М.С. Гаспариан, Г.Н. Лихачева, Е.Ю. Хрусталев

Базова

Анти А Анти В

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 5. Проведення спірографічних досліджень (комп'ютерна методика демонструється викладачем).

Хід роботи: Методика проведення спірографічних досліджень. Спірографічний метод передбачає реєстрацію спокійного дихання, а також виконання трьох спеціальних дихальних маневрів для визначення життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), форсованої життєвої ємності легенів (ФЖЄЛ) і максимальної вентиляції легенів (МВЛ).

Необхідність проведення проби з форсованим диханням обумовлена тим, що, по-перше: при форсованому диханні різко збільшується швидкість руху повітря в дихальних шляхах. При цьому дихальний потік з ламінарного стає турбулентним, що збільшує залежність швидкості потоку від поперечного січення бронхів. Це призводить до чіткішого виявлення порушень бронхіальної провідності.

По-друге: при форсованому видиху відбувається динамічна компресія повітряносних шляхів внаслідок високих значень (позитивних) внутрішньоплеврального тиску.

Зменшення структурної стійкості стінок бронхів при патологічних змінах в них сприяє полегшенню цієї компресії і чіткішому виявленню бронхіальної обструкції.

Послідовність дихальних маневрів.

Реєстрація і вимірювання спірограми в повному об'ємі розділені на 6 етапів:

1. Вимірювання дихального об'єму (ДО);

2. Вимірювання життєвої ємності легенів на вдиху (ЖЄЛ вд);

3. Вимірювання життєвої ємності на видиху (ЖЄЛвид);

4. Виконання форсованого вдиху;

5. Виконання форсованого видиху;

6. Вимірювання максимальної вентиляції легенів (МВЛ). Одержані результати оцінюються окремо для кожного показника шляхом порівняння його значення з належними величинами, межами норми і градаціями відхилення від неї.

Результат:

1. Дихальний об'єм (ДО);
2. Життєва ємність легенів на вдиху (ЖЄЛ вд);
3. Життєва ємність легенів на видиху (ЖЄЛвид);
4. Резервний об’єм вдиху (РОвд.)
5. Резервний об’єм видиху (РОвид.)
6. Максимальна вентиляція легенів
7. Частота дихання ЧД

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 3. Аналіз кривих дисоціації оксигемоглобіну при різних станах організму:

Хід роботи: дослідити криві дисоціації оксигемоглобіну при різних станах організму. Вкажіть, які властивості гемоглобіну відображає нижня, середня і верхня частина кривої, які чинники впливають на спорідненість гемоглобіну до кисню, яке фізіологічне значення має те, що скріплення гемоглобіном кисню дає криву S-подібної форми.

Результат роботи: Стани організму, при яких описуємо криву дисоціації оксигемоглобіну.

Криві дисоціації оксигемоглобіну:

1 - в умовах норми;

2 - при збільшенні рН або температури;

3 - при зниженні рН або температури;

4 – рівень 50% HbO₂.

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ЗАВДАННЯ 1. Вивчити правила переливання крові.

У кожному випадку переливання крові (гемотрансфузії) слід використовувати тільки одногрупну за системою АВО та резус сумісну кров. Переливання крові «універсального» донора повинне застосовуватися як виняток в екстрених випадках за життєвими показами (умови військового часу). При кожній гемотрансфузії слід провести в повному обсязі ізосерологічні реакції, проби на сумісність. Перед кожним переливанням крові слід підбирати донорську кров, однойменну за резус-чинником. У тих випадках, коли існує стан імунізації при попередніх переливаннях крові або вагітності, що встановлюється при трансфузійному та акушерському анамнезах, то необхідно переливати кров після підбору індивідуального донора.

Визначення індивідуальної сумісності крові

У піпетку набирають кров з пальця реципієнта в кількості 1 мл. Мікропробірку центрифугують у мікроцентрифузі Шкляра до відділення сироватки від еритроцитів. Потім на диск наносять 1-2 краплі випробовуваної сироватки й додають у 10 разів меншу краплю крові донора. Краплі змішують скляною паличкою, диск злегка похитують і через 5 хв. Оцінюють результат. Відсутність аглютинації вказує на сумісність крові донора і реципієнта відносно груп крові системи АВО. При появі аглютинації додають краплю фізіологічного розчину. Якщо аглютинація не зникає, то кров донора й реципієнта слід вважати несумісною.

