Рамки та кольорове оформлення

Форматування

Правка даних

Уведення формул

Формула в Excel повинна починатися з математичного оператора, наприклад, зі знака рівності (=), або знака плюс (+), або знака мінус (–). Формули крім операцій (часто вживають термін — оператори) можуть містити константи, адреси чарунок, імена діапазонів, функції. Відразу після завершення уведення виконуються обчислення, і в чарунці відображається результат обчислень. Сама формула, що зберігається в активній чарунці, відображається у рядку формул. Іноді після уведення формули з'являється повідомлення про помилку, по якому, як правило, неважко визначити її характер. Можливості, надані формулами для опрацювання даних у Excel, розглянуті нижче у розділі “ Обчислення ”.

Вміст чарунки на будь-якому етапі можна змінити, замінивши його іншим значенням або підправивши лише частину вмісту.

Якщо при уведенні значення підтвердження кінця уведення ще не було дано (тобто значення поки ще не стало вмістом чарунки), редагуйте значення, що відображається у рядку формул, звичайним способом.

Для заміни вмісту чарунки виберіть потрібну чарунку та введіть нове значення.

Для часткової зміни вмісту чарунки можна, обравши її, натиснути клавішу < F2 >, або клацнути мишею у рядку формул, або двічі клацнути безпосередньо на чарунці. Після цього Excel дозволить редагувати значення, або використовуючи рядок формул, або безпосередньо у самій чарунці. Ви можете традиційним чином видаляти зайві символи, виділяти окремі частини, наприклад, для копіювання, переміщення, або форматування.

Виділення області

Виділення виконується для позначення області, до якої повинна відноситися наступна команда або функція. Виділена область може складатися з однієї чарунки, одного діапазону (прямокутного), декількох несуміжних діапазонів, декількох повних рядків або колонок робочого листа, усіх чарунок робочого листа. Виділені чарунки відображаються інверсно. Більшість виконуваних команд відносяться до активної чарунки або виділеної області.

Усередині виділеного діапазону можна переміщувати покажчик активної чарунки клавішами < Tab > та < Shift + Tab >. Натискання будь-якої іншої клавіші керування курсором або клацання мишею призведуть до зняття виділення діапазону, при цьому обрана чарунка стане активною.

Виділення діапазону

Виділений на робочому листі діапазон завжди має прямокутну форму. Найменший діапазон складається з однієї чарунки. Активна чарунка автоматично вважається виділеною.

Для виділення діапазону чарунок за допомогою миші потрібно переміщати покажчик миші через відповідні чарунки при натиснутій лівій кнопці.

Для виконання цієї ж операції за допомогою клавіатури треба помістити покажчик активної чарунки на початку діапазону, що виділяється, натиснути клавішу < Shift > і, утримуючи її натиснутою, клавішами управління курсором розширити виділений діапазон. Альтернативою клавіші < Shift > є функціональна клавіша < F8 >. Після натискання цієї клавіші у рядку стану з'являється індикатор ВДЛ, який свідчить про те, що режим виділення включений. Користуючись клавішами керування курсором можна розширити виділений діапазон. Повторне натискання клавіші < F8 > виключає режим виділення.

Крім того, виділити діапазон можна, вписавши його координати (адреси лівого верхнього та правого нижнього кутів області, наприклад, B5:Z125) у полі імен рядка формул. Це зручно, коли виділяється область великого розміру, координати якої заздалегідь відомі.

Виділення несуміжних діапазонів

Необхідність у виділенні несуміжних діапазонів виникає, коли дія команди повинна поширюватися на чарунки, розташовані у різних частинах таблиці. Не всі команди можна застосовувати до виділених несуміжних діапазонів. Наприклад, виділені несуміжні діапазони не можна переміщати або копіювати, але можна видаляти або форматувати їх, а також уводити у них дані або аналізувати за допомогою діаграм.

Несуміжні діапазони можна виділяти за допомогою миші (як описано вище), якщо додатково натиснута клавіша < Ctrl >.

Можна також, виділивши перший діапазон, натиснути сполучення клавіш < Shift + F8 >. При цьому у рядку стану з'явиться індикатор ДОБ, що вказує на вмикання режиму несуміжних виділень. У цьому режимі потрібно послідовно виділити всі діапазони (використовуючи будь-які з розглянутих можливостей), після чого повторно натиснути ту ж комбінацію клавіш для вимикання режиму виділення.

