Проблемно-тематичний аналіз худ.твору.

Цей шлях аналізу художнього твору будується на основі самостійного розв'язування учнями завдань, поставлених вчителем або запропонованих учнями. При цьому активізуються їхні розумові зусилля, збуджуються естетичні почуття, вони вчаться давати морально-етичну й естетичну оцінку прочитаному творові. Іншими словами - це поява в учнів інтересу до пошуків, до самостійного здобуття нових знань про літературний твір і особу автора.

Вивчення твору слід починати із визначення мети уроку, проблематики твору, створення проблемних ситуацій, а також з накреслення конкретних шляхів для виконання поставлених завдань. У плані підготовки до уроку вчитель ставить завдання: продумати, як висвітлена в творі певна проблема, підібрати відповідний ілюстративний матеріал, висловити своє ставлення до неї, з'ясувати, як письменник вмотивовує її розв'язання, що в творі є повчального, захоплюючого і т. д.

Основним етапом уроку є вивчення нового матеріалу, тобто розкриття змісту проблеми, визначення й формулювання теоретичних понять і узагальнень. У процесі самостійної роботи, під час бесіди, творчих завдань, пошуків, повторного ознайомлення з текстом, новою критичною літературою учні розв'язують поставлену проблему. Як зазначав Л. М. Толстой, людина тільки тоді зрозуміє узагальнення, коли вона сама його зробить або перевірить.

Справедливе застереження методиста Є. А. Пасічника, що часто з методичній літературі ототожнюють проблему літературознавчого і дидактичного характеру. Коли говорять про шлях аналізу художнього твору, підкреслюють, що саме береться в його основу ― сюжет, композиція, теми, проблеми, образи тощо. Дидактичні засоби засвоєння цього матеріалу: проблемні питання, проблемні завдання і проблемні ситуації (уроки-диспути). Проблемний підхід до засвоєння знань не виключає будь-який інший шлях аналізу літературного твору.

10.Принципи, джерела, форми і методи вивчення біоргафії письмен ника. Г.Токмань виділяє такі завдання вивчення біографії письменника в школі: учні мають:1) познайомитися з рисами особистості та долею митця; 2) зрозуміти особливості його творчого доробку — жанрові, тематичні, ідейні; 3) уявити його стосунки з різними людьми й із суспільством у цілому; 4) дізнатися, чи було гідно поціновано талант за життя і після смерті;5) відчути болі й радощі письменника як людини, захопитися сильними рисами його особистості, зацікавитися творчістю цієї непересічної постаті. Як сказано вище, формування образу митця як живої людини, близької учневі є однією з головних цілей вивчення біографії. Таким чином, можна виділити такі мотиви вивчення життєпису письм. на уроках літ.:- ознайомлення через життя письм. з епохою, її культурним та мистецьким життям; - наведення міжчасових літ. та міжпредметних зв’язків;-знаход ження додаткової інформації для розуміння творчості;- життя письмен ника – приклад для морального та світоглядного виховання. Є.Пасічник, говорячи про принципи вивчення життєпису, виділяє їх із особливостей біографічного матеріалу:1) вивчення біографії в нерозривному зв’язку з творчістю;2) вивчення біографії як підготовки до сприймання твору;3) вивчення біографії в нерозривному зв’язку з епохою (принцип історизму); 4) при вивченні життєпису потрібно ставити конкретні специфічні завдан ня, що випливають з особливостей життя та творчості того чи іншого письм.;5) акцентування уваги на неповторності кожного життєвого шля ху;6) всебічне освітлення особистості митця як живої людини з притаман ними їй рисами характеру;7) всебічне освітлення діяльності митця. Джере лами вивчення біографії можуть бути: • Написане самим письм., біографія якого вивчається: автобіог­рафія, що денник:записники;епістолярій;автобіографічні мотиви у творчості. •Написа не його сучасниками: спогади; листи; присвяти; літературно-критичні статті; ювілейні та прощальні промови. Особливо цікавим є написане письм. про письм.-сучасника, колеги по перу краще ніж будь-хто розуміють і від чувають одне одного•Написане науков цями:біографії;огляди творчості (літе ратурні портре­ти).• Написане письм.: біографічні худ. епос, драма, ліроепос, лірика, есе.О.Демчук наводить прикла ди таких нестандартних уроків, присвя чених вивченню біографії письмен ника: - лекція-дослідження;- урок-семі нар;-урок-інсталяція;-комбінована лекція;-інтегрований урок;–психологіч ний портрет;- лекція-огляд; - лекція-коментар;-компаративний урок;- лек ція-літературознавче дослідження;- урок-політичний діалог;- комбінова ний урок;-спарений інтегрований урок;-колективна лекція;-урок-інтер в’ю.Найголовніший метод викладання біографії-слово вчителя, тобто худ. Розповідь.