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________

6. ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №4

ТЕМА: Властивості серцевого м'яза. Серцевий цикл. Електричні і звукові прояви діяльності серця. Фізіологія судинної системи. Фізіологія судинної системи. Мікроциркуляторне русло. Регуляція діяльності серця і судинного тонусу.

МЕТА: Знати будову серця, механізм його діяльності і особливості серцевого м'яза. Уміти скласти циклограму фаз серцевої діяльності. Знати характеристику електричної активності окремих кардіоміоцитів і цілого серця, походження окремих компонентів ЕКГ. Знати походження тонів серця, точки аускультації на грудній клітці. Уміти аускультувати тони серця. Знати механізми пересування крові по судинах. Уміти визначати артеріальний тиск і пальпувати пульс. Знати механізми нервової і гуморальної регуляції діяльності серця. Уміти оцінювати функціональний стан серцево-судинної системи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Властивості серцевого м’яза. Особливості збудливості серцевого м'яза (робочого міокарду та клітин провідної системи). Походження і значення рефрактерного періоду серця. Екстрасистоли.

2. Будова провідної системи серця. Особливості провідності. Автоматія серця.

3. Закон Франка-Старлінга

4. Структура серцевого циклу, характеристика фаз.

5. Принципи метода електрокардіографії (ЕКГ). Відведення електрокардіограми. Трикутник Ейнтховена. Походження зубців і інтервалів електрокардіограми.

6. Звукові прояви діяльності серця: походження і компоненти 1 і 2 тонів серця, їх звукова характеристика. Походження і характеристика 3 і 4 тонів серця.

7. Місця прослуховування клапанів серця на грудній клітині.

8. Артеріальний пульс, його походження, клінічні характеристики.

9. Фонокардіографія (ФКГ). Аналіз фонокардіограми.

10. Види і типи судин. Основні закономірності гемодинаміки.

11. Артеріальний тиск. Чинники, що його визначають. Методи вимірювання кров'яного тиску.

12. Систолічний, діастолічний тиск. Пульсовий тиск.

13. Артеріальний пульс, його походження, клінічні характеристики. Сфігмографія, аналіз сфігмограми.

14. Кровообіг у мікроциркуляторному руслі.

15. Особливості руху у венах.

16. Внтурішньосерцеві механізми регуляції діяльності серця.

17. Позасерцеві регуляторні механізми. Нервові центри, регулюючі діяльність серця. Вплив симпатичних і парасимпатичних нервів на роботу серця.

18. Рефлекторні та гуморальні механізми регуляції діяльності серця.

19. Поняття про судинний тонус.

20. Судинноруховий центр, пресорний і депресорний його відділи.

21. Рефлекторні та гуморальні механізми регуляції судинного тонусу та кров’яного тиску.

22. Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції діяльності серця і судинного тонусу.

ЗАВДАННЯ 1. Схема провідної системи серця.

Хід роботи: Позначити на малюнку елементи провідної системи серця.

Результат:

синоатріальний вузол

атріовентрикулярний вузол,

передсердно-шлуночковий пучок Гіса

волокона Пуркіньє.

Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 2. Визначення тривалості серцевого циклу за ЧСС.

Хід роботи: Встановлюємо ЧСС по пульсу в стані спокою. Тривалість серцевого циклу визначаємо за формулою СЦ = 60: ЧСС,

Результат:

Висновок:__________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 3. Реєстрація ЕКГ у людини.

Хід роботи: ЕКГ реєструється в положенні лежачи і за допомогою електрокардіографа. Піддослідний і прилад повинні бути заземлені. Пластинчасті металеві електроди накладають на руки і ноги відповідно стандартним відведенням. Між електродом і шкірою кладуть марлеву серветку, змочену фізіологічним розчином. На руках електроди накладають на внутрішню поверхню передпліччя, а на ногах – на внутрішню поверхню гомілки між нижньою і середньою її третиною.

Позначити на схемі основні зубці та інтервали елемента ЕКГ.

Результат:

Висновок:__________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 4. Аускультація тонів серця у людини.

Хід роботи: За допомогою стетофонендоскопів студенти один у одного прослуховують тони серця: двостулковий клапан – у 5-у міжребір’ї зліва на 1см всередину від средньоключичної лінії (локалізація верхівкового поштовху), трьохстулковий клапан – біля основи мечоподібного відростка. Аортальний клапан – у другому міжребір’ї біля правого краю грудини. Клапани легеневого стовбура – в другому міжребір’ї зліва біля краю грудини.

У протоколах дати характеристику тонів серця і відзначити місця прослуховування клапанного апарату серця на схемі.

Зони на грудній клітині, де добре чутні тони серця:

Результат:

- Аортальний.