Виділення робочого листа

Для виділення усього робочого листа можна скористатися кнопкою (чарункою), розташованою у лівому верхньому куті таблиці, на перетині рядка, що містить заголовки колонок, і стовпчика, що містить заголовки рядків. Крім того, для виконання вказаної дії можна скористатися також сполученням клавіш < Ctrl + A >.

Створення власних списків користувача

Excel має наявні вбудовані списки: дні неділі, місяці.

Також Excel дозволяє створити та зберегти власні списки (ряди даних), що будуть застосовуватися операцією автозаповнення (як було описано вище).

Вкладка Списки містить списки, які використовуються при застосуванні команди автоматичного заповнення або задає визначений користувачем порядок сортування. Перейдемо до цієї вкладки вона надає можливість створювати власні списки.

1.м. Сервис-Параметры

2. У вікні діалогу Параметры вкладка Списки

3.У полі «Элементы списка» введіть окремі елементи списку, через < Enter >.

4.Кнопка «Добавить». Новий список буде доданий у поле «Списки».

Для створення нумерованих списків виконайте наступні дії:

1. Уведіть у чарунку число і зробіть цю чарунку активною ;

2. Наведіть на маркер заповнення показчік миші - він прийме вид чорного хрестика і утримуючі клавішу Ctrl протягніть мишкою до потрібної нумерації.

Елементи списку можна також спочатку увести у чарунки, виділити відповідний діапазон, а потім виконати команду «Сервис\Параметры…». Посилання на виділений діапазон буде зазначено у полі «Импорт списка из ячеек» на вкладці «Списки». Перевіривши посилання на діапазон чарунок, натисніть кнопку «Импорт».

Розбивка та фіксування вікна

Excel надає досить зручні можливості для роботи з великими таблицями, коли рядки або стовпчики даних виходять за межі екрана. У цих випадках можна відкрити нове вікно, або розділити одне вікно на декілька частин, або зафіксувати деяку частину таблиці (наприклад, заголовок великої таблиці) у робочому вікні, і переміщатися за даними іншої частини таблиці.

З цією метою використовують маркери розбивки — невеличкі сірі прямокутники на початку вертикальної та кінці горизонтальної смуг прокрутки. Нижче наведений фрагмент горизонтальної смуги прокрутки, у якому вказаний маркер розбивки розташований за стрілкою .

Для розбивки вікна на частини простіш за все скористатися вказаними маркерами розбивки, перетягуючи їх мишею:

Встановіть покажчик миші на горизонтальний (або вертикальний) маркер розбивки. При цьому форма покажчика миші зміниться на два горизонтальних (вертикальних) штриха зі стрілками.

Натиснувши та утримуючи ліву кнопку миші, перетягніть лінію розбивки вікна у потрібне місце.

Щоб відмовитися від розбивки вікна на частини, можна виконати зворотні дії. Перетягніть покажчиком миші, при натиснутій лівій кнопці, межу розбивки у вікні уверх або праворуч до кінця смуги прокрутки.

Для розбивки вікна можна також скористатися командою «Окно\Разделить». При цьому місце розбивки визначається виділеною (активною) чарункою (уліво уверх від виділеної чарунки). Скасувати розбивку можна командою «Окно\Снять разделение».

Кожне з вікон-фрагментів, отриманих у результаті розбивки, має свої власні лінійки прокрутки. Тепер можна незалежно переглядати інформацію у різних вікнах-фрагментах, зробити одночасно видимими (розташованими поруч) дані, які знаходяться у віддалених частинах таблиці. Проте пам'ятайте, у вікнах-фрагментах подана та ж сама таблиця даних. Переміщатися між вікнами-фрагментами можна за допомогою миші або клавіші < F6 >. Межу між двома вікнами можна у будь-який момент змістити, використовуючи покажчик миші та утримуючи натиснутою її ліву кнопку.

Інша можливість, що полягає у фіксуванні частини вікна та інформації, яка міститься у ній, (наприклад, заголовків колонок або рядків таблиці) та вільному перегляді (прокручуванні) даних в іншій частині робочого вікна, задається командою «Окно\Закрепить области». Місце вказаної фіксації визначається положенням активної чарунки. Відмовитися від розглянутого фіксування областей можна командою «Окно\Снять закрепления областей».

Параметри форматування для чарунки задають різноманітними способами. Перед завданням формату потрібно виділити необхідні чарунки або діапазон чарунок.

