Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

За цілями прогнозування




За довжиною прогнозного обрію

Класифікація демографічних прогнозів

 

Першим критерієм класифікації демографічних прогнозів є довжина прогнозного обрію, або тривалість прогнозного періоду. Звичайно розрізняють короткострокові (5-10 років), середньострокові (25-30 років) і довгострокові демографічні прогнози. Чим ширше прогнозний обрій, тим, за інших рівних умов, менш точними та надійними є прогнози. У нашій країні регулярно розроблялися коротко- і середньострокові демографічні прогнози, на підставі яких у радянські часи складалися п'ятирічні плани (короткострокові прогнози) і так звані основні напрямки соціально-економічного розвитку на 15-20 років (середньострокові прогнози).

Ці прогнози носили багато в чому кон'юнктурний характер і найчастіше були результатом своєрідного компромісу між інтересами різних груп. Наприклад, багато союзних республік були зацікавлені в більш високих значеннях прогнозної чисельності свого населення, оскільки від цього залежав обсяг соціальних трансфертів, які вони одержували від центра. У той же час центр, в особі Держплану СРСР, прагнув применшити цю чисельність, оскільки більша чисельність населення автоматичні означала погіршення ряду найважливіших макроекономічних параметрів (адже населення було в їхньому знаменнику).

Тепер у нашій країні демографічні прогнози регулярно розробляє й публікує Держкомстат, а також деякі наукові організації.

Другим критерієм класифікації демографічних прогнозів є їхня мета. За цілями прогнозування всі демографічні прогнози діляться на аналітичні, прогнози-застереження, нормативні прогнози й функціональні прогнози.

1. Аналітичний прогноз

Метою аналітичного прогнозу є дослідження сучасних тенденцій відтворення населення шляхом оцінки їхнього можливого впливу на майбутню чисельність і склад населення, а також на соціально-економічний розвиток у цілому. Інакше кажучи, для аналітичного прогнозу характерно не стільки прогнозування саме по собі, скільки вивчення реальної ситуації для виявлення в ній “больових точок”, “проблемних ситуацій”, збереження яких може так чи інакше вплинути на майбутню динаміку соціально-економічних, політичних й інших процесів, загострити вже існуючі або привести до виникнення нових проблем і проблемних ситуацій.

Аналітичний прогноз звичайно виражається у вигляді оцінки параметрів майбутньої демографічної ситуації, яка робиться на основі припущення про незмінність режиму відтворення населення або тієї чи іншої його зміни. Аналітичний прогноз, як правило, є довгостроковим.

При цьому, будучи мало реалістичним і малоймовірним, аналітичний прогноз як би окреслює рамки майбутніх змін чисельності й структури населення, які є можливими й не виходять за межі розумного. У цьому плані аналітичний прогноз служить виробленню цілей соціально-економічної й, зокрема, демографічної, політики, покликаної попередити виникнення тих негативних наслідків і проблемних ситуацій, для виявлення можливості яких і здійснюється демографічний прогноз цього виду.



2. Прогноз-застереження

Різновидом аналітичного прогнозу є прогноз-застереження. Метою прогнозу-застереження є показ можливих несприятливих або небезпечних наслідків сформованої демографічної ситуації, щоб уникнути яких необхідно прийняти відповідні заходи. Одним з найвідоміших демографічних прогнозів-застережень, є сумно знаменитий закон народонаселення Т.Р. Мальтуса. Висуваючи свою тезу про те, що населення зростає в геометричній прогресії (тобто експоненціально), а засоби існування - в арифметичній прогресії (тобто лінійно), Т.Р. Мальтус описував ті жахливі наслідки (убогість, епідемії, безладдя, війни і т.д.), до яких, на його думку, ведуть швидкий ріст населення й перенаселення, яке утвориться з цієї причині.

Із сучасних прогнозів-застережень, виконаних у дусі мальтузіанських традицій, найбільш відомі прогнози так називаного Римського клубу, повні всіляких жахів, викликаних зростанням населення, а також збільшенням споживання мінеральних й енергетичних ресурсів.

Протилежним прикладом прогнозу-попередження є розрахунки
В.Н. Архангельського й А.Б. Синельникова, які полягають в тому, що збереження сучасних тенденцій народжуваності через історично короткий період часу приведе до повного зникнення українського народу як такого. Їхній розрахунок заснований на простому зіставленні актуальної (поточної) величини сумарного коефіцієнта народжуваності й того його значення, який необхідний для підтримки хоча б простого відтворення населення.

У наш час сумарний коефіцієнт народжуваності дорівнює 1,25 дитини на одну жінку репродуктивного віку (дані за 2001 р.). Для забезпечення ж хоча б простого відтворення населення України в умовах низької смертності (при відсутності міграції) необхідно, щоб сумарний коефіцієнт дорівнював 2,13. Це означає, що через покоління, тобто приблизно через 25 років, населення країни, при збереженні даного співвідношення незмінним, скоротиться приблизно на 40 % (1,25 / 2,13 = 0,59). І буде скорочуватися в цій же пропорції й надалі. У підсумку, як показують розрахунки цих авторів (втім, їх може проробити кожний), менш ніж через 800 років останній українець поховає передостаннього.

Звичайно, це крайність, доведена до абсурду, але стрімке зменшення чисельності населення України, яке триває вже майже 10 років (з осені 1992 р.), принесе із собою численні й украй неприємні наслідки, акцент на які - це і є дійсний прогноз-застереження.

3.Нормативний прогноз

Основною метою нормативного прогнозу є вироблення конкретних рекомендацій для досягнення деякого бажаного стану демографічних процесів.

При нормативному прогнозуванні формулюється ряд висловлень про бажані характеристики демографічної ситуації й демографічних процесів: бажана чисельність населення, рівні народжуваності, смертності, яким віддається перевага й т.д. Після чого намічаються заходи, які необхідно почати, щоб досягти цих бажаних або нормативних, цільових параметрів.

4.Функціональний прогноз

Метою функціонального прогнозування є одержання прогнозної інформації про населення, необхідної для прийняття рішень в економічній, соціальній, політичній й іншій сферах діяльності державного й соціального управління. Функціональний прогноз – це прогноз, який служить конкретним практичним цілям і завданням тих чи інших організацій, фірм, корпорацій, державних органів, навчальних закладів і т.п. Він визначає майбутню чисельність й склад тих груп населення, родин і домогосподарств, які забезпечують функціонування, говорячи соціологічною мовою, соціальних інститутів, організацій й інших соціальних структур.

Функціональний демографічний прогноз – це прогноз віково-статевої структури населення, трансформований або будь-яким іншим способом інкорпорований у рівняння, які пророкують майбутні пропозиції та попит для деяких специфічних цілей.

З функціональної точки зору, всіх людей, так чи інакше пов'язаних з діяльністю зазначених вище соціальних структур, можна підрозділити на тих, хто виробляє товари, послуги, цінності й т.п., заради яких виникла й існує дана соціальна структура, і тих, хто споживає ці товари, послуги й цінності. Відповідно виділяються два класи функціональних прогнозів: “прогнози пропозиції населення”, або “прогнози демографічної пропозиції” і “прогнози попиту на населення”.

У першому випадку мова йде про прогнози чисельності й структури населення і його окремих віково-статевих груп, які є як би результатом функціонування демографічної системи, тим, що вона “здійснює” й “пропонує” як свою “продукцію” іншим соціальним інститутам, як то: діти, особи шкільного віку, особи в працездатному віці, літні й старі, родини й домогосподарства і т.п.

У другому випадку мова йде про чисельність і склад населення, суб'єктів соціальної діяльності, виконавців соціальних ролей, необхідних для забезпечення функціонування тих чи інших соціальних інститутів, організацій, корпорацій і т.д. І саме майбутня, прогнозна динаміка чисельності й складу тих чи інших функціональних груп населення є предметом безпосереднього інтересу осіб, які приймають рішення про стратегію й тактику діяльності перерахованих соціальних структур на найближчу й більше віддалену перспективу.

