Oгляд нормативно-правової інформації обліку, аналізу та аудиту поточних зобов’язань

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання".

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, установлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до нього зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень – все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:

2) існує ймовірність зменшення економічних вигод внаслідок їх погашення.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

Регулювання розрахунків за поточними зобов'язаннями підприємств здійснюється на основі законодавства.

Характеризуючи економіко-правову базу по обліку, аналізу та контролю оборотних коштів, зазначимо, що це питання регулюється нормативними документами та спеціальною літературою, що ґрунтується на чинних нормативних документах. Необхідно також пам’ятати про професійні бухгалтерські видання, такі як “Все про бухгалтерський облік”, “Бухгалтерія”, “Дт Кт”, “Податковий вісник” та інші.

Перш за все слід зазначити, що забезпечення діяльності будь-якого підприємства, установи регулює Конституція (Основний закон) України. Конституція України проголошує права та обов’язки органів управління, суб’єктів підприємницької діяльності та громадян.

Серед нормативних актів, що регулюють облік, аналіз та контроль операцій з оборотними активами виділяють перш за все нормативні акти, які регулюють господарську діяльність підприємства взагалі, це такі закони, як: Господарський кодекс, Закон України “Про господарські товариства"; Закон України “"Про аудиторську діяльність".

Наступною низкою нормативних актів є такі, що процес складання фінансової звітності, це: Закон України прийнятий "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкція “Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”; Положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

Узагальнення нормативних документів аналізу та аудиту розрахунків за поточними зобов’язаннями підприємств проведемо у таблиці 1.2.1.

Нормативні документи з обліку, аналізу та аудиту поточних зобов’язань

№	Документ	Зміст документа	Де використовується
1.	Закон України «Про аудиторську діяльність». Прийнятий ВР України від 22.04.93 р. № 3125-XII	Регулює порядок сертифікації аудиторів, організацію роботи аудиторських фірм, здійснення аудиторської діяльності в Україні	Для організації і проведення аудиту
2.	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Прийнятий від 16.07.99 р. № 996-XII	Наводяться терміни, основні принципи обліку та звітності, державне регулювання обліку, вимоги до первинних облікових документів, фінансова звітність	Для організації бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності
3.	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291	Затверджений план ра-хунків відповідає прог-рамі реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів і запроваджується на підприємстві за рішенням керівника	При дослідженні формування інформаційної бази при складанні звіту про фінансові результати
4.	Господарський кодекс України	Встановлено правові основи здійснення підприємництва в Україні, гарантії свободи підприємницької діяльності Встановлено види господарських товариств, порядок їх створення, діяльності, права і обов’язки учасників та засновників	Бухгалтерський облік, аналіз та аудит діяльності
5.	Про затвердження типових форм первинного обліку, затверджене наказом Мінстату № 352 від 29.12.95 р.	Затверджені типові форми первинної облікової документації з обліку розрахунків за товари та послуги, наведено вимоги до них	Для організації первинного обліку
6.	П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затвержений Наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87	Визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.	При дослідженні формування фінансової звітності
7.	П(С)БО 2 «Баланс». Затвержений Наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87	Баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.	Для роздільного відображення господарських засобів та їхніх джерел формування.
8.	П(С)БО 11 «Зобов’язання» Наказ Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20	Встановлені загальні методологічні принципи обліку та відображення у звітності зобов’язань підприємств	При дослідженні поточних зобов’язань, їх складу та розкриття інформації у примітках до фінансової звітності

Також існує велика кількість окремих нормативно-правових актів, які вносять зміни та доповнення до вищевказаних основних законів та положень з бухгалтерського обліку, звітності та аудиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку, Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Основною формою фінансової звітності є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату.

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні активи, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві - статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахунках та ін.).

Звіт про фінансові результати складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 3, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є надання користувачам повної і правдивої інформації про доходи, витрати, прибутки (збитки) від діяльності підприємства. З цією метою Звіт побудовано за функціональним групуванням доходів і витрат (виробництво, управління, збут продукції тощо) і складається з трьох розділів: І "Фінансові результати", II "Елементи операційних витрат", III"Розрахунки показників прибутковості акцій"

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку в Україні 4, затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87. Метою складання Звіту є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах.

Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати. Баланс відображає фінансовий стан підприємства на звітну дату, а Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про зміни в одному з важливих показників балансу - грошових коштах та їх еквівалентах, що відбулися між датами балансу. У Звіті про фінансові результати міститься інформація про результати діяльності підприємства за звітний період, а Звіт про рух грошових коштів показує вплив цієї діяльності на грошові потоки підприємства.

Зміст і форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.03.99 № 87.

Метою складання Звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни в складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Оцінка та подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюються згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

У примітках до фінансових звітів підприємства наводять інформацію про: розподіл часток статутного капіталу між власниками; права, привілеї або обмеження щодо цих часток; зміни у складі часток власників у статутному капіталі.