КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Послідовність розробки розрахункового матеріального балансу
Однопродуктовий матеріальний баланс складається за наступною формою, представленою у таблиці 7.1. Таблиця 7.1. Однопродуктовий матеріальний баланс ресурсу, (од. вим.)
Розробка матеріального балансу починається з частини «Розподіл», саме тут фіксуються потреби усіх потенційних споживачів матеріальних ресурсів, а саме: галузей народного господарства, населення, інших держав (в статті експорт), державного резерву. Виробничі потреби в ресурсі зафіксовані у перших двох статтях частини «Розподіл». Виробничо-експлуатаційні потреби (ВЕП) відображають потреби усіх галузей народного господарства у певному виді ресурсу (продукції). Загальна потреба в ресурсі визначається (нормативним методом) за формулою: , де Q вир-ва – обсяг продукції, що виробляється і-ю галуззю, та вимагає витрат відповідного ресурсу;
N – норма витрат відповідного ресурсу на виробництво одиниці продукції і-ї галузі. n – кількість галузей, що споживають даний ресурс під час виробництва продукції. У статті “ Капітальне будівництво” потреба у ресурсах визначається нормативним методом за формулою: , де Qбмр – обсяг будівельно-монтажних робіт і-го виду, для виконання яких потрібен даний ресурс; N – норма витрат відповідного ресурсу на виконання одиниці і-го виду робіт. Стаття “ Ринковий фонд” характеризує потреби населення в даному ресурсі. Ця потреба розраховується нормативним методом, як правило, за формулою: , де Т – чисельність населення, що споживає даний вид ресурсу. N – науково-обґрунтована норма споживання даного ресурсу на оду особу. Для визначення потреби населення в ресурсах, що споживаються для задоволення комунально-побутових потреб, наприклад, потреби населення у вугіллі, розрахунки здійснюють за формулою: , де S – загальна площа житла, що опалюється за допомогою даного ресурсу. N/s – норма витрат ресурсу за фіксованими цінами на відповідну площу опалення. Стаття “ Експорт” характеризує потреби інших держав у даному ресурсі. Розрахунок цієї статті може здійснюватися двома способами: 1. Якщо угоди з іншими державами укладені, на момент розрахунку цієї статті, то обсяг експорту визначається методом прямого підрахування, тобто додаються обсяги експорту даного виду ресурсу за укладеними угодами з іншими державами. , де Е ді – експорт за договором з і- ю державою. 2. Якщо угоди не укладені, то застосовується метод екстраполяції. Сутність цього методу полягає у визначенні питомої ваги експорту у загальному обсязі споживання за декілька останніх років (як правило, три-п’ять) та перенесенні отриманої величини на майбутній період. Стаття “ Закладка до державного резерву”. Державний резерв – запас, що створюється на випадок стихійного лиха, військових дій, для допомоги інших державам, за нормативами, які затверджує КМУ. Нормативний розмір державного резерву визначається наступним чином:
, де Nд.р. – норматив державного резерву, який встановлює КМУ. Закладення ресурсу до державного резерву можливе у двох випадках: 1) Якщо виникає потреба у розширенні (створенні) державного резерву. За таких обставин розмір закладення визначається за формулою: ЗДР (розширення) = ДРn – ДРп.р., де ДРn – нормативний розмір державного резерву, ДРп.р. – фактична наявність ресурсу у державному резерві на початок розрахункового року. Якщо отриманий результат має від’ємне значення, це означає необхідність скорочення державного резерву шляхом його розбронювання на дану величину. 2) Якщо виникає потреба в поновленні ресурсів державного резерву у зв’язку із скороченням нормативних строків зберігання певного ресурсу. У такому випадку розмір державного резерву на поновлення визначається за даними оперативної звітності. Загальний обсяг закладення ресурсів до державного резерву визначається як добуток закладення державного резерву на розширення та на поновлення: ЗДР = ЗДР розширення + ЗДР поновлення. Відповідно стаття «Розбронювання держаного резерву» із ресурсної частини балансу визначається як добуток розміру розбронювання резерву на скорочення та на поновлення: РДР = РДР скорочення + РДР поновлення. Залишки на кінець розрахункового року утворюються виробниками продукції, що споживають відповідний ресурс під час виробництва продукції, з метою забезпечення неперервного процесу виробництва. Розмір нормативних запасів визначається індивідуально для кожної галузі на базі встановленого нормативного запасу в днях (N), та середньодобового споживання даного ресурсу в галузі (). Загальний підсумок частини «Розподіл» показує загальний обсяг споживання ресурсу у розрахунковому році. У другій частині балансу – “Ресурси” фіксуються можливості усіх потенційних постачальників матеріального ресурсу. Основним постачальником є виробництво. Можливий обсяг виробництва ресурсу визначається за формулою: – середньорічна виробнича потужність галузі (або групи підприємств), що виробляє даний ресурс;
К використання – коефіцієнт використання виробничої потужності. Стаття “ Залишки на початок року” визначається як добуток фактичних залишків ресурсу у виробників продукції та постачальників ресурсу на початок року. Стаття “ Імпорт” розраховується аналогічно статті експорт. Стаття “Інші ресурси ” характерна для матеріальних балансів ресурсів сільськогосподарського походження та характеризує можливість закупівлі даного ресурсу у населення. Підсумок ресурсної частини показує загальний обсяг наявних ресурсів.
Матеріальні баланси можуть мати сальдо. Воно: - позитивне, якщо ресурси перевищують потреби, - негативне, якщо розподіл ресурсів більший за їх наявність. Досягнення рівноваги (ліквідація сальдо) – це завжди компроміс тим часом, що нам потрібно і тим, що ми можемо отримати. Матеріальний баланс як інструмент планування використовується в наступних випадках: для визначення необхідного обсягу виробництва, можливого розміру експорту, необхідного розміру імпорту, можливого ринкового фонду. При цьому використовується прийом «Балансової ув’язки». Наприклад, необхідний обсяг виробництва визначається як: Виробництво = ∑ частини розподіл – (∑ст..1, 2, 3, 5 ресурсів).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 261; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |