Лекція № 5

Тема лекції: Професійна культура підприємця

План лекції:

1. Підприємець - ключова фігура ринкової економіки.

2. Основні якості підприємця.

3. Права, обов'язки та відповідальність підприємця.

4. Договірні взаємовідносини підприємців.

Література:

1.Основна:

1.1.Господарський кодекс України.-К.: Видавництво Право,2003

1.2. Афанасьєв І. Діловий етикет.-К,:Альтерирес,1998.

1.3. Виноградська А. М. Підприємництво у структурі економічних відносин перехідного періоду // Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва: Збірник наукових праць -.К.: Київський державний торговельно-економічний університет.-2000.

2.Додаткова:

2.1. Акіліна О.В.,Пасічник В.Г. Основи підприємництва: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К.: Центр навч. літератури, 2006.

ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

1. Підприємець - ключова фігура ринкової економіки

Підприємець є визначальною особистістю у підприємництві, ключовою (центральною) фігурою у ринковій економіці.

Підприємець – це людина, яка здійснює самостійну, систематичну, ініціативну, ризикову діяльність, спрямовану, на виробництво товарів та надання послуг з метою одержання прибутку або особистого доходу і передбачає здійснення нововведень. Отже, підприємець – це суб’єкт, що поєднує у собі комерційні, організаторські та новаторські здібності для пошуку і розвитку нових видів, методів виробництва, нових благ та їх нових якостей, нових сфер застосування капіталу.

Саме ініціатива, самостійність, творчість та динамізм, дозволяють енергійним людям, якими і є підприємці, перетворювати цікаві ідеї на реальність. Успіх підприємницької діяльності багато в чому залежить від здібностей і таланту людини, яка нею займається. Це власне й робить підприємця центральною постаттю ринкової економіки в цілому.

Підприємця від інших суб’єктів господарювання відрізняють специфічні функції, які він виконує (повинен виконувати) та визначальні (характерні) ділові якості його особистості.

Він виконує чотири функції, властиві саме цьому виду діяльності: ресурсну, управлінську, інноваційну, ризикову.

Ресурсна функція полягає у тому, що підприємець бере на себе ініціативу поєднання фінансових, виробничих, матеріальних, сировинних, людських, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів у процесі виробництва товару чи надання послуг, організовує виробництво, розподіляє засоби виробництва і трудову діяльність.

Управлінська функція підприємця полягає у прийнятті управлінських рішень на всіх стадіях виробничої та збутової діяльності, здійснення організації, планування, мотивації та контролю виробництва.

Інноваційна функція передбачає здійснення інновацій (нововведень), освоєння нової продукції, нових технологій та нових форм організації виробництва і праці, пошук нових ринків збуту, нових засобів задоволення потреб споживача, перехід від традиційних до нових форм господарювання, які не мають аналогів у господарській діяльності.

Ризикова функція полягає в необхідності прийняття рішень, які спрямовані на досягнення успіху, але не гарантують його через невизначеність та мінливість економічної ситуації. Підприємець ризикує не лише своєю власністю, вкладеними коштами, а й своєю працею, часом, діловою репутацією.

2. Основні якості підприємця

Характер підприємницької діяльності висуває певні вимоги до особистості підприємця. Тому підприємець повинен мати не лише бажання або нахил до підприємництва, а й певні ділові якості й риси характеру. За даними п’ятирічного проекту виявлення “профілю підприємця”, організованого американською фірмою “Мак-Бер енд Компані”, виділено 21 найважливішу рису “оптимального типу підприємця”. Найбільш важливі серед них:

n організаційно-господарське новаторство;

n готовність та здатність до ризику;

n пошук нових можливостей та ініціативність;

n орієнтація на ефективність та якість продукції і обслуговування;

n майнова відповідальність та цілеспрямованість;

n висока інформованість та постійне спостереження;

n здатність до “жертв” в інтересах справи;

n чіткість, планомірність у роботі;

n здатність переконувати людей, комунікабельність, чесність, надійність тощо.

Для входження у світ підприємництва підприємцям-початкивцям необхідні знання, ентузіазм, велике вміння та бажання знайти своє місце у складному світі бізнесу. Велике значення у цьому має знання таких основних заповідей підприємця.

1. Постійно генеруйте ідеї.

2. Вмійте збагачувати власність.

3. Не бійтесь конкуренції.

4. Працюйте на споживача, його вимоги.

5. Не бійтеся зменшити ціну, бійтесь її збільшити.

6. Створіть команду довірі.

7. Складіть бізнес-план.

8. Рекламуйте не стільки товар, скільки імідж своєї фірми.

9. Не бійтесь брати кредити (якщо їх дають).

10. “Не тримайте всі яйця в одному кошику” (здійснюйте диверсифікацію виробництва).

11. Будьте доброзичливі.

12. Безперервно вчиться і творіть.

13. Пам’ятайте, найголовніший ваш капітал – це ви самі.

Ясна річ, підприємницька діяльність значною мірою регулюється комплексом норм законодавства (трудового, господарського тощо). Проте далеко не всі норми можуть бути строго (точно, достатньо, достатньо повно) сформульовані. У практичний діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання законів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття “етика підприємництва”. Без чесності і порядності в системі відносин між фірмами, банками та окремими фізичними особами ефективна і тривала підприємницька діяльність просто неможлива.

Рис. 1 Найважливіші характерні риси підприємця

Отже, деякі найважливіші характерні риси підприємця є результатом навчання та досвіду, а інші – продуктом розвитку природних даних людини.

3. Права, обов'язки та відповідальність підприємця

Великої ваги набуває чітке визначення правового статусу підприємця, тобто його прав, обов’язків і відповідальності, особливо визначення правового статусу підприємця в умовах формування підприємницького сектору. Зокрема, це насамперед стосується України, де підприємництво робить лише перші кроки і нинішні українські підприємці ще не досягли світового рівня. Більше того, підприємництвом часто називають діяльність, далеку від підприємництва, таку, що пов’язана з шахрайством, протизаконними діями тощо. Все це потребує розроблення законодавчих актів, у яких були б визначені права, обов’язки та відповідальність підприємців.

Сьогодні в Україні з метою забезпечення свободи розвитку підприємництва, встановлення правових гарантій його функціонування визначені певні права, обов’язки і відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності.

Розглянемо більш детально правовий статус підприємця, тобто його права, обов’язки та відповідальність.

Права підприємця. Право – це нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки. З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:

n створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;

n купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

n самостійно формувати господарську діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

n укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);

n самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

n отримувати будь-який необмежений за розмірами особистий доход;

n брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

n користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.

Обов’язки підприємців. Обов’язки – це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню. Основні обов’язки підприємців полягають у тому, щоб:

n укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом;

n здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;

n забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

n дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);

n отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Відповідальність підприємця. Відповідальність – це правове та етичне відношення підприємців до суспільства (до господарюючих суб’єктів, до споживачів тощо), яке характеризується виконанням правових норм (правил). Відповідальність підприємця зводиться до того, що він відповідає:

n за зобов’язаннями, пов’язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;

n за охорону навколишнього середовища;

n за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;

n за заподіяну шкоду і збитки.

Суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний судом або арбітражем банкрутом, якщо майна, яке йому належить, не вистачає для покриття заборгованості й немає перспектив для фінансового оздоровлення підприємства. Найманому працівникові, який втратив працездатність, підприємець забезпечує відшкодування витрат у випадках і в порядку, передбачених законодавством.

Як бачимо, підприємництво спрямоване на ефективне ведення господарства, сприяє вияву і розвитку особистості людини, її здібностей і потреб, передбачає персональну економічну й адміністративну відповідальність підприємця. Воно несумісне з втратами, некомпетентністю, крадіжками. У підприємницькій діяльності повною мірою використовуються комерційний талант людини, її честолюбство. Особливе місце в цивілізованому підприємництві у партнерських відносинах займають чесність і порядність.

Дата добавления: 2014-01-04