Матеріальне відтворення видання

Перед матеріальним відтворенням видання, перш за все, необхідно обрати програмне забезпечення, яке буде в змозі відтворити всі існуючі задуми.

На сьогоднішній день найпоширенішими програмами верстки є: Adobe PageMaker, Corel Ventura Publisher, QuarkXPress та Adobe InDesign. Кожна з них має свої недоліки та переваги, які допомагають в роботі фахівця. Розглянемо кожну з них більш детально.

Adobe PageMaker – це класична видавнича програма, призначена для створення оригінал-макету, призначеного для випуску поліграфічної продукції. Сама фірма-виробник називає цю програму business application (дослівно – діловий додаток), але не професійною програмою верстки. Проте певна кількість користувачів РС верстають в цьому пакеті. Головними перевагами програми є: простота вивчення, можливість поміщати об’єкти на різних шарах, автоматизація створення PDF, коректна робота з кольором, підтримка багатосторінковості, редактор скриптів тощо. До недоліків можна віднести: відсутність автоматичного вирівнювання тексту по вертикалі, малу точність системи вимірювання, низьку швидкість роботи з об’ємними публікаціями.

Corel Ventura – програма, що дозволяє створювати публікації різної складності з мінімальними затратами часу і сил. До сильних сторін даного продукту належать: поділ тексту на незалежні один від одного розділи всередині однієї публікації, коректна робота з кольором, автоматичне створення допоміжного тексту, два алгоритми вирівнювання тексту по вертикалі, вбудований табличний редактор, інтегрованість з іншими програмами. До слабких сторін можна віднести: недостатню підтримку української та російської мови, складність вивчення, низьку швидкість виконання деяких операцій з текстом у великих документах.

QuarkXPress – професійна програма верстки кольорових видань: журналів, газет, листівок, буклетів та книг з великою кількістю ілюстрацій. Перевагами програми є: модульність програми, коректна робота з кольором, можливість створення різник сторінок-шаблонів, система стилів, автоматичне створення покажчика, змісту.

Adobe InDesign – слугує для дизайну невеликих документів, буклетів, проспектів тощо. InDesign є прямим конкурентом програми QuarkXPress. Даний програмний продукт інтегрований з іншими продуктами фірми Adobe – саме це й є головною перевагою даної програми [7].

Після того як обрано програмний продукт за допомогою якого створюватиметься видання, необхідно підготувати текстову та зображувальну інформацію. Тематика даної інформації напряму залежить від виду видання та визначається на етапі створення концепції.

При підготовці тексту важливими процесами є набір заголовків, загальне форматування тексту, переноси слів на нові рядки, розбивка на колонки та сторінки тощо.

Набір заголовків та підписів. Вони формують перше враження від видання. Відтак, верстальнику доводиться уважніше читати ці абзаци, виділяти їх шрифтом: накресленням, розміром, відділяти від суміжних об'єктів вертикальними відступами (порож­німи рядками), більшим згори й меншим зісподу. Вирівнювання таких абзаців зазвичай встановлюється по центру, без відступу.

Загальні правила форматування тексту. Масиви тексту мають суттєву особливість щодо верстання, порівняно із заголовками, ілюстраціями, таблицями та підписами під ними. Складаючись з великої кількості дрібних елементів, тексти можуть пружно міняти геометричну форму, розбиватися на склади, перетікати зі сторінки на сторінку.

Бажано, щоб довжина сторінки не перевищувала 40 рядків, а довжина рядка була 25–60 символів. Довший рядок бажано розбивати на колонки.

Переноси частин слів на нові рядки. Переноси призначені для уніфікації довжини рядків при вирівнюванні ліворуч. При виключці по ширині перено­­си за­­­побігають утворенню розріджених рядків та “коридорів”, тобто сусідства пробілів по вертикалі чи похилій лінії у суміжних рядках, що ускладнює читання, справляє хибне враження розбивки тексту на колонки. Чим більше слів у рядку, тим більше між ними проміжків і менша потреба в переносах.

Небажано, щоб переноси були в кількох суміжних рядках.

Автоматизована розстановка переносів. Ця функція може бути задіяна, коли до текстового редактора чи програми верстки підключено граматичний довідник відповідної мови, і правильно вказано мову відповідного фрагменту тексту.

