Основні схеми шліфування. Форми деталей сучасних машин являють собою сполучення зовнішніх і внутрішніх плоских, кругових циліндричних і кругових конічних поверхонь

Форми деталей сучасних машин являють собою сполучення зовнішніх і внутрішніх плоских, кругових циліндричних і кругових конічних поверхонь. У відповідності з формами деталей машин найбільш поширені схеми шліфування, наведені на рис. 6.93.

Для всіх технологічних способів шліфування головним рухом різання є обертання кругу. При плоскому шліфуванні зворотно – поступальне переміщення заготовки є повздовжньою подачею S_пр (мм/хв). (Рис. 6.93, а). Для обробки поверхні на всю ширину b заготовка або круг повинні переміщуватися з поперечною подачею (мм/дв.хід). Цей рух відбувається періодично при крайніх положеннях заготовки і кінці повздовжнього ходу.

Періодично відбувається і подача S_b на глибину різання. Це переміщення здійснюється також в крайніх положеннях заготовки, але в кінці поперечного ходу.

При круглому шліфуванні (Рис. 6.93,б) повздовжня подача відбувається за рахунок зворотньо – поступального переміщення заготовки. Подача S_пр (мм/об.заг) відповідає осьовому переміщенню заготовки за один її оберт. Обертання заготовки є круговою подачею S_кр (м/хв).

Подача S_п (мм/дв.хід чи мм/хід) на глибину різання для приведеної схеми обробки відбувається при крайніх положеннях заготовки. Рухи, здійснювані при внутрішньому шліфуванні показані на (Рис. 6.93, в).

В автоматизованих шліфувальних верстатах цикл роботи верстата включає періодичне виведення круга з зони шліфування, його автоматичну правку і переміщення круга до виробу на величину знятого при правці шару абразиву. Передбачають також автоматичне встановлення заготовок в затискні пристрої та видалення готових деталей.

Дата добавления: 2014-01-04