11.Особливості сприймання учнями худ.творів. Успішність керованого вчителем педагог. процесу, залежить від врахування можливостей дітей, знання закономірностей сприймання мистецтва нашими учнями. Повноцін не спілкування з мистецтвом вимагає розвитку спеціальних здібностей і вмінь. Сюди можна віднести насампе ред образне поетичне бачення світу, високий розвиток творчої уяви, особ ливу емоційну вразливість, підвищену реактивність, добре розвинену здат ність реагувати на експресію слова. Виховний вплив худ. твору на читача великою мірою залежить від розвитку його емпатії, тобто здатності відчува ти іншу людину. Сприйняття худ. Тво ру-не дзеркальний акт його від обра ження,а глибоко індивідуальний творчий процес.

Розрізняють змістовно-фактуальну інформацію [ЗФІ] — повідомлення про факти, події, процеси, що відбуваються, відбувались або будуть відбуватися в навколишньому світі — реальному чи уявному. Змістовно-концептуальна інформація [ЗКІ] розкриває своєрідність індивідуально-авторського розуміння взаємовідно шень між відомостями, що їх передає ЗФІ, відбиває ставлення до певних подій та явищ, їх оцінку. Змістовно-концептуальна інформація може мати місце в науково-пізнавальних текстах, де вона подається, як правило, попу лярно, доступно.

Проте ЗКІ — переважно категорія текстів худ., де для її розуміння і сприймання потрібна робота думки і уяви читача.

Змістовно-підтекстова інформація [ЗПІ] є фактично інформацією прихо ваною, що добувається із ЗФІ завдяки виникненню асоціативних зв'язків, породжених словесними образами та прирощеним значенням слів у худ. тексті. Таку інформацію ми зустріча ємо лише в худ.текстах. Найпрості шим прикладом, де вона наявна у всій своїй переконливості, можуть бути прислів'я та приказки.

Складність сприймання худ. твору зумовлюється також тим, що він містить у собі відбиток епохи, в яку і під впливом якої створений, а також епохи, в яку твір приходить до читача; в ньому віддзеркалена особистість автора, його погляди і оцінки.

12.Специфіка вивчення ліричних творів у школі. Ліриці шкільна програма відводить багато місця і в середніх, і в старших класах,і це не випадково. Вона містить великі можливості для формув. людини.В центрі лірики не зображення певних об’єктів, подій, явищ природи, а, насамперед, змалювання людських почуттів, переживань, роздумів, які викликані суспільно-політичними поді ями, картинами природи, особистими моментами в житті людини, виражен ня ставлення до них. Лірика має бага то переваг у вихованні в учнів культу ри почуттів і переживань.За темати кою та провідними мотивами лірику поділяють на громадянську, або політичну, філософську, інтимну, або особисту, пейзажну. Зміст, тематичне спрямування твору певною мірою визначають особливості його вивчен ня. Важливою є структура та спосіб організації. За цими характеристиками виділяють: рефлексійно- виражальну, розповідну та описову. Також виділя ють тип зі змішаною структурою. ·рефлесійно-виражальна лірика – це сповідь поета перед читачем, своєрідні монологи, в яких він висловлює своє кредо і почуття, це певні звертання, послання, заклики;·розповідна – у центрі ті почуття й враження, що зумовлені, якоюсь подією, часто міс тять автобіографічні відомості. Проте поет не тільки регістратор своїх почут тів. Його власні почуття набувають загальнолюдського змісту, стають типовими;описова –це малюнки приро ди, портрети людей. Через описи поет висловлює свої почуття і роздуми. Вивчаючи такі вірші,учні усвідомлю ють,що є об’єктом зображення автора, як з’єднані між собою описові момен ти в єдине ціле. Проте, аналіз лір.тво рів досить важким. Сприймання і розу міння учнями лір. творів зумовлюєть ся багатьма факторами: особливостя ми лір.поезії своєрідністю худ. манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідом. Глибина сприй мання читачем лір. твору залежить від широти,культури його почуттів. Емоційної чуйності, здатності проника ти у вн. світ людини.Лір. вірші відзна чаються і особливістю худ мови, розуміння якої вимагає добре розви неної уяви,мислення образами, тонко го чуття,вразливості,загального розвит ку. Широта худ. узагальнень у лір. творах об’єктивно породжує у учнів різні асоціації залежно від особистого досвіду. саме сприймання лірики відзначається суб’єктивністю. Спочат ку діти не можуть осягнути широти худ. узагальнень, які закладені в лір. поезії, тому нехідна система методич них прийомів,яка передбачає планомір не, поступове ускладнення роботи над аналізом лір. твору:-спочатку розвива ють у дітей здатність бачити те коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображень;·на перших етапах вивчен ня лір. творів учитель зосереджує ува гу на тому, яким настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючими і чим вони зумовлені;·у старших класах необхідно організувати роботу так,щоб діти не лише відчу вали особливості поетового світо сприйняття,а й виокремлювали та ана лізували головні мотиви, образи його лірики, авторське бачення світу;· у середніх класах вчителі особливу увагу приділяють навичкам виразного читання у дітей;·прийоми аналізу дик туються насампе ред особливостями його композиції, а також учнівським сприйняттям;· у 9-11 класах поряд з текстуальним вивченням окремих поезій практикується й оглядове ви вчення лірики.Окремі вірші можуть бути проаналізовані детальніше, інші –стисло.Від конкретних картин, нама льованих поетом у творі,до розуміння пафосу - такий шлях вивчення лірики у старших класах.

13. Методика вивчння драматичних творів. З погляду методичної доціль ності рекомендовано такі варіанти уро ків взаємозв'язаного вивчення драма тичних творів укр. літ.:• за характером матеріалу,що вивчається—урок компа ративного аналізу худ. творів драма тургії;• за домінуючим методом чи способом діяльності вчителя і учнів — урок-бесіда, урок-лекція з елементами проблемного навчання,урок—еврис тична бесіда з елементами дослідниць кого методу,урок-композиція та інші;• за етапами роботи над вивченням драматичного твору — вступний урок до компаративного вивчення творів, урок компаративного аналізу творів різнонаціональних літератур, урок систематизації, узагальнення знань та підбиття підсумків, урок підготовки та виконання творчих усних та письмо вих робіт.На всіх уроках приділялася увага розвитку зв'язного мовлення учнів.В основу системи взаємозв'яза ного вивчення драматичних творів укр. літ. покладені загальнодидактичні та методичні принципи науковості, систематичності та послідовності, активності учнів,доступності,врахуван ня вікових особливостей учнів, опертя на цілісне,безпосереднє емоційне спри ймання,налаштованість на порівняль ний аналіз худ. творів; необхідність повторного самост. читання твору; єдність форми і змісту у процесі аналі зу худ. твору; врахування родової та жанрової специфіки творів; принцип визначення схожості літ. явищ укр. драматургії і осмислення розбіжнос тей порівнюваних творів; принцип врахування історичного аспекту в процесі компаративного аналізу творів укр. драматургії; принцип пріоритету загальнолюдських цінностей у процесі компаративного аналізу творів драма тургії;принцип сприяння розвитку творчих здібностей, самостійності учнів тощо.