Розбивка на абзаци. По всьому виданню слід встановлювати однакові параметри. Як правило, вирівнювання (виключка) абзацу встановлюється по ширині, з відступом першого рядка довжиною 3–5 знаків. Відступ задається не повторенням пробілів, а параметрами абзацу.

Короткий рядок візуально псує текст, як і розріджений. Отже, останній рядок абзацу повинен бути значно довшим абзацного відступу. Якщо його не вдається виправити шляхом редагування та перепланування абзаців, то можна здійснити вгонку чи вигонку, змінюючи масштаб шрифту на ±5%.

Розбивка на колонки та сторінки. Вгонкою та вигонкою можна трохи змінювати площу, зайняту текстом. Можна також трохи змінювати міжрядковий інтервал. Таким чином, зокрема, долають також інший негаразд: висячі рядки, тобто відірвані від решти рядків свого абзацу переходом на нову колонку чи сторінку.

Набір розділових знаків. Бажано видалити з тексту повтори пробілів. Не відокремлюються пробілами дефіс (мінус) між складно-спря­же­ни­ми словами чи коротке тире між числами: 20–30. По всьому документу слід дотримуватися однакового стилю лапок.

Набір числових даних. Для зручності читання короткі числа у тексті бажано подавати не цифрами, а прописом. Не можна розривати переносом цифри, що складають одне число. Небажано відокремлювати пробілом чи переносом цифри від таких знакових позначень: +10, –7, 50%, $10, 3’ (хвилини), 5” (секунди, дюйми) [8].

Людський інтерес до ілюстрацій величезний. Редакторам слід думати не тільки про текст, а й про ілюстрації, щоб забезпечити їх найкраще поєднання. Встановлювати закони використання ілюстрацій безглуздо. Кращий рецепт – публікувати ілюстрації на кожній сторінці [8].

Алгоритм обробки та верстки ілюстрацій складається з наступних етапів:

· сканування зображень;

· отримання зображень, використовуючи графічні програми;

· отримання закінчених файлів або фотоформ з використанням фотоскладальних інструментів, готових для створення друкованих форм.

Вибір основного способу дій для роботи з ілюстративним матеріалом буде залежати від того, чи будуть ілюстрації зверстані в текст і далі будуть оброблятися як єдиний масив, або ж планується окрема обробка ілюстрацій з наступним ручним монтажем. У першому випадку ілюстрації можуть бути передані в програму верстки і або створюватися усередині неї, або зображення скануватиметься і потім передаватися в програму верстки.

Для отримання професійної якості зображень штрихові малюнки повинні бути відскановані з мінімальним дозволом 600 dpi, а при обробці зображень видавництвами, що використовують якісні скануючі пристрої, дозвіл складає не менш 1000 dpi для більшості графічних малюнків.

Також абсолютно кожна фотографія має пройти етапи коригування кольору, контрасту, кадрування, обрізки тощо, щоб набути максимальної якості, адже в іміджі видання зображення грають величезну роль [9].

Після того як вирішено яка саме інформація буде подаватися у виданні та в якій кількості створюється макет видання. Макетом видання називається взаємне розташування елементів макету – колонок, текстових блоків, графічного матеріалу, колірних рішень, а так само колонтитулів, розділових ліній, рамок та інших елементів оформлення. Макетуванням називається процес взаємного компонування елементів макету з урахуванням балансу, форми, масштабу, пропорційності, кольору й інших факторів, що визначають сприйняття, для досягнення цілі видання [10].

Щоб одержати гарний макет, варто почати з ескізу, що приблизно відображає остаточний вид документа.

Насамперед необхідно уявити, як буде виглядати документ у готовому вигляді, і зробити кілька начерків на папері. Припустимо, ви хочете створити 8-сторінковий інформаційний бюлетень із стандартними смугами розміром 210 х 297 мм (формат А4). Для начерку візьміть 2 аркуші чистого паперу розміром 210 х 297 мм, покладіть їх один на інший і зігніть по ширині аркуша – так ви одержите зменшену подобу вашого 8-сторінкового бюлетеня. Потім візьміть олівець і накидайте шапку, оформлення обкладинки, малюнки й тексти, верхні й нижні колонтитули. Прикиньте, якої ширини варто задати верхні, бічні й нижні поля, і відзначте це на смугах. Позначте на кожній смузі малюнки й текст [11].

