Тема 2. Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів

Регіональна економіка – це система суспільних відносин, яка історично склалася в межах областей держави, являє собою сукупність взаємозв’язків, що забезпечують її стійкість та цілісність на макро- та мікрорівні.

Ефективна регіональна політика сприяє раціональному розміщенню продуктивних сил між регіонами. Термін “ продуктивні сили ” має право на існування, якщо забрати класове та ідеологічне трактування.

Сьогодні продуктивні сили слід розглядати як поєднання місць прикладання праці і людських ресурсів у результаті чого здійснюється діяльність, корисна суспільству, частині суспільства чи окремій людині, за умови, що ця діяльність не суперечить суспільним нормам та цінностям. Це реальні продуктивні сили.

Фіктивні продуктивні сили виникають при умові роз’єднання їх елементів (знаходження у неоплачуваних відпустках).

Деструктивні продуктивні сили – якщо їх діяльність суперечить суспільним нормам (наркобізнес).

Оскільки продуктивні сили функціонують та розвиваються у певних геопросторових координатах, то це поняття продуктивних сил невід’ємне віл їх розміщення в просторі.

Розміщення продуктивних сил – це динамічний стан, що характеризує розподіл продуктивних сил по всій території відповідно до природних, соціальних і економічних умов окремих районів, і визначається особливостями територіального поділу праці, властивими конкретній соціальній системі.

Предмет дисципліни: господарський комплекс України та її регіонів.

Мета дисципліни:

1. пошук такої територіальної організації і таких форм продуктивних сил для конкретних умов геопросторово-часових координат, які б функціонували в цих умовах з найвищою ефективністю;

2. формування у студентів теоретико-методичних знань і практичних навиків з питань регіонального розвитку економіки;

3. надбання екологічних знань, мислення та свідомості економістів.

Інформація про зв’язок дисципліни “Регіональна економіка” з іншими дисциплінами. Викладання дисципліни повинно здійснюватися в тісному зв’язку з такими дисциплінами як “Політекономія”, “Мікроекономіка”, “Макроекономіка”, “Статистика”, “Економічна географія”, “Економіка підприємства”, “Планування”, “Економіка природокористування”.

Програма дисципліни передбачає вирішення таких завдань:

o вивчення теоретичних основ та ресурсних передумов розміщення продуктивних сил, формування і розвитку міжгалузевих комплексів, міжрегіональних і зовнішньоекономічних зв’язків;

o дослідження найважливіших закономірностей, принципів і чинників, які визначають розвиток і розміщення продуктивних сил, механізму їх впливу на територіальну організацію виробництв;

o формування комплексного, просторового сприйняття економіки з позиції активізації людського фактора, необхідності врахування досягнень науково-технічного прогресу у вирішенні економічних, соціально-економічних та інших проблем;

o вивчення особливостей сучасного стану розміщення продуктивних сил та визначення напрямків його удосконалення;

o вивчення напрямків удосконалення державної регіональної політики як інструмента для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку України та її регіонів, підвищення рівня життя населення;

o опанування методів, що використовуються при аналізі розвитку економіки регіонів та обґрунтуванні територіальної організації виробництва;

o засвоєння принципів раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища, понять про екологічний моніторинг, екологічні нормативи і стандарти.

Вихідною позицією для характеристики закономірностей є термін “ закон ”. Він вживається:

а) для позначення необхідних істотних причинно-наслідкових зв'язків явищ – природних (закони природи), суспільних (суспільні закони) і смислових (логічні закони);

б) для називання обов'язкових суспільних установок (державні закони тощо).

Виділяють три типи законів: які діють незалежно від волі людини; закони, які створюються самою людиною; закони, які діють у сфері взаємовідносин між людьми

Дата добавления: 2014-01-04