14. Методика вивчення епічних творів у школі. У школі учні знайом ляться з епічними творами і їх різновидами.Відносячи худ. твір до певного роду, жанру, учитель аналізує йогоз урахуванням законів, що визна чають специфіку цього твору.Серед епічних творів,які пропонує до вивчен ня програма,- казка,оповідання, байка, поема,новела,повість,роман.В залеж ності відвіку та літ. розвитку школя рів програма пропонує епічнітвори: у 5 класі–казки,у 5–8класах– оповідан ня, у 9 класі –поеми, в 10 – романи, новели, у 8 – повісті, в 11 – роман у віршах.Отже, з кожним роком в учнів розширюється уявлення про їх жанрові різновиди.Спочатку на уроці учитель з'ясовує,як учні прочитали твір,чи справді всі прочитали, наскіль ки докладно опанували текстом. Напередодні, готуючись до уроку, учитель продумає схему роботи над твором:1) з'ясувати, на яких частинах слід зупинитися детально, переказати окремі моменти, а деякі - зачитати вголос на уроці;2) готує орієнтовану систему запитань;3) слідкує, щоб учні, відповідаючи на запитання, зверталися все частіше до тексту;4) простежує, щоб учні висловлювали власні думки, а не запозичували готові формули з підручника чи критичної статті;5)вибирає найбільш оптималь ний шлях аналізу;підбирає оптимальні методи і прийоми (складання плану до частин; виписування й конспектуван ня описів природи,портрету;написан ня невеликих творів–роздумів; дослід- ження мовної палітри твору);6) форму лює домашнє завдання.

Інша форма роботи на уроці – учитель вивішує саморобний плакат з тезами основних проблем і образів роману, за якими під його керівництвом працює клас.Прообразний шлях аналізу епічного твору.Цей аналіз передбачає характеристику персонажів. Коли йде мова про образ–персонаж,слід харак терризувати його за головними компо нентами образу:1. Портретна характер ристика героя.2. Аналіз епізодів, в яких розкриваються риси характеру героя.3. Еволюція образу. Диннаміка подій.4. Ставлення до інших персона жів.5. Авторські симпатії до героя та способи їх висловлення.Можна іншим шляхом аналізувати персонаж – за ходом його розкриття в процесі розгортання сюжету. Процес вивчення епічного твору обов'язково передбачає самостійну роботу учнів:а) текстуаль не вивчення твору;б)вдумливе прочи тання тексту, що вже готує до аналізу твору;в) удоконалення итацької куль тури учня.Досить поширенимрийомом роботи над епічним твором є складан ня плану.3.Основою епічного твору є сюжет, що являє собою подію чи систему подій, покладених в осову худ. твору,спосіб естетичного освоєн ня й осмислення,організації,рух харак терів у худ. часі й просторі. Важлива роль у епічному творі належить і поза сюжетним елементам:портретам,пейза жам, описам обстановки, публіцистич ним,ліричним відступам.Слід врахову вати важливість того факту,що аналізу вати епічний твір,учні повинні навчи тися бачити за образами і картинами автора. Автор не просто змальовує певні картини, а присутній у творі, він щось стверджує, щось заперечує. Існує 2 форми вираження авторської позиції в епічному творі:авторська позиція виражається або безпосе редньо,або приховано,у прихованій формі.Через літ. персонажів,або через оповідача, письм. знайомить нас із своєю системою поглядів, з власною ієрархією морально–духовних ціннос тей,переконує читача – учня від імені оповідача чи літ. персонажа. Але не завжди система поглядів на навколиш ній світ персонажа збігається з автор ською. Тоді учні висловлюють думку, що автор хоче заперечити певні вчин ки, дії, якості.

15. Уроки позакласного читання, специфіка їх проведення. Уроки поза класного читання мають власну спе цифіку та принципово відріз няються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються інакші за дачі.З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття,сприйман ня худож ніх образів, їх уявлення та творчість.З іншої сторони, на цих уро ках викону ються визначенні програм ні вимоги, формуються навички та вміння,не об хідні активному читачу.Уроки поза класного читання повинні бути ціка вими,стати святом книжки,учні чека ють їх із нетерпінням,готуються доних протягом тижня або двох.На кожному уроці ведеться облік того,що діти чита ли самостійно.Також вчи телеві можна підготувати виставку книжок за темою заняття. На кожному уроку позакласно го читання передба чаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користу ватися прийома ми самостійної читаць кої діяльності. На кожному уроці має місце елементи аналізу прочитаного оповідання - не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів. На уроках позакласного читання доцільно вико ристовувати такі методи та прийоми роботи: БЕСІ ДА.Доцільно використо вувати у ході бесіди такі методи та прийоми роботи: -навчання відпові- дати за зразком;-постановка проблем них запитань (зав часно)для осмислення відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібрано го літ.-худ. і довідкового матеріалу;-навчання вмін ня ставити своїм товаришам запитан ня(цікаві,пізнаваль ні,творчі,пошукові,загадки)до прочи таного.СЛОВНИКОВА РОБОТА.ПЕРЕКАЗ ПРОЧИТА НОГО.ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВГОЛОС.

Тип уроку у 5-6 класах автори визначають за характером проблеми переносу літературних знань, умінь і навичок учнів, одержаних під час ви­вчення програмних літературних творів. Тому вони орієнтуються на хресто­матію, яка рекомендує для позакласного читання твори:а)автора, що вивчається за програмою;б)про автора, чиї твори включені до програ ми;в)розкривають тему,проблему,ха рактер епохи,подібні до тих,які роз криваються в програмних творах.

При цьому здійснюється тісний зв'я зок з програмою,тобто відбувається процес переносу знань,умінь і навичок на близький матеріал.У 7 класі тип уроку змінюється відповідно до психо логічних змін школярів і ставиться в прямий зв'язок з тими морально-есте тичними проблемами, які хвилюють семикласників, у зв'язок з формуван ням навичок етико-естетичної оцінки художніх творів.Запропонована сис тема розкриває специфіку уроків у різ них класах, що являють собою різні ланки в літературній освіті школярів.

Специфіка проведення уроківу 8-9 класах. На це частково дає відповідь В.Я.Неділько. Він поділяє ці уроки на два види: а) урок-бесіда за конкретним твором, прочитаним усіма учнями; б)урок узагальнюючого характеру.

Найбільш поширеною формою роботи на уроці автор вважає бесіду за зміс том книжки.Крім того, автор пропонує оглядову лекцію тематичного харак теру.Систему уроків позакласного читання пропонує з досвіду роботи Ломонос Є.О.Та перед словесниками постають нові проблеми: як сплану вати у 8-9 класах обговорення рекомен дованих програмою творів,як пов'я зати їх із вивченими творами дожовт невої літератури,як керувати поза клас ним читанням старшокласників, щоб виховати вдумливого, культурного, ерудованого читача.Підводячи підсум ки сказано,зазначимо,що уроки поза класного читання дозволяють реально координувати вивчення програмових творів і різнома­нітне домашнє читан ня учнів.Без вироблення умінь і нави чок самостійного читання,без широкої літературної начитаності,багатого асо ціативного мис­лення не розв'язати тих складних філософських і моральних, соціальних і художніх проблем, які стоять перед школою.

Дата добавления: 2017-02-01