Податкові пільги, їх характерні риси та класифікація. Принципи організації системи податкового стимулювання.

Податкові пільги.

Механізми, пов’язані з порядком обчислення бази оподаткування та податкових зобов’язань.

Практично в кожному податку є спеціальні механізми регулювання, які стимулюють або стримують певні дії платників за допомогою спеціальних правил обчислення бази оподаткування або податкових зобов’язань.

термін «податкова пільга» можна визначити як встановлений законодавством виняток із загальних правил оподаткування, що надає платнику можливість зменшити суму податку (збору), яка підлягає сплаті, або звільнює його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з оподаткуванням.

) Характерними рисами податкових пільг є: 1. Обмежена сфера застосування. сфера її застосування обмежується винятково тим податком або збором, у механізм якого вона вбудована, обмежується спец умовами, які визнач її потенційних користувачів;2. Стимулююча спрямованість. пільги спрямовані винятково на стимулювання платників шляхом зменшення їх податкових зобов’язань або створення інших, більш привілейованих умов оподаткування;3. Екстериторіальність. Застосування пільг, на відміну від вільних економічних зон, не має спеціальних обмежень за територіальною ознакою. Вони використовуються на тій території, на якій справляється відповідний податок 4. Мобільність. Податкові пільги мають можливість достатньо оперативно коригувати умови оподаткування з метою забезпечення ефективної реалізації регулюючої функції податків.„Податкова пільга –це встановлений зак-вом виняток із заг правил опод-ня, що надає платнику можливість зменшити суму податку (збору), яка підлягає сплаті, або звільнює його від виконання окремих обов’язків та правил, пов’язаних з опод-ням. За характером цілей податкової політики пільги: соціальні й економічні. Соц пільги спрямовані на податкове стимулювання досягнення соц цілей. До пільг екон характеру належать локальні інструменти податк регулювання, реалізація яких сприяє досягненню цілей екон хар-ру(будь-які пільги, спрямовані на стимулювання розвитку виробництва) За критерієм призначення: Стимулюючі та підтримуючі.Стимулюючі пільги спрямовані на заохочення дій платників, орієнтованих на вирішення загальнодержавних завдань.Підтримуючі пільги спрямовані на полегшення податкового тягаря для окремих груп платників податків, що покликано забезпечити більш сприятливі (порівняно з іншими платниками) умови оподаткування для підтримки певного рівня чистого доходу. З погляду цільового використання коштів, що залишаються на підприємстві внаслідок застосування податкових пільг, останні поділяються на цільові й нецільові. Перші з них надаються за умови використання сум, що звільняються від оподаткування, суто на цілі, визначені відповідним законодавчим актом. За суб’єктами впливу. Перша з них містить пільги, надані безпосередньо кінцевому одержувачу (стимулювання споживання), а друга – пільги, надані виробникам продукції (товарів, робіт, послуг) абоСПД, які беруть участь у процесі реалізації таких товарів, робіт, послуг кінцевому споживачу (стимулювання виробництва і розподілу). В останньому випадку стимулюється безпосереднє споживання. Залежно від періоду дії пільги можуть бути поділені на такі, період дії яких законодавством не визначений, і пільги тимчасового характеру. Перша з цих груп містить більшість податкових пільг, встановлених у спеціальних законах з питань оподаткування. Пільги другої групи встановлюються на певний період часу. За компетенцією встановлення загальнодержавні та місцеві. Перші встановлюються на державному рівні актами законодавства і діють на території всієї країни. Другі вводяться органами місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції на відповідній обмеженій території. За Зв’язком пільги з іншими елементами податку (за формою їх надання):1. Звільнення від оподаткування окремих категорій платників податків – це пільга, надана за елементом „суб’єкт оподаткування”. 2. Зменшення об’єкта оподаткування – це група пільг, що передбачає виключення з об’єкта оподаткування окремих його елементів, які в загальному випадку є складовою об’єкта оподаткування, але не враховуються при подальшому обчислення податкових зобов’язань. 3. Зменшення бази оподаткування. Йдеться про вирахування з бази оподаткування визначених законодавством сум. Різновидами пільг цієї групи є:- встановлення неоподаткованого мінімуму бази оподаткування. Найчастіше така пільга застосовується в оподаткування доходів (переважно – громадян, але іноді і юридичних осіб) і майна.- встановлення неоподаткованого максимуму бази оподаткування. За такої пільги база оподаткування зменшується на суму, що перевищує граничну величну. Такі пільги застосовуються в тому випадку, коли держава зацікавлена у збільшення бази оподаткування;- вилучення з бази оподаткування визначених законодавством сум;- зменшення бази оподаткування шляхом виключення фактично понесених платником витрат певного виду.4. Зменшення податкових ставок. 5. Застосування спеціальних методів податкового обліку. Надана платнику можливість зміни методу податкового обліку в загальному випадку може розглядатися як пільга, оскільки вона є винятком із загального правила. 6. Збільшення податкового (звітного) періоду. дозвіл використовувати більш тривалий, порівняю з базовим, податковий період слід класифікувати як податкову пільгу. 7. Зменшення суми податку, що підлягає сплаті. Ця група пільг пов’язана з порядком визначення суми податку, що перераховується до бюджету. Такі пільги поділяються на дві групи. Перша з них – вилучення з обчисленої суми податку якоїсь її частини.До другої підгрупи може бути віднесено зменшення суми податку, що підлягає сплаті, на величну понесених платником цільових витрат. 8. Відстрочення й розстрочення сплати податкових зобов’язань. У загальному випадку відстрочення й розстрочення сплати податку є не пільгою, а механізмом податкового адміністрування. Суть такої зміни умов оподаткування полягає у зміні строків сплати суми податку за наявності законодавчо встановлених умов, на принципах кредитування (платність, терміновість, зворотність), що не тільки не зменшує суму податкового зобов’язання, а й збільшує її за рахунок відсотків. Принципи організації системи податкового стимулювання:-Порядок формування пільгового подат- кового портфеля визначається на загальнодержавному рівні, затверджується в законодавчому порядку на централному рівні;-Застосування податкових пільг не повинно приносити збитки ні доходам бюджету, ні корпоративним чи особистим інтересам платників-Застосування податкових пільг не повинно носити вибіркового характеру-Податковому пільгуванню не властиві економічне спонукання і обов’язковість застосування-Податковим пільгам не властивий суто адміністративний метод застосування-На місцевому рівні застосування пільг не виходить за рамки, визначені державними законами

Дата добавления: 2017-02-01