Радіотележурналістика

Іміджелогія

Практика PR

Практика PR в Україні та світі. Сучасні тенденції розвитку інституту PR. Комунікація з громадськістю як соціальний інститут і сфера практичної роботи. Утворення PR-структур у державних, бізнесових, фінансових, громадсько-політичних та інших організаціях. PR і споріднені з ним напрями діяльності. Відмінності між цільовими функціями PR і пропаганди, PR і маркетингом, PR і журналістикою, PR і рекламою.

PR-менеджмент: основні чинники функціонування організації. Сутнісні характеристики соціального інституту PR. Місце PR - служби в лінійній структурі організації. Найпоширеніші моделі PR-діяльності: ”паблісіті” або „маніпуляція”; „інформування”; „двостороння асиметрична комунікація”; „двостороння симетрична комунікація”. Особливості українських моделей PR. Загальна зміна функцій PR у системі менеджменту. PR у системі маркетингових комунікацій. Функціональні обов’язки PR підрозділу.

PR-кампанія: ідеологія та технологія. Дослідницька робота та методи з’ясування сутності PR-проблеми. Визначення проблеми. Планування та програмування. Дія і комунікація. Оцінка програми. Соціологічні методи дослідницької роботи у сфері PR. Формалізовані дослідження. Якісні дослідження. Кількісні методи дослідження. Спеціальні методи дослідницької роботи в сфері PR: моніторинг, PR-аудит, комунікаційний аудит, соціальний аудит, ситуаційний аналіз

Стратегічне планування і тактичні дії PR-служби в організації. Визначення загальної стратегії PR-кампанії, розробка програми та плану дій. Головні етапи стратегічного планування. Прогнозування та його методи: метод Делі, Розроблення сценарію, мозковий штурм. Управління за цілями виходу та впливу. Інформаційні цілі. Метод управління на підставі поставлених завдань та передбачених результатів. Структурні елементи PR-плану. Схема процесу PR та коригування PR-програми. Соціальна спрямованість PR-акцій. Поради стосовно окремих елементів PR-плану для різних організацій.

Медіа-план та медіа-супровід організації. Основні принципи творення меді-плану для виконання місії організації. Практика застосування прес-релізів у роботі з мас-медіа. Прес-пакет - ефективна PR-практика. Медіа-карта головна складова успішної діяльності PR-практика. Створення контактної бази ЗМІК та бази журналістів. Застосування ефективних повсякденних медіа-технік. Підготовка та проведення прес-конференцій. Організація прес-турів. PR-діяльність із використанням Інтернет.

Мобілізація зусиль на реалізацію програми та плану PR-кампанії. Компоненти PR-акцій у реалізації плану PR-кампанії. Організація найпоширеніших спеціальних PR-подій та PR-акцій. Комунікаційний компонент у реалізації плану PR-кампанії. Секрети ефективності інформаційного повідомлення та бар’єри комунікації. Як наблизити повідомлення до цільової аудиторії та зробити повідомлення новиною. Використання неконтрольованих і контрольованих засобів комунікації. Загальні принципи ефективної комунікації: довіра, контекст ситуації, зміст, ясність, безперервність і послідовність, канали, готовність аудиторії.

Оцінювання ефективності виконання та результатів реалізації PR-програми. Мета оцінювання діяльності у сфері PR. Ключові принципи та чинники оцінювання PR-програм. Техніка та технологія оцінювання PR-діяльності організації. Загальні етапи і рівні вимірювання та оцінювання PR-програм. Методи вимірювання інформаційної PR-діяльності у ЗМІК. Систематичний моніторинг. Вимірювання рівня розуміння та усвідомлення. Вимірювання установок та поведінки аудиторії. Структурування рівнів оцінкових цілей для PR-програм. Інтерпретація результатів оцінювання PR-програми.