Для завдання параметрів форматування за допомогою вікна діалогу можна виконати команду «Формат\Ячейки…», або вибрати з контекстного меню команду «Формат ячеек…», або скористатися сполученням клавіш < Ctrl + 1 >.

Вікно діалогу «Формат ячеек» складається з шести вкладок:

- Вкладка «Число» дозволяє вибрати один із вбудованих або створених користувачем форматів, а також створити новий числовий формат.

- Вкладка «Выравнивание» дозволяє визначити горизонтальне та вертикальне вирівнювання, орієнтацію вмісту чарунки, а також представити текст у декількох рядках.

- Вкладка «Шрифт» дає можливість вибрати вид і розмір шрифту, а також задати інші параметри, що визначають, наприклад, колір, підкреслення та деякі інші ефекти.

- Вкладка «Граница» дозволяє додати до окремих чарунок або діапазонів чарунок рамку, а також визначити стиль та колір лінії рамки.

- Вкладка «Вид» дозволяє вибрати візерунок і його колір, а також колір заливки.

- Вкладка «Защита» дозволяє задати режим захисту чарунки та приховання формул.

Визначивши на вказаних вкладках потрібні параметри форматування, закрийте вікно діалогу, натиснувши кнопку «ОК». Після цього ви отримаєте відображення вмісту чарунок із врахуванням заданих параметрів.

Найбільш важливі та часто вживані параметри форматування можна задати і за допомогою кнопок панелі інструментів «Форматирование».

Встановіть покажчик миші на відповідному елементі наведеної панелі і ви одержите підказ про його призначення.

Наявні в Excel засоби настройки інструментальних панелей дозволяють створювати панелі практично для будь-яких цілей, наприклад, створити “суперформатуючу” панель з кнопками команд форматування, у тому числі і такими, що відсутні на інших інструментальних панелях.

На панелі інструментів «Стандартная» розташована кнопка — «Формат по образцу», за допомогою якої можна застосувати формат визначеної чарунки до інших чарунок і діапазонів. Для використання цієї можливості:

- Виділіть чарунку з параметрами форматування, що необхідно скопіювати.

- Натисніть на кнопку — «Формат по образцу». Курсор миші прийме форму пензля.

- Утримуючи ліву кнопку миші натиснутою, перетащіть покажчик миші через чарунки, на які повинен бути перенесений формат. Excel присвоїть виділеним чарункамм скопійовані параметри форматування.

Можна скопіювати формати відразу у декілька діапазонів чарунок. Для цього натисніть двічі на кнопці — «Формат по образцу» (вона зафіксується у натисненому стані) та виділіть перший діапазон, після чого повторіть операцію виділення для інших діапазонів (курсор зберігає форму пензля). Завершивши копіювання форматів, ще раз натисніть на кнопку — «Формат по образцу», звільняючи її. Для завершення вказаної дії можна також натиснути клавішу «Esc».

Якщо у вихідній чарунці задані різноманітні параметри форматування для окремих символів, то будуть скопійовані параметри форматування, які задані для першого символу чарунки.

Можна також видалити параметри форматування, відмінні від стандартних, в результаті чого чарунки будуть відформатовані стилем «Обычный».

Числові формати

При відображенні числових значень, для яких не задані спеціальні формати, Excel використовує числовий формат «Общий». При завданні числового формату чарунки можна використовувати вбудовані числові формати, формати дати або часу, а крім того створювати та застосовувати числові формати користувача.

У числовому форматі «Общий» Excel представляє числа як цілі, десяткові або експоненціальні. Експоненціальна форма представлення числа буде вибрана автоматично, якщо ширина чарунки недостатня для запису двома іншими способами. У цьому форматі максимальна кількість відображуваних десяткових знаків дорівнює 10. Вже при уведенні числа у чарунку з форматом «Общий», додавши, наприклад, символ валюти або відсотка, можна задати для чарунки інший вбудований або числовий формат користувача.

Для завдання вбудованого формату виділіть необхідні чарунки та у вікні діалогу «Формат ячеек», що викликається командою «Формат\Ячейки…», перейдіть на вкладку «Число». У списку «Числовые формати» виберіть потрібну категорію, а у правій частині вікна уточніть деякі додаткові параметри формату, що залежать від обраної категорії. Додаткові параметри формату уточнюють, наприклад, кількість десяткових знаків, формат від’ємних чисел, відображення символу валюти та розподільника груп розрядів (тисяч), вид та точність відображення раціональних дробів. За допомогою пункту «Дополнительный» можна вибрати формат для відображення поштового індексу, номера телефону і т. д., використання яких можна рекомендувати у відповідних полях баз даних. Обравши потрібний формат і уточнивши параметри, у полі «Образец» можна побачити відображення вмісту виділеної чарунки. Категорія «Текстовый» дозволяє задати форматування числового значення як тексту. При уведенні можна задати форматування числового значення як тексту шляхом указання перед числом апострофа (’).

Панель інструментів «Форматирование» містить кнопки, що дозволяють задати грошовий () та відсотковий формати (), а також вставити у числове значення роздільники розрядів (тисяч) (). Крім того, за допомогою двох наступних кнопок можна збільшити () або зменшити () число відображуваних дробових знаків (мова йде про відображення, а не про точність зберігання значення).

Поряд із застосуванням вбудованих форматів можна створювати та застосовувати формати користувача, що мають такі можливості:

- Вбудовані формати не будуть змінені навіть у тому випадку, якщо вони використовувалися як основа при створенні нових форматів користувача.

- Формати користувача можуть бути видалені. Видалити вбудовані формати неможливо.

- Формати користувача доступні для використання тільки у листах тієї робочої книги, у якій формат був утворений.

- Утворений числовий формат користувача може складатися не більше ніж з трьох секцій, в яких задані шаблони для відображення чисел, і четвертої секції, яка містить шаблон для відображення тексту.

- Різні секції відокремлюються одна від одної крапкою з комою (;).

- У першій секції варто задати шаблон для відображення додатних значень, у другій — для відємних значень, а у третій — для нульових значень.

- Якщо у секціях для відображення числових значень після коду зазначити у лапках текст, то він завжди буде поданий у чарунці при уведенні числового значення.

- В залежності від кількості секцій у шаблоні утворюваного формату користувача Excel по-різному буде використовувати задані секції для форматування окремих категорій чисел:

- Якщо для форматування чисел задані тільки дві секції, то Excel застосовує першу секцію для форматування додатних і нульових значень, а другу — для форматування від’ємних значень.

- Якщо для форматування чисел задана тільки одна секція, то заданий у ній формат буде використаний для відображення всіх числових значень.

- Якщо задано три секції формату та при цьому остання секція містить текст, то перша секція формату використовується для форматування додатних і нульових значень, друга — від’ємних, а третя — для форматування тексту.

У шаблонах числових форматів використовуються такі спеціальні символи:

0 — використовується для того, щоб зліва та справа від десяткового роздільника вивести не менше визначеної кількості цифр. Наприклад, для формату 00,000 число 1,23 відобразиться у вигляді 01,230, а число 123,4567 — у вигляді 123,457 (відбулося округлення, а ціла частина виводиться повністю).

# — діє так само, як і шаблон 0, але незначущі нулі не виводяться.

? — діє так само, як і шаблон 0, але незначущі нулі заміняються пропусками.

, (кома) — визначає, скільки цифр буде виводитися зліва та справа від десяткового роздільника.

% (відсотки) — при виведенні число множиться на 100 та справа добавляється знак %.

/ (похила) — символ шаблона, призначений для звичайного (раціонального) дробу.

пропуск — роздільник розрядів. Може використовуватися також для масштабування та округлення. Наприклад, один пропуск наприкінці числа — округлення до тисяч, два пропуски наприкінці числа — округлення до мільйонів.

E– E+ e– e+ — використовуються в експоненціальному (науковому) форматі, розділяючи частини шаблона для завдання мантиси та порядку.

$ – + () p. — стандартні відображувані символи, що безпосередньо вставляються у шаблон, тоді як інші символи потрібно брати у лапки (””) або ставити перед ними обернену похилу (\).

\ (обернена похила) — використовується для уведення наступного безпосередньо за нею символу, сама при цьому не виводиться.

_ (підкреслення) — використовується для виводу пропуску.

”текст” — лапки використовуються для відображення будь-якого тексту, що стоїть між ними.

* (зірочка) — використовується для повторення наступного за нею символу стільки разів, скільки потрібно, щоб заповнити всю ширину стовпчика.

@ — текстовий шаблон. Якщо чарунка містить текст, то він виводиться у тому місці формату, де розміщений символ @. Наприклад, якщо чарунка містить текст Кредит, то за форматом ”Графа ”@”.” у ній відобразиться інформація “Графа Кредит.”.

Для створення формату користувача перейдіть на вкладку «Число» вікна діалогу «Формат ячеек» (команда — «Формат\Ячейки…») і виберіть зі списку «Числовые форматы» елемент «(все форматы)». Праворуч буде відображений список кодів усіх доступних форматів. Ці формати варто використовувати як основу при створенні нового формату користувача. Виберіть для створення формату найбільш підходящий (близький) та у полі «Тип» внесіть необхідні зміни та доповнення, враховуючи наведені вище правила та використовуючи відповідні символи шаблона.

Для видалення формату користувача скористайтесь вкладкою «Число» вікна діалогу «Формат ячеек» (команда — «Формат\Ячейки…») і виберіть зі списку «Числовые форматы» елемент «(все форматы)». Зі списку справа виберіть код формату, що необхідно видалити, та натисніть кнопку «Удалить».

Вирівнювання та розміри чарунки

За умовчанням текст у чарункахх буде вирівняний по лівій границі, числові значення — по правій, а логічні значення та значення помилки — по центру.

Як звичайно, для вирівнювання вмісту чарунок їх необхідно виділити. Далі можна скористатися вкладкою «Выравнивание» вікна діалогу «Формат ячеек» (команда — «Формат\Ячейки…»), де і задати потрібне вирівнювання.

При завданні орієнтації у полі «Ориентация» вміст чарунок, при необхідності, буде автоматично повернутий, а висота рядка та ширина стовпчика — автоматично адаптовані до нового розташування вмісту чарунки.

Поля «по горизонтали» та «по вертикали» дозволяють задати будь-яку комбінацію горизонтального та вертикального способів вирівнювання тексту у чарунці. Завдання вирівнювання «по ширине» приведе, при необхідності, до автоматичної розбивки тексту у середині чарунки на рядки, з урахуванням установленої ширини чарунки, що має сенс, якщо текст чарунки не вміщується в одному рядку. Розбивка тексту чарунки на рядки можна також задати, встановивши прапорець параметра «переносить по словам». Задати перехід до нового рядка у середині чарунки можна і безпосередньо при уведенні тексту: для переходу до нового рядка треба натиснути сполучення клавіш < Alt + Enter >. При уведенні тексту та його відображенні у декількох рядках Excel автоматично змінить висоту рядка.

Можна задати горизонтальне вирівнювання вмісту чарунки по центру декількох виділених чарунок рядка (центрування по області), що буває корисним, наприклад, при оформленні різноманітних заголовків. Для цього необхідно виділити чарунку, уміст якої потрібно відцентрувати по декількох стовпчиках, і розширити область виділення за рахунок порожніх чарунок, розташованих праворуч від активної. Після цього треба скористатися кнопкою — «Объединить и поместить в центре» панелі інструментів «Форматирование».Вміст чарунки буде представлений по центру виділеного діапазону, проте він залишиться вмістом тільки лівої крайньої чарунки. Задати центрування вмісту чарунки по стовпчиках можна також за допомогою вирівнювання «по центру выделения» на вкладці «Выравнивание» вікна діалогу «Формат ячеек».

Встановлювані за умовчанням при створенні нової робочої книги ширину стовпчика та висоту рядка можна змінити у будь-який момент. Ширина стовпчика та висота рядка можуть бути змінені шляхом перетаскування границі за допомогою миші або у вікні діалогу.

Якщо ширину стовпчика або висоту рядка не потрібно задавати з точністю до міліметра або пункту (одиниця розміру), то простіше за все для змін скористатися мишкою. Помістіть покажчик миші на правій (нижній) границі заголовка стовпчика (рядка), ширину (висоту) якого необхідно змінити. Курсор миші змінить свій вигляд на вертикальну (горизонтальну) лінію з двома стрілками. Перетягніть покажчик миші при натиснутій лівій кнопці у потрібному напрямку, визначаючи ширину стовпчика (висоту рядка). Можна також виділити декілька стовпчиків (рядків) і змінити ширину (висоту) всіх їх відразу. Для цього після виділення достатньо змінити шляхом перетаскування ширину (висоту) одного з виділених стовпчиків (рядків). Після виконання операції перетаскування всі стовпчики (рядки) будуть мати однакову ширину (висоту). Приховані стовпчики (рядки), що входять у виділення, після такої операції будуть відображені на робочому листі.

