КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ливарних латуней
Деформованих латуней; ПЛАН ТТ7К12; ТТ8К6; ТТ20К9 Т30К4; Т15К6; Т14К8; Т5К10 ВК3; ВК3-М; ВК4; ВК6-В; ВК6-ОМ; ВК8. ПЛАН. Сталь 3Х2В8Ф; 5Х3В3МФС Р18; Р9; Р6М5; Р18М5; Р9К10; Р12Ф3 ХФ; ХВ4; ХВСГ ПЛАН. 1. Класифікація інструментальних сталей за призначенням, прогартовуваністю, теплостійкістю.** 2. Марки сталей, властивості, термічна обробка, застосування.** 3. Тверді металокерамічні сплави, групи, марки, властивості, застосування.***
В інструментальних сталях С = 0,7 - 1,5%; л.е. = 1 - 25%. Інструментальні сталі повинні мати: - високу твердість; - високу міцність; - високу зносостійкість; - теплостійкість (здатність зберігати високу твердість при нагріві); - достатню прогартовуваність. Леговані інструментальні сталі в порівнянні з вуглецевими мають більшу теплостійкість і прогартовуваність. Класифікація інструментальних сталей: 1. Низьколеговані сталі для різальних інструментів. Теплостійкість низька (200-250оС), тому застосовують для виготовлення інструменту невеликого діаметру (різців, свердл, фрез, розверток, мітчиків і т.п.) при невеликих швидкостях різання. Марки: Ø до 20 мм – сталь 7ХФ; ХВ4 (низька прогартовуваність); Ø до 25 мм – сталь Х; Ø до 35 мм – сталь 9ХС; Ø до 45 мм – сталь ХВГ; Ø до 80 мм – сталь ХВСГ. Приклад розшифровки: сталь 9ХС – інструментальна легована сталь, яка містить в середньому 0,9% вуглецю, приблизно по 1% хрому і кремнію. Теплостійкість – 200-250оС. Т.о. – гартування від t =810-870оС в маслі, низький відпуск; HRC 62-64.
2. Швидкорізальні сталі – високолеговані сталі, теплостійкість – 600-650оС; швидкість різання в 2-4 рази більше, ніж у інших сталей. Основні легуючі елементи – W, Mo, Co; С ≈ 1%. Марки позначають буквою «Р» («rapid» - швидкий), число після Р – середній вміст вольфраму у %.
Марки: сталь Р18; Р9; Р6М5; Р18М5; Р9К10; Р12Ф3. Приклад розшифровки: сталь Р6М5 – швидкорізальна сталь з середнім вмістом вуглецю 1%, вольфраму 6%, молібдену 5%. Це сталі ледебуритного класу. Їх після кування піддають відпалу, потім гартують від t = 1210-1290оС (для розчинення вторинних карбідів в аустеніті) в маслі і піддають 3-кратному високому відпуску (t = 550-570оС). Структура після гартування: М + К + Азал (25-30%). Після відпуску твердість збільшується (вторинна твердість) через виділення карбідів – HRC 63-67. Застосування: для виготовлення всіх видів різальних інструментів. 3. Сталі для вимірювальних інструментів. Властивості: висока твердість, зносостійкість, постійність розмірів, добра оброблюваність. Марки: сталі У8 – У12; сталь Х; ХГС; ХВГ; 9ХС –для виготовлення калібрів, шаблонів, мікрометрів; сталь 15Х; 20Х – для виготовлення скоб, лінійок. Приклад розшифровки: сталь ХВГ – інструментальна легована сталь, яка містить в середньому 1% вуглецю, по 1% хрому, вольфраму та марганцю. Т.о. – гартування в маслі + низький відпуск; HRC 63-64. 4. Сталі для штампів холодного деформування. Властивості: висока зносостійкість, достатня міцність, задовільна в’язкість. Марки: сталі У10-У12; сталь Х; ХВГ; ХВС (Ø до 25 мм); Х12; Х12М; Х12Ф1; Х6ВФ – для великих штампів складної форми. Т.о. – гартування + низький відпуск; HRC 60-63. Теплостійкість – 200-350оС.