Стратегія і тактика PR-комунікацій організацій третього сектора. Техніка співпраці PR-організацій із засобами масової інформації та комунікації. Інформаційно-комунікаційні функції PR–організації. Організація спеціальних PR-подій та конструювання бажаного позитивного сприйняття громадською думкою. Вироблення і реалізація комунікаційних планів: прес-конференції, офіційні звіти, включення журналістів до складу делегацій, неформальні зустрічі, путівники для преси. Практичні поради як ефективно використовувати електронні ЗМІК.

Лобіювання: стратегія, інструменти, прийоми і PR-практика. Зміст і функції лобіювання. Розроблення та погодження плану лобістської кампанії. Збирання інформації. Створення коаліцій. Ключові моделі лобіювання. Безпосереднє лобіювання. Опосередковане лобіювання. Прийоми та способи лобіювання. П’ять заповідей лобіста. Глибоке знання питань, що обговорюються. Особисте знайомство з депутатом. Технологія лобіювання законодавчого процесу. Дії під час подання законопроекту. Дії на етапі обґрунтування законопроекту. Головні принципи лобіювання. Висвітлення лобістської кампанії у ЗМІК. Прийоми й техніки цивілізованого лобіювання.

Спічрайтинг. Особливості роботи спічрайтерів у структурі відділу зв’язків з громадськістю. З історії науки про красномовство. Види красномовства. Особистість промовця. Особливості побудови виступу для політика, бізнесмена, шоу-мена. Засоби публічного мовлення. Можливості аргументації: спір, дискусія, полеміка, диспут, дебати. Правила застосування фактичних засобів публічного мовлення. Вимоги до застосування психологічних засобів публічного мовлення. Засоби вербальної та невербальної комунікації. Проблема розуміння і аналізу мовлення в комунікації. Активне слухання. Словник особистості. Фразеологічні кластери.

PR-практика в умовах кризової ситуації. Типологія криз та антикризовий план. Управління проблемами з метою запобігання кризовим ситуаціям. Інформування про ризик. Управління в умовах кризи. Комунікація у кризових ситуаціях. Фактори успіху організації в умовах кризової ситуації. Лінія поведінки керівництва в умовах кризи. Особливості співпраці зі ЗМІК в кризових ситуаціях. Боротьба з чутками.

PR-практика служб зв'язків із громадськістю в державних інституціях. Відкритість влади як фактор побудови відкритого суспільства. Зв’язки владних інституцій сучасного суспільства з громадськістю. Політичні PR як специфічна форма політичної комунікації. Комунікація як фактор інтеграції політичної еліти та громадськості. Структура та завдання владних комунікацій громадськістю. PR-засоби державних інституцій. Медіа-комунікації як засіб відкритості й прозорості влади громадськості. Специфічні прийоми в системі владних PR. Новинні PR як фактор інформаційної безпеки. Моделі подієвої комунікації в системі PR.

Практика - PR у політичних структурах.Застосування PR- технологій у виборчих кампаніях. Типи масових кампаній, їх принципи та елементи. Особливості політичної комунікації. Загальні принципи організації виборчої кампанії. Кандидат. Підготовка кандидата. Штатний персонал виборчої кампанії. Організаційні схеми виборчої кампанії. Спеціальні програми в ході виборчої кампанії. Комплексна система виконання програми «від дверей до дверей». Активізація явки виборців на вибори.

Практика - PR у фінансових і бізнес-структурах: внутрішні корпоративні стандарти. Механізми функціонування PR у фінансових і бізнес-структурах: внутрішні корпоративні стандарти. Робота з основними групами громадськості. Удосконалення внутрішньої комунікації. Налагодження зв’язків з державними та місцевими органами влади, а також робота з інвесторами. Процес формування репутації фірми. Організація спеціальних PR-подій: презентації, конференції, дні відкритих дверей, круглих столів, виставок та ін. Об’єктивна необхідність запровадження в практику позитивного досвіду розвинутих країн світу.

Моделі іміджевих корпоративних комунікацій. Стратегія управління корпоративною інформацією на основі сучасних комунікативних технологій і практик. Позиціонування. Корпоративна культура. Корпоративна місія. Корпоративна ідентичність. Технологія творення корпоративної інформації. Корпоративні візуальні складові організації. Моделі іміджевих корпоративних комунікацій. Корпоративне свято: планування, підготовка, проведення.

