Оціночні жести

Вміння розуміти жести

Жестові групи – важливий невербальний компонент у відносинах педагога та учня. Вони вказують на те, як люди реагують на все, що відбувається навколо них. І.Кант називав руку людини "видимою частиною мозку".На чисто експресивному прояві діти можуть розпізнати, а точніше, визначити радість – в 3 роки, біль – в 5-6 років, гнів або страх – в 7, жах – в 9-10, подив – в 11, зневагу – в 14 років. Розглянемо деякі групи жестів та поз, які виражають різні позиції учня в складному процесі навчання.

Жести, які відносяться до оціночних, треба правильно розуміти та інтерпретувати.

	Почісування підборіддя.Цей жест означає "добре, дайте подумаю", він показує, що учень зайнятий процесом прийняття рішення. Часто цей жест "довантажується" специфічним виразом обличчя – злегка прижмурені очі.
Рука біля щоки. Поза мислителя, учень поринув в аналіз проблеми. Підборіддя дитини спирається на долоню, вказівний палець витяг­нутий вздовж щоки, інші пальці – нижче рота, поза "критичної оцінки".
	Жести з окулярами.Дозволяють виграти учням-"очкарикам" час для обдумування та характеризуються як паузи для роздумів.
Крокування.Багато учнів вдаються до ньо­го, намагаючись вирішити складну навчальну проб­лему або прийняти рішення. Це дуже пози­тивний жест, на жаль, ми практично не дозволяємо учням ним користуватися. Слід пам’ятати, що учня, який, замислившись, крокує, не треба зачіпати пи­тан­нями, оскільки це може порушити хід його думок.
	Пощіпування перенісся.Цей жест, як правило, супроводжується заплющуванням очей, говорить про глибоку зосередженість. Цим жестом учень сигналізує Вам про свої труднощі (не треба намагатися швидко вивести його з цього стану).

Дата добавления: 2017-02-01