Організація спостережень дітей у предметному довкіллі 3 страница

4.3. Екскурсїі-огляди, розглядання предметів і бесіда про них, екскурсії за межі дошкільного закладу

У програмах виховання і навчання дітей у дошкільних закладах чітко визначено тематику ознайомлення дітей з найближчим довкіллям. Так, наприклад, на четвертому році життя діти повинні орієнтуватись у приміщенні своєї групи, знати розташування усіх кімнат, їх назву, призна­чення, орієнтуватися на ділянці дошкільного закладу. Знати те, що знаходиться на ділянці групи (майданчик для ігор, квіткові клумби, дерева, доріжки, парки, грядки, обладнання та його призначення, місце збереження ігра­шок). Знати, де знаходяться іграшки, книжки, посуд, їх призначення. Розрізняти за формою, призначенням і наз­вою схожі предмети: тарілка глибока і мілка, ложка сто­лова і чайна, чашка, склянка.

На п'ятому році життя дітей треба познайомити з послі­довністю деяких трудових процесів, призначенням і назвою деяких знарядь праці (повар використовує ножі, каструлі, м'ясорубки тощо).

У старшому дошкільному віці діти вже повинні знати розташування і назву приміщень (зала, кабінет завідуючої, лікаря, кухня, інші групи). Необхідно познайомити дітей з машинами, приладами, що полегшують працю людей (ку­хар використовує електричну м'ясорубку, овочерізку, помічник вихователя - пилосос, полотер, праля - пральну машину); познайомити дітей з пральною машиною, пило­сосом, холодильником, телефоном, радіоприймачем, теле­візором тощо.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Програмами передбачається познайомити дітей як з предметами (приладами) сучасного побуту (електросамовар, електрочайник, пилосос, овочерізка, кавомолка тощо), так і з предметами старовини (ткацький верстат, прядка, глиняний посуд, мисник, рогачі, лава, скриня, рубель тощо).

Провідними методами ознайомлення дітей з предмета­ми побуту і найближчого довкілля є розглядання предметів, бесіда про них та екскурсії-огляди чи "місцеві екскурсії". Є.І.Тихеєва звернула увагу на необхідність використання чуттєвого досвіду в розвитку дітей. "Сенсорний і мовленнєвий розвиток, писала вона, - відбувається в тісній єдності. Практику дітей потрібно організовувати так, щоб "світ безпосередніх сприймань відбивавсь у мовленні". Уявлення повинно передувати слову, але слово повинно йти слідом за уявленням"¹.

Є.І.Тихеєва є автором цінного методу з розвитку мов­лення дітей - екскурсій-оглядів. Вона рекомендувала два способи використання довкілля: наближення середовища до дітей і дітей до явищ довкілля, шляхом екскурсій та екскурсій-оглядів.

Є.І.Тихеєва розробила ще у 30-х роках XIX століття орієнтовну тематику екскурсій-оглядів (буфет, плитка, ванна, ліжко, опалення, телефон, рояль, радіо) з поступо­вим ускладненням програмного матеріалу в кожній віковій групі. Сьогодні тематику екскурсій-оглядів можна значно розширити. Майже кожна сім'я користується холодильни­ком, пральною машиною, пилососом, електропрасками, телевізором. Діти з дошкільного віку бачать ці предмети, але знайомство з ними залишається поверхневим. Спра­ведливо відзначала Є.І.Тихеєва, що "...скільки цінного ма­теріалу... проходить поза свідомістю дитини, не збагачуючи кола її уявлень, без впливу на розвиток мовлення тільки

тому, що на цей матеріал організовано не привертається увага дітей"¹. Зволікання з розвитком чуттєвого досвіду в ознайомленні з довкіллям та предметами призводить до збіднення дитячого мовлення.

Для розширення знань дітей про предмети побуту й найближчого оточення пропонується тематика екскурсій-оглядів і номенклатурних занять на розглядання предметів і бесіду про них відповідно до програми кожної групи².

Молодша група (4-й рік життя).

"Групова кімната". Дати поняття про групову кімнату. Вона світла, простора, великі вікна, багато квітів. У групо­вій кімнаті є столи і стільці, за якими діти будуть займа­тись, іграшковий куточок, шафи з іграшками, книжкові шафи, вітрина, стіл для розгляду книжок, акваріум.

Словник: групова кімната, іграшки, книжкова шафа, займатися, гратися, акваріум.

"Умивальна кімната": знати, що це кімната, в якій діти будуть умиватися, мити руки. В умивальній кімнаті є умивальники (раковина, кран, душ, гаряча і холодна вода). Умиватись і мити руки потрібно з милом. Витирати облич­чя і руки рушником - утирачем. Рушник для дівчинки -росяночка. Рушник для хлопчика - грайлик. Познайомити дітей з картинками-позначками. Розповісти порядок миття рук. Звернути увагу на зовнішній вигляд умивальної кімнати (стіни білі, викладені білими кахлями, біля раковини - рушники, все чисте). В умивальній кімнаті є туалет.

Словник: умивальна кімната, раковина, кран, мило, мильниця, душ, рушник, туалет, намилити, витерти, кахлі.

"Роздягальна кімната": знати, що це невелика кімната, у якій діти роздягаються і одягаються на прогулянку. Уздоюк стін стоять шафи для одягу з картинками-

¹ Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: "Просвещение", 1967. - С. 68. 160

¹ Тихеева Е.И. Развитие речи детей. - М.: "Просвещение", 1967. - С. 64.

² Боеуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і практика. - Запоріжжя:
"Просвіта", 2000.

Дата добавления: 2017-02-01