Прикладами функціональних прогнозів є:

- прогноз попиту на ті чи інші види товарів і послуг. Наприклад, оцінка майбутньої динаміки споживчого попиту на товари дитячих асортиментів, яка враховує прогнозні тенденції народжуваності. Або прогноз товарів повсякденного попиту для літніх та старих, враховуючий тенденції старіння населення;

- електоральний прогноз. Визначення чисельності й складу виборців на перспективу, оцінка перспектив перемоги на виборах тієї чи іншої
партії і т.п.;

- прогнозування чисельності й складу учнів на різних рівнях системи освіти. Оцінка потрібної кількості викладачів і матеріальної бази освітнього процесу. Прогноз освітньої структури населення;

- прогнозування чисельності й структури зайнятих. Оцінка їх професійно-кваліфікаційного й іншого складу. Прогноз можливого обсягу виробництва благ і послуг;

- прогнозування потреб у послугах охорони здоров'я на основі прогнозу чисельності й статево-вікової структури населення, динаміки захворюваності. Визначення потрібної чисельності медичного персоналу (за спеціальностями і рівнями кваліфікації), а також необхідної матеріальної бази охорони здоров'я;

- прогноз динаміки чисельності пенсіонерів і клієнтів інших соціальних служб;

- визначення чисельності й складу осіб, які можуть бути притягнуті в збройні сили.

За об'єктами прогнозування:

а) прогнози відтворення населення, народжуваності, смертності;

б) прогнози міграційних процесів;

в) прогнози чисельності і складу трудових ресурсів, які є на території і які необхідні її народному господарству;

г) прогнози окремих структурних елементів і категорій населення або трудових ресурсів (чоловіки і жінки, особи в працездатному віці, особи які вступають у робочий вік або вибувають з нього);

д) прогнози динаміки чисельності і віково-статевого складу всього населення даної території.

За рівнем прогнозування населення і трудових ресурсів:

а) прогнози, складені на народногосподарському рівні;

б) прогнози, складені на територіальному рівні (республіки, економічного району, регіону, економічної зони);

в) прогнози, складені на рівні окремих поселень (міст, робочих селищ, великих сіл і т.п.).

За методами побудови:

а) прогнози, побудовані методом змістовної екстраполяції;

б) прогнози, побудовані методом експертних оцінок;

в) прогнози, побудовані за аналоговим принципом.

Екстраполяційні методи засновані на використанні прийомів теорії імовірностей і математичної статистики. Застосовуваний у статистичній практиці з 20-х років нашого століття, метод пересувки віків виправдав себе, і є, по суті своїй, методом змістовної екстраполяції, тому що розкриває перспективи не тільки зростання загальної чисельності населення, але і його складу за статтю й віком.

Експертний метод, або метод експертних оцінок - заснований на досвіді, компетентності прогнозиста, на його науковому передбаченні.

Аналогові методи базуються на припущенні, що один об'єкт буде мати в майбутньому ті ж тенденції й етапи розвитку, які пройшов інший, що знаходиться на більш високому ступені розвитку.

За часом побудови:

а) поточні прогнози (на майбутній за звітним рік);

б) на найближчі 5-10 років;

в) на період 10 років і більш.

За межами 15-20 років прогнозування ускладнене, тому що треба передбачати хід процесів природного руху для поколінь, яких ще немає і які не з'являться при житті існуючих на момент складання прогнозу поколінь.

Прогнози, які складаються в ряді країн, на 50-100 років позбавлені реального змісту. Однак і такі прогнози мають пізнавальне значення, тому що показують, яким було б населення при збереженні існуючих тенденцій його розвитку на 50-100 років уперед.

Значення демографічних прогнозів полягає в наступному:

1) вони дозволяють визначити чисельність і склад населення і трудових ресурсів на перспективу і зіставити їх з потребами суспільства в робочій силі в ці періоди, виявити розміри її дефіциту (або надлишку) у регіональному розрізі, знайти можливості управління розміщенням трудових ресурсів по території;

2) прогнози, виконані в територіальному розрізі, дають можливість скоректувати цільові програми економічного і соціального розвитку окремих територій, регіонів, республік, країв, областей, міст і сільських районів;

3) прогнози дозволяють врахувати особливості демографічної ситуації в територіальному розрізі.