Для зміни ширини стовпчика (висоти рядка) за допомогою вікна діалогу помістіть покажчик чарунки на чарунку, яка розташована у стовпчику (рядку), ширину (висоту) якої необхідно змінити. Можна також виділити декілька стовпчиків (рядків) і змінити їхню ширину (висоту) відразу. Для зміни ширини (висоти) усіх стовпчиків (рядків) робочого листа достатньо виділити весь робочий лист. Скористайтесь командою «Формат\Столбец\Ширина…» або, відповідно, «Формат\Строка\Высота…» та введіть замість відображеного поточного значення потрібний розмір. Ширина стовпчика вимірюється у символах і може приймати значення від 0 до 255. Висота рядка вимірюється у пунктах (приблизно 1/28 сантиметра) та може приймати значення від 0 до 409,5. Якщо вказати значення ширини стовпчика (висоти рядка) рівне 0, то стовпчик (рядок) буде прихований. Команду, що виводить вікно діалогу для зміни ширини стовпчика (висоти рядка) можна також вибрати з контекстного меню виділеного стовпчика (виділеного рядка).

Можна також скористатися автоматичним встановленням оптимальної ширини стовпчика (висоти рядка) по самому довгому (високому) вмісту чарунки стовпчика (рядка). Помістіть покажчик миші на правій (нижній) границі заголовка потрібного стовпчика (рядка). Можна також попередньо виділити декілька стовпчиків (рядків), а потім помістити покажчик на границю будь-якого із них. Після цього для автоматичного добору ширини (висоти) достатньо виконати подвійне натискання лівої клавіші миші. Для встановлення оптимальних значень ширини стовпчика та висоти рядка можна скористатися також командами «Формат\Столбец\Автоподбор ширины» та «Формат\Строка\Автоподбор высоты».

Крім зазначених вище способів приховання стовпчиків і рядків шляхом вибору нульової ширини та висоти можна, виділивши потрібні стовпчики або рядки, скористатися командами «Формат\Столбец\Скрыть» та «Формат\Строка\Скрыть». Еквівалентні сполучення клавіш: < Ctrl + 0 > — для стовпчиків і < Ctrl + 9 > — для рядків. Можна вибрати також відповідні команди з контекстного меню виділеного стовпчика (рядка). Відзначимо, що у робочому листі зі схованими стовпчиками або рядками нумерація стовпчиків і рядків не є наскрізною. Щоб знову відобразити на екрані приховані стовпчики або рядки, достатньо виділити діапазон чарунок (можна декілька стовпчиків або рядків) таким чином, щоб у нього входили приховані стовпчики або рядки та виконати команди «Формат\Столбец\Отобразить» та «Формат\Строка\Отобразить». Еквівалентні сполучення клавіш: < Ctrl + Shift + 0 > — для стовпчиків і < Ctrl + Shift + 0 > — для рядків. Якщо виділити увесь робочий лист і задати вказані команди відображення стовпчиків або рядків, то на екрані будуть відображені всі приховані раніше стовпчики або рядки.

До будь-якого діапазону чарунок робочого листа можна додати рамку та візерунок. Для цього, як звичайно, виділіть потрібні чарунки, інакше додавання рамки або візерунка буде відноситися тільки до активної чарунки, та виконайте команду «Формат\Ячейки…». Для додавання рамки у вікні діалогу «Формат ячеек», що з’являється, перейдіть до вкладки «Граница» та виберіть позицію рамки, тип і колір лінії. Додавання рамки значно легше розпізнати, якщо задане приховання ліній сітки розграфлення робочого листа (параметр «сетка» на вкладці «Вид» вікна діалогу «Параметры», яке викликається командою «Сервис\Параметры…»).

Додати рамку можна і за допомогою кнопки — «Границы» панелі інструментів «Форматирование», відкривши список та обравши потрібну лінію. Для додавання візерунка скористайтеся вкладкою «Вид» вікна діалогу «Формат ячеек», де виберіть візерунок (поле «Узор») і колір (поле «Цвет»), контролюючи результат у полі «Образец». Для вибору кольору фону можна використовувати також палітру кольорів — кнопка — «Цвет заливки» панелі інструментів «Форматирование», відкривши список і обравши потрібний колір.

Дата добавления: 2017-02-01