- Легеневий.

- Трьохстулковий клапан.

- Мітральноий клапан.

Висновок:__________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 5. Вимірювання кров'яного тиску за методом Короткова та Ріва-Роччі.

Хід роботи: Тиск звичайно вимірюють сидячи за допомогою артеріального тонометра. Манжету тонометра накладають на плечі так, щоб не порушити венозний кровообіг, а під лікоть обстежуваного необхідно покласти вал для розслаблення м'язів. Манжету сполучають з тонометром. У ліктьовій ямці ставлять головку стетоскопа для прослуховування тонів Короткова в ліктьовій артерії. За допомогою груші нагнітають повітря в манжету до тиску 160-180 мм рт. ст. Відкривають кран груші і повільно випускають повітря з манжета. Поява 1-го тону відповідає величині тиску (СТ) систоли. Далі гучність тонів наростає, а потім зменшується, і тони зникають. Момент зникнення тонів відповідає величині тиску діастоли (ДТ). Розрахувати величину пульсового і середнього тиску в артеріях. Зробити висновок з одержаних результатів.

Результат:

СТ=............мм рт ст, ДТ=............мм рт ст

ПД=СТ-ДТ=..................................мм рт ст

Рср=ДТ+(ПТ:3) =..........................мм рт ст

Висновок:__________________________________________________________________________________________________________________

7.1 САМОТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Завдання 1. Дослідити роботу серця під час фізичного навантаження Проба Руф'є.

Проба Руф'є являє собою нескладне фізичне випробування, за результатами якого можна судити про роботу серця під час фізичного навантаження. Цей тест показує, який рівень навантаження може витримати людина без ризику для свого здоров'я.

Проба Руф'є з 2009 року стала обов'язковим медичним дослідженням для школярів в Україні. На практиці даний тест показує, в якій групі з фізкультури має і зможе за станом здоров'я займатися дитина. На підставі результатів тесту Руф'є школяреві видають довідку, де вказана група для занять фізичної культури:

1. основна група: можуть відвідувати абсолютно здорові діти – майбутні чемпіони спортивних змагань, у яких немає проблем з серцево-судинною системою, ні скарг на серце;

2. підготовча група складається з учнів на стадії реабілітації і з незначними відхиленнями у фізичному розвитку (наприклад, дифузний зоб 1-2-го ступеня, сколіоз 1-ої стадії), які займаються за основною програмою, але не здають нормативи з кросу;

3. спеціальна група: включає школярів з хронічними патологіями, які потребують індивідуального підходу при виконанні вправ.

Якщо не вдалося зробити 30 присідань за 45 секунд, тест Руф'є необхідно провести повторно через кілька місяців, що безпомилково визначити групу для занять фізкультурою.

Розрахувати ІНДЕКС РУФ'Є (оцінка працездатності серця при фізичному навантаженні):

Послідовність дій для проведення проби Руф'є, і формула розрахунку індексу Руф'є.

1. Виміряйте пульс протягом 15 секунд в стані спокою після 5-ти хвилинного відпочинку. Вимірювання пульсу проводиться тільки в положенні «сидячи».

Відзначте отриманий результат Р1.

2. Зробіть 30 присідань за 45 секунд. Знову вимірюйте пульс за 15 секунд.

Відзначте отриманий результат Р2.

3. Одна хвилина відпочинку.

4. Знову заміряємо пульс 15 секунд.

Відзначте отриманий результат Р3.

Індекс Руф'є розраховується за формулою: (4×(Р1+Р2+Р3)-200)/10.

Результат:

ТАБЛИЦЯ ІНДЕКСА РУФ ' Е ДЛЯ ДІТЕЙ:

Оцінка результату	ІНДЕКС РУФ'Е
15-18 років	13-14 років	11-12 років	9-10 років	7-8 років
Незадовільно	15 і більше	16,5 і більше	18 і більше	19,5 і більше	21 і більше
Слабо	11-15	12,5-16,5	14-18	15,5-19,5	17-21
Задовільно	6-10	7,5-11,4	9-13	10,5-14,5	12-16
Добре	0,5-5	2-6,5	3,5-8	5-9,5	6,5-11
Відмінно	до 0,5	до 1,5	до 3	до 4,5	до 6

Висновок:

Рекомендована література

1. Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – 784 с.

2. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга. 2005. – 564 с.

3. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М: Мир, 1996.

4. Textbook of medical physiology / Arthur C. Guyton, John E. Hall. – 10^th ed. 2000.

5. Медицинская физиология. – Артур К. Гайтон и Джон Э. Холл. Перевод с анг. М. Логосфера 2008 – 1256с.

6. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга. 2012 – 452 с.

7. Физиология человека. В. И. Филимонов, К. Медицина, 2008, 2012 -814 с.

8. Фізіологія людини. В. І. Філімонов, К. Медицина, 2010 – 772 с.

9. Физиология в вопросах и ответах. В. И. Филимонов, Учебное пособие, Винница, НОВА КНИГА, 2007 - 485 с.

Нормальна фізіологія. За ред. В.І. Філімонова, К.: Здоров’я, 1994 – 608 с..

Допоміжна

10. Агаджанян, Н.А. Нормальная физиология: Учебник / Н.А. Агаджанян, В.М. Смирнов. - М.: МИА, 2012. - 576 c.

11. Балбатун, О.А. Нормальная физиология. Краткий курс: Учебное пособие / В.В. Зинчук, О.А. Балбатун, Ю.М. Емельянчик; Под ред. В.В. Зинчук. - Мн.: Вышэйшая шк., 2012. - 431 c.

12. Брин, В.Б. Нормальная физиология: Учебник / В.Б. Брин, Ю.М. Захаров, Ю.А. Мазинг; Под ред. Б.И. Ткаченко. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. - 688 c.

13. Ермакова, Н.В. Нормальная физиология: Учебное пособие для студентов медицинского факультета / В.И. Торшин, Н.В. Ермакова, И.В. Радыш; Под ред. В.И. Торшин. - М.: РУДН, 2012. - 224 c.

14. Орлов, Р.С. Нормальная физиология.Нормальная физиология: Учебник / Р.С. Орлов, А.Д. Ноздрачев; Науч. ред. Э.Г. Улумбеков. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - 688 c.

15. Блум, Ф. Мозг, разум, поведение / Ф. Блум, А. Лейзерсон, Л. Хофстедтер. М.:Мир, 1988. 246 с.

16. Вандер, А. Физиология почек / А. Вандер. СПб.: Питер, 2000. 256 с.

17. Гершелл, Р. Секреты физиологии / Р. Гершелл. М.–СПб, 2001.

18. Иванов, К. П. Основы энергетики организма / К. П. Иванов. СПб., 2001. Т. 3.278 c.

19. Мурашко, В. В. Электрокардиография / В. В. Мурашко, А. В. Струтынский М.:Медицина, 1987. 256 с.

20. Наточин, Ю. В. Основы физиологии почки / Ю. В. Наточин. Л.: Медицина, 1982. 208 с.

21. Нормальная физиология: учебник / под ред. А.В.Завьялова, В.М.Смирнова. М.:МЕДпресс-информ, 2009. 816 с.

22. Основы физиологии человека: учеб. для высших учебных заведений. В 2-х т. / под ред. акад. РАМН Б. И. Ткаченко. СПб., 1994.

23. Уэст, Дж. Физиология дыхания. Основы / Дж. Уэст. М., 1988. 110 с.

24. Физиологические особенности организма детей различного возраста / под ред. Ф. Н. Серкова и соавт. Киев, 1989. 131 с.

25. Физиология плода и детей / под ред. В. Д. Глебовского. М., 1988. 50 с.

26. Физиология человека: учеб. / под ред. В. М. Смирнова. М.: Медицина, 2001. 608

27. с.

28. Физиология человека: учеб. для высших учебных заведений / под ред. Г. И. Косицкого. М., 1985. 560 с.

29. Физиология человека: учеб. Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. В. М. Покровского, Г. Ф. Коротько. М.: Медицина, 2003. 656 с

30. Хьюбелл, Д. Глаз, мозг, зрение / Д. Хьюбелл. М.: Мир, 1990. 230 с.

Інформаційні ресурси

1. Накази Міністерства охорони здоров’я України, стандарти і протоколи діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів

2. Офіційна доказова практично-орієнтована медична інформація, яку містять медичні видання: газети, журнали.

Інтернет ресурси

1. http://doc.zsmu.edu.ua/

2. http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=1854

3. http://www.medbook.net.ru/16.shtml

4. biobsu.org/phha/index.htm

5. academicearth.org/lectures/lander-nervous-system-1

6. wolafen.wordpress.com/tag/brain

7. http://www.betterhealth.vic.gov.au/bhcv2/bhcsite.nsf/pages/quizzes?opendocument

8. http://www.scorcher.ru/neuro/science/base/base2.htm

9. http://krasgmu.net/load/1/30

Дата добавления: 2017-02-01