5. Сталі для штампів гарячого деформування: С = 0,3-0,6%. Властивості: добра теплостійкість, зносостійкість, теплопровідність, в’язкість, міцність. Марки: сталь 5ХНМ; 5ХГМ; 5ХНВ (теплостійкість – 500-550оС); сталь 4Х5В2ФС; 4Х5МФ1С (теплостійкість до 600оС); сталь 3Х2В8Ф; 5Х3В3МФС (теплостійкість – 600-700оС). Приклад розшифровки: сталь 4Х5В2ФС – інструментальна легована сталь, яка містить в середньому 0,4% вуглецю, 5% хрому, 2% вольфраму, по 1% ванадію та кремнію.
Т.о. – гартування + високий відпуск; HRC 35-50.
Контрольні питання 1. Скільки вуглецю та легуючіх елементів мають інструментальні леговані сталі? 2. Назвіть основні вимоги до інструментальних сталей? 3. Розгляньте класифікацію та марки інструментальних сталей: 3.1 Низьколеговані сталі для різальних інструментів; 3.2 Швидкорізальні сталі; 3.3 Сталі для вимірювальних інструментів. 3.4 Сталі для штампів гарячого деформування. 4. Розшифруйте сталі: 4.3 сталі У8 – У12; сталь Х; ХГС; ХВГ; 9ХС; Х12; Х12М; Х12Ф1; Х6ВФ 4.4 сталь 5ХНМ; 5ХГМ; 5ХНВ (теплостійкість – 500-550оС); 4.5 сталь 4Х5В2ФС; 4Х5МФ1С (теплостійкість до 600оС); Тверді сплави Виготовляють методом порошкової металургії з порошків карбіду вольфраму WC, карбіду титану TiC, карбіду танталу ТаС та кобальту як зв’язки. Тверді сплави поділяють на 3 групи: 1) Однокарбідні вольфрамові (WC + Со). Марки: ВК3; ВК4; ВК6; ВК8. Цифра – вміст кобальту, решта – карбід вольфраму WC. Приклад розшифровки: ВК6 – твердий однокарбідний сплав, який містить 6% кобальту, решта – карбід вольфраму. Літери в кінці марки: В – грубозернистий сплав, М – дрібнозернистий; ОМ – особливо дрібнозернистий. Наприклад: ВК6-В; ВК3-М; ВК6-ОМ. Теплостійкість – до 850оС. Застосовують для різання чавуну, кольорових металів, жароміцних сплавів, загартованих сталей, неметалічних матеріалів. 2) Двокарбідні титановольфрамові (WC + TiC + Со). Марки: Т30К4; Т15К6; Т14К8; Т5К10. Цифра після Т – вміст TiC у %, після К – вміст Со у %, решта – WC. Приклад розшифровки: Т15К6 – твердий двокарбідний сплав, який містить 15% карбіду титану, 6% кобальту, решта – карбід вольфраму. Теплостійкість – до 900оС. Застосовують для обробки вуглецевих і легованих сталей. 3) Трикарбідні титанотанталовольфрамові (WC + TiC + ТаС + Со). Марки: ТТ7К12; ТТ8К6; ТТ20К9. Цифра після ТТ – сумарний вміст TiC і ТаС, після К – вміст Со у %, решта – WC. Приклад розшифровки: ТТ8К6 – трикарбідний твердий сплав, який містить 8% карбідів титану і танталу, 6% кобальту, решта – карбід вольфраму. Найменш тверді і теплостійкі (750-800оС). Застосовують для різання важкооброблюваних матеріалів, зокрема, жароміцних сталей. Всі тверді сплави мають дуже високу твердість: HRA 86-92 (74-78 HRC). Дуже дорогі, тому застосовуються у вигляді пластинок до різальних інструментів.
