності екскурсійного методу

14. Основа сукупності екскурсійного методу

15. Оптимальне взаємодія трьох компонентів – екскурсовода, екскурсійних об’єктів і екскурсантів

16. Рух екскурсантів (моторність) визначеним маршрутом з метою вивчення об’єктів за місцем їх природного розташування

17. Практично вся екскурсійна теорія – це всього лише аналіз дії

18. Визначення які розкривають істотні ознаки предмета (об’єкта)

19. Визначення, коли замість опису якогось предмета (об’єкта) вводиться термін (ім’я предмету), пояснюються значення терміну і його походження

20. Форма розповіді яка використовується в екскурсії

21. Форма розповіді яка використовується в екскурсії

22. Критерій мови екскурсовода

23. Критерій мови екскурсовода коли відповідність змісту промови думкам екскурсовода, цілі і темі екскурсії

24. Критерій мови екскурсовода коли логічно виправдане використання екскурсоводом мовних засобів

25. Скільки особливостей розповіді екскурсовода виділяють на практиці

26. Необхідно мати на увазі і таку особливість розповіді в екскурсії, як наявність в ній

27. Внутрішній, додатковий (прихований в мові) зміст тексту, розповіді екскурсовода

28. Скільки виділяють рівнів, при яких відбувається зростання ролі показу, його висунення на перше і чільне місце в розкритті теми, в сприйнятті екскурсантами матеріалу

29. Золота середина, де вдається досягти оптимального поєднання між показом об’єктів і розповіддю про них і події, з ними пов’язаних

30. Скільки компонентів взаємодії виділяють в екскурсії

31. На скількох ступенях простежуються основні форми взаємодії компонентів в екскурсії

32. На скількох стадіях становлення екскурсії підвищується роль екскурсовода

33. Перша ступінь активності екскурсантів, яка слідує за первинним оглядом

34. Друга, більш висока ступінь активності екскурсанта в процесі його активізації

35. Третя, найвища ступінь активності екскурсанта в процесі його активізації

36. Принципи педагогічного екскурсійного процесу, які визначають зміст, організацію і методику навчання екскурсантів

37. Основа педагогічного екскурсійного процесу – це взаємодія двох сторін коли

38. Складовою частиною професійної майстерності екскурсовода є

39. Екскурсоводам слід більше уваги приділяти виховному аспекту екскурсії, поєднуючи його з

40. Методиповідомлення знань, які екскурсовод використовує у своїй розповіді, вибудовуючи педагогічний процес

41. Педагогічні методиповідомлення знань поділяються на

42. Скільки рівнів переходу від прямого дедуктивного пояснення, можливого при наявності достатніх знань, до ймовірного пояснення при відсутності достатніх знань використовує екскурсовод, ґрунтуючись на вимогах педагогіки

43. Ефективність екскурсії як педагогічного процесу залежить від

44. Важлива частина педагогічного процесу в ході якого в свідомості екскурсантів відбуваються різні розумові операції

45. Важлива частина екскурсії як педагогічного процесу де завданням екскурсовода полягає в тому, щоб перетворити закінчення екскурсії в початок самостійної домашньої роботи її учасників по закріпленню і поглибленню отриманих знань

46. Педагогічні завдання які здійснює екскурсовод в процесі екскурсії

47. Характерний компонент діяльності екскурсовода як педагога який визначає уміння відібрати і правильно оформити екскурсійний матеріал, перебудувати план проведення екскурсії, схему використання методичного прийому, зміст своєї інформації

48. Характерний компонент діяльності екскурсовода як педагога який визначає уміння здійснити керівництво групою, організувати повідомлення інформації, направити увагу екскурсантів на необхідні об’єкти, забезпечити виконання програми обслуговування

49. Характерний компонент діяльності екскурсовода як педагога який визначає вміння встановити ділові відносини з групою, водієм автобуса, працівниками музею, методистами бюро, керівником методичної секції і з іншими екскурсоводами

50. Характерний компонент діяльності екскурсовода як педагога який визначає вміння удосконалювати зміст екскурсій, методику і техніку їх проведення; аналізувати особливості екскурсійного процесу, результати своєї діяльності і на цій основі вдосконалювати педагогічну майстерність; диференційовано підходити до різних груп екскурсантів

51. Головне для екскурсовода як педагога – це вміння

52. Комплекс знань, умінь і навичок, необхідних педагогу для того, щоб ефективно застосовувати на практиці (інструментувати) методи педагогічного впливу, які він обирає

53. Закон логіки який в екскурсії знаходить вираз у тому, що в розповіді екскурсовода про певний об’єкт (подію або явище) даний об’єкт не повинен підмінятися іншими, щоб поняття в розповіді не мали різного сенсу

54. Закон логіки який вимагає, щоб у ході розповіді про об’єкт (явище, подію) останній не розглядався як щось відмінне від того, що він собою представляє (тобто, що дві протилежні думки не можуть бути істинними в один і водночас, якщо вони відносяться до одного і того ж предмету або явищу і за своїм змістом суперечать одна одній)

55. Закон логіки який говорить про те, що між твердженням і запереченням чого-небудь немає нічого третього

56. Закон логіки який вимагає, щоб будь-яка думка була обґрунтованою

57. Головна особливість виконання вимог логіки в екскурсії яка полягає в тому, що словесно викладені тези та положення пояснюються в основному з допомогою

58. Форма мислення, за допомогою якої з одного або кількох суджень виводиться нове судження

59. Варіант логічного переходу з допомогою понять коли після пояснення конкретних фактів екскурсовод переходить до широкого показу подій

60. Варіант логічного переходу з допомогою понять коли від розповіді про лісові масиви у природознавчих екскурсіях екскурсовод робить логічний перехід до показу лісостепової зони

61. Варіант логічного переходу з допомогою понять коли відбувається перехід від тієї частини екскурсії, де йшов показ об’єкту до оцінки зовнішніх факторів, які призвели до пошкодження (зруйнування) даного пам’ятника культури

62. Варіант логічного переходу з допомогою понять коли увага екскурсантів спрямовується на зіставлення тільки що показаного пам’ятника з іншим, який буде показаний, від однієї проблеми, про яку йшла мова, до іншої, якій присвячується подальша розповідь екскурсовода

63. Варіант логічного переходу з допомогою понять коли від характеристики однієї події здійснюється перехід до характеристики даної події у більш ширшому форматі

64. Форма думки, яка підтверджує або заперечує що-небудь у зв’язку з спостережуваним об’єктом

65. Певний рівень психічної діяльності, який проявляється в активності особистості

66. Процес відображення і відтворення дійсності в мисленні

67. Екскурсія як процес пізнання являє собою

68. В процесі екскурсії процес пізнання триває

69. Екскурсія як процес пізнання складається з двох частин

70. Чуттєвий образ, психічний процес відображення людським мозком окремих властивостей предметів та явищ

71. Результат впливу на органи почуттів об’єкта

72. Результат впливу об’єкта та усної інформації на органи почуттів екскурсанта

73. Психологічним фундаментом активності особистості в екскурсії є

74. На поєднанні скількох видів психічних процесів базується сприйняття екскурсійного матеріалу

75. Велику роль в активізації сприймання екскурсантами матеріалу відіграють

76. Процес узагальненого відображення, встановлення істотних зв’язків і відносин між предметами і явищами дійсності

77. Підсумок пізнання об’єкта або явища в екскурсії, форма відображення у мисленні навколишнього світу

78. Початкова стадія вивчення і дослідження, що дозволяє накопичити необхідний фактичний матеріал, сприяє свідомому сприйняттю предметів і явищ під час екскурсії

79. Спосіб міркування (логічний метод), заснований на умовиводі від окремого, одиничних випадків, від розрізнених фактів до загального висновку і узагальнень

80. Спосіб міркування, логічний умовивід від більш загального до менш загального, окремого, від загальних суджень та положень до окремих фактів, виведення наслідків з посилок

Для детей I уровня характерна лепетная речь или ее отсутствие. Активный словарь этих детей состоит из лепетных слов, звукоподражаний и общеупотребительных слов (мама, папа, дай, на). Структура этих слов часто нарушена. Пассивный словарь несколько шире активного. Фразы на данном уровне нет. Свои желания дети выражают отдельными словами, грамматически не связанными между собой например: «Тата тёти атяти» (Таня хочет кататься на санках) и т. д.

Дети I уровня затрудняются и в понимании грамматических форм, не различают число и род имени существительного, имени прилагательного и некоторых падежных форм. Дети опираются в основном на лексическое, а не на грамматическое значение слова.

Для данной группы детей характерна несформированность зрительного и слухового внимания и памяти. Внимание неустойчиво, работоспособность низкая. Учитывая все это, коррекционная работа с данной категорией детей строится следующим образом.

На первом этапе логопед работает над словарем, уточняет и расширяет пассивный и активный словарный запас детей. Слова, которые подбирает логопед, должны быть понятны детям и удобны для произнесения. Это могут быть имена существительные, прилагательные, местоимения, глаголы. Вначале отрабатываются наиболее легкие слова по своей структуре: двусложные с открытыми повторяющимися слогами, такие, как мама, папа, баба, Тата; затем двусложные слова с ударением на первом, на втором слоге, например: Паша, Вова, Оля, Катя, вата и т. д., потом односложные слова типа: дом, мяч, дай, пей и т. д. Постепенно структура слова усложняется, отрабатываются трехсложные с прямыми, открытыми слогами (машина, собака, синяя и др.) и двусложные со стечением согласных (кошка, ложка, мишка, кукла, большой, сидят, едят и т. д.). Как только у ребенка появится даже самый незначительный словарный запас, логопед может начинать работу над фразой. Вначале это будет простое двусоставное предложение типа: Это мама. Вот мама. Мама сидит. Моя мама; затем предложение с обращением: Тетя, дай мяч; с указательным местоимением: Это маленький мяч. Это большой мяч; распространенное с прямым дополнением: Лена везет мишку и т. д.

Работая над фразой на данном этапе, логопеду нет необходимости ставить целью системный подход к грамматическому оформлению, но нужно уделить большое внимание формированию понимания грамматических форм.

Если ребенок усвоил фразу, пользуется ею, можно включить ее в диалог. Для этого логопед подбирает игры с речевым сопровождением, дает различные задания, на которых можно проверить, правильно ли ребенок понял фразу и умеет ли ее использовать в речи. Отработанный речевой материал хорошо бы использовать при драматизации русских народных сказок.

Первое знакомство логопеда с детьми лучше провести в игровой комнате, да и первые занятия тоже. Темой занятий могут быть игрушки. В различных игровых ситуациях, которые мы приведем ниже, логопед может выяснить, знает ли ребенок игрушки, в которые играет, умеет ли с ними обращаться, называет ли их и т. д.

Логопед приглашает детей в кабинет и показывает им игрушки. Учит играть с ними. Объясняет, что после игры все нужно ставить на место. Затем разрешает поиграть детям самостоятельно.

Дата добавления: 2017-01-14