Для гарного макета обов'язковою умовою є наявність єдиного стилю, який пов'язує воєдино всі елементи оформлення та дизайнерські рішення публікації [11].

Після завершення процесу макетування наступає процес верстки.

Верстанням називається процес формування сторінок видання за визначеними розмірами з тексту, ілюстрацій та інших його елементів. Для верстання кожного виду видання характерними є специфічні особливості та правила, якими керуються при виконанні цієї технологічної операції [11].

Верстка повинна відповідати строгим вимогам дизайну та забезпечувати певні моменти:

· найбільш вигідну композиційну структуру видання. Тобто за допомогою верстки необхідно створити максимально зручне у використанні видання.

· компактне розміщення матеріалів на сторінці та максимальне використання корисної площі паперу;

· естетичний, привабливий та виразний зовнішній вигляд майбутнього видання. Вона повинна забезпечити пропорційне відображення елементів на відтиску, підкреслити їх графічну єдність, щоб видання поліграфічної промисловості сприймалося як єдине ціле, органічно та чітко розділене на блоки, зручні для читання та сприйняття людським оком [12].

Недорога газета формату А4 – одне з найбільш популярних видань. Така газета зазвичай містить 16 або 24 сторінки та друкується в одну або в 2 фарби (іноді може мати повноколірну обкладинку). Для подібних газет найчастіше використовується дешевий газетний папір, а плівки виводяться на лазерному принтері. Тому при верстці таких видань рекомендується по можливості уникати фотографічних зображень та складних рекламних блоків, тому що навіть дуже барвисті та виразні зображення, будучи надруковані одним кольором будуть виглядати не досить добре. Якщо ж друк фотографій необхідний, вони повинні бути попередньо оброблені в одному з редакторів растрової графіки [13].

Після виконання усіх додрукарських процесів наступає процес власне друку видання. В сучасній поліграфії друк газет здійснюється декількома способами. Найбільш поширеними з них є: цифровий друк, офсетний аркушевий друк, офсетний рулонний друк. Спосіб виготовлення газет визначається виходячи з параметрів конкретного видання [14].

Фінальним етапом матеріальної реалізації газети є фальцювання (згин на папері в одному чи кількох місцях).

2.5. Шляхи розповсюдження та впровадження студентської газети

Після того як друковане видання випущене в світ, необхідно вирішити яким саме способом воно потрапить до читача.

На сьогоднішній день існує декілька підходів донесення інформації до адресату. До них належать:

· розповсюдження через викладачів кафедри або факультету друкованого примірника видання;

· розміщення газет кафедри у місцях скупчення студентів;

· розсилка на електронні скриньки студентів та викладачів електронного екземпляру газети;

· розміщення електронного варіанту видання на сайті кафедри чи факультету;

· створення електронної веб-сторінки із викладенням ідентичної до надрукованої інформації.

Кожен з цих способів має свої переваги та недоліки. Найкращим способом донесення інформації, звичайно, є друкований примірник видання. До переваг друкованого видання можна віднести: зручність читання – можна читати де завгодно, читач отримує одразу повний комплект інформації, інформація усіх категорій уміло скомпонована. До недоліків друкованого видання відносять: неможливість виправлення помилок допущених при друці, друк тиражу студентського видання відбувається за рахунок видавців (дані витрати не покриваються), видання не є доступним для кожного бажаючого.

Однак студентську газету можна поширювати і в мережі Інтернет. Перевагами електронного втілення видання є: безкоштовність, легкість доступу, можливість оперативного поповнення, можливість додавати фото, відео та аудіо. Але й існують недоліки такого втілення до яких належать: складність просування преси серед студентів, необхідність постійного оновлення контенту для підтримки стабільної уваги, проблеми з розробкою дизайну.

Проаналізувавши шляхи поширення студентської газети можна зробити висновок, що найкращим методом розповсюдження є той, при якому буде досягнуто максимальну увагу та зацікавленість читача, а отже таке видання буде ефективним джерелом інформації, яка необхідна для сучасного студентства.

Дата добавления: 2017-02-01