Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Народжуваність і плідність




Демографічне поняття народжуваності

Тема 8. Демографічне вивчення народжуваності та плідності

Контрольні запитання

 

1. Що таке цивільний шлюб, фактичний шлюб, співжиття?

2. Якими рисами характеризується європейський тип шлюбності?

3. Який законодавчо встановлений вік вступу в шлюб? Хто й при яких умовах може його зменшити?

4. Як розраховується середній вік вступу в шлюб?

5. Чи вірно, що так називані “пробні шлюби” характеризуються більшою міцністю? Прокоментувати відповідь.

1. Демографічне поняття народжуваності.

2. Народжуваність і плідність.

3. Показники народжуваності для умовного покоління.

4. Показники народжуваності для реального покоління.

 

 

Народжуваність – масовий статистичний процес дітородіння в сукупності людей, які становлять покоління, або в сукупності поколінь – населенні. Демографічне вживання слова народжуваність має відношення насамперед до числа народжень живих дітей, які дійсно мала жінка. Народжуваність є позитивною стороною відтворення населення, яка характеризує появу в населенні нових членів, у той час як смертність є його негативною стороною, яка характеризує їхнє зникнення, вибуття з населення.

Демографічне вивчення народжуваності має справу з деякими феноменами, пов'язаними з людським дітородінням, або репродукцією. Цей термін відноситься до частоти випадків народжень (або більш точно – живонароджень) у населенні або субнаселенні.

Народжуваність як масовий процес варто відрізняти від індивідуальних народжень дітей в окремих жінок або в окремих родинах. Народжуваність як процес складається з маси індивідуальних випадків народження, але не зводиться до них. Вона є соціальним процесом, який підкоряється дії соціальних чинностей і закономірностей, але розвертається в певних, історично-конкретних межах, які зазнають дії біологічних, фізіологічних факторів.

 

 

Народжуваність пов’язана з поняттям плідності, яке характеризує біологічний потенціал народжуваності, фізіологічну здатність індивіда або шлюбної пари до відтворення потомства (заплідненню, зачаттю, виношуванню плода й народженню живої дитини).

Плідність має історично-конкретний характер, вона залежить від наявних (наявних у даному суспільстві в цей момент часу) соціально-економічних і санітарно-гігієнічних умов. Однак плідність є більше стабільною (менш підданою коливанням) характеристикою в порівнянні з числом народжень. Останнє є реалізацію плідності, біологічного потенціалу народжуваності та є одним з результатів репродуктивної поведінки жінок або родин, регульованої у свою чергу системою відповідних соціальних норм.



Плідність як здатністьдо народження дітей варто відрізняти від фактичного дітородіння, яке характеризується числом народжених дітей.

Поняття плідності пов'язане із цілим рядом інших понять, які розкривають ті чи інші її сторони. Ця сукупність містить у собі поняття стерильності, безплідності, інфертильності й бездітності.

Під стерильністю, за умови нормального статевого життя, розуміють нездатність до зачаття. При цьому розрізняють стерильність:

- постійну і тимчасову;

- природну;

- штучну (контрацептивну) і патологічну;

- абсолютну і відносну.

Постійна стерильність наступає в старших віках, після досягнення менопаузи; у репродуктивному періоді постійна стерильність є слідством захворювання або операції стерилізації. Тимчасова стерильність має місце в період вагітності й відразу після її закінчення (післяпологова або післяабортна аменорея), вона може бути також результатом застосування контрацепції (протизаплідних коштів).

Природна стерильність викликається нормальними фізіологічними причинами: віком, вагітністю, годівлею грудьми, аменореєю та ін.

Штучна стерильність обумовлена застосуванням контрацепції. Патологічна стерильність є слідством хвороб і травм.

Про абсолютну стерильність говорять, коли шанси на зачаття дорівнюють нулю. При збереженні деякої ймовірності зачаття має місце відносна стерильність.

Термін, безплідність означає, на противагу плідності, нездатність зрілого організму чоловіка або жінки до відтворення потомства. Чоловіча безплідність означає нездатність до запліднення, жіноча – відповідно або до зачаття, або до виношування, або до народження дитини. Звичайно шлюб (шлюбний союз) вважається марним, якщо протягом трьох років регулярного статевого життя й за умови незастосування контрацепції й штучних абортів, не відбувається народження живої дитини або через відсутність зачать (стерильність), або через те, що вагітність закінчується мимовільним абортом (невиношуваність вагітності), або народженням мертвої дитини.

Безплідність, отже, обумовлено або спонтанною (недобровільною) стерильністю, або спонтанною невиношуваністю вагітності, або мертвонародженням.

У науці існують різні оцінки безплідності, зроблені різними авторами й у різний час, однак у цілому прийнято вважати, що в сучасних економічно розвинених країнах близько 10-15 % шлюбних пар марні абсолютно (тобто мають нульові шанси на народження дитини) і стільки ж – відносно (тобто мають знижену плідність).

Безплідність є одним з факторів інфертильності, тобто відсутності народжень. Інфертильність може бути слідством штучного переривання вагітності, а також повної відсутності сексуальних відносин (абстиненції) протягом усього репродуктивного періоду або якоїсь його частини (через відсутність шлюбу, тривалого розділення чоловіка й жінки або контрацептивної помірності).

Інфертильність разом з можливими випадками смерті дітей є чинником бездітності, тобто відсутності дітей у родині. Взаємозв'язок цих понять показаний на схемі (рисунок 2.6.2.1).

Поняття плідності, задаючи фізіологічні рамки народжуваності, окреслює одночасно й діапазон дії людської волі, або, у даному, випадку репродуктивної поведінки. Саме останнє обумовлює те, що фактичне число дітей у родині виявляється різко відмінним від максимально можливого. Теоретично можливий діапазон плідності досить широкий: від безплідності до 35 народжень в одноплідних родах за весь репродуктивний період. У реальності ж рівень плідності набагато нижче. Вважається, що середня видова плідність людини не перевищує 15-16 народжень на 1 жінку за весь репродуктивний період.

 

 


Рисунок 2.6.2.1 - Взаємозв’язок понять, які характеризують співвідношення бездітності, інфертильності, плідності і безплідності

 

Під природною народжуваністю розуміють шлюбну народжуваність за умови відсутності всякого прямого втручання в репродуктивний цикл. Однак природну народжуваність не можна вважати біологічним феноменом. Незважаючи на свою назву (природна, або натуральна), вона також соціально обумовлена: її величина варіює залежно від середнього віку вступу в шлюб, тривалості грудного вигодовування й дії інших поведінкових факторів. Звичайно за максимальну величину природної народжуваності приймають середню народжуваність, властиву одній зі шлюбних когорт (шлюби 1920-х рр.) релігійної секти гуттеритів і рівну 12,44 народження на одну жінку репродуктивного віку. Мінімум природної народжуваності був оцінений В.А. Борисовим для 1970-х рр. в 7,95 народження на одну жінку репродуктивного віку. Російський демограф X. Паллі, проаналізувавши дані ста авторів, оцінив рівень природної народжуваності в 10,54 народження на одну жінку репродуктивного віку.

Американський демограф Дж. Бонгаартс, застосувавши інший підхід, визначив потенційну народжуваність (тобто плідність) приблизно в 15 народжень на одну жінку репродуктивного віку. У кожному разі реальна народжуваність у сучасному світі ніде не досягає зазначених вище значень природної народжуваності (навіть мінімальних, за В.А. Борисовим). У розвинених же країнах світу панує малодітність при середньому числі дітей, народжених жінкою за все життя, яке не перевищує 1,5. Цей розрив пояснюється винятково дією репродуктивної поведінки, неповною реалізацією потреби у двох дітях, поки ще переважної в більшості родин у розвинених високоіндустріалізованих країнах.





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 377; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.196.58.81
Генерация страницы за: 0.09 сек.