Практична робота № 3.

ДОДАТКИ

Додаток 1. Варіанти до виконання практичної роботи

Найменування вихідних даних	Номери варіантів
СДОР	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірководень	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид
Кількість, т
Напрям вітру, град.	270°	15°	95°	115°	140°	280°	250°	18°	150°	90°	18°
Швидкість вітру, V м/с
∆ t,°C	-1	-1,6	-1,5	-1,4	-1,3	-1,2	-1,1	-1	-0,9	-0,8	-0,7
Рельєф місцевості	закрит.	відкр.	закрит.	відкр.	закрит.	відкр.	закрит.	відкр.	закрит.	відкр.	закрит.
Чисельність робітників, осіб
Забезпеченість ЗІЗ, %
Відстань до об’єкта, L км.			11,5	11,5	14,5	12,5
Характер зберігання	Не обвало-вано	Обвало-вано	Не обвало-вано	Обвало-вано	Не обвало-вано	Обвало-вано	Не обвало-вано	Обвало-вано	Не обвало-вано	Обвало-вано	Не обвало-вано

Найменування вихідних даних	Номери варіантів
СДОР	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірководень	Хлор	Аміак	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Сірководень
Кількість, т
Напрямок вітру, град.	15°	235°	240°	280°	250°	18°	240°	235°	250°	280°
Швидкість вітру, м/с
∆t,°C	-0,6	-0,5	-0,4	-0,3	-0,2	-0,1	-0,1	-0,2	-0,3	-0,4
Рельєф місцевості	відкр.	закр.	відкр.	закр.	відкр.	закр.	відкр.	закр.	Відкр.	закр.
Чисельність робітників, осіб
Забезпеченість ЗІЗ, %
Відстань до об'єкта, км.		25,5		12,5				25,5		12,5
Характер зберігання	Обвалован	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обвало-вано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано

Найменування вихідних даних	Номери варіантів
СДОР	Сірчистий ангідрид	Аміак	Хлор	Сірководень	Хлор	Аміак	Фосген	Сірчистий ангідрид	Сірководень	Аміак
Кількість, т
Напрямок вітру, град	18°	150°	240°	235°	150°	18°	250°	280°	95°	15°
Швидкість вітру, V м/с
∆t,°C	-0,6	-0,6	-0,7	-0,8	-0,9	-1	-1,1	-1,2	-1,3	-1,4
Рельєф місцевості	відкр.	закр.	відкр.	закр.	відкр.	закр.	відкр.	закр.	відкр.	закр.
Чисельність робітників, осіб
Забезпеченість ЗІЗ, %
Відстань до об'єкта, км.				25,5				12,5	11,5
Характер зберігання	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано	Обваловано	Не обваловано

Додаток 2

-1,6
-1,5
-1,4
-1,3			Інверсія
-1,2
-1,1
-1
-0,9
-0,8
-0,7
-0,6
-0,5						Ізотермія
-0,4
-0,3
-0,2
-0,1
+0,1
+0,2
+0,3
+0,4			Конвекція
+0,5
+0,6
+0,7
+0,8
+0,9
+1
+1,1
+1,2
+1,3
+1,4
+1,5
+1,6
Δt,С^0   Vв, м/с	0,5		1,5		2,5		3,5		> 4

Додаток 3

Таблиця Д1. Глибини розповсюдження хмар зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
	При інверсії
Хлор, фосген				Більше 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5
Сірчистий ангідрид		4,5			12,5	17,5
Сірководень	5,5	7,5	12,5			61,6
	При ізотермі
Хлор, фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірчистий ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
Сірководень	1,1	1,5	2,5			8,8
	При конвекції
Хлор, фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірчистий ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77
Сірководень	0,33	0,45	0,65	0,88	1,1	1,5

Додаток 4

Таблиця Д2. Глибини поширення хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км

(ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)

СДОР	Кількість СДОР в ємкості, т
За інверсії: Хлор, фосген	6,57		22,85	41,14	48,85
Аміак		1,28	1,85	2,71	3,42	4,28
Сірчистий ангідрид	1,14	1,28		2,85	3,57
Сірководень	1,57	2,14	3,57	5,71	7,14	17,6
За ізотермії: Хлор, фосген	1,31		3,28	4,57	5,43
Аміак	0,2	0,26	0,37	0,54	0,68	0,66
Сірчистий ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
Сірководень	0,31	0,43	0,71	1,14	1,43	2,51
За конвекції: Хлор, фосген	0,4	0,52	0,72		1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірчистий ангідрид	0,07	0,08	0,12	0,17	0,21	0,3
Сірководень	0,093	0,13	0,21	0,34	0,43	0,65

Примітки до табл. Д2: 1. За швидкості вітру понад 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, які мають такі значення:

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт: за інверсії за ізотермії за конвекції		0,6 0,71 0,7	0,45 0,55 0,62	0,38 0,5 0,55	- 0,45 -	- 0,41 -

2. Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.