Діяльність прес-служби, прес-секретаря, речника. Прес-служба. Прес-центр. Функціональні обов’язки: прес-аташе, прес-секретаря, речника. Доступність і відкритість прес-служб та відділів по зв’язках з громадськістю. Особливості спілкування речника організації: доступність і відкритість, володіння оперативною інформацією, політична коректність і толерантність, точність і недвозначність висловлювань, невимушеність у спілкуванні та почуття гумору.

Що треба знати про правові аспекти відносин у сфері інформації PR практиці. Правове регулювання діяльності PR-структур в Україні. Свобода інформації як загальновизнане право. Міжнародні стандарти й українське законодавство. Поняття та види інформації. Гарантії права на інформацію. Особливості інформації, поширюваної державними інституціями. Інформаційний запит. Обов’язки, обмеження й відповідальність при реалізації права на інформацію.

Явище імідж. Соціально-психологічна природа іміджу. Сприйняття і реальна дійсність. Імідж як об'єктивне явище. Роль іміджу в оцінці соціальних явищ та процесів. "Анатомія" соціального іміджу. Основні складові характеру іміджу. Особливості сприйняття складових іміджу різними групами громадськості. Типологія іміджів.

Імідж і репутація в паблік рілейшнз. Створення іміджу. Функції іміджу. Імідж і репутація: спільне й відмінне. Імідж організації, людини, товару: основні ознаки, особливості та структура. Основні етапи формування іміджу. Підвищення та зниження іміджу. Імідж й репутація України в іноземних мас-медіа.

Природа формування й основні підвалини побудови іміджу. Природа формування іміджу. Основні підвалини побудови іміджу організації. Комплексний та системний характер заходів по формуванню іміджу. Основні принципи репутаційного менеджменту. Етичність принципів формування іміджу.

Ідеологічні засади та основні етапи формування іміджу організації. Ідеологічні засади концепції іміджу організації. Вплив на громадськість. Імідж у контексті соціальної відповідальності організації. Основні компоненти іміджу організації. Методологія побудови іміджу. Технологія побудови іміджу.

Основні чинники, що впливають на формування іміджу організації. Загальні ознаки іміджу. Основні принципи "імідж-маркетингу". Основні чинники, що впливають на формування іміджу організації. Показники громадської думки зовнішньої і внутрішньої громадськості про імідж організації. Основні показники оцінок громадськості іміджу організації. Вплив етнопсихологічних чинників на сприйняття та формування іміджу.

Стратегія і тактика побудови іміджу організації/політику. Іміджеві акції та інформаційний матеріали. Внутрішня громадськість та імідж організації. Інституціональна реклама. ПР - реклама. Імідж-атрибутика. Назва організації та її візуальна ідентифікація. Логотип і приміщення організації як її візуальні символи.

Феномен лідерства та харизма особистісного іміджу. Структура іміджу особистості. Феномен лідерства. Основні чинники харизми. Стратегія формування та просування іміджу особистості у політиці/бізнесі/культурі. Чотирьох факторна модель іміджевої кампанії. Найбільш значущі для оточуючих якості особистості. Порівняння іміджі особистостей.

Зовнішній вигляд у структурі іміджу особистості. Моделі візуальної комунікації. Імідж як ефект масової свідомості. Синтезованість явища. Нематеріальність іміджу. "Штучність" іміджу. Імідж у різних контекстах. Об’єктивно-суб’єктивні фактори іміджу. Зовнішність. Вміння триматися перед аудиторією. Впевненість і привабливість. Теорія жестів. Стиль. Одяг. Освітлення і кольори. Макіяж.

Методи впливу на громадськість: вербальні та невербальні комунікації. Поняття вербальних комунікацій: основні характеристики та типологія. Публічні виступи як комунікація. Загальні правила для розвитку необхідних якостей імідж-особистості (евристичності мислення, цілеспрямованості, гнучкості, енергійності, впевненості, конкурентноздатності). Корекція голосу. Переконливість. Принципи навіювання в публічних виступах. Підготовка публічного виступу. Типи промов. Оцінка публічного виступу.

