Запитання для самоперевірки

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ №2

Тема 1: Облікова політика як елемент системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Запитання для самоперевірки.

1. Хто здійснює державне регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні?

2. Які питання вивчаються в курсі «Облікова політика підприємства»?

3. Визначить роль та завдання облікової політики підприємства в умовах ринкової економіки.

4. Перелічіть основні об’єкти облікової політики підприємства, контролю і аналізу.

5. Визначить напрямки поліпшення облікової політики підприємства.

Мета: Визначити формування і зміст облікової політики підприємства. Засвоїти сутність і призначення облікової політики підприємства.

1.1 Зміст облікової політики підприємства.

1.2 Призначення облікової політики підприємства.

Час: 2 год.

Література: [1], [7 с.164-168], [9 с.79-85], [12 с.63-71].

1.1 Зміст і призначення облікової політики підприємства.

«Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» - таке визначення облікової політики наведене в статті 1 Закону України від 16.07.1999р.-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Основна її мета ─ забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, що є необхідною для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

На нашу думку, найбільш ґрунтовним є визначення облікової політики, як: «Облікова політика являє собою вибір підприємством конкретних методик, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності (організаційних, технологічних, чисельності і кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії)»

Отже, облікова політика підприємства ─ це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей).

Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому ─ як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик, принципів, оцінок, способів, форм, організаційно-технічних аспектів ведення обліку).

Політика - це активна форма діяльності суб’єктів щодо реалізації власного інтересу в конкурентному середовищі. Формування облікової політики залежить від інтересів різних груп користувачів облікової інформації.

Облікова політика охоплює принципи, методи (способи) та процедури, прийняті на даному підприємстві для складання та подання фінансових звітів. Сутність кожної із складових облікової політики полягає в наступному.

Принципи - це основні, базові положення цієї політики, те, на основі чого будується політика.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності.

Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, принципам превалювання сутності над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим принципам, передбаченим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Методи - це способи вирішення конкретних завдань, які постають перед підприємством при веденні бухгалтерського обліку.

Як система прийомів практичного освоєння дійсності, метод бухгалтерського обліку полягає в первинному спостереженні (документування і інвентаризація), вартісному вимірі (оцінка і калькулювання), поточному групуванні (рахунки і подвійний запис), підсумковому узагальненні (баланс і звітність).

На практиці перераховані прийоми можуть бути реалізовані по-різному залежно від реальної економічної ситуації, умов діяльності конкретної господарської організації, ступеню усвідомлення своїх особливостей (в порівнянні із загальною моделлю), цілей і завдань управління, рівня розуміння персоналом підприємства процесу управління тощо.

Формування облікової політики полягає в тому, що з усієї сукупності способів реалізації названих прийомів обираються придатні на даний момент за конкретних умов. Обрані способи ведення бухгалтерського обліку повинні забезпечувати обліковий процес, в результаті якого формується повна і достовірна картина майнового і фінансового стану підприємства.

До способів ведення бухгалтерського обліку належать способи групування та оцінки фактів господарської діяльності, відшкодування вартості майна, що амортизується, організація документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи регістрів бухгалтерського обліку, обробки інформації та інші відповідні способи та прийоми.

Процедура - встановлений порядок (технологія) ведення бухгалтерського обліку.

Причинами появи облікової політики в ринкових умовах є:

· альтернативні варіанти щодо організації і ведення бухгалтерського обліку передбачені законодавчими документами;

· розширення видів діяльності та організаційно-правових форм суб’єктів господарювання;

· зміна ролі бухгалтера в господарському житті підприємства від простого реєстратора господарських операцій до активного його учасника.

Будучи елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, облікова політика поєднує державне регулювання і певну самостійність підприємства з питань бухгалтерського обліку. Свобода підприємства полягає у можливості вибору конкретних способів оцінки, калькулювання, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

1.2 Зміст і призначення облікової політики підприємства.

Облікова політика підприємства передбачає вибір методики бухгалтерського обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя у бухгалтерському обліку. Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління бухгалтерським обліком, у вузькому – як сукупність способів ведення обліку.

сукупність правил, норм, стандартів, які використовуються

для визначення принципів функціонування бухгалтерського

обліку в межах геополітичних об^’єднань країн

сукупність дій з визначення загальних принципів функціонування бухгалтерського обліку в межах країни через розробку правил, норм, стандартів

сукупність дій з формування комплексу методичних прийомів

способів і процедур організації і ведення обліку, який відповідає

особливостям діяльності підприємства та інтересам його власників

Рис.1.1 Рівні формування та застосування облікової політики

Встановлення нормативних меж, в яких здійснюється ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, їх закріплення у законодавчих документах є проявом політики держави в сфері бухгалтерського обліку. Таким чином облікова політика може формуватися і здійснюватися на декількох рівнях (див рис. 1.1).

Облікова політика на державному та міждержавному рівнях має обов’язковий характер: тут формуються загальні засади бухгалтерського обліку, його законодавча база, визначаються межі, в яких власники конкретного підприємства формують власну політику – облікову.

Існування міждержавного рівня зумовлено сучасними процесами глобалізації, наслідком якого є утворення об’єднань країн.

Одним з проявів державної політики є впровадження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Облікова політика як специфічний елемент системи бухгалтерського обліку повинна створювати організаційно-методичне забезпечення виконання завдань бухгалтерського обліку. Відповідно, це вимагає від власників належної уваги до організації бухгалтерського обліку в цілому та, зокрема, до облікової політики підприємства, через яку вони реалізують свою власну політику в сфері бухгалтерського обліку.

Таким чином. Формування і реалізація облікової політики є тим інструментом, який дозволяє власникам організовувати бухгалтерський облік так, щоб максимально задовольнити їх потреби в інформації для управління власністю.

Облік слід організувати у вигляді декількох безперервних стадій:

1. Поточне спостереження і контроль, вимірювання і реєстрація господарських явищ в первинних джерелах інформації і облікових регістрах;

2. Систематизація і угрупування показників у формах всіх видів звітності (фінансовою, статистичною і так далі);

3. Використання інформації і її аналіз з метою управління підприємством.

Облікова політика конкретного підприємства затверджується Наказом керівника.

1. В чому сутність кожної із складових облікової політики?

2. Які права надано підприємству вирішувати самостійно?

3. Що таке облікова політика підприємства та яка її мета?

4. Які фактори впливають на вибір облікової політики підприємства?

5. На яких принципах ґрунтуються ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємствах України?

Дата добавления: 2014-01-04