Таблиця Д3. Середня швидкість перенесення хмари W, зараженої СДОР, м/с

Швидкість вітру, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R<10	R>10	R<10	R>10	R<10	R>10
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-
	-	-	7,5		-	-
	-	-			-	-

Примітка до таблиці Д3. Інверсія і конвекція за швидкості вітру понад 3 м/с спостерігається рідко.

L або R – відстань від місця розлиття СДОР до об’єкта, км.

Додаток 5

Таблиця Д4. Час випаровування деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)

СДОР	Вид сховища
Не обваловане	Обваловане
Хлор	1,3
Фосген	1,4
Аміак	1,2
Сірчистий ангідрид	1,3
Сірководень

Примітка до табл. Д4: Для швидкості вітру понад ту, яку вказано в табл. Д3, застосовують поправочний коефіцієнт з такими значеннями:

Швидкість вітру V, м/с
Поправочний коефіцієнт		0,7	0,55	0,43	0,37	0,32

Додаток 6

Таблиця Д5. Можливі втрати співробітників і населення від СДОР у осередку ураження, %

Умови пребува-ння людей	Забезпеченість людей протигазами, %
Без проти-газів
На відкритій місцево-сті	90-100
У приміщеннях та укриттях

Примітка до табл.Д5: Орієнтовна структура ураження людей в осередку ураження, % із них:

легкий ступінь – 25%;

середній і тяжкий – 40%;

загиблі –35%.

Параметри зони хімічного зараження місцевості

Хімічно небезпечний об’єкт

Ш

Г

R

Напрямок вітру

S_зхз

Зона хімічного зараження

Осередок хімічного ураження

Напрямок евакуації

с півробітників

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ:

Г - глибина, Ш – ширина, S_зхз – площа зони хімічного зараження,

R – відстань від місця аварії до досліджуваного об’єкта.

Розміри зони хімічного зараження залежать від багатьох факторів:

· типу та кількості СДОР, що викинуто під час аварії;

· умов зберігання СДОР, (обвалована, не обвалована ємність);

· ступеню вертикальної стійкості повітря, (інверсія, ізотермія, конвекція);

· швидкості вітру у приземному шарі повітря;

· стану місцевості (відкрита, напівзакрита, закрита місцевість).

ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У РАЗІ ВИБУХУ

ГАЗОПОВІТРЯНОЇ СУМІШІ. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ.

Мета роботи: залежно від ситуації навчитися визначати реальні параметри зон руйнувань у осередку ураження, оцінювати обстановку на підприємстві та бути здатним прийняти оптимальне рішення щодо ліквідації наслідків трагедії та надання допомоги постраждалим.

Завдання:

1. Знати обстановку, яка склалася на об’єкті;

1. Визначити радіус дії зони детонаційної хвилі - R₁;

2. Визначити радіус дії зони продуктів вибуху R₂;

3. Визначити радіуси дії повітряної ударної хвилі для надмірного тиску - Р_ф = 10, 20, 30, 50 кПа;

4. Визначити у масштабі ці радіуси на схемі об’єкту.

5. Оцінити обстановку, прийняти рішення;

6. Дати розпорядження щодо порятунку постраждалих та ліквідації наслідків вибуху;

7. Висновок.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Визнана людством та доведена вченими аксіома про те, що люба діяльність людини протягом життя супроводжується, як правило, потенційними небезпеками. Щорічно десятки і тисячі людей стають жертвами небезпек (надзвичайних ситуацій) природного, техногенного, соціального, а іноді військового характеру.

Небезпеки — це те, що загрожує не тільки людині та суспільству, але й державі. Таким чином, профілактика небезпек і надзвичайних ситуацій та захист співробітників і населення від ураження — найважливіша, гуманна і соціально-економічна функція державного рівня. Абсолютної безпеки не буває. Діяльність людини завжди супроводжує залишковий ризик. створення безпечних умов середовища — пріоритетне завдання кожної особистості, суспільства та державних і приватних установ. Як цього досягти? Перший, найважливіший і най вірогідніший шлях — це навчання людей запобіганню та самозахисту від надзвичайних ситуацій, іншого шляху просто немає. Тому що небезпеки по своїй природі потенційні (тобто приховані), перманентні (постійні, неперервні), тотальні (тобто, всеохоплюючі). Таким чином, на Землі немає людини, якій би не загрожували небезпеки. Але значна більшість їх навіть не здогадується про це. Інколи їх свідомість здебільшого працює у режимі відчуження від реалій життя.

Дата добавления: 2017-02-01