Існуючі в сучасній практиці перспективні розрахунки населенняможна класифікувати за такими ознаками:

1.За регіональним об’єктом перспективного розрахунку:

- глобальні –ті, що охоплюють населення всієї Землі;

- регіональні –за континентами і сформованими районами (Західна Європа, Південна Америка, Африка, Океанія й ін.);

- національні –здійснювані для окремих держав;

- територіальні –для економічних районів, адміністративних областей, окремих поселень, міст.

2.За часом майбутнього розраховуваного періоду, на який поширюється розрахунок:

- короткостроковірозрахунки охоплюють період до 5 років включно. Вони необхідні для реалізації найближчих цілей розвитку економіки і культури окремих країн, мають високі ступінь точності і деталізації;

- середньостроковіперспективні розрахунки здійснюються на термін, приблизно на відстань однієї довжини покоління. Їхній термін 20-30 років. Такі розрахунки мають стратегічний характер, дають можливість визначенню і відпрацьовуванню державної політики в сфері економіки, демографії, туризму та інше. Ці розрахунки не такі точні, як короткострокові, але все-таки можуть визначити перспективну чисельність населення країни і її районів з достатньою деталізацією і надійністю. Часом такі розрахунки багатоваріативні, враховують можливі зміни тенденцій;

- довгостроковірозрахунки на періоди, які дорівнюють трьом (і більше) довжинам поколінь, охоплюють час, який може перевищувати сторіччя. Точність таких розрахунків перевіряють майбутні покоління, але їх не можна розглядати як якісь необґрунтовані пророцтва. Розрахунки сучасних статистиків-демографів базуються на досить обґрунтованих наукових передбаченнях.

3.За ступенем деталізації:

- недеталізовані –коли майбутню чисельність населення розраховують загальним числом без поділу на вікові й інші групи. Це стосується, насамперед довгострокових прогнозів;

- деталізованіпрогнози населення дають не тільки його загальну чисельність, але і склад за статтю, віком, а також його територіальне розміщення. Однією з поки ще не вирішених, але дуже важливих задач статистики є деталізація перспективної чисельності не тільки за демографічними, але і деякими соціально-економічними ознаками – національністю, освітою, професійним складом і т.д. У короткострокових розрахунках можна врахувати багато додаткових аспектів, інші ж деталізувати важко.

4.За призначенням:

ті, що мають практичне застосування - їх обчислюють у розрахунках трудових ресурсів, народжень, смертей, переходів із групи дітей у групу дорослих, із групи працюючих – у групу пенсійного віку;

ті, що використовуються для наукових цілей(є основою для вивчення перспективних закономірностей руху і поновлення населення в кількісному вираженні);

прогнози-попередження,за допомогою яких суспільство може регулювати небажані результати розвитку населення.

Джерелами вихідних даних для розрахунків майбутньої чисельності населення є переписи населення, дані поточної звітності, моделі процесів природного руху населення. Безпосередні виконавці розрахунків – учені, працівники статистичних органів країни, а для населення світу – статистична служба ООН.

Відповідно до прогнозних розрахунків державної статистики, вико-наних в 1990 р., в Україні чисельність працездатного населення знизиться в 2006-2015 р. на 0,6 млн. чол. Однак, з виправленням на сучасну демографічну ситуацію і її тенденції, скоріше за все, зниження буде значно більшим. Зменшення чисельності населення працездатного віку передба-чається в окремі періоди також у Білорусії, Латвії, Естонії. І навпаки, у країнах Середньої Азії проблема працевлаштування дуже загостриться у зв'язку зі збільшенням частки населення в працездатному віці.

Перспективні розрахунки населення є об'ємною статистичною роботою, яка вимагає значної теоретичної й організаційної підготовки.

Порядок перспективного розрахунку такий:

1) постановка основних цілей і задач;

2) визначення тимчасових і територіальних границь прогнозу;

3) встановлення обсягів і деталізації прогнозованих показників;

4) підготовка вихідної статистичної інформації;

5) вибір і опис наукових гіпотез зміни режиму відтворення населення на прогнозований період;

6) власне розрахунки варіантів перспективної чисельності й інших показників прогнозу;

7) оцінка точності отриманих результатів;

8) заключний аналіз прогнозів, теоретичні узагальнення і висновки, обробка даних і передача їх для практичного використання господарськими і науковими установами.

 





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 334; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 23.20.29.66
Генерация страницы за: 0.234 сек.