Вогнегасники повітряно-пінні

І

Експлуатація вогнегасників ВХП

Розміщують вогнегасники на допустимих і видимих місцях на ви­соті не менше 1,5 м. На кожний вогнегасник заводять формуляр (пас­порт), де роблять записи про перевірку, заряджання, випробування. З метою покращання обліку рекомендується всі вогнегасники прону­мерувати. Записи, пов'язані з експлуатацією, можна робити в журналі за формою, поданою в табл. 8.1.

					Таблиця 8.1
			к	?■>
Номер негасника	а випуску	|1	!	проведення чного огляд	>£ 2 3 Й.5 §■ Я "=
вог		1=1 а	і	Дати щоміс*	Відп за ек
	2004 р.	2005 р.	4.06.06 р.	4.07, 8.08, 5.09, 3.10,7.11,5.12	Зариш.ка

На кожний вогнегасник заводиться окрема сторінка. Один раз на рік перевіряють якість заряду і стан корпусів вогнегасників. Змішують 4,5 см' кислотної частини з 88 см³ лужної частини, при цьому крат­ність піни має бути не менше як 4. Якщо К < 4, заряд підсилити або замінити. Вогнегасники, встановлені на відкритому повітрі, потрібно захистити від атмосферних'опадів (спец, шафи, навіси). Для прочи­щення сприску на ручці для перенесення вішають шпильку. Вогнегас­ники мають зберігатись тільки у вертикальному стані.

Вогнегасник ВХПП (вогнегасник хімічний повітряно-пінний) за останні роки набув широкого розповсюдження. Відрізняються від ВХП зарядом: у лужну частину заливають 0,5 л піноутворювача, а на сприск навертають пінну насадку. При змішуванні обох частин заряду він у вигляді пінного струменя через сприск надходить у пінний наса­док, де підсмоктує навколишнє повітря. На виході отримуємо піну се­редньої кратності, яка викидається на відстань 3^4 м.

Рис. 8.2. Будова вогнегасника ВХПП-10 І - корпус, "2 - циліндр з кислотною частиною, 3 - клапан, 4 - вихідний отвір, 5 - пусковий важіль, 6 - запірна мембрана, 7 розпилювач, 8 інжек­тори, 9 - корпус пінної насадки, 10 - сітка.

Таблиця 8.2 Основні технічні дані вогнегасників ВХП-10 та ВХПП-10:

Показник	ВХП-10	ВХПП-10
Корисна місткість, л	8,7	, 8,6
Довжина струменю піни, м
Час дії, с	60 ±5	50 ±10
Продуктивність по піні, л
Габаритні розміри: висота Ь, мм діаметр сі, мм	750 190-200	750 190-200
Маса вогнегасника, кг: без заряду із зарядом	4 14	4 13,5

При роботі з ВХП і ВХПП можливі такі негативні явища:

• забруднення, перекриття отвору сприску (тиск у корпусі через 10 с може досягати 15 атм);

• самовільне спрацювання (несправне кріплення кислотного ци­ліндра або його пошкодження);

• неякісна піна, дальність струменя менша норми (мало лужної і кислотної частин).

Порядок застосування вогнегасників даного типу:

1. Піднести вогнегасник до вогнища.

2. Прочистити сприск.

3. Повернути важіль на кришці на 180° в вертикальній площині.

4. Перевернути вогнегасник вверх дном, потрясти.

5. Спрямувати струмінь піни на вогонь.

При гасінні горючих твердих матеріалів спрямовують струмінь пі­ни в місце найбільшого горіння. При гасінні легкозаймистих рідин піною накривають всю поверхню, починаючи з ближнього краю.

Призначені для гасіння вогнищ різних речовин і матеріалів за ви­нятком лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря, й еле­ктроустаткування під напругою.

Промисловість випускає три види таких вогнегасників: ручні (ВПИ-5, ВПП-ІО), пересувні (ВПП-100), стаціонарні (ВППУ-250).,

Вогнегасники забезпечують кратність виходу піни 65. Вогнегасна ефективність цих вогнегасників у 2,5 рази виша ніж хімічних за одна­кової місткості. Вогнегасники ВПП-5 і ВПП-10 відрізняються тільки ємністю корпуса, інші деталі й вузли аналогічні. Вогнегасники ВПП-5 і ВПП-10.

Робота вогнегасника: при натисканні на пусковий важіль шток з фрезою проколює мембрану. (Балон з С0₂ має на горловині різьбу, на якій накручується ніпель, що затискає мембрану). С0₂ виходить із ба­лона і тисне на розчин зверху, а останній виходить через сифонну гру­бку і потрапляє в пінний розтруб. В розтрубі розчин змішується з повітрям,і утворюється повітряно-механічна піна. Внутрішня поверхня корпусу вкрита епоксидною емаллю.