4)- Безвольфрамові тверді сплави (ТМ-1, ТМ-3, ТН-20, КНТ-16, ТС20ХН), склад яких наведено в табл. 6.1 Позначення цієї групи твердих сплавів умовні. Сучасні тверді сплави Таблиця 6.1 Марки, хімічний склад і властивості безвольфрамових твердих сплавів
Випускаються також пластини зі спеціальних твердих сплавів серії МС або ВП, що мають більш високі експлуатаційні властивості. Відповідність - в табл. 6.2.
Таблиця 6.2 Відповідність марок твердих сплавів серії МСі сплавів згідно ГОСТ 3882-74
Таблиця 6.3 Області застосування твердих сплавів
У промисловості широко використовують інструменти, оснащені твердими сплавами закордонного виробництва. У цьому випадку прийнято позначення твердих сплавів по ISO. Такі сплави включають три групи - Р, К і М, що складаються з декількох підгруп, наприклад Р01, Р10, Р20... Р40. Чим вище індекс у групі, тим нижче зносостійкість сплаву і рівень можливих швидкостей різання і вище міцність і можливий перетин зрізу.
Таблиця 6. 4 Класифікація й галузі застосування твердих сплавів згідно ISO 513:2004
Останнім часом в результаті вдосконалення хімічного складу твердих сплавів збільшено кількість їх груп і прийнята нова класифікація (табл. 6.5). Відповідність різних марок твердих сплавів наведено в таблиці. Таблиця 6.5 Взаємна відповідність марок твердих сплавів
Контрольні питання 1. З яких матеріалів виготовляють тверді сплави? 2. Розгляньте класифікацію, назвіть склад та марки: 2.1. Однокарбідних вольфрамових твердих сплавів; 2.2. Двокарбідних титановольфрамових твердих сплавів; 2.3. Трикарбідні титанотанталовольфрамові твердих сплавів; 2.4. Безвольфрамових твердих сплавів (таблиця 6.1). 3. Розгляньте відповідність марок твердих сплавів серії МС і сплавів згідно ГОСТ 3882-74. (таблиця 6.2). 4. Розгляньте області застосування твердих сплавів (таблиця 6.3). 5. Розгляньте класифікацію і галузі застосування твердих сплавів згідно ISO 513:2004 (таблиця 6.4). 6. Розгляньте взаємну відповідність марок твердих сплавів згідно ISO і ГОСТ 3282-74 (таблиця 6.5). Тема 6.3. Сталі і сплави з особливими властивостями 1. Різновиди сталей з особливими властивостями.** 2. Марки, властивості, застосування. **
В сталях з особливими властивостями: С ≤ 0,45%; л.е. = 7 – 30%. До сталей з особливими властивостями відносять: 1) корозійностійкі (нержавіючі) – стійкі до корозії – руйнування металу під дією навколишнього середовища: - хромові (Cr ≥ 13%) - марки: сталь 08Х13; 12Х13; 20Х13; 40Х13; 15Х25Т; 15Х28; - хромонікелеві (18% Cr, 9-13% Ni) - марки: сталь 10Х18Н9Т; 12Х18Н9; 12Х18Н10Т. 2) жаростійкі (стійкі до окислення при високих температурах (> 500оС) – марки: сталь 12Х17; 10Х13СЮ; 08Х20Н14С2; 3) жароміцні (стійкі до механічних навантажень при високих температурах) - марки: сталь 12Х8ВФ; 14Х17Н2; 15Х5М; 40Х9С2; 4) з особливими електричними властивостями та інші.
Контрольні питання 1. З чого виготовляють тверді сплави? Яким методом? 2. Як поділяють тверді сплави? 3. Розгляньте класифікацію та марки твердих сплавів: 3.1 Однокарбідних вольфрамових; 3.2 Двокарбідних титановольфрамових; 3.3 Трикарбідних титанотанталовольфрамових. 4. Розшифруйте тверді сплави: 5. Розгляньте класифікацію, марки та хімічний склад сталей з особливими властивостями: 5.1 Корозійностійкіх (нержавіючіх): 5.1.1 хромових (сталь 08Х13; 12Х13; 20Х13; 40Х13; 15Х25Т; 15Х28); 5.1.2 хромонікелевих (сталь 10Х18Н9Т; 12Х18Н9; 12Х18Н10Т). 5.2 Жаростійкіх (сталь 12Х17; 10Х13СЮ; 08Х20Н14С2); 5.3 Жароміцних (сталь 12Х8ВФ; 14Х17Н2; 15Х5М; 40Х9С2). Розділ VІІ. Кольорові метали та їх сплави
Тема 7.1. Мідь та її сплави 1. Характеристика міді.** 2. Сплави на основі міді: латуні і бронзи, класифікація, марки, властивості, призначення**.