Засоби масової інформації - важливий інструментарій формування іміджу. Інформація та інформаційний простір суспільства. Засоби масової інформації як провідник інформації у технології творення іміджу. ЗМІ і формування іміджу особи або організації. Боротьба за увагу громадськості. Етичність методів привернення уваги громадськості. Поширення інформації через канали комунікації. Робота із засобами масової інформації. Методи роботи зі ЗМІ. Маніпуляція, міфологізація, емонолізація, деталізація, метафоризація у іміджелогії.

Структура політичного лідерства в іміджелогії. Політична комунікація. Політичний імідж. Форми і принципи управлінського спілкування. Складові іміджу чоловіка-політика і жінки-політика. Психологічна характеристика основних стилів керівництва. Іміджі політичних опонентів. Іміджі політичних партій. Політична міфологія. Іміджі лідерів і виборчі технології.

Етапи формування і становлення іміджмейкінгу в Україні. Етапи формування і становлення іміджмейкінгу. Психологія іміджу. Візуальний вимір. Моделі іміджевих комунікацій. Перформанси та їх використання в іміджелогії. Національний контекст. Іміджеві стратегії. Інтегровані комунікації іміджмейкінгу. Основні методи, способи і прийоми іміджмейкінгу.

Форми і жанри іміджевих ПР. Креатив іміджевих матеріалів. Оригінал-макет імідж-модуля. Слоганістика. Візуальна частина. Символ (персонаж). Фірмовий стиль. Бренд. Сценарій іміджевого теле/радіоматеріалу. Форми і жанри іміджевих PR та рекламних матеріалів. Особливості креативу друкованих і зображально-звукових "іміджів".

Технології і техніки NLP та використанні їх в іміджелогії. Модальні системи NLP й іміджмейкінг. Техніки NLP: віддзеркалення, емоційного впливу, метафоризація, накладання субмодальностей. Вербальні і невербальні засоби іміджмейкінгу. Метод створення "автопортрета". Конструювання власного іміджу(матриця). Асоціативний і дисоціативний стани та їх корекція.

Функціональні обов’язки іміджейкера. Функціональні обов’язки іміджейкера. Професіограма фаху. Іпостасі фаху. Вимоги до професіонала. Творча технологія іміджмейкера щодо створення позитивного іміджу та виходу з кризових ситуацій. Відновлення іміджу.Іміджмейкінг в іменах.

Стан, перспективи й тенденції розвитку іміджмейкінгу в Україні та світі. Ринок іміджмейкінгу в Україні. Організації іміджмейкінгу та їхні основні послуги. Структура і сфери діяльності ПР-агентств. Громадські та професійні організації. Імідж країни на внутрішньому і зовнішньому рівнях. Імідж та репутація в політиці: взаємозв’язок та відмінності. Технологія формування позитивного іміджу організації/політика/бренду.

Діагностика менеджментської ситуації щодо внутрішнього і зовнішнього іміджу організації. Стратегія й тактика у діагностиці іміджу організації. Політична атмосфера усередині організації і за її межами. Поняття «репутації» та її актуальність у ХХІ столітті. Взаємопроникнення понять «імідж» та «репутація». Репутація як ключовий фактор інвестиційної привабливості. Пряма і непряма імідж формуюча інформація. Організаційний клімат й управлінський імідж. Лідерський стиль управління. Пабліситі про організацію.

Спеціалізація "Міжнародна журналістика"

Роль, місце і значення радіомовлення у житті людини суспільства. Основні функції радіомовлення. Інформація та інформування, особливості радіоінформації. Оперативність, доступність, популярність, повсюдність, масовість. Радіомовлення як засіб оперативної і всебічної інформації про події внутрішнього і міжнародного життя, як інструмент утвердження державності України, формування належного іміджу у світовому інформаційному просторі. Роль радіо у залученні громадян до суспільного управління, формування і вираження громадської думки. Радіомовлення як могутній чинник естетичної культури. Радіо як ретранслятор і творець власних культурно-мистецьких цінностей. Радіомовлення в системі засобів масової інформації.

Загальні відомості про інформаційну службу радіомовлення. Соціальне призначення інформаційної служби. Сучасна структура інформаційної служби. Обсяги інформаційного мовлення. Передавання й приймання інформаційних передач. Розклад інформаційних програм. Джерела інформації. Співвідношення понять "керівництво" та "управління". Спрямування діяльності інформаційної служби. Редакційне управління та принципи його організації. Методи редакційного управління. Технологія редакційного управління. Правові основи діяльності інформаційних служб.

Організація інформаційної служби на радіо. Багатозначність терміна "організація". Редакція як основна ланка інформаційної служби. Структура й штати редакційних колективів. Творче об'єднання інформаційних і публіцистичних програм. Редакції інформацій обласних та регіональних телерадіокомпаній. Права та обов'язки працівників інформаційних служб. Значення планування в діяльності інформаційної служби. Принципи планування. Основні форми планування. Системи редакційних планів. Джерела планування. Принципи інформаційної діяльності. Визначення поняття інформація. Інформаційний привід. Види інформацій. Інформація в каналі радіокомунікацій.

Сучасні погляди на новину: технологія, методика та практика. Визначення поняття новини. Характерні риси новини. Вимоги до новини. Чинники, що підвищують цікавість новини. Чинники, що змінюють важливість новин. Функції новин у радіомовленні. Інформаційний привід. Джерела інформації професійних журналістів. Як збирати новини. Техніка проведення інтерв'ю. Техніка телефонного спілкування. Як робити нотатки у блокноті. Техніка проведення звукозапису. Допоміжні джерела інформації. Професійні якості репортера. Основний технологічний принцип викладу новин. Початок повідомлення. Художня обробка початків. Виклад подробиць. Джерело інформації. Кінцівка повідомлення. Виклад новин на одну тему. Виклад новин, що охоплюють кілька тем. Виклад подієвої новини. Виклад новини за допомогою цитування. Виклад новини за формулою Поля Уайте.

Жанри і форми інформаційного мовлення. Хронікальне повідомлення. Інформаційне повідомлення. Коментоване повідомлення. Репортаж. Розповідь кореспондента. Інтерв'ю. Виступ перед мікрофоном. Коментар. Розмежування поняття форма і жанр. Прості інформаційні передачі. Складні інформаційні передачі: інформаційні випуски, інформаційні програми, інформаційні передачі журнального типу. Контактні інформаційні передачі. Інформаційні передачі місцевого радіомовлення. Інформаційно-музичні радіопрограми. Еволюція формотворення

Мова і стиль коротких повідомлень. Верстка інформаційних передач. Короткі прості речення. Найсильніші слова. Точні слова. Зайві слова. Незрозумілі та лайливі слова. Дієслова активного стану. Доцільний порядок. Промовисті слова. Штампи і кліше. Часові категорії повідомлення. Займенники. Цитати та посилання. Цифри. Представлення діючих осіб слухачам. Абревіатури й скорочення. Повтори в тексті. Зверненість до аудиторії. Радіофонія. Повідомлення. Загальні вимоги. Поняття верстки в радіомовленні. Принципи верстки. Добірки та рубрики. Розділи інформаційних передач. Звукозаписи у випусках. Оформлення інформаційних передач. Випусковий редактор. Дискусійні питання верстки.

Основи молодіжного радіомовлення України: історична довідка. Завдання і специфіка молодіжного радіо в ЗМІ України. Періодизація українського радіомовлення для молоді. Перехід молодіжного радіо зі структури юнацького та дитячого мовлення до радіостанційного функціонування". Радіостанція "Молода гвардія" (1963 - 1991 рр.). Процеси в молодіжному радіо, пов'язані із "частковим" або "повним" розумінням свободи слова, інформації. Визначальність молодіжного радіо щодо прогресивних новацій у розвитку українського мовлення.

Типи молодіжних радіопередач. Жанрова система радіопрограм для молоді. Радіожурнал, радіогазета, радіоклуб - формування основ молодіжної радіожурналістики. Монотематичні програми молодіжного радіомовлення. Інформаційно-музичний тип молодіжних передач - закономірність розвитку молодіжного радіо. Програма "Бліц" радіостанції "Молода гвардія" - унікальність її в діалектичній взаємодії всіх типів програм. Інформаційні жанри: інформаційна замітка, репортаж, інтерв'ю; аналітичні жанри: коментар, бесіда, круглий стіл у молодіжному радіоефірі. Специфіка жанрів та їхні особливості в державному та комерційному мовленні. Радіоконкурси, радіовікторини, радіоігри - нові форми мовлення.

Ведучий у молодіжному радіоефірі, техніка мовлення. Диференціація та індивідуалізація, "масовізація" в молодіжному радіо. "Десять заповідей для завоювання молодіжної аудиторії". Диктор, актор чи журналіст? Проблематика "прямого" ефіру. Психологія поведінки в студії. Методи ефективності сприйняття предачі. Формування програми - радіо-бренду. Самореклама програмної продукції. Постановка голосу та інтонації ведучого. Специфіка атрибутивного ефірного мовлення. Емоційне і раціональне у сприйнятті передачі.

Система та структура недержавного радіо України. Комерційні радіостанції Англії, Італії, США. Логіка розвитку та змін форматів. Відмінності та спільності в діяльності станцій. Розвиток навчальних радіоцентрів. Ретрансляція закордонних "голосів" на території України, їхній вплив на формування комерційного мовлення: ВС, Бі-Бі-Сі, ГА-Європа, Радіо-Росія.

Формати радіостанцій: характерні особливості. Поділ на формати відповідно до соціальних замовлень, територіального' розміщення станції. Види форматів. Специфіка вибору формату станціями. Техніка програмного втілення формату. Підбір штатного розкладу відповідно до формату. Радіостанція як ділове підприємство. Система мовлення радіостанції. Оптимальне розташування станції та вивчення місцевої аудиторії. Технологія вивчення аудиторії. Служби радіостанції, які займаються даною проблемою. Ефірне втілення соціологічних досліджень аудиторії та потужності передавачів.

Бізнес-план радіостанції. Основи радіоменеджменту. Бізнес-план як початковий документ заснування станції. Розділи бізнес-плану та система їхнього написання. Оптимальне формування штатного розкладу. Завдання та структура керівного складу станції. Специфіка передбачення розвитку станції. Документація, пов'язана з функціонуванням станції. Методика тренінгів із радіоменеджменту.

Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес-інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи-драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.

Аналітично-публіцистичні жанри на радіо. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар — узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне радіо.

Радійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в і Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові програми: вікторини й квізи. Постановочні шоу.

Побудова інформаційного та музичного контекстів у програмуванні станції. Специфіка "ді-джейського" ведення програм.

Види інформації та її верстка. Жанрова структура комерційного мовлення. Взаємозалежність та "самостійність" інформаційного та музичного контекстів програми. Підбір музики відповідно до формату та програмного завдання. Ді-джей - новий тип ведучого. Завдання та роль ді-джея як представника творчої команди станції. Взаємодія ді-джея, редактора та презентера в подачі інформації.

Характеристика технічного обладнання радіостанції. Режими ефірного мовлення. Реклама та самореклама станцій. Аналіз технічного обладнання станції. Ефірна студія (дикторська кімната). Кімната новин. Продакшн-студія. Офіси. Види передавачів. Оптимальне територіальне розташування станції та взаємодія її складових у приміщенні. Вибір частоти. Супутникове та кабельне мовлення. Види рекламної продукції в комерційному радіоефірі. Джингли та їхня мотивація. Напрями діяльності із рекламодавцями. Рекламні агенти комерційної станції або кімната "продажу". Поліграфічна база станцій. Створення атрибутивних характеристик станції. Побудова радіорекламного тексту. Місце реклами в добовому програмуванні.

