Психологiчна характеристика аудиторiї як вiдповiдник спiльноти

ТЕМА: ОРАТОР I АУДИТОРIЯ ЯК ПСИХОЛОГIЧНА СИСТЕМА

ЛЕКЦІЯ 6

Контрольні запитання

1. Яке значення для промови мають тропи і фігури?

2. Розкажіть про теорію тропів групи «мю».

3. Що таке образність?

4. Наведіть приклади тропів та прокоментуйте їх.

5. Що таке риторичні фігури? Прокоментуйте відповідь прикладами.

План лекції

1. Психологiчна характеристика аудиторiї як вiдповiдник спiльноти

2. Мета і мотив

3. Зв'язок мотиву з аудиторією

4. Психологiчнi особливостi процесу мовленнєвого сприйняття

Багатьом добре знайома ситуацiя: промовець виходить на трибуну i встановлюється очiкувальна тиша. Декiлька слiв оратора - й уся аудиторiя або перетворюється в зацiкавленуе що ловить кожне слово, єдине цiле, або увага починає розвiюватись i тодi здається,що кожен слухач поринув у свої думки i тiльки iз ввiчливостi зберiгає мовчання (в гiршому випадку, займається своїми справами або починає перемовлятися iз сусiдами).

У чому ж справа? У чому полягає причина уваги чи неуваги аудиторiї? Якими методами i прийомами примушує слухати себе оратор? На цi або подібні запитання спробуємо вiдповiсти у запропонованiй лекцiї.

Розглядаючи особливостi роботи промовця в аудиторiї, необхiдно насамперед визначити, що власне становить поняття "аудиторiя". Дане поняття, як i поняття "аудирування", походить вiд латинського аисiiге -- слухати. Однак чи правомiрно взагалi говорити про аудиторiю як про вiдповiдну єднiсть, про окрему групу, що характеризується будь-якими загальними ознаками? Бо тiльки в тому випадку, коли аудиторiя являє собою вiдповiдну групу людей, яким характернi деякi спiльнi особливостi, маємо право говорити про цiлеспрямований, єдиний вплив на кожного, хто входить до її складу, i на всю в цiлому.

Поняття "група", "спiльнiсть" - предмет соцiальної психологiї; разом iз тим поняття "група" вживається i у кримiнальному правi, i в iнших правових дисциплiнах, однак цi визначення дещо вiдрiзняються від їх трактувань у психологiї, соцiологiї. Так, соцiолог i iсторик В.Ф. Поршнєв визначає спiльнiсть як найширше родове поняття. Воно означає об'єднання людей на основi як тимчасових, так i просторових ознак. В.Ф. Поршнєв розрiзнює чотири типи соцiально-психологiчних спiльностей, до першої з яких належить аудиторiя, тобто така спiльнiсть, "всi члени якої особисто знають один одного, або коли йдеться про натовп, про залу глядачiв, якi одночасно бачать i чують один одного.

Очевидно, що до даного визначення необхiдно додати низку iстотних ознак, тобто участь в одному iз видiв діяльності (слухання й розумiння). Воно передбачає дiю одних i тих же процесів на всiх слухачiв, а саме сприйняття, усвiдомлення й утримання в пам'ятi (запам'ятовування). Приймати участь у такому видi дiяльностi означає бути внутрiшнiм чинником, який об'уднує всiх слухачiв у єдину групу - аудиторiю.

Управлiння аудируванням може здiйснюватися тiльки через правильну органiзацiю процесiв сприйняття, усвiдомлення й запам'ятовування. Так, явною помилкою оратора буде викладення матерiалу, який охоплює 10-15 пунктiв плану, що значно перевищує припустиму межу "смислових блокiв", якi слухач здатний запам'ятати пiд час лекцiї.

Отже, врахування такої характеристики аудиторiї, як зайнятiсть людей в одному й тому ж видi мовленнувої дiяльностi та розгляд закономiрностей цiєї дiяльностi, безумовно, можуть сприяти роботi промовця.

Не менш iстотним для визначення поняття аудиторiї у й те, що всi люди, якi її складають, зазнають водночас впливу однiєї i тiїєїж iнформацiї. Iншими словами, вплив одного й того ж повiдомлення також є чинником, що об'уднує людей.

Знання цiєї особливостi аудиторiї дозволяє ораторовi дуже ефективно i рацiонально використовувати текст, його мовнi особливостi, термiнологiю.

Дата добавления: 2017-02-01