Біотехнологія в селекції та відтворенні сільськогосподарських тварин

РОЗДІЛ 5

Біотехнологія в селекції і відтвореннісільськогосподарських тварин

РОЗДІЛ 5.

5.1. Трансплантація ембріонів

5.1.1.Значення трансплантації ембріонів

5.1.2.Критерії відбору корів донорів та реципієнтів ембріонів

5.1.3.Стимулювання суперовуляції

5.1.4Синхронізація охоти у донорів і реципієнтів

5.1.4.Методи вилучення ембріонів

5.1.5.Оцінка якості ембріонів

5.1.6.Способи пересадки ембріонів реципієнтам

5.2.Зберігання ембріонів

5.3. Отримання ембріонів invitro

5.4.Методи регулювання статі тварин, визначення статіранніх ембріонів

5.4.1Методи попереднього відбору гамет за статтю

5.4.2Методи визначення каріотипу і відборуембріонів за статтю

Контрольні запитання

Система великомасштабної селекції в скотарстві, теоретичною основою якої є генетика популяції, заснована на принципах точної генетичної оцінки тварин і широкого використання (завдяки штучному заплідненню) генетично цінних плідників. Найточніший метод оцінки генотипу бугаїв − їх оцінка за якістю потомства.

Слід зазначити, що природні популяції організмів є генетично гетерогенними, тобто складаються із особин різного генотипу, внаслідок існуючого в таких популяціях множинного алелізму і постійного виникнення нових (в основному рецесивних) апелів генів завдяки мутаційному процесу. Внаслідок природного відбору виживають організми, які через особливості своїх генотипів найбільш пристосовані до умов навколишнього середовища і мають найбільшу кількість нащадків. Штучний відбір − здійснюється людиною з метою отримання нових сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. При цьому людина може відібрати необхідні генотипи за значно коротший час, обмежити або уникнути випадкового схрещування, штучно збільшити мутаційну мінливість. Популяції сільськогосподарських тварин є штучними. Вони створюються за використання тварин з переважним генотипом для отримання в конкретних умовах інший тип з певними параметрами господарських ознак і селекційно-генетичних характеристик. Поняття тип в даному формулюванні має цілий спектр показників: екстер'єр, конституція, напрям продуктивності (молочний, м'ясо-молочний, м'ясний), пристосованість до певної технології, стресостійкість, плодючість, резистентність до захворювань.

Кожна категорія тварин робить різний генетичний внесок у прогрес популяції. Для розрахунку генетичного внеску тієї або іншої категорії тварин визначають такі параметри генетичного прогресу, як інтенсивність відбору, генетичну мінливість, точність оцінки племінної цінності та інтервал між генераціями. Згідно з дослідженнями різних авторів категорії племінних тварин роблять такий внесок у генетичний прогрес популяції: батьки плідників − близько 40%, матері бугаїв − до 40%, батьки корів − до 20% і матері корів − до 10%. Таким чином, найбільший генетичний внесок у селекційний процес вносять батьки бугаїв, найменший − матері корів. Це пов'язано з тим, що штучне осіменіння і довготривале зберігання сперми дозволяють точніше визначати племінну цінність бугаїв і проводити їх інтенсивний відбір. Отже, для підвищення генетичного прогресу вирішальне значення мають оцінка і відбір бугаїв із подальшим їх використанням. А від однієї корови у середньому можна одержати 2...З телички і 2...З бугайці, які народжуються в різні роки і від різних батьків. При цьому точно визначити племінну цінність корів практично неможливо.

Дата добавления: 2017-02-01