При використанні вогнегасника у зимовий період при мінусових температурах необхідно в заряд вогнегасника додати 2-3 літра гліце­рину або етиленгліколю.

Балони для зберігання робочого газу розраховані на робочий тиск 15 МПа. Запірний балон забезпечує зберігання газу продовж 2-х років. До кінця терміну зберігання газу допустимий витік не повинен пере­вищувати 10 г. Корпус повинен випробовуватись гідравлічним тиском 1,8 МПа упродовж 1 хв. Якість заряду перевіряється відповідно до «Ін­струкції по використанню, зберіганню, транспортуванню і перевірні якості піноутворювача».

Строк служби вогнегасника - 8 років. Гарантійний термін - 12 мі­сяців з дня початку експлуатації, але не більше 24 місяців з дня отри­мання.

Правила безпеки при роботі з ВПП-10

1. При перезаряджанні вогнегасника необхідно провести гідравлі­чні випробування корпусу тиском 18-20 МПа упродовж 1 хв

2. При збиранні і розбиранні ВПП на запірно-пусковий пристрій необхідно встановити запобіжну чеку.

3. Забороняється ремонтувати заповнені пускові балончики.

4. Забороняється допускати до експлуатації вогнегасники з глибо­кими забоїнами, вм'ятинами, іржею на корпусі.

5. При роботі з піноутворювачем (ПУ) працювати в гумових рукавицях, при потраплянні на шкіру промити її великою кількіс­тю води.

Вогнегасник новітрино-пінний ВПП-100 використовується для гасіння пожеж класів А і В. Вогнегасник не може використо­вуватись для гасіння речовин, горіння яких проходить без доступу повітря (бавовна, піроксилін і т.п.), горючих металів (лужних, лу­жноземельних) та електроустановок під напругою.

Вогнегасник змонтований на одновісному візку. При роботі вогнегасник ставлять у вертикальне положення. На корпусі закрі­плений балон з вуглекислотою. Посередині корпуса проходить сифонна трубка, яка на поверхні з'єднується із шлангом. На кінці шланга прикріплений ствол для отримання піни середньої кратно­сті (ГПС-100). Запобіжний клапан відрегульований на тиск 0,87-0,90 МПа.

Корпус вогнегасника випробовується на міцність і герметичність гідравлічним тиском 1,1 МПа (11 кг/см). У верху корпусу змонтова­ний запобіжний клапан.

Строк експлуатації вогнегасника ВПП-100 до першого випробу­вання становить 5 років. Гарантійний термін служби - 24 місяці з дня початку роботи.

Підготовка вогнегасника до роботи:

• Перевірити комплектність вогнегасника згідно з паспортом.

• Відкрутити кришку поворотом ключа проти годинникової стрі­лки і зняти її.

• В горловину через фільтр залити 6 %-й розчин піноутворювача.

• Запірно-пусковий пристрій балона опломбувати.

При виникненні пожежі:

• підвести вогнегасник до вогнища на відстань 5-6 метрів, вста­новити його вертикально;

• розкрутити гумовий шланг і спрямувати піногенератор на вог­нище;

• відкрити ЗПП на балоні з С0₂;

• спрямувати струмінь піни на ближній край вогню з поступовим переміщенням струменя.

Вогнегасник стаціонарний ВППУ-250 призначений для гасіння пожеж класів А, В на промислових і складських об'єктах народного господарства. Можна встановити у приміщеннях з температурою пові­тря від + 3 -г 5 °С.

Вогнегасник складається зі стального корпусу, пускового балона (ВВ-5) з огородженням, котушки зі шлангом, запобіжного клапана і піногенератора. Корпус вогнегасника зварний, на чотирьох ніжках. До нижнього патрубка приварена зливна трубка з корковим краном і з'єд­нувальною головкою ГМ-50, яка одночасно використовується для за­повнення корпусу водою і зливу її. Нижній патрубок закритий кришкою і призначений для огляду та чистки внутрішньої поверхні корпусу. Заливний патрубок із заглушкою призначений для заливання піноутворювача, верхній патрубок із заглушкою—для контролю за рів­нем заповнення корпусу розчином.

Систематично необхідно слідкувати за станом вогнегасника і про­водити його очищення від пилу. Особливо треба слідкувати за чисто­тою сітки ГПС, бажано верхню частину його закрити папером або плівкою. При пожежі плівку зірвати.

Раз у рік перевіряти якість заряду. За необхідності замінити. Якщо вага С0₂ менша 3 кг, балон необхідно дозарядити.

Дата добавления: 2017-02-01