Властивості міді: густина ρ = 8,94 г/см3; температура плавлення tпл = 1083оС; ГЦК – решітка; σв = 220 МПа; δ = 50%; 35-40 НВ (в 2 рази менше, ніж у заліза); висока електро- і теплопровідність; легко обробляється тиском, погано – різанням; невисокі ливарні властивості; добра корозійна стійкість.
Марки чистої міді (11 марок): М00б; М0б – в електроніці М1р - в електротехніці як провідниковий метал М2; М3 - для виробництва сплавів. б – безкиснева, р – розкислена, цифри – порядковий номер.
Найпоширеніші сплави міді – латуні і бронзи. Латунь – сплав міді з цинком (обов’язково) та іншими елементами. Склад латуней: Cu + Zn (+ Ni, Al, Si, Pb, Sn, Fe та ін.) Класифікація латуней: 1. За хімічним складом: прості (Cu + Zn); спеціальні (Cu + Zn + інші елементи). 2. За способом виробництва: деформовані; ливарні. 3. За структурою: однофазні(α) латуні (Zn ≤ 39%) – пластичні; двофазні (α + β) латуні (Zn = 39-45%) – міцні.
Марки латуней: буква «Л» (латунь), букви, що позначають легуючі елементи:
Цифри після літер – вміст міді та легуючих елементів у %. Деформовані латуні: - прості – Л60 (60% Сu, решта – Zn); Л70; Л90; Л96. - спеціальні – ЛА77-2 (77% Сu, 2% Al, решта – Zn); ЛН65-5 (65% Сu, 5% Ni, решта – Zn); ЛО70-1 (70% Сu, 1% Sn, решта – Zn); ЛК80-3 (80% Сu, 3% Si, решта – Zn); ЛАН59-3-2 (59% Сu, 3% Al, 2% Ni, решта – Zn). Ливарні латуні: ЛЦ40С (40% Zn, 1% Pb, решта – Сu); ЛЦ40Мц1,5; ЛЦ30А3; ЛЦ16К4. Застосування: деталі хімічного машинобудування, судно-, приладобудування тощо.
Бронза – сплав міді з іншими елементами (може входити і цинк, але він не є основним легуючим елементом).
Класифікація бронз: 1. За хімічним складом: олов’яні; безолов’яні (алюмінієві, кремнієві, свинцеві, берилієві та ін.) 2. За способом виробництва: деформовані; ливарні.
Марки бронз: букви «Бр» (бронза), літери, що означають легуючі елементи (як в латунях), цифри, що показують середній вміст легуючих елементів у %. Деформовані бронзи (пластичні): БрОЦ4-3 (4% Sn, 3% Zn, решта – Cu); БрОФ8-0,3; БрОЦС4-4-4; БрА5; БрАЖ9-4; БрКН1-3; БрБ2; БрС30. Ливарні бронзи (непластичні, добрі ливарні властивості): БрО4Ц7С5; БрА9Мц2Л; БрО10Ф1; БрА10Ж4Н4Л. Застосування: виготовлення арматури, втулок, деталей підшипників, вінців зубчастих коліс, прокладок, пружин.
Контрольні питання 1. Наведить властивості міді: густина ρ = 8,94 г/см3; температура плавлення tпл = 1083 о С; ГЦК – решітка; σв = 220 МПа; δ = 50%; 35-40 НВ (в 2 рази менше, ніж у заліза); 2. Де використовується чиста мідь? Марки чистої міді? 3. Розгляньте класифікацію та марки латуней:
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 116; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |