Planning)

Система забезпечує ефективне управління всіма видами ресурсів виробничих підприємств в тому числі, планування діяльності підприємства в натуральних одиницях та фінансове планування у грошовому вимірі.

Система MRP II включає 16 груп функцій:

1. Планування продажу та виробництва.

2. Складання плану виробництва.

3. Упраління попитом.

4. Планування матеріальних потреб.

5. Специфікація продукції.

6. Упраління складами.

7. Планові поставки.

8. Упраління виробничим цехом.

9. Планування потреб у потужностях.

10. Контроль входу/ виходу.

11. Матеріально-технічне постачання.

12. Планування розподілу ресурсів.

13. Планування та управління інструментальними засобами.

14. Управління фінансами.

15. Моделювання.

16. Оцінка результатів діяльності.

Наведений перелік функцій стосується тільки управління виробничими ресурсами підприємства. Всі ці модулі функцій залишаються незмінними впродовж тривалого часу і входять як елементи до систем наступних поколінь. На кожному конкретному підприємстві використовується певний набір функціональних модулів MRP II. А це означає, що вказана система є гнучкою та багатофункціональною.

Недоліки MRP II.

Орієнтація системи упрвління підприємством лише на існуючі замовлення

утруднювала прийняття рішень на середньострокову перспективу.

Слабка інтеграція з системами проектування і конструювання продукції, що особливо

важливо для підприємств з складною продукцією.

Слабка інтеграція з системами проектування технологічних процесів автоматизації

виробництва.

Недостатньо функцій управління затратами.

Відсутність інтеграції з процесами управління фінансами та кадрами.

3..Система планування ресурсів підприємства (ERP – Enterprise Resource Planning).

Ці системи призначені для управління великими корпораціями з територіально розпорошеними ресурсами. Це стосується отримання ресурсів, виготовлення продукції, її транспортування і розрахунків за замовленнями клієнтів. В цих системах широко використовуються реляційні бази даних, CASE – технології для їх розвитку, обчислювальні системи типу «клієнт – сервер».

Системи типу ERP поповнені такими функціональними модулями: прогнозування попиту, управління витратами, управління складом продукції, ведення технологічної інформації, управління кадрами і фінансовою діяльністю підприємства.

ERP є, таким чином, поліпшеною модифікацією MRP II. Її мета – інтегрувати управління всіма ресурсами підприємства, а не тільки матеріальними, як це було в MRP II.

В ERP рішення про включення виробу в графік випуску продукції може прийматися не тільки на основі попиту, що реально існує, а і на основі прогнозу попиту.

Недоліки системи.

Оптимізація планування виробництва можлива лише на нижньому рівні управління.

В системі виключена можливість управління виробничим ланцюгом “постачальник – виробник – споживач”.

4. Системи планування ресурсів підприємства, синхронізованого зі споживачами

(CSRP – Customer Synchronized Resource Planning).

Ця система розширює поняття планування від виробництва до покупця. Вона дозволяє створювати продукцію під конкретного споживача.

Надання покупцеві можливості впливати на процес виробництва – це основа ідеології системи CSRP.

Планування виробництва істотно поліпшується завдяки опорі на реальні клієнтські замовлення, а не на прогнози і оцінки. Маючи інформацію про реальні вимоги покупців, плановий відділ може динамічно вносити корективи у виробничі плани, змінювати послідовність виконання замовлень, закупівлі комплектуючих та матеріалів. Це особливо цінно в умовах дефіциту ресурсів: матеріальних, фінансових чи людських.

Вимоги до продукту можуть передаватися безпосередньо від покупця до постачальника продукції. Якість продукції в цьому випадку може бути значно покращена і можуть бути скорочені періоди доставки комплектуючих.

В результаті застосування CSRP досягається підвищення якості товару, зниження часу постачання товару та комплектуючих, зниження виробничих витрат, поліпшення зворотного зв”язку з покупцями і забезпечення їм якнайкращого сервісу.

Відкриті технології зробили можливим приймання складних замовлень на відстані: покупець за допомогою INTERNET отримує доступ до Web – сервера виробника і будь-який час дня і ночі вводить замовлення. Покупець може змінити замовлення, перевірити стан виконання попередніх замовлень. Дії покупця автоматично впливають на планування, виробництво, обслуговування покупців і знову діяльність підприємства синхронізується з покупцем.

Джерелами формування інформації про потреби покупців є:

1. Продаж і маркетингові дослідження.

2. Система обслуговування покупців.

3. Покупець безпосередньо.

4. Технічне обслуговування продукції.

5. Дослідження і розробка нової продукції.

Функції системи CSRP:

Визначення вимог до продукції

Розробка нової продукції

Випуск продукції.

Реалізація продукції.

Управління складом готової продукції.

Управління складом комплектуючих.

Управління фінансами.

Робота з покупцями.

Закупівля коплектуючих та матеріалів.

Управління розвитком.

Опрацювання замовлень.

Формування конфігурації замовлень.

Технічне обслуговування покупців.

Управління інформацією про продукти.

6. Розвинуті системи планування (APS).

APS – Advanced Planning System – Розвинуті системи планування.

Ці системи можна розглядати як подальший розвиток систем ERP. Їх увага сконцентрована здебільшого на вузьких місцях виробничого процесу, що гальмують виробництво.

Особливістю цих систем порівняно з ERP – системою є:

- підвищення міри деталізації при плануванні виробничих потужностей;

- застосування засобів моделювання бізнес-процесів та виробничих процесів;

- вони якнайкраще пристосовані до роботи вищої ланки управління;

- формування планових рішень одночасно для багатьох підприємств;

- широке застосування методів оптимізації виробничих процесів.

На рис. 11.2. представлено функціональну структуру APS. Вона включає чотири

взаємопов”язані процеси:

- планування виробничого ланцюжка: система розраховує допустимі плани по всьому виробничому ланцюжку з урахуванням обмежень на виробничі потужності;

- планування діяльності підприємства: бізнес-плани, виробничі потужності і матеріальні ресурси оптимізуються з метою задоволення ринкового попиту або попиту окремих замовників;

- розробка виробничого графіку (виробниче планування): всі розрахунки виконуються так як і на попередньому етапі, лише з більш деталізованою інформацією; основна мета розрахунків – забезпечити виконання термінів замовлень;

- оцінка можливостей виконання планів – для підвищення точності визначення дат виконання замовлень, які обіцяні замовникам.

- моделювання і підтримка прийняття рішень – для підтримки прийняття тактичних рішень, пов”язаних з появою нової продукції або нових замовлень; в перспективі – буде підтримка рішень стратегічного характеру.

6. Корпоративна інформаційна система R/3.

Інформаційна система R/3 дозволяє підтримувати бізнес –процеси, необхідні для діяльності будь-якого підприємства: бухгалтерія, облік витрат, облік основних засобів, управління проектами, планування і управління виробництвом, управління інвестиціями, матеріально-технічне постачання, збут, відвантаження продукції, технічне обслуговування та ремонт обладнання, управління кадрами, документообіг.

Система R/3 реалізована на базі сучасної архітектури “клієнт-сервер”, що дозволяє здійснювати розподілену обробку інформації і працювати в UNIX та Windows NT середовищах на 30-ти мовах світу.

Особливості системи R/3.

1. Можлиість інтеграції всіх виробничих сфер.

2. Модульний принцип побудови, що дозволяє використовувати як окремі модулі, так і їх комбінації.

3. Незалежність від конкретної галузі: може застосовуватись на виробничих підприємствах, в торгівлі, в банківських системах, в страхових агентствах, в державній службі.

4. Інтернаціональність: програма враховувє вимоги різних промислових країн, не залежить від мови і валюти цих країн.

5. Наявність базового програмного забезпечення (управління діалогом і базами даних) і прикладних виробничо-економічних програм.

Система R/3 складається з таких компонентів:

1. Фінансовий облік і звітність.

2. Облік основних засобів (планування, контроль, управління основними засобами).

3. Планування і управління проектами.

4. Контролінг.

5. Управління матеріальними потоками.

6. Технічне обслуговування та ремонт обладнання.

7. Система забезпечення якості.

8. Збут продукції (продаж, відвантаження, фактурування).

9. Планування виробництва.

10. Управління персоналом.

11. Управління інвестиціями.

Система R/3 впроваджена більш як на 15 000 підприємств світу, в тому числі і в Ураїні: Донецький металургійний комбінат, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, комбінат “Азовсталь”.

Висновки.

1. Автоматизовані інформаційні системи (АІС) є основою сучасних систем управління різного призначення.

2. АІС дозволяє автоматизувати збір і первинну обробку інформації, її кодування, передачу інформації на електронну обробку, обробку інформації на ЕОМ, передачу результатів користувачеві, збереження інформації, архівування та розмноження інформації.

3. Автоматизована обробка інформації здійснюється за рахунок комплексного використання баз даних (БД), електронної пошти (ЕП), єдиної системи класифікації та кодування інформації (ЄСКК), уніфікованої системи документації (УСД), локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), автоматизованих робочих місць (АРМ) та сучасних інформаційних технологій. На основі такої АІС стає можливим створення і впровадження людино-машинної діалогової системи управління, яка донедавна мала поширену назву “Автоматизована система управління”.

4. Сучасні корпоративні АІС забезпечують можливість колективної роботи менеджерів різних профілів та рівнів. А це дозволяє спільно використовувати інформацію, координувати свої дії щодо використання виробничих потужностей і ресурсів, співпрацювати в процесі створення нових видів продукції, використовувати спільний інтелектуальний потенціал, швидше і з меншими затратами зусиль і коштів досягати поставлених цілей.

Контрольні запитання.

1. Загальні характеристики корпоративних інформаційних систем.

2. Характеристики малих і середніх інформаціних систем.

3. Поясніть принипову схему роботи MRP – системи.

4. Чим відрізняється MRP – система від системи MRP II?

5. Функції ERP – системи.

6. Для чого створена інформаційна система CSRP? Перечисліть функції системи.

Література.

1. А.Є.Батюк, З.П.Двуліт, К.М.Обельовська, І.М.Огородник, Л.П.Фабрі. Інформаційні

системи в менеджменті. Навч. пос. – Львів, Національний університет “Львівська

політехніка”, вид-во “Інтелект-Захід”, 2004. 520с.

2. Буров Є. Комп”ютерні мережі. Львів, БАК,1999. 468с.

3. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп”ютерні мережі. Підручник/ За ред. Ю.С.

Ковтанюка. – К.: Юніор, 2003. – 400 с.

4. В.М.Гужва. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч. посіб.

- К.:КНЕУ, 2001. – 400с.

5. Петров Ю.А., Э.Л.Шлимович, Ю.В.Ирюпин. Комплексная автоматизация

управления предприятием. – М.:Финансы и статистика, 2001. – 160 с.

Смирнова Г.Н. Сорокин А.А. Тельнов Ю.Ф. Проектирование экономических

информационных систем. Учебник. – М.: Финансы и статистика, - 2002.

Розділ ІV. Роль маркетингу в управлінні економічними та соціальними системами.

Лекція № 12. Основні поняття та складові процесу маркетингу.

Маркетинг як філософія бізнесу і як процес управління. Веплив маркетингу на ефективність

функціонування економічних систем. Складові процесу маркетингу, та порядок їх розробки: дослідження ринку.

12.1. Основні поняття та визначення.

Маркетинг – це вид діяльності, який виник в економіці в кінці XIX століття, і означає він

“ринкова діяльність”. Цей термін в свою чергу може означати два поняття.

Маркетинг як вид діяльності, що спрямований на задоволення суспільних чи

індивідуальних потреб через обмін. Тобто, це діяльність, спрямована на створення

попиту та досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб

споживачів.

Маркетинг як філософія бізнесу підтримує ідеологічну основу підприємницької

діяльності. Всі працівники підприємства чи організації від прибиральниці до директора повинні глибоко розуміти свою роль і відповідальність за успіх підприємства. Бо успіх забезпечується новітніми технологіями та сучасним обладнанням, організацією його виробничо-господарської діяльності, моральним кліматом в колективі, якістю продукції, іміджом підприємства, корпоративною культурою. А всі ці показники можуть успішно підтримуватись тільки всіма без виключення працівниками підприємства.

Отже маркетинг вивчає, будує і вдосконалює відносини між виробниками продукції та її споживачами в умовах ринку. Взаємовідносини ці ґрунтуються на відповідних концепціях.

Концепція вдосконалення виробництва.

В основу концепції покладено твердження, що споживач надає перевагу широко розповсюдженому та доступному за ціною товару. Реалізується концепція наступними кроками.

Дослідження можливості вдосконалення виробництва.

Збільшення обсягів виробництва.

Представлення товару на ринку.

Продаж товару за порівняно низькою ціною.

Останнє можливе, якщо продукція має низьку собівартість.

Концепція вдосконалення товару.

Споживачі надають перевагу товарам з найвищою якістю та найкращими експлуатаційними характеристиками.

Концепція реалізується наступним чином.

Дослідження можливостей підвищення якості товару.

Виробництво товару високої якості.

Представлення товару на ринку.

Продаж товару високої якості за відповідною ціною.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль.

Ґрунтується на твердженні:”Споживач не купуватиме товар, якщо підприємство не докладе зусиль у сфері збуту товару”.

Реалізується наступними кроками.

Виробництво товарів.

Представлення товарів на ринку.

Активізація збутової діяльності.

Досягнення значних обсягів продажу.

4. Концепція маркетингу.

Зводиться до визначення потреб споживачів та задоволення цих потреб ефективнішим способом, ніж конкуренти.

Реалізується наступним чином.

4.1. Дослідження ринку та виявлення потреб.

Виробництво товарів.

Проведення активних маркетингових заходів.

Досягнення своїх цілей завдяки максимальному задоволенню потреб

цільового ринку.

Концепція соціально-етичного маркетингу.

Зводиться до визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж у конкурентів, А також врахування потреб всіх членів суспільства.

Концепція вимагає збалансування 3-х чинників:

- прибутків підприємства;

- споживацьких потреб цільових груп;

- інтересів суспільства.

Реалізація концепції зводиться донаступних кроків.

Дослідження ринку, виявлення потреб споживачів та інтересів суспільства.

Виробництво товарів.

Застосування активних маркетингових заходів.

Досягнення своїх цілей через задоволення потреб цільового ринку та врахування інтересів суспільства.

12.2. Основні принципи маркетингу.

1. Покупець – король, виробник його слуга.

2. Хто забуває про конкурентів, той завтра забуде про ринок.

3. Хороший дизайн – хороший бізнес.

4. Немає сервісу – немає успіху.

5. Маркетинг – загальнофірмова справа.

6. Маркетинг існує для фірми, а не фірма для маркетингу.

7. Виробники випускають виріб, товаром його роблять маркетологи.

8. Ніхто не буде платити за низьку якість, але ніхто не буде платити і за зайву якість.

9. Зайві витрати – це витрати на недостатню рекламу.

10. Хто економить на системі збуту, той економить на процвітанні фірми.

11. Виробляти потрібно те, що можна продати.

12.3. Складові маркетингової діяльності.

Маркетингова діяльність включає три складові:

Дослідження ринку, яке включає:

Дослідження поведінки споживачів.

Аналіз ринкових можливостей підприємства.

Сегментація ринку і вибір цільових сегментів.

Позиціонування товару на ринку.

Розробка комплексу маркетингу.

Розробка товару. Товарна політика.

Ціноутворення. Цінова політика.

Розробка методів збуту товару. Збутова політика.

Розробка методів просування товару.

Забезпечення маркетингової діяльності.

Організація служби маркетингу.

Створення маркетингової інформаційної системи.

Розробка стратегії маркетингу.

Створення маркетингового контролю

Дослідження ринку.

1.1. Дослідження поведінки споживачів

Досліджується поведінка споживачів і з”ясовуються основні мотиви придбання товару та послуг. Виявляються фактори, які впливають на поведінку покупця на ринку. Ними можуть бути:

Психологічні фактори. В їх основі лежать мотиви. Мотив – це причина, яка

спонукає покупця до дії. Вони бувають двох типів: раціональні і емоційні.

Раціональні мотиви – мотив економії;

- мотив якості товару;

- мотив захищеності та збереження здоров”я.

Емоційні мотиви – мотив радості;

- мотив переваги над іншими;

- прагнення до індивідуальності та самореалізації.

Особистісні фактори.

Вік., сімейний статус, стать, рівень освіти, професія, рівень доходів.

Соціокультурні фактори.

Референтні групи – групи, що впливають на поведінку споживача.

Соціальні класи – групи у суспільстві, для яких характерна наявність однорідних цінностей, інтересів, поведінки.

Рівень культури – першопричина, яка формує потреби вищого рівня та поведінку людини. Шкала цінностей, яка формується з дитинства.

Фактори соціального впливу. До них належать:

Зміни в макросередовищі.

Зміни ситуації у покупця.

Атмосфера у магазині, поведінка інших покупців.

Фактори комплексу маркетингу. До них відносяться:

Товарна політика.

Цінова політика.

Збутова політика.

Комунікаційна політика.

В процесі дослідження ринку приймається до уваги, що процес прийняття рішення про покупку товару включає етапи:

- усвідомлення потреби;

- пошук інформації;

- оцінювання варіантів;

- прийняття рішень про покупку.

Тому потрібно впливати на ці фактори таким чином, щоб мотивувати покупця на покупку товару.

Аналіз ринкових можливостей підприємства.

Він включає вивчення попиту на конкретні товари, позиції конкурентів, їх сильні і слабі сторони, динаміку цін на ринку,

На основі цього розробляється стратегія і тактика маркетингу.

Характеристика ринку.

Визначається місткість ринку – максимально можливий обсяг продажу товару

протягом року.

Здійснюється прогнозування попиту і збуту товару на основі:

- опитування намірів покупців;

- експертних оцінок;

- аналізу даних за минулий період;

- з”ясовування думки торгівельних посередників.

Кон”юнктура ринку.

Це економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозицій, рівня цін, товарних запасів, становища фірм – конкурентів.

Здійснюється прогноз кон”юнктури, визначаються потенційні можливості фірми і потенційні небезпеки.

Маркетингові можливості підприємства.

Визначається напрям маркетингової діяльності, в якому фірма може досягти

конкурентних переваг.

У ході аналізу необхідно дати відповідь на такі запитання.

1) Чи сумісна можливість, яка відкривається на ринку, з місією і цілями фірми?

2) Чи має фірма необхідні фінансові ресурси?

3) Чи можна організувати виробництво тововарів і отримати бажаний прибуток?

4) Чи дозволить кадровий потенціал підприємства здійснити поставлені завдання?

5) Чи дозволить технічний рівень виробництва перейти на випуск нових товарів?

6) Чи має фірма виробничі і маркетингові “ноу – хау”, які дозволять подолати конкурентів?

Сегментація ринку.

Сегментація ринку – це розподіл споживачів на групи, на основі ідентичності в потребах і поведінці, і розробка для кожної групи окремого комплексу маркетингу.

Сегмент ринку - це споживачі, що однаково реагують на один і той же самий набір спонукальних мотивів щодо купівлі товару.

Маркетологи вважають, що правильне виділення ринкового сегмента – це половина комерційного успіху.

Принципи сегментації.

За географічним принципом: внутрішній чи зовнішній сегмент, ринки окремих країн,

внутрішні регіональні ринки.

За демографічним принципом: стать, вік, розмір сім”ї, національність, релігія.

За психологічним принципом: естети, новатори, життєлюби, любителі втіх.

За споживчими мотивами: торгова марка, ціна, якість, можливості після торгового обслуговування.

За соціально-економічними характеристиками: рівень доходів, професія, освіта.

1.4. Вибір цільових сегментів.

Існує три стратегії охоплення ринку.

1. Масовий маркетинг, орієнтований на широкий споживчий ринок, ринок одного товару(ринок миючих засобів). Головна мета такого маркетингу – максимальний збут продукції.

2. Цільовий маркетинг, орієнтований на вузьку групу споживачів (мисливська зброя, музикальні інструменти). Є певний ризик зі збутом. Продукція виготовляється в обмеженій кількості.

3. Диференційований маркетинг, який охоплює декілька сегментів. Це зменшує рівень ризику щодо реалізації, але вимагає більше ресурсів для виробництва, випускається декілька видів товарів.

Найвигідніші сегменти - це такі, які дають високий рівень збуту, високі темпи зростання, високу норму прибутку, слабку конкуренцію.

Позиціонування товару.

Це забезпечення товару чітко відокремленого від інших товарів місця на ринку і у свідомості цільових споживачів.

1. Це вивчення позицій товару на ринку з метою знайти незадоволену потребу споживача.

2. Це представлення в доступній формі переваг товару.

Повнота	Масове	взуття		Модельне	взуття
ноги	М.розм..	С.розм..	В.розм..	М.розм..	С.розм..	В.розм..
Велика	+	+	+	+	+	+
Середня	+	+	НП	НП	НП	НП
Мала	НП	+	+	+	НП	+

Позиції Незадоволені потреби

фірм-конкурентів споживача

З таблиці видно, що ринок не задовольняє споживачів в масовому взутті малих розмірів і малої повноти, а також великих розмірів середньої повноти. У модельному взутті незадоволені позиції - це середня повнота всіх розмірів, а також мала повнота середнього розміру. Ця інформація дає можливість спланувати випуск взуття необхідних розмірів і повноти, а також типу моделі так, щоб випередити конкурентів і отримати швидку реалізацію.

Контрольні запитання.

1. Що таке маркетинг як філософія бізесу і як управлінський процес?

2. Концепції взаємовідносин між виробниками і споживачами продукції.

3. Перечисліть основні принципи маркетингу.

4. Перечисліть і охарактеризуйте складові маркетингової діяльності.

5. До чого зводиться дослідження ринку?

6. Для чого аналізуються ринкові можливості підприємства?

7. Що таке коньюнктура ринку? Від чого вона залежить?

8. Сегментація ринку. Принципи сегментації.

9. Для чого здійснюється сегментація ринку?

Література.

1. Пінчук Н.С., Галузинський Г.П., Орленко Н.С. Інформаційні системи і технології в

маркетингу. Навч.-метод. Посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ,

- 2001. – 296 с.

2. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорыя ы практика: Навч.посыбник. – К.:Вища школа,

1994. – 289 с.

3. Дайан А. Промышленный маркетинг (Академия рынка). Маркетинг: Пер. с франц. -

М.: Экономика, 1993. – 275 с.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга. Пер. с англ.(Общая редакция Е.М. Пеньковой). -

Новосибирск: Наука, 1992. – 520 с.

Лекція №13. Розробка комплексу маркетингу. Забезпечення функціонування

служби маркетингу на підприємстві.

Розробка комплексу маркетингу. Розробка товару, цінової політики, методів збуту і просування товару. Планування маркетиннгу, забезпечення функціонування служби маркетингу на підприємстві.

Дата добавления: 2014-01-04