Радіомовлення на закордон. Історія і традиції, особливості і завдання іномовлення. Всесвітня служба радіомовлення України ("Радіо Україна") як єдине оперативне джерело інформації з України про Україну. Творення образу нової Української держави у світовому ефірі - як основна концепція "Радіо Україна".

Телебачення і суспільство. Соціальні і технічні передумови появи і прогресу ТБ. Економічні, соціальні та науково-технічні фактори, що спричинили бурхливий розвиток телебачення у другій половині XX ст. Поступове перетворення ТБ на глобальну комунікативну систему інформаційного простору. Телебачення як частина системи засобів масової інформації та комунікації. Сучасне телебачення в Україні та світі. Основні документи, спрямовані на врегулювання світового телевізійного процесу.

Суспільні функції телебачення у демократичних суспільствах. Багатогранність суспільних функцій телебачення, його "полі функціональність". Телебачення як засіб відображення дійсності. Телебачення як засіб відображення дійсності: освітні та навчальні функції. Естетична функція телебачення. Комунікативна функція телебачення.

Основні етапи історії телебачення в Україні. Технічні та соціальні передумови виникнення телебачення. Винахід українського дослідника Бориса Грабовського - внесок у розв'язання технічної проблеми "електронного" ТБ. Телевізійне мовлення у 30-ті роки XX ст. "механічне" телебачення. Праці П. Бахметьєва, О. Попова, Б. Розінга, П. Шумакова, В. Зворикіна. Організація і початок телемовлення у Києві та Україні. Переважання трансляцій і прямоефірних передач. Пошук нових форм телевізійної журналістики. Світові системи ТБ: РАL, SЕСАМ, МТСІ.

Телебачення в Україні 70-90 рр. та періоду незалежності. Становлення республіканської телемережі. ТБ років перебудови. Поява якісно нових програм. Відродження прямого ефіру. Телемости і парламентські трансляції. Зміна політичних, соціальних і економічних пріоритетів на телебаченні. Організаційна структура ТБ незалежної України. Інформаційний простір в Україні: місце та роль ТБ серед інших ЗМІ. Джерела фінансування та органи управління державним телебаченням Спонсорські програми, продюсерські програми, комерційна реклама на державному телебаченні. Система супутникового мовлення. Створення незалежних, комерційних студій та мовні канали, кабельне телебачення. Правове регулювання електронних ЗМІ в Україні.

Специфіка телебачення. Аудіовізуальна природа телебачення. Зображення і слово, їх взаємозв'язок та співвідношення. Проблема звукозорового контрапункту. Екранна природа телебачення. Програмна природа телебачення. Часові виміри телевізійної програми, її перебіг в умовах реального часу. Синкретичність як характерна риса телебачення. Роль особистості на телеекрані.

Зображально-виражальні засоби телебачення. Поняття "мова екрана" як семіотичної категорії. Кадр. План. Компоновка. Принципи та цілі. Вибір точки зору та кута відображення, вибір. Звук, його функції та значення. Звукові засоби виразності: слово, музика, шуми. Пауза як зображально-виражальний засіб. Монтаж як вираз авторської думки в театрі і на телебаченні. Види монтажу. Монтаж як засіб художньої виразності. Відмінність кіномонтажу та телемонтажу. Спеціальні монтажні переходи.

Особливості творчого процесу на телебаченні. Колективний і синтетичний характер творчості на телебаченні: своєрідність та складність творчого процесу. Поняття "творча група" на телебаченні. Основні творчі професії на телебаченні. Основні етапи створення телевізійної передачі: від підготовчого періоду - через відео монтаж - до ефіру. Особливості телевізійного процесу у створенні передачі. Виняткова роль імпровізації на телебаченні.

Робота журналіста на телебаченні. Особливості та різноманітність журналістської творчості на телебаченні. Іпостасі тележурналістського фаху: автор, редактор, ведучий, коментатор, репортер, ведучий-модератор, шоумен. Імідж телевізійного журналіста. Телевізійний редактор - одна з центральних постатей творчого процесу. Різноманітність редакторських функцій на телебаченні. Синтетична природа телебачення і виникнення нових "універсальних" телевізійних професій: автор-оператор, редактор-продюсер, автор-режисер - оператор.

Інформаційний простір телебачення України. Еволюція форм - від новин тижня до інформаційних програм: поняття "дикторської" та "персоніфікованої" інформації. Види інформаційних програм на державному та на комерційному ТБ України. Перспективи розвитку інформаційних та інформаційно-аналітичних програм.

Інформаційна служба на телебаченні. Структура та особливості роботи інформаційних редакцій та підрозділів телестудій на державному і недержавному телебаченні. Робота журналіста з оператором, режисером, монтажером. Випусковий редактор: функції та обов'язки. Інформаційні телевізійні мережі в Україні. Форми участі регіональних студій. Робота спеціальних кореспондентів. Акредитація спецкорів. Випуски телевізійних новин: планування, верстка.

Жанри інформаційного мовлення. Поняття інформаційного жанру і його еволюція на телебаченні. Усне повідомлення. Відео замітка ("сюжет"). Інтерв'ю: від загального до конкретного. Інтерв'ю - факт. Інтерв'ю думка. Звіт-офіційна подія суспільного або державного значення. Короткий коментар: коментар - довідка, коментар-репліка. Виступ на ТБ: текстовий, тезовий, імпровізований. Особливості авторського тексту: специфічність сприйняття візуальної інформації одночасно з вербальною, види діалектичного взаємозв'язку. Використання специфічних просторово-часових способів виразності (стоп - кадр, зворотний рух, сповільнений рух) та вплив на сприйняття факту, події; елементи образності. Репортер: професійні риси.

Телевізійний репортаж. Поняття терміну, особливості телерепортажу, головні ознаки. Репортаж "прямий" та зафіксований на відео плівці. Реальність часу і простору у "прямому" репортажі. Комунікативні особливості репортера: ефект присутності, симультанність. Репортаж-трансляція. Монтаж в "живому" репортажі та монтаж відео репортажу як засобу фіксації події із зберіганням реальності її розвитку. Репортаж - розслідування як форма тривалого спостереження. Роль журналіста у ведені репортажу, особливості роботи у кадрі.

Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес - інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.

Аналітично-публіцистичні жанри телебачення. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар - узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне телебачення.

Телевізійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові видовища: вікторини й квізи. Видовища спортивного типу. Постановочні шоу.

Особливості телевізійного каналу. Програма (канал) як тематико - жанрова структура телемовлення. Процес створення телепрограми. Основні стуктурно-тематичні розділи (блоки) телепрограми чи каналу. Продюсерство на телебаченні. Аудиторія ТБ. Особливості та соціологічні параметри. Диференціація глядабельного загалу. Рейтинги на ТБ.

Телебачення у світі. Становлення телебачення у різних країнах і глобалізація телепростору. Коротка історія становлення телебачення у найбільш розвинутих країнах світу. Державне і комерційне телебачення США. Телебачення Франції, Італії. "Громадське телебачення" Великобританії, Німеччини. Здійснення контролю за телевізійними програмами та їх фінансування. Телебачення і бізнес. Інформаційні, публіцистичні та політичні програми у США і Європі. Телебачення Росії: види програм та "телеперсонажі". Глобальне телебачення.

Перспективи розвитку світового телебачення. Телебачення високої чіткості (ТВЧ) - новий якісний етап у розвитку телевізійних систем. Цифрове телебачення. Інформаційні ресурси: телетекст, відео текст. Телебачення та відео - новий перерозподіл функцій. Міжнародні телевізійні організації: "Інтербачення", "Євробачення", Європейська телерадіомовна спілка, "Пан європейське телебачення", "Інтелсат". Україна у світовому телепросторі (Всесвітня служба іномовлення "Україна і світ").

Дата